Міністерство соціальної політики України Державна установа Науково-дослідний інститут

Міністерство соціальної політики України Державна установа Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин Мельник С. В. ДОСВІД З РОЗРОБКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ТА РАМОК КВАЛІФІКАЦІЙ. НАПРЯМИ ЙОГО АДАПТАЦІЇ В УКРАЇНІ Луганськ – 2013 1

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. Кваліфікація 1. 1. Кваліфікація а) формальне відображення професійних і технічних здатностей (компетенцій) працівника, визнаних на міжнародному, національному або галузевому рівні (Глосарій основних термінів з навчання та підготовки кадрів для роботи / Міжнародний навчальний центр МОП. – Турін, Італія, 2006. – 74 с. ); б) рівень освіти (навчання, учіння), який дозволяє особі справлятися в пов-ному обсязі із завданнями та вимогами, що висуваються професійними стандартами (Рекомендації Європарламенту і Ради Європи щодо ЄРК); в) повний пере -лік компетенцій (здатностей) (Фламандський Закон "Про рамку кваліфікацій"). Г) офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважений національний орган установ, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) за заданими стандартами (Українська НРК) 2

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 2. Види кваліфікацій Визначена Повна Професійна Академічна Ккласифікація кваліфікацій Часткова (неповна) 3

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 3. Навички а) здатність здійснювати фізичну або розумову діяльність, набута шляхом навчання та практики (Глосарій основних термінів з навчання та підготовки кадрів для роботи / Міжнародний навчальний центр МОП. – Турін, Італія, 2006. – 74 с. ); б) повторювані в процесі навчання та трудової діяльності вміння, отримані шляхом формальної, неформальної чи інформальної (спонтанної) освіти. 4

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 4. ВИДИ НАВИЧОК Теоретичні (когнітивні) Трудові Автоматичні Класифікація навичок Загальносуспільні та побутові Спілкування Практичні 5

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 5. Здатність/Компетенція а) продемонстрована здатність особи виконувати завдання та обов’язки за професійним стандартом (Глосарій основних термінів з навчання та підготовки кадрів для роботи / Міжнародний навчальний центр МОП. – Турін, Італія, 2006. – 74 с. ); б) Здатність особи застосовувати знання, вміння та навички в суспільно корисній діяльності та інтегрувати їх в одну дію (Фламандський Закон “Про рамку кваліфікацій”). v Особа, що офіційно продемонструвала свої здатності (компетенції), вважається компетентною, тобто постійно демонстровані особою здатності (компетенції) формують її компетентність. 6

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 6. ВИДИ ЗДАТНОСТЕЙ/КОМПЕТЕНЦІЙ Персональна Особистісна Практична Професійна Основна Методологічна Класифікація здатностей/ компетенцій Соціальна 7

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 7. Професійний стандарт а) базові та ключові вхідні показники та параметри для описів (дескрипторів) повних і часткових (неповних) кваліфікацій (кваліфікаційні стандарти), які дозволяють встановити ступінь співвідносності роботи, яка здійснюється працівником, з відповідними вимогами, та мають вигляд набору типових професійних характеристик, притаманних тій діяльності, яку особа виконує в межах конкретної професії (Інформація про ЄРК) б) документ, який встановлює визначені професійною кваліфікацією вимоги до знань, умінь, навичок, досвіду, системи цінностей і особистих якостей (Естонський Закон "Про професії”); в) перелік усіх відповідностей на певну посаду (робоче місце) та перелік умінь (здатностей/компетенцій), необхідних для досягнення поставлених завдань та отримання визначених результатів навчання (НРК Хорватії (проект)). 8

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 7. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ Запозичені Реформовані Застарілі Класифікація професійних стандартів Оригінальні Оброблені 9

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 8. Дескриптор (опис) кваліфікації (рівня рамки кваліфікацій) опис результатів навчання, отриманих знань, умінь та навичок, що мають бути досягнуті згідно з відповідним рівнем навчання, який чітко відрізняє (виділяє) кваліфікації різних рівнів одну від одної, унаочнює логічний зв'язок між ква-ліфікаційними рівнями (Інформація про ЄРК). 10

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 9. Кваліфікаційні (освітньо-кваліфікаційні) стандарти базові та ключові вхідні показники та параметри, виписані відповідно до вимог професійних стандартів, у т. ч. щодо здатностей (компетенцій), таким чином, щоб було можливим визначити, як особа повинна навчатися для того, щоб відповідати означеним вище вимогам (Інформація про ЄРК). 11

