ДМГБ т.3.pptx
- Количество слайдов: 76
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ ПІДРОЗДІЛІВ МІЛІЦІЇ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ Кафедра організації охорони громадського порядку Лекція з навчальної дисципліни: «Діяльність міліції громадської безпеки» Тема № 3: «Організація профілактичної роботи підрозділами МГБ з особами, звільненими з місць позбавлення волі»
ПЛАН 1. Правові засади здійснення профілактичної роботи підрозділами міліції громадської безпеки. 2. Адміністративний нагляд, як засіб профілактики правопорушень, його види, правова основа здійснення. 3. Порядок встановлення адміністративного нагляду у місцях позбавлення волі та за матеріалами органів внутрішніх справ. 4. Порядок здійснення адміністративного нагляду за особами звільненими з місць позбавлення волі.
Література: 1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К. : Преса України, 1997. – 80 с. 2. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 4. – С. 20. 3. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 20 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 52. – С. 455. 4. Про звернення громадян: Закон України від 02 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – С. 256.
5. Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк: Закон України від 17 березня 2011 року. : – Режим доступу: http: //zakon 1. rada. gov. ua/laws/show/1835 -14. 6. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України № 383/2011 від 06 квітня 2011 р. 7. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Плану заходів з реалізації Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк, до 2015 року» від 1 липня 2009 року № 740 р.
6. Розпорядження КМУ від 30. 11. 2011 р. № 1209 -р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року» . 7. Постанова КМУ від 8 серпня 2012 р. № 767 «Про затвердження плану заходів з виконання Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року» . 8. Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 11 листопада 2010 р. № 550.
9. Про затвердження Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Наказ МВС України, Державного департаменту з питань виконання покарань від 4 листопада 2003 р. № 1303/203 // http: //www. nau. kiev. ua. 10. Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціального патронажу звільнених осіб» від 7 листопада 2011 року № 429/831/769/3279/5.
11. Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України від «Про затвердження Порядку взаємодії установ виконання покарань та суб'єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» від 28. 03. 2012 № 478/5/180/375/212/258. 12. Кодекс України про адміністративні правопорушення: чинне законодавство зі змінами та доповненнями на 15 лютого 2012 р. (відповідає офіц. текстові). – К. : Алерта; ЦУЛ, 2012. – 216 с.
13. Адміністративні проступки, підвідомчі міліції: кваліфікація, доказування, особливості провадження: Навчальний посібник. Видання третє. – К. : ПП «Дірект Лайн» . –Київ. – 2014. – 256 с. 14. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ у питаннях та відповідях: Навчальний посібник. Видання друге. – К. : ПП «Дірект-Лайн» . – Київ. – 2014. – 236 с. 15. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: Навчальний посібник/ [Чернєй В. В, Константінов С. Ф. , Братель С. Г. та ін. ]; під заг. ред. . Коваленка В. В. [5 -те. ]. – К. : ПП «Дірект. Лайн» . – Київ. – 2014. – 408 с.
1. Правові засади здійснення профілактичної роботи підрозділами міліції громадської безпеки Профілактика правопорушень – діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, у тому числі громадських організацій, спрямована на виявлення та усунення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень, а також виявлення осіб, схильних до вчинення правопорушень та застосування заходів до їх виправлення.
Загальна профілактика – заходи, спрямовані на виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень на всій території України, у її окремому регіоні, галузі господарства, стосовно частини населення чи групи осіб, а також на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності.
До заходів загальної профілактики правопорушень належать: • роз'яснення положень законодавства України; • профілактична перевірка; • профілактичний припис, подання, постанова; • повідомлення про невиконання профілактичного припису; • інформування населення про стан правопорядку, засоби та методи захисту громадян і власності від правопорушень; • профілактична допомога.
Індивідуальна профілактика правопорушень – система спеціальних заходів щодо конкретних осіб, які не скоїли протиправних діянь, але знаходяться в несприятливих умовах і під їх впливом можуть учиняти такі дії, ведуть антигромадський спосіб життя, скоюють правопорушення, характеризуються формуванням умислу і мотиву на вчинення правопорушень, підготовкою конкретного правопорушення, учинили замах на злочин, але не довели його до кінця, скоїли злочин і можуть допустити рецидив.
