Міністерство України у справах сім ’’ ї, молоді

Міністерство України у справах сім ’’ ї, молоді та спорту Державна соціальна служба для сім ’’ ї, дітей та молоді Святюк О. В. начальник відділу соціально-профілактичної роботи управління методичного забезпечення соціальної роботи Державної соціальної служби для сімсім ’’ ї, дітей та молоді

Для здійснення практичної соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім‘ями в Україні створена і діє система центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі – центри СССДМ). Мережа центрів постійно розвивається: 1992 році діяло 48 центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; 1993 – 77 центрів; сьогодні в Україні діє 1073 центри, із них 27 регіональних, 479 районних, 163 міських, 40 районних у містах, 270 сільських, 14 селищних, 80 філій районних центрів.

Протягом останніх років одним з пріоритетних напрямків діяльності центрів СССДМ є здійснення первинної та вторинної профілактики ВІЛ/СНІДу в підлітковому та молодіжному середовищі.

Нормативно-правова база: Закон України від 18. 11. 2003 № 1281 -І V „Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004 -2008 роки”; постанова Кабінету Міністрів України від 04. 06. 2003 р. № 877 „Про затвердження Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003 -2010 роки”;

Нормативно-правова база: постанова Кабінету Міністрів України від 04. 03. 2004 р. № 264 „Про затвердження Концепції стратегії дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 року; Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004 -2008 роки”; постанова Кабінету Міністрів України від 16. 01. 2003 р. № 33 „Про затвердження Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 р. ”.

Нормативно-правова база: наказ Мінсім’ямолодьспорту від 16. 02. 20 05 р. № 3430 “Про затвердження Типового положення про службу роботи з ін’єкційними споживачами наркотиків” ; спільний наказ Мінсім’ямолодьспорту та МОЗ від 17. 11. 20 06 р. № 3925/760 “Про затвердження порядку взаємодії центрів СССДМ із закладами охорони здоров’я щодо різних аспектів профілактики ВІЛ/СНІД” ; наказ Мінсім’ямолодьспорту від 10. 04. 20 07 р. № 1213 “Про затвердження Типових нормативів оснащення служби роботи з ін’єкційними споживачами наркотиків” ;

Нормативно-правова база: наказ Мінсім’ямолодьспорту від 26. 03. 20 07 р. № 901 “Про внесення змін до Типового положення про службу роботи з ін’єкційними споживачами наркотиків” ; наказ Держсоцслужби від 29. 03. 20 04 р. № 7 “Про вдосконалення соціальної роботи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з ін’єкційними споживачами наркотиків”.

Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003 – 2010 роки Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004 – 2008 роки п. 4 З метою визначення ступеня незаконного поширення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та пов’язаних з цим витрат проводити дослідження науково обґрунтованих принципів наркозалежності серед дітей і підлітків п. 31 Забезпечити проведення наукових досліджень з питань профілактики ВІЛ-інфікування та оцінки соціально-економічних наслідків поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні п. 7 Залучати в установленому порядку недержавні благодійні та громадські організації з метою фінансової підтримки заходів, передбачених Програмою. Налагоджувати і розвивати зв’язки з неурядовими міжнародними громадськими організаціями та фондами п. 5 Сприяти розширенню партнерства між урядовими, громадськими та міжнародними організаціями у вирішенні питань боротьби з ВІЛ-інфекцією

Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003 – 2010 роки Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004 – 2008 роки п. 11 Розробити науково — обґрунтовану методологію та методику антинаркотичного профілактичного навчання серед молоді та дітей, а також включити до навчальних програм професійно-технічних та вищих навчальних закладів, що готують фахівців для роботи з населенням, антинаркотичну просвітню тематику з питань пропаганди здорового способу життя, соціальних аспектів боротьби з наркоманією та запобігання їй. п. 6 Забезпечити впровадження інформаційно-просвітницьких програм, інтерактивних форм роботи для здобуття знань і формування життєвих навичок щодо зменшення уразливості до інфікування ВІЛ у навчальних та позашкільних закладах, на підприємствах та установах

Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003 – 2010 роки Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004 – 2008 роки п. 13 Сприяти поданню консультаційної, психолого-педагогічної допомоги неповнолітнім та молоді у навчальних закладах, центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та центрах ресоціалізації наркозалежної молоді „Твоя перемога”, установах кримінально-виконавчої системи, а також підтримувати програми, здійснювані іншими закладами і установами, діяльність яких пов’язана п. 9 Розширити можливість доступу різних категорій населення до системи добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію/ СНІД п. 11 Забезпечити доступ уразливих груп населення до цільових заходів і програм профілактики ВІЛ – інфекції / СНІДу та хвороб, що передаються статевим шляхом

Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003 – 2010 роки Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004 – 2008 роки із профілактикою негативних проявів у молодіжному середовищі та організувати діяльність служб роботи з ін’єкційними споживачами наркотиків соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді п. 13 Розширити практику застосування різних методів у роботі з профілактики ВІЛ-інфекції — СНІДу серед уразливих груп населення („соціальна робота на вулиці”, та „рівний-рівному” ). п. 14 Створити умови для надання психологічних, соціальних, юридичних, медичних та консультаційних послуг з метою зменшення ризику уразливості до інфікування ВІЛ та недопущення дискримінації ВІЛ-інфікованих, у тому числі у сфері праці

Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003 – 2010 роки Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004 – 2008 роки п. 14 Забезпечити проведення центрами соціальних служб для молоді просвітницьких заходів через мережу спеціалізованих служб для дітей, сім’ї та молоді, їх батьків з питань профілактики наркоманії, пропаганди здорового способу життя, формування практичних навичок протистояння шкідливому впливу наркотичних засобів і психотропних речовин п. 7 Забезпечити доступ різних категорій молоді (передусім молоді, що не навчається і не працює, батьків, військовослужбовців строкової служби) до інформаційно-просвітниць ких заходів, спрямованих на зменшення поширеності ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки та пропаганду здорового способу життя.

Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003 – 2010 роки Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004 – 2008 роки п. 15. Розробити і впровадити систему підготовки соціальних працівників для роботи у наркологічних закладах, центрах ресоціалізації наркозалежної молоді „Твоя перемога”, інших закладах соціального спрямування, діяльність яких пов’язана із профілактикою негативних проявів у молодіжному середовищі. Вивчити практику залучення до антинаркотичної роботи осіб, які вилікувалися від наркотичної залежності, та їх родичів п. 8. Забезпечити підготовку підвищення рівня кваліфікації та перепідготовку педагогічних, медичних і соціальних працівників з питань пропаганди здорового способу життя та профілактики ВІЛ –інфекції /СНІДу серед шкільної та студентської молоді, курсантів, військовослужбовців строкової служби, молоді, що не навчається і не працює.

Профілактична робота центрів СССДМ забезпечується через мережу спеціалізованих формувань: служби соціальної підтримки сім’ї; служби „Телефон Довіри”; мобільні консультаційні пункти соціальної роботи в сільській та гірській місцевостях, віддалених районах міст; служби роботи з ін’єкційними споживачами наркотиків; студентської соціальної служби; Школи волонтерів; консультативних пунктів у пологових будинках та відділеннях тощо.

Охоплюють цільові групи: 1. батьків, дітей різних категорій сімей (прийомні, ДБСТ, які опинилися в складних життєвих обставинах, які виховують дитину-інваліда), 2. неповнолітніх та молодь в виховних, виправних колоніях, СІЗО, 3. призовну молодь, особовий склад в військових частинах, 4. учнівську молодь в загальноосвітніх школах, 5. дітей та молодь в оздоровчих таборах, 6. студентів навчальних закладів різних рівнів акредитації, 7. неповнолітніх в притулках, 8. громади в селах, селищах, віддалених районах міст тощо.

ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА Найближче оточення молоді та дітей (батьки, родичі, подружжя)Діти, підлітки, молодь загалом Широка громадськість Діти, підлітки, молодь, які перебувають у несприятливих сімейних або соціальних умовах Особи, які мають досвід перших спроб у живання наркотиків Особи, які мають друзів, котрі вживають наркотики

До профілактичної роботи у спеціалізованих формуваннях ЦСССДМ залучаються різні за фахом спеціалісти, зокрема: 1. Штатні спеціалісти ЦСССДМ (65%). 2. Залучені спеціалісти (15%): психологи, гінекологи, наркологи, дерматовенерологи, андрологи, юристи, невропатологи, інфекціоністи, санологи, сексологи та інші. 3. Волонтери (20%).

Форми профілактичної роботи центрів СССДМ Профілактична робота містить : групові форми роботи; індивідуальну роботу; рекламно-видавничу діяльність (інформаційні матеріали, соціальну рекламу).

Види профілактичної роботи Інформаційно-просвітницькі профілактичні заходи, в т. ч. МКП: Основні методи групової роботи: • відеолекторії, • тренінги, • бесіди, • лекції, • круглі столи і т. д. Переваги: мають значний емоційний вплив на дітей та молодь, дають можливість їх активізувати, підвищити зацікавленість в інформації щодо проблеми, можуть сформувати емоційне ставлення, швидко організовуються та охоплюють досить велику кількість людей. Недоліки: відсутня систематичність, не формують позитивної поведінки, діти та молодь займають пасивну позицію, швидко втрачають увагу.

Види профілактичної роботи Індивідуальна профілактична робота, в т. ч. МКП: Основні методи індивідуальної роботи: • консультації • індивідуальні бесіди Переваги: індивідуальний підхід до клієнтів, індивідуальна робота спрямована на неодноразову зустріч з клієнтом, більша ефективність. Недоліки: охоплюють невелику кількість дітей та молоді.

Види профілактичної роботи Виготовлення та розповсюдження профілактичних інформаційно-просвітницьких матеріалів, в т. ч. МКП, здійснюється у рамках: Інформаційно-просвітницьких профілактичних заходів, в т. ч. МКП; Навчальних заходів профілактичного спрямування, в т. ч. МКП; Індивідуальної профілактичної роботи, в т. ч. МКП.

Що заважає якісній первинній профілактичній роботі? разове використання окремих методів профілактики; недостатній рівень підготовки спеціалістів щодо надання соціальних послуг з формування здорового способу життя, профілактики соціально небезпечних хвороб; відсутність на державному рівні єдиного центрального органа влади, що відповідає за здійснення первинної профілактики; відсутність міжсекторальної, міжвідомчої координації;

профілактична робота щодо попередження наркоманії та ВІЛ-інфекції/СНІДу не розглядається важливим, пріоритетним напрямком роботи органів місцевого самоврядування. Як наслідок – відбувається постійне збільшення випадків вживання наркотичних речовин в молодіжному середовищі та поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу. до цього часу профілактична робота , в переважній більшості, фінансувалася за рахунок міжнародних організацій; не впроваджені реальні механізми та моделі здійснення первинної профілактичної роботи на місцевому рівні.

ВТОРИННА ПРОФІЛАКТИКАДіти, підлітки та молодь і з груп підвищеного ризику (сім ’ ї вживачів наркотиків, неблагополучн і сім ’ ї тощо) Діти, підлітки та молодь, які вживають психоактивні речовини Молодь, яка має багато сексуальних партнерів Особи, які раніше хворіли на ІПСШ Найближче оточення дітей, підлітків та молоді (батьки, родичі, подружжя, друзі тощо)

Необхідність створення Служб роботи з ін’єкційними споживачами наркотиків (далі – Служб) зумовлена стрімким поширенням ВІЛ-інфекції в Україні. Служби створені на базі консультативних пунктів для ін’єкційних споживачів наркотиків “Довіра”, діяльність яких була започаткована з 2001 року.