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 10. Приклад структури професійного стандарту 1. 10. 1. Структура професійного стандарту Хорватії 0. Код професійного стандарту. 1. Базові характеристики кваліфікацій: 1. 0. Назва професії (професійної назви роботи); 1. 1. Рівень кваліфікації, додаткові вимоги; 1. 2. Клас кваліфікації (повна/часткова). 2. Елементи професії: 2. 1. Опис професії (трудові функції, види робіт; тип (перелік) компаній, що пропонують роботу; опис необхідних вимог, спеціальні вимоги тощо); 2. 2. Можливості професійного (кар’єрного) зростання. 3. Елементи гарантії якості професійного стандарту: 3. 0. Обґрунтування створення професійного стандарту; 3. 1. Термін дії професійного стандарту; 3. 2. Автор та дата пропозиції щодо створення професійного стандарту; 3. 3. Орган, що ухвалив, та дата ухвалення професійного стандарту (НРК Хорватії (проект)). 12

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 10. 2. Структура національного (галузевого) професійного стандарту Великої Британії 0. Технічні характеристики: 0. 1. Назва стандарту і організації-розробниці; 0. 2. Номер стандарту, дата його прийняття та запровадження; 0. 3. Дата наступного розгляду (перегляду); 0. 4. "Стан" стандарту (чинний, переглядається тощо); 0. 5. Тип (статус) стандарту (оригінальний, запозичений і т. д. ). 1. Загальна інформація професію (професійний профіль, ключову трудову функцію): 1. 1. Розмір і галузевий профіль сектору ринку праці чи професійної діяльності, географічне розташування підприємств та працівників; 1. 2. Взаємозв’язок та взаємодія відповідного галузевого сектору ринку праці чи професійної діяльності з іншими сегментами ринку праці чи професійної діяльності; 1. 3. Тенденції розвитку галузевого ринку праці чи професійної діяльності; 1. 4. Види зайнятості (професійні угрупування) в межах галузевого сектору ринку праці та можливі зміни в них; 1. 5. Наявні напрямки кар’єрного зростання; 1. 6. Освітні можливості, наявні кваліфікації; 1. 7. Профспілкові об'єднання, посередницькі (юридичні, рекрутингові тощо) структури тощо; 1. 8. Стандарти, статутні положення про підприємства, які забезпечують діяльність галузі; 1. 9. Умови зайнятості, у т. ч. оплата праці, надбавки, рівень соціального захисту в розрізі професій; 13 1. 10. Навчальні заклади відповідного професійно-кваліфікаційного спрямування.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 2. Елементи професійного стандарту: 2. 1. Деталізований комплект матеріалів, які можуть вирішувати оперативні, спірні (конфліктні) ситуації, які виникатимуть під час застосування стандарту; 2. 2. Показники трудової поведінки, які очікуються від працівника; 2. 3. Специфікації, які підтримують виконання основних трудових функцій; 2. 4. Деталізований перелік та опис (дескриптор) вимог (у т. ч. специфічних) до професійної, технічної, соціальної, особистісної, управлінської здатностей (компетенцій) у розрізі кожної трудової функції. 3. Додаткова інформація: 3. 1. Словник (глосарій), який розкриває основні (у т. ч. специфічні) терміни та поняття за професійним видом діяльності; 3. 2. Взаємозв’язок з іншими професійними стандартами; 3. 3. Взаємодія з іншими стандартами, нормативними документами та системами, у т. ч. схема переходу до кваліфікаційного стандарту. 4. Загальні вимоги до розробки професійного стандарту: 4. 1. Відповідність останнім вимогам та потребам видів економічної (професійної) діяльності; 4. 2. Конкретизація поточної ефективної професійної діяльності, підтверджена представницькою вибірковою роботодавців та /чи експертів; 4. 3. Недискримінаційний характер відносно працівників чи професійних груп; 14 4. 4. Чітке та зрозуміле написання.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 11. Приклад структури кваліфікаційного стандарту 1. Код кваліфікаційного стандарту. 2. Базові характеристики кваліфікації: 2. 0. Назва кваліфікації; 2. 1. Рівень кваліфікації; 2. 2. Мінімальний обсяг кваліфікації, ECTS/ECVET; 2. 3. Клас кваліфікації (повна/часткова). 3. Елементи кваліфікації: 3. 0. Уміння (здатності/компетенції) та результати навчання (перелік та стислі дескриптори (описи); 3. 1. Окремі результати навчання (назва, код, рівень, обсяг умінь, умови отримання, оцінювання та визнання). 15

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 4. Елементи гарантії якості кваліфікації: 4. 0. Вимоги щодо вступу до процесу отримання кваліфікації (вступні вимоги); 4. 1. Обґрунтування потреби у кваліфікації (огляд ринку праці, вимог з боку осіб та суспільства, вимог до продовження навчання тощо); 4. 2. Роль кваліфікації (з посиланням на продовження навчання, ринок праці і т. ін. ); 4. 3. Компетентні органи, які видають сертифікат про отримання кваліфікації; 4. 4. Термін отримання кваліфікації; 4. 5. Необхідні ресурси (час, простір, гроші та ін. ). 5. Елементи гарантії якості кваліфікаційного стандарту: 5. 0. Автор та дата подання кваліфікаційного стандарту; 5. 1. Компетентний орган, що ухвалив, та дата ухвалення кваліфікаційного стандарту (НРК Хорватії (проект)). 16

