Скачать презентацию Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ Скачать презентацию Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ

85b35fbb21ce7fabaf3e798038f8f7e3.ppt

  • Количество слайдов: 28

Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ Кафедра адміністративного права і процесу Адміністративна Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ Кафедра адміністративного права і процесу Адміністративна відповідальність Київ - 2015

ТЕМА 5. ЮРИДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ 1. Поняття юридичної характеристики. 2. Юридична ТЕМА 5. ЮРИДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ 1. Поняття юридичної характеристики. 2. Юридична характеристика правопорушень в окремих галузях. 2. 1. Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення. 2. 2. Адміністративні правопорушення, що посягають на власність. 2. 3. Адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. 2. 4. Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку. 2. 5. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління. 3. Повноваження ОВС щодо провадження в справах про адміністративні правопорушення.

1. Поняття юридичної характеристики 1. Поняття юридичної характеристики

Під юридичною характеристикою адміністративного правопорушення розуміють встановлено адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, Під юридичною характеристикою адміністративного правопорушення розуміють встановлено адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

При здійсненні юридичної характеристики адміністративного правопорушення розглядається структура його юридичного складу, що включає: об`єкт При здійсненні юридичної характеристики адміністративного правопорушення розглядається структура його юридичного складу, що включає: об`єкт суб`єкт об`єктивну сторону суб`єктивну сторону

2. Юридична характеристика правопорушень в окремих галузях 2. Юридична характеристика правопорушень в окремих галузях

2. 1. Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення Об’єктом правопорушень в 2. 1. Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення Об’єктом правопорушень в галузі охорони праці і здоров’я населення є здоров’я людини або групи людей чи навіть усього суспільства. В окремих складах даних проступків об’єктом виступає: - здоров’я окремої людини (ст. 44 -1 «Ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження» КУп. АП); - здоров’я групи осіб чи навіть здоров’я всього суспільства (ст. 42 «Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм» КУп. АП); - певні правила поведінки, вимоги та норми, постанови, розпорядження, приписи, висновки та інші законні вимоги посадових осіб (наприклад, вимоги стандартів, сертифікатів відповідності тощо), обов’язковість дотримання яких забезпечує збереження здоров’я будьякої людини та недопущення його погіршення чи втрати.

Об’єктивна сторона правопорушень в галузі охорони праці і здоров’я населення полягає в тому, що Об’єктивна сторона правопорушень в галузі охорони праці і здоров’я населення полягає в тому, що вони є проступками з формальним складом, тому достатня обов’язкова ознака – сам факт вчинення протиправного діяння. Кожне з цих правопорушень буде вважатися адміністративним правопорушенням відразу ж після його вчинення, незалежно від настання наслідків. Наприклад, порушення певних правил і норм; заготівля, переробка чи збут радіоактивно забруднених продуктів харчування; виробництво, зберігання, транспортування або реалізація продуктів харчування чи продовольчої сировини, забруднених мікроорганізмами; та інше вважаються адміністративними проступками відразу ж в момент їх вчинення і караються не зважаючи на відсутність шкідливих наслідків.

Суб’єктами адміністративних правопорушень в галузі охорони здоров’я населення можуть виступати: - громадяни (осудні особа, Суб’єктами адміністративних правопорушень в галузі охорони здоров’я населення можуть виступати: - громадяни (осудні особа, які досягли 16 -и років); - посадові особи підприємств, установ, організацій, власники підприємств, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, що допустили порушення установлених правил у сфері охорони здоров’я населення, виконання яких входить до їх обов’язків; - особи, що хворі на наркоманію; - особи, які зловживають наркотичними або психотропними речовинами; - особи, щодо яких є достатні дані вважати їх хворими на венеричну хворобу; - особи, які контактували із венерично хворими і потребують профілактичного лікування; - особи, які внаслідок медичного обстеження отримали діагноз «венерична хвороба» ; - особи, які отримали дозвіл на провадження медичної діяльності в галузі народної і нетрадиційної медицини, та інші особи.

Суб’єктивна сторона, тобто вина – психічне ставлення суб’єкта до вчиненого ним правопорушення і до Суб’єктивна сторона, тобто вина – психічне ставлення суб’єкта до вчиненого ним правопорушення і до шкідливих наслідків, які настали чи могли б настати. Більшість з перелічених вище проступків можуть бути вчинені як умисно, так і з необережності, однак є проступки, які можуть бути вчинені лише умисно, наприклад, ст. 46 КУп. АП «Умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою» .

2. 2. Адміністративні правопорушення, що посягають на власність Об’єктом адміністративних правопорушень, що посягають на 2. 2. Адміністративні правопорушення, що посягають на власність Об’єктом адміністративних правопорушень, що посягають на власність, є сукупність суспільних відносин з приводу створення, відчуження, обігу власності, а також володіння, користування, розпорядження нею. Предметом даних правопорушень виступають речі матеріального світу на які поширюється право державної чи приватної власності. Це можуть бути надра, водні об’єкти, об’єкти рослинного світу, звіри та птахи, майно чи грошові кошти, об’єкти права інтелектуальної власності.