До заходів індивідуальної профілактики правопорушень слід віднести: • профілактичну бесіду; • роз’яснення законодавства; • усне попередження про неприпустимість протиправних дій; • офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в сім’ї; • офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;
• профілактичний облік; • адміністративний нагляд органів внутрішніх справ; • соціальний патронаж осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або її позбавлення на певний строк та осіб антигромадської спрямованості.
Функції профілактики правопорушень: - запобіжно-регулятивна функція; - охоронна функція; - виховна функція; - ідеологічна функція; - прогностична функція.
Основними цілями профілактики є: а) обмеження впливу негативних обставин, пов'язаних з причинами та умовами злочинності; б) вплив на причини злочинних проявів та їх умови; в) вплив на негативні обставини безпосереднього соціального оточення (мікросередовище) особи, що формують мотивацію злочинної поведінки; г) вплив на особу, здатну вчинити злочин або продовжувати злочинну діяльність.
Завдання профілактики: 1. Систематичне виявлення й аналіз явищ, процесів, факторів, ситуацій, що сприяють злочинам; 2. Вивчення суперечностей і конфліктів, що призводять до виникнення та реалізації злочинних намірів, а також до формування особи правопорушника; 3. Постійне виявлення осіб, від яких можна очікувати вчинення злочинів, їх вивчення й активний профілактичний вплив на них; 4. Усунення або нейтралізація явищ, що сприяють злочинній поведінці.
Принципи здійснення профілактики правопорушень законності; спільності; гуманізму; віддання переваги методам переконання; гласності; верховенства права.
недопущення розголошення особистих даних людини, отриманих у процесі здійснення профілактичних заходів; індивідуалізації та диференціації форм і методів профілактики; об’єктивності; системності; обов’язковості;
Основні криміногенні чинники, які потребують профілактичного впливу: бідність, безробіття, відсутність доступного житла, недосконалість системи освіти; загострення соціальної нерівності; ослаблення соціальних і сімейних зв’язків, а також неналежне виховання в сім’ї, що посилює несприятливі умови життя; збільшення кількості неблагополучних сімей, розлучень, асоціальна поведінка батьків, ухилення або відсторонення батьків від
виконання своїх обов’язків з виховання дітей, жорстокість і насилля в сім’ях; соціальні чинники, пов’язані з міграційними процесами; руйнування культурної самобутності, утрата моральних принципів суспільного життя та патріотизму, антигромадський спосіб життя; погіршення умов життя окремих соціальних груп, недостатня мережа об’єктів культурнопобутового призначення, спортивних установ, місць відпочинку;
низький рівень медичного обслуговування населення; алкоголізм, немедичне вживання наркотичних засобів та інших психотропних речовин; поширення в засобах масової інформації ідей і поглядів, що призводять до зростання нетерпимості, насильства та обману; необмежений доступ неповнолітніх до ігрового бізнесу; недоліки в охороні державного і колективного майна і інші умови, які сприяють скоєнню правопорушень в суспільстві.
Питання 2. Адміністративний нагляд, як засіб профілактики правопорушень, його види, правова основа здійснення Адміністративний нагляд (загальний) - це систематичний нагляд працівників відповідних структурних підрозділів та служб ОВС за неухильним дотриманням громадянами та посадовими особами законів і підзаконних актів, що регулюють громадський порядок, з метою виявлення, попередження та припинення правопорушень, а також притягнення правопорушників до відповідальності, яка передбачена чинним законодавством, або застосування до них інших заходів впливу.
Види адміністративного нагляду: - загальний - спеціальний ОВС здійснюють, зокрема, загальний нагляд за: поведінкою людей в громадських місцях; дотриманням правил торгівлі; дотриманням правил дорожнього руху; станом охорони власності; дотриманням громадської безпеки; дотриманням правил, що регулюють сферу охорони здоров'я громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження та контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ.