У 2006 році вперше з державного бюджету місцевим бюджетам було виділено субвенцію на надання центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціальних послуг ін’єкційним споживачам наркотиків і членам їх сімей у розмірі 9 мільйонів гривень — зазначені кошти використані для створення нових 153 Служб.

Динаміка створення Служб є наступною: 2001 р. – 11 КП, 2002 р. – 20 КП, 2003 р. – 37 КП, 2004 р. – 52 КП, 2005 р. – 56 КП, 2006 р. – 217 Служб, 2007 р. – 217 Служб, 2008 р. – 218 Служб.

Служби роботи з ін’єкційними споживачами наркотиків Міські/районні центри СССДМ (безпосередня робота з клієнтом) Обласні центри СССДМ (безпосередня робота з клієнтом, надання методичної допомоги, координація та контроль) Державна соціальна служба для сім ’ ї, дітей та молоді (координація та контроль)

Динаміка фінансового забезпечення з державного бюджету Служб є такою: 2001 рік — 53 тис. грн. , 2002 рік — 168 тис. грн. , 2003 рік — 300 тис. грн. , 2004 рік — 419 тис. грн. , 2005 рік — 297 тис. грн. , 2006 рік – 9 млн. грн. (субвенція), 2007 рік – 1 млн. 900 тис. (1 млн. 600 тис. грн. – місцевий бюджет, 400 тис. грн. – позабюджетні кошти), 2008 рік – 1 млн. 313 тис. (1 млн. 300 тис. грн. – місцевий бюджет, 13 тис. грн. – позабюджетні кошти).

Особи, які мають залежність від психоактивних речовин, і бажають її позбавитися ТРЕТИННА ПРОФІЛАКТИКА Особи, які пройшли лікування від наркотичної залежності та реабілітацію Найближче оточення вживачів ПАР (батьки, родичі, подружжя, друзі тощо)

ТРЕТИННА ПРОФІЛАКТИКА Центри ресоціалізації наркозалежної молоді „Твоя Перемога” єдиний нормативний документ – постанова Кабінету Міністрів України від 13. 06. 2002 р. № 809 “Про розвиток мережі центрів ресоціалізації наркозалежної молоді “Твоя перемога”, якою затверджено положення про вищезазначений центр. До сьогодні питанням координації розвитку центрів ресоціалізації наркозалежної молоді „Твоя Перемога” в Міністерстві України у справах сім’ї, молоді та спорту опікувався Департамент сприяння соціальному становленню та розвитку молоді.

Функції щодо координації роботи вищезазначених центрів передаються Державній соціальній службі для сім’ї, дітей та молоді, яка уважно вивчає це питання і планує здійснити наступне : 1. Розробити: Нове Типове положення про центри ресоціалізації наркозалежної молоді „Твоя Перемога”, яке набуде чинності з 01 січня 2009 року та скасувати діючу постанову; Типові нормативи оснащення центрів ресоціалізації наркозалежної молоді; Типові штатні нормативи працівників центрів ресоціалізації наркозалежної молоді; Кваліфікаційні характеристики посад директорів центрів ресоціалізації наркозалежної молоді;

ТРЕТИННА ПРОФІЛАКТИКА 1. Розробити та затвердити єдину стандартизовану загальнодержавну програму ресоціалізації , яка має бути погоджена з Міністерством охорони здоров ’ я; 2. Розробити та затвердити стандарти діяльності центрів ресоціалізації наркозалежної молоді „Твоя Перемога”; 3. Запланувати та провести семінари для спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, щодо організації роботи центрів ресоціалізації наркозалежної молоді „Твоя Перемога”.

Центри СССДМ, здійснюють соціальний супровід дітей та молоді (за необхідністю) в „Клініках, дружніх до молоді” з метою забезпечення підлітків та молоді комплексною допомогою на основі принципів Дружнього підходу до молоді для подолання проблем, пов’язаних із збереженням здоров’я (на виконання спільного наказу Мінсім’ямолодьспорту та МОЗ від 17. 04. 2006 р. № 1209/228 “Про затвердження Порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із закладами охорони здоров’я щодо надання медичної допомоги та соціальних послуг дітям та молоді).