Об’єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на власність, полягає в тому, що вони є Об’єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на власність, полягає в тому, що вони є проступками з формальним складом, оскільки у розглядуваних нормах законодавець не встановлює обов’язковість чи моливість настання суспільно шкідливих наслідків. Наприклад, якщо порушення права державної власності на надра (ст. 47 КУп. АП) створило небезпеку для життя або здоров’я людей чи довкілля, то такого роду правопорушення слід кваліфікуваи за ст. 240 Кримінального кодексу України. Разом з тим деякі з розглядуваних правопорушень характеризуються як правопорушення з матеріальним складом. Зокрема, дрібне викрадення чужого майна (ст. 51 КУп. АП) вважається закінченим з момену, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним(крадіжка, шахрайство, привласнення), або ж з моменту відчуження, витрачення майна (розтрата).

Суб’єкт адміністративних правопорушень, що посягають на власність, – загальний, тобто це фізична осудна особа Суб’єкт адміністративних правопорушень, що посягають на власність, – загальний, тобто це фізична осудна особа з 16 річного віку. Виключення складають правопорушення, передбачені ст. 49, 50 КУп. АП, які вчиняються тільки спеціальними суб’єктами – особами, що мають спеціальне право на використання лісу (ст. 49) чи тваринного світу (ст. 50). Також, згідно ч. 2 ст. 51 КУп. АП, суб’єктом повторного дрібного викрадення чужого майна може бути лише особа, яка раніше була піддана адміністративному стягненню за дрібне викрадення майна протягом останнього року. Суб’єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на власність, характеризується тільки прямим умислом.

2. 3. Адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху Об'єктом адміністративних правопорушень у сфері 2. 3. Адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху Об'єктом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху є суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху, встановлений порядок використання транспортних засобів, а також Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони.

Об'єктивна сторона правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху виражається у різних діяннях, що створюють Об'єктивна сторона правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху виражається у різних діяннях, що створюють небезпеку для безпеки дорожнього руху, та встановленого порядку використання транспортних засобів, здоров'я громадян: 1) керування транспортним засобом, що має несправності, або переобладнаним з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; 2) керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів; 3) порушення правил перевезення пасажирів на автобусному маршруті чи в режимі таксі; 4) керування транспортним засобом, що підлягає обов’язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов; 5) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення правил переїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування тощо.

Суб’єктом правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху визнається у переважній більшості адміністративних правопорушень фізична Суб’єктом правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху визнається у переважній більшості адміністративних правопорушень фізична осудна особа, яка досягла 16 -ти років. Водночас суб’єктом може бути й спеціальний суб’єкт у формі посадової особи, яка відповідно до своїх повноважень відповідає за безпеку роботи транспорту, ремонт або утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів; громадянисуб’єкти господарської діяльності, а також може бути спеціальним суб’єктом у формі водія транспортного засобу, тобто особи, яка отримала дозвіл на керування транспортним засобом — водійське посвідчення тощо. Суб’єктивна сторона правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху визначається ставленням до наслідків правопорушення і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

2. 4. Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку Об'єктом адміністративних 2. 4. Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку Об'єктом адміністративних правопорушень що посягають на громадський порядок і громадську безпеку є однорідні групи суспільних відносин в сфері забезпечення громадського порядку і громадської безпеки, при цьому кожен із названих об’єктів має самостійне кваліфікуюче значення (це можуть бути відносини людської гідності та громадської моралі (ст. 173, 178), спокій громадян (ст. 182), відносини, що склалися в сфері використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння (ст. 175)).

В окремих адміністративних правопорушеннях, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку законодавець виділяє В окремих адміністративних правопорушеннях, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку законодавець виділяє ще одну ознаку об’єкта — предмет, яким можуть виступати: - пожежна техніка і засоби пожежогасіння (ст. 175 КУп. АП) - тютюнові вироби (ст. 175 -1, 177 -2 КУп. АП) - самогон чи інших міцні спиртні напої домашнього вироблення (ст. 176 і 177 КУп. АП); - пиво (крім безалкогольного з об'ємною часткою спирту не більш як 0, 5 відсотка) (ст. 178, 179 КУп. АП); - слабоалкогольні напої — алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 1, 2 до 8, 5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14, 0 г на 100 см 3 (ст. 178, 179 КУп. АП); - алкогольні напої — продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1, 2 відсотка об'ємних одиниць (ст. 177 -2, 178, 179 КУп. АП).