Відповідно до пунктів "б", "в" та "г" ст. 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" адміністративний нагляд встановлюється щодо наступних категорій повнолітніх осіб: б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їхня поведінка свідчила проте, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;
в) засуджених до позбавлення волі затяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян або скоюють інші правопорушення; г) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Законодавець визначає, що підставами для встановлення адміністративного нагляду є: вирок суду, що набрав законної сили - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; матеріали УВП - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їхня поведінка свідчила про те, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними;
матеріали органів внутрішніх справ - щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян або скоюють інші правопорушення.
Статтею 6 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" визначено, що адміністративний нагляд встановлюється терміном від одного до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених Законом для погашення або зняття судимості.
У разі якщо і підстава вважати, що особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, залишається небезпечною для суспільства, адміністративний нагляд за поданням відповідного ОВС може бути продовжено у визначеному Законом порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого Законом для погашення або зняття судимості. Термін адміністративного нагляду розпочинається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду.
Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ: а) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під адміністративним наглядом; б) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства та позитивно характеризується за місцем роботи і проживання. Піднаглядний може самостійно подати клопотання про зняття адміністративного нагляду у разі погашення або зняття судимості.
Окрім того, адміністративний нагляд може бути припинений автоматично за таких підстав: а) після закінчення терміну, на який його було встановлено, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання продовження терміну адміністративного нагляду або якщо суддя відмовив у продовженні терміну нагляду; б) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі та направлення його до місця відбування покарання; в) у разі смерті піднаглядного.
Особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов'язані вести законослухняний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і дотримуватися таких правил: а) прибути у визначений виправно-трудовою установою термін в обране ними місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх справ; б) з'являтися за викликом міліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, що пов'язані з виконанням правил адміністративного нагляду;
в) повідомляти працівників органів внутрішніх справ, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах; г) у разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.
Питання 3. Порядок встановлення адміністративного нагляду у місцях позбавлення волі та за матеріалами органів внутрішніх справ З метою якісної і своєчасної підготовки матеріалів для встановлення адміністративного нагляду за особами, які підлягають звільненню з установ виконання покарань, здійснюються такі функції: 1. Відділ по контролю за виконанням судових рішень не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку відбування засудженими покарання, складає списки осіб, які підпадають
під дію Закону, і передає їх до відділу виховної і соціально-психологічної роботи, відділу нагляду і безпеки, оперативного відділу та медичної частини УВП. 2. Відділ нагляду і безпеки готує запит до міськрайвідділу, на територію обслуговування якого має прибути особа, щодо якої можливе встановлення адміністративного нагляду. 3. Оперативний відділ виявляє злочинні зв'язки і наміри осіб, які підпадають під дію Закону, та вивчає надані відділом по контролю за виконанням судових рішень списки і визначає коло осіб, щодо яких є законні підстави для встановлення адміністративного нагляду.
Відділ виховної і соціально-психологічної роботи та відділ по контролю за виконанням судових рішень готує стосовно таких засуджених характеристики, копії вироків, довідки про застосовані заходи заохочення і стягнення та інші матеріали, які вказують про небажання засудженого стати на шлях виправлення та свідчать про доцільність встановлення адміністративного нагляду.
Медична частина подає довідку про стан здоров'я засудженого та проходження курсу лікування від наркоманії, алкоголізму тощо. Відділ нагляду і безпеки узгоджує зібрані матеріали з першим заступником начальника установи, затверджує їх у начальника та подає до розгляду на комісії УВП з метою порушення питання про встановлення адміністративного нагляду за засудженими.
До складу комісії, яка розглядає матеріали про доцільність встановлення адміністративного нагляду щодо конкретної особи, входять: начальник, його перший заступник та заступник із соціальнопсихологічної роботи, начальники оперативного відділу, відділу по контролю за виконанням судових рішень та відділу нагляду і безпеки, медичної частини. Рішення про необхідність встановлення адміністративного нагляду щодо особи приймається комісією.