1. Започатковано влаштовування у прийомні сім ’ ї, дитячі будинки сімейного типу ВІЛ-інфікованих дітей. Затверджено наказом Мінсім’ямолодьспорту від 25. 07 № 2668 Програму підготовки кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі щодо виховання ВІЛ-інфікованих дітей. 2. Розробляється стратегія діяльності Мінісім’ямолодьспорту щодо соціальної підтримки дітей, які живуть з ВІЛ. ( спільно з USAID /проектом «Визначення політики з питань здоров’я» щодо попередження епідемії ВІЛ/СНІДу, підтримки дітей, які живуть з ВІЛ, а також дітей, які перебувають на межі ризику інфікування ВІЛ ). 3. Створено та діє 6 центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді

Реалізація проектів У 2006 році підписані Угоди про взаєморозуміння з Фондом Народонаселення ООН щодо впровадження протягом 2007 -2009 років програм “Підтримка у створенні комплексної системи соціальних послуг для споживачів наркотиків серед молоді” та „Зменшення поширення ВІЛ інфекції серед молоді у вибраних регіонах України”. В рамках виконання Угод реалізовано наступні заходи: 1. Зміцнено матеріально-технічну базу шляхом забезпечення служб: офісним обладнанням (ПК, принтери та модеми, копіювальні машини та факсимільні апарати), канцелярським приладдям ; обладнанням для навчальних цілей;

2. Розроблено та затверджено галузевий стандарт надання соціальних послуг вживачам психоактивних речовин, у тому числі ін’єкційних наркотиків, і їх близькому оточенню. 3. Розроблені та затверджені моделі первинної та вторинної профілактики вживання наркотиків та інфікування ВІЛ/ІПСШ. 4. Розроблені механізми співпраці центрів СССДМ з державними установами/закладами та недержавними організаціями.

5. Підготовлено методичний посібник „Соціально-профілактичні комунікації з підлітками та молоддю по формуванню безпечної поведінки”. 6. Розроблено систему моніторингу та оцінки діяльності Служб та надання соціальних послуг СІН. 7. Розроблено концепцію та медіа-план загальнонаціональної інформаційно-навчальної кампанії , орієнтованої на молодь та спрямованої на пропаганду безпечної поведінки та профілактику зловживання наркотиків та інфікування ВІЛ/ІПСШ.

8. 18 регіональних центрів СССДМ забезпечені автомобілями марки “Нива Шевроле”; 9. Підготовлено 20 спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з комунікативних технік зміни поведінки підлітків та молоді.

В рамках виконання договору про співробітництво між Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді та Connect plus e. з виконання проекту „Навчання соціальних працівників в Україні – кваліфікаційний курс з консультування з питань наркозалежності/ВІЛ/СНІД” в рамках програми ”Навчання в сфері охорони здоров ’ я та соціальній сфері” Фонду Роберта Боша, Штуттгарт ” навчено 18 тренерів з питань наркозалежності та ВІЛ/СНІД у.

В рамках договору про співпрацю між Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді та Програмою оптимальних технологій в охороні здоров’я від 24. 05. 07 № 01 -04/55 навчено 44 спеціаліста , з них 17 тренерів з питань дотестового та післятестового консультування на ВІЛ уразливих груп.

ВИСНОВКИ: Діяльність центрів СССДМ є необхідним дієвим механізмом попередження ВІЛ. Механізм може бути забезпечений через надання якісних соціальних послуг. Цього можна досягти через: • підвищення рівня професійної компетентності працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з питань профілактики наркоманії та ВІЛ-інфекції;

• впровадження стандартів соціальних послуг та системи моніторингу і оцінки; • налагодження співпраці та взаємодії центрів СССДМ з недержавними організаціями, Центрами боротьби та профілактики з ВІЛ/СНІДом та правоохоронними органам; • адекватного фінансування заходів центрів СССДМ з місцевих бюджетів.