Об'єктивна сторона правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, характеризується переважно вольовими, Об'єктивна сторона правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, характеризується переважно вольовими, активними діяннями, якими всупереч діючим нормам права і моралі порушуються відповідні правила поведінки у сфері громадського порядку та громадської безпеки, що охороняються адміністративними санкціями. Вона включає передусім такі ознаки, як: діяння, його шкідливі наслідки, причинний зв’язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили. Кріс того для багатьох правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, характерні такі ознаки об'єктивної сторони як: - час, - місце, - способи - засоби.

Суб'єкт правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, є переважно загальним. Водночас, Суб'єкт правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, є переважно загальним. Водночас, у деяких проступках закон вказує на ознаки їх вчинення спеціальними суб’єктами: 1) особа, стосовно якої винесено захисний припис, та особа, яка вчинила насильство в сім'ї (ч. 1 ст. 173 -2 КУп. АП); 2) посадові особи (ст. 175, 175 -2, 180 -1, 182 КУп. АП); 3) громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності (ст. 175 -2, 180 -1, 182 КУп. АП); 4) майстри, начальники дільниць, змін, цехів та інші керівники (ст. 179 КУп. АП); 5) повнолітні особи (ст. 180 КУп. АП); 6) громадяни-власники підприємств чи уповноважені ними особи (ст. 182 КУп. АП); 7) батьки або особи, які їх замінюють (ст. 180 і 184 КУп. АП); 8) особи, які протягом року притягалися до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень (ст. 173 -2, 175 -1, 178, 180 -1, 181 -1, 182, 184 КУп. АП).

Суб’єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку, характеризується, як Суб’єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку, характеризується, як правило, виною у формі умислу, хоча в окремих випадках не виключена і необережна форма вини (особливо це стосується порушень правил пожежної безпеки, невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей). Мета вчинення правопорушення має кваліфікуюче значення тільки у ст. 176 КУп. АП, яка передбачає відповідальність за виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення.

2. 5. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління Об'єктом адміністративних правопорушень що 2. 5. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління Об'єктом адміністративних правопорушень що посягають на на встановлений порядок управління є суспільні відносини щодо дотримання норм і правил у сфері встановленого порядку управління. В окремих випадках законодавець виділяє предмет даних правопорушень: надані посадовими особами приміщення, технічні засоби, транспорт (ст. 185 -2 КУп. АП), дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння (ст. 189 -1 КУп. АП), вогнепальна мисливська чи холодна зброя (ст. 190– 193 КУп. АП), паспорт громадянина України (ст. 197– 201 КУп. АП), житло, транспортні засоби (ст. 205 КУп. АП), обліково-військові документи (ст. 211 КУп. АП) тощо.

Об’єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, включає в себе ознаки, Об’єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, включає в себе ознаки, які характеризують зовнішню сторону правопорушення (протиправне діяння (дію чи бездіяльність), його шкідливі наслідки, причинний зв'язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що настали, час, місце, умови, способи, засоби вчинення правопорушення). Значна кількість правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, вчиняється у формі бездіяльності. Але більша частина правопорушень вчиняється у формі протиправних дій. Більшість вказаних правопорушень мають формальний склад. Місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку досить часто визначаються обов’язковими ознаками окремих правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління.

Суб’єкт адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, може бути як загальним (громадяни Суб’єкт адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, може бути як загальним (громадяни України, які досягли на момент вчинення правопорушення 16 річного віку), так і спеціальним, залежно від конкретного складу правопорушення. Суб’єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, характеризується виною як у формі умислу, так і у формі необережності. Мета вчинення правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, як кваліфікуюча ознака має місце лише в окремих випадках (наприклад, ст. 184 -1 КУп. АП).

3. Повноваження ОВС щодо провадження в справах про адміністративні правопорушення. 3. Повноваження ОВС щодо провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: а) своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: а) своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи; б) вирішення її відповідно до чинного законодавства; в) забезпечення виконання винесеної постанови; г) виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень; д) виховання громадян у дусі додержання законів.

 Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: - про порушення Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: - про порушення громадського порядку, - за порушення правил паспортної системи, - за порушення правил дорожнього руху, - за порушення правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, - за порушення правил користування засобами транспорту, - за порушення правил спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, - про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів.

Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: начальники органів внутрішніх справ та їх заступники; начальники або заступники начальників районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ; начальники лінійних пунктів міліції; працівники міліції, на яких покладено нагляд за додержанням відповідних правил; начальники або заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті; начальники або заступники начальників інших органів внутрішніх справ, прирівняних до районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ; начальники відділень міліції, що є в системі органів внутрішніх справ; дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції; начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, департаменту); командир або заступник командира окремого підрозділу відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху; працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.