Начальник УВП, розглянувши ці матеріали, дає доручення про підготовку подання, у якому мають бути визначені обмеження дій з урахуванням пропозицій начальника ОВС, на територію обслуговування якого має прибути піднаглядний, та обґрунтування доцільності таких заходів. Подання підписується начальником установи та передається разом з матеріалами до відділу по контролю за виконанням судових рішень. Разом з поданням до суду надсилаються копія вироку та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного
Особа, стосовно якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду, викликається (доставляється) в судове засідання. Особі, стосовно якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду, роз'яснюється її право подати клопотання про участь у судовому засіданні захисника. На клопотання цієї особи викликається захисник. Крім цього, обов'язкова присутність представника УВП, начальник якої вніс подання.
Начальник УВП не пізніше трьох діб після винесення суддею постанови про встановлення адміністративного нагляду повідомляє про це міськрайвідділ за обраним піднаглядним місцем проживання. Про оголошення піднаглядному постанови судді про встановлення адміністративного нагляду й обмежень та роз'яснення відповідальності за порушення цих правил начальник або його перший заступник складає довідку. У разі відмови особи, що звільняється, підписувати довідку, посадова особа робить про це відповідний запис і попереджає піднаглядного, що його відмова не звільняє його відповідальності.
Постанову судді про встановлення адміністративного нагляду, характеристику на піднаглядну особу, а також довідку про оголошення особі, яка звільняється з місць позбавлення волі, постанови суду про встановлення адміністративного нагляду відділ контролю за виконанням судових рішень направляє до міськрайвідділу за обраним нею місцем проживання в день його звільнення.
Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду.
Дільничний інспектор міліції, отримавши повідомлення про звільнення відбування покарання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, забезпечує спостереження та контроль за її своєчасним прибуттям до обраного місця проживання, своєчасністю реєстрації в органі внутрішніх справ та поведінкою, проводить з нею бесіду і попереджує її про відповідальність за порушення громадського порядку та прав інших громадян.
Порядок підготовки матеріалів у міськрайвідділах щодо встановлення судами адміністративного нагляду Відносно раніше судимих осіб, які підпадають під дію пункту "в" статті 3 Закону, які незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, учиняють інші правопорушення, міськ райвідділом готуються матеріали про необхідність встановлення щодо них адміністративного нагляду.
З метою отримання своєчасної інформації про вчинення правопорушення особою, яка підпадає під дію Закону, дільничний інспектор міліції зобов'язаний систематично контролювати її поведінку за місцем проживання (перебування) й роботи, не рідше одного разу на місяць перевіряти особу за довідковими картотеками правопорушників, використовувати інформацію спецустанов, чергових частин міськрайвідділів.
У разі встановлення факту порушення громадського порядку або прав інших громадян, учинення інших правопорушень цією особою, дільничний інспектор міліції виносить письмове попередження особи, стосовно якої може бути встановлено адміністративний нагляд.
У разі, якщо особа, яка підпадає під дію Закону, незважаючи на письмове попередження органів внутрішніх справ продовжує порушувати громадський порядок і права інших громадян, учиняє інші правопорушення, за які чинним законодавством встановлена адміністративна відповідальність, дільничний інспектор міліції доповідає про це рапортом начальнику міськрайвідділу для прийняття рішення про доцільність встановлення за нею адміністративного нагляду.
До рапорту додаються: - копія вироку суду про попереднє засудження до позбавлення волі; - довідка про перевірку на наявність судимостей; - характеристика особи та матеріали, які свідчать про вчинені особою правопорушення і накладені стягнення: - засвідчені копії протоколів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності;
- письмове попередження, винесене цій особі, стосовно якої може бути встановлено адміністративний нагляд; - пояснення правопорушника; - пояснення громадян, що характеризують їх поведінку; - пропозиції щодо застосування обмежень дій піднаглядному; - інші матеріали.
Начальник міськрайвідділу, розглянувши ці матеріали, приймає рішення щодо підготовки подання про встановлення стосовно цієї особи адміністративного нагляду, підписує його та разом з вищезазначеними матеріалами направляє до суду. Для вирішення питання про встановлення адміністративного нагляду на судове засідання судом викликається особа, щодо якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду, а за її клопотанням - і захисник, а також представник міськрайвідділу внутрішніх справ, начальник якого вніс подання.
До осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі такі обмеження: а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; б) заборона перебування у визначених місцях району (міста); в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста); г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.
При отриманні постанови про встановлення адміністративного нагляду дільничний інспектор міліції оформлює на нього справу адміністративного нагляду. Справа адміністративного нагляду фіксується в журналі реєстрації справ адміністративного нагляду, який зберігається у відділі (відділенні) дільничних інспекторів міліції. Контроль за веденням справи адміністративного нагляду здійснює начальник відділу (відділення) ДІМ, а в разі його відсутності - працівник, який відповідає за організацію роботи ДІМ з раніше засудженими особами.
До справи долучаються такі документи: 1. Постанова суду про встановлення адміністративного нагляду. 2. Копія подання до суду про встановлення адміністративного нагляду. 3. Довідка про оголошення особі, яка звільняється з місць позбавлення волі, постанови суду про встановлення адміністративного нагляду та обмежень. 4. Повідомлення установи виконання покарань про встановлення адміністративного нагляду за особою, яка звільняється.
5. Матеріали, що стали підставою для встановлення адміністративного нагляду за ініціативою органів внутрішніх справи. 6. Подання до суду продовження терміну адміністративного нагляду. 7. Постанова суду продовження терміну адміністративного нагляду. 8. Подання до суду про зміну (зменшення чи збільшення) обмежень дій піднаглядного. 9. Довідка про працевлаштування піднаглядного.
10. Листок контролю за дотриманням піднаглядним правил адміністративного нагляду. 11. Довідки проведення бесід з піднаглядним. 12. Корінці маршрутного та контрольного листків. 13. Копії повідомлень (листів корекції), надісланих до адресного та інформаційного бюро. 14. Копія подання про припинення адміністративного нагляду. 15. Реєстраційний листок
Після реєстрації піднаглядного дільничний інспектор міліції заповнює на нього сторожову картку, і направляє її в адресні бюро ГУМВС, УМВС. Начальник відділу (відділення) дільничних інспекторів міліції передає начальнику відділу (відділення) карного розшуку підпис у журналі реєстрації справ адміністративного нагляду копію постанови судді про встановлення адміністративного нагляду щодо піднаглядної особи.
СТОРОЖОВА КАРТКА Прізвище ____________________________ Ім'я, по батькові _________________________ Рік і місце народження ______________________________________________________ Адреса місця проживання _____________________________________________________ Паспорт серії _______ N _____, виданий ____________________________________________ (ким, коли) Термін перебування під адміністративним наглядом __________ Контроль за поведінкою вказаної особи здійснює ___________________________________________ (посада, прізвище, ініціали працівника) Начальник ____________________________________ (найменування міськ-, райвідділу, звання, прізвище, ініціали) _____________________ "___" ______ 20__ р.
Питання 4. орядок дійснення П з адміністративного нагляду за особами звільненими з місць позбавлення волі Адміністративний нагляд здійснюється за місцем реєстрації піднаглядного. Осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік, фотографують, а у разі необхідності у них беруть відбитки пальців. Працівники міліції зобов'язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенням ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, проводити розшук осіб, які уникають адміністративного нагляду.
При здійсненні адміністративного нагляду працівники міліції діють відповідно до Закону України "Про міліцію", Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі". Для забезпечення ефективного профілактичного впливу на осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, дільничний інспектор міліції взаємодіє з членами спостережної комісії місцевих рад та громадськими формуваннями.
Контроль за додержанням піднаглядним правил адміністративного нагляду і встановлених судом обмежень дій піднаглядного здійснюється дільничними інспекторами міліції у взаємодії з працівниками карного розшуку, інших служб і підрозділів із суворим дотриманням прав особи на повагу до її приватного та сімейного життя, недоторканості житла і таємниці листування. Будь-яке втручання у право особи може бути здійснене лише на підставі закону та у випадках обґрунтованої необхідності захисту національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни.
Про результати перевірок додержання піднаглядними правил і обмежень дій адміністративного нагляду працівники міліції здійснюють запис у листку контролю за дотриманням встановлених обмежень дій піднаглядним та рапортом доповідають начальнику міськрайвідділу. У разі, якщо піднаглядному судом встановлені обмеження дій у вигляді реєстрації в міліції, то за письмовим рішенням начальника міськрайвідділу така реєстрація здійснюється працівником відділення (відділу) ДІМ, працівником карного розшуку або черговим міськрайвідділу, про що здійснюється запис у реєстраційному листку. Час явок установлюється з таким розрахунком, щоб це не впливало на роботу і навчання піднаглядного.
Якщо піднаглядний мешкає на значній відстані від міськрайвідділу, то йому з письмового дозволу начальника міськрайвідділу може встановлюватися явка для реєстрації в службове приміщення дільничного інспектора, про що здійснюється запис у реєстраційному листку. Під час реєстрації з піднаглядним проводиться бесіда профілактичного характеру, про що складається довідка.
Питання про виїзд піднаглядного з місця постійного проживання за межі району (міста) в особистих справах вирішується з письмового дозволу начальника міськрайвідділу на підставі письмової заяви піднаглядного на термін, який не перевищує 10 діб, з урахуванням часу перебування його у дорозі. У разі дозволу на тимчасовий виїзд до іншої місцевості піднаглядному вручається підпис маршрутний листок. Про виїзд піднаглядного дільничний інспектор міліції письмово повідомляє міськрайвідділ, на територію обслуговування якого цей піднаглядний має прибути.
Після прибуття піднаглядного на територію обслуговування іншого міськрайвідділу працівник відділу (відділення) ДІМ, або працівник карного розшуку, або черговий міськрайвідділу реєструє прибулого у журналі реєстрації справ адміністративного нагляду і піднаглядних та протягом доби інформує про його прибуття ДІМ, на території обслуговування якого буде тимчасово проживати дана особа.
На маршрутному листку піднаглядного здійснюється відповідний запис про прибуття і вибуття, що засвідчується печаткою (штампом) міськрайвідділу. ДІМ протягом строку тимчасового перебування піднаглядного здійснює стосовно нього індивідуально-профілактичну роботу. У разі виявлення правопорушень з боку піднаглядного інформує міськрайвідділ за місцем його проживання.
При поверненні піднаглядного на постійне місце проживання (перебування) ДІМ продовжує здійснювати за ним адміністративний нагляд та робить запис у маршрутному листку про прибуття особи і долучає його до справи адміністративного нагляду. У разі від'їзду піднаглядного на інше місце проживання (перебування) із зняттям з реєстрації, дільничний інспектор міліції, який здійснює нагляд, повідомляє міськрайвідділ, на територію обслуговування якого прибуде піднаглядний. При цьому піднаглядному видається контрольний листок.
Міськрайвідділ за новим місцем реєстрації піднаглядного надсилає до міськрайвідділу за попереднім місцем проживання (перебування) запит про надання щодо цієї особи справи адміністративного нагляду. Міськрайвідділ, який пересилає справу адміністративного нагляду, у триденний строк письмово повідомляє адресні бюро про зміну піднаглядним постійного місця проживання. Аналогічне повідомлення направляється до адресного бюро в разі засудження піднаглядного або особи, яка підпадає під дію Закону, а також у разі погашення або зняття з
Начальник міськрайвідділу під час здійснення адміністративного нагляду з урахуванням особи піднаглядного, його способу життя і поведінки направляє до суду подання щодо: продовження терміну адміністративного нагляду; збільшення або зменшення обсягу обмежень дій піднаглядних; припинення адміністративного нагляду. Якщо піднаглядному призначено покарання, що не пов'язане з позбавленням волі, адміністративний нагляд не припиняється.
Після припинення адміністративного нагляду дільничний інспектор міліції продовжує здійснювати індивідуально-профілактичну роботу до закінчення передбаченого законом строку погашення судимості або її зняття. За порушення правил адміністративного нагляду або встановлених судом обмежень піднаглядний може бути притягнутий до адміністративної чи кримінальної відповідальності відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення чи Кримінального кодексу України.
ст. 187 КУп. АП України – «Порушення правил адміністративного нагляду» Порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу внутрішніх справ у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників органу внутрішніх справ, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) не реєстрація в органі внутрішніх справ тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Стаття 395 ККУ - «Порушення правил адміністративного нагляду» Самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, - караються арештом на строк до шести місяців.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!