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 12. Європейська рамка кваліфікацій Єдина багаторівнева система кваліфікацій, що визначаються на національному й міжнародному рівнях, за допомогою якої здійснюється оцінювання (вимірювання) та взаємозв’язок результатів навчання, які являють собою здатність/компетенцію особи засвідчити свою спроможність продемонструвати на практиці отримані знання, вміння та навички, та встановлюється співвідношення дипломів і свідоцтв про освіту громадян країн, які пройшли оцінювання національних рамок кваліфікацій за критеріями їх відповідності вимогам ЄРК (Рекомендації Європарламенту і РЄ від 23. 04. 2008 р. щодо запро-вадження ЄРК). 17

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ 1. 13. ЄРК орієнтує розробку та застосування НРК із такими елементами Національної системи кваліфікації (далі НСК) дескриптори (описи) рівня кваліфікацій; одиниці кваліфікації (часткові кваліфікації); описи доступу до кваліфікацій (вступні вимоги); описи переходу в межах кваліфікацій одного рівня; описи переходу в межах кваліфікацій вищих рівнів; обсяги (масштаби) кваліфікацій (професійні / академічні кваліфікації); професійні стандарти; кваліфікаційні стандарти із характеристиками (дескрипторами, кваліфікаторами); навчальні програми, які приводять до отримання кваліфікації; 18 критерії (індикатори) оцінювання результатів навчання;

ІІ. ДОСВІД ІЗ РОЗРОБКИ НАЦІОНАЛЬНИХ РАМОК КВАЛІФІКАЦІЙ 2. 1. Класифікація видів НРК, яка охоплює всі кваліфікації. "Болонська рамка" кваліфікації для університетської освіти (5(6)– 8 рівні ЄРК). Рамка загальноосвітніх доуніверситетського рівня). кваліфікацій (шкільна, післяшкільна освіта Рамка кваліфікацій для навчання протягом усього життя (неформальна освіта для "дорослого" населення). Інтергалузева рамка кваліфікацій для окремих видів економічної діяльності (ІТтехнології, управління якістю, туристична сфера та готельне господарства, проектний менеджмент тощо). Галузеві рамки професійних кваліфікацій як складові НРК. 19

ДОСВІД ІЗ РОЗРОБКИ НАЦІОНАЛЬНИХ РАМОК КВАЛІФІКАЦІЙ 2. 2. Зіставлення "Болонської рамки" (ЕНЕА) та ЄРК ЕНЕА ЄРК Прийнято у 2005 р. Прийнято у 2008 р. Охоплює 46 країн Охоплює 32 країни (та ще 30 країнпартнерів) Входять кваліфікації тільки з вищою Усі рівні кваліфікацій із перспективою освітою навчання протягом життя 3 рівня (цикли) з можливістю існування 8 рівнів міжциклових кваліфікацій Країни-учасниці вимушені створювати 5– Заохочується, але не є обов’язковим, 8 рівнів для НРК створення НРК (можливий варіант "імпортування" ЄРК) Координується Робочою групою з питань Координується Групою радників з ЄРК та рамок кваліфікацій вищої освіти ЄК з ЄРК 20

ДОСВІД ІЗ РОЗРОБКИ НАЦІОНАЛЬНИХ РАМОК КВАЛІФІКАЦІЙ 2. 3. Основні підходи та проблеми зарубіжних країн у розробці НРК: v v v необхідність створення НРК баз "імпортування" ЄРК зумовлена національною специфікою підготовки кадрів, регулювання ринків праці, форматування професійних та кваліфікаційних стандартів; складність інтегрування елементів НРК, оскільки це потребує глибокого реформування системи ПОН; запровадження НРК збігається з низкою обмежень законодавчого, ресурсного, кадрового та ментального характеру; переваги від НРК фокусуються на інтересах отримувачів освітніх послуг, на залученні до її розробки соціальних партнерів; НРК кожної країни відрізняється від інших, зорієнтована на врахування локальних особливостей; розробка та запровадження НРК на початковому етапі базується на створенні інституціональних структур, механізмів, практик, а не якісних параметрів; 21

ДОСВІД ІЗ РОЗРОБКИ НАЦІОНАЛЬНИХ РАМОК КВАЛІФІКАЦІЙ 2. 3. Основні підходи та проблеми зарубіжних країн у розробці НРК (продовження): v v v розробка НРК вимагає багато часу (5– 10 років) та великих (від 5, 0 до 500, 0 млн. євро залежно від обсягу та країни) матеріальних та кадрових ресурсів (щонайменше, країна повинна "навчити" 200– 500 своїх та залучити 200– 500 іноземних розробників); окремі країни при розробці НРК шукають шляхи для запозичення інших НРК у відриві від ЄРК, деякі країни із низьким ВВП (Шрі-Ланка, Албанія, Киргизія тощо) розроблюють НРК, не розуміючи, що це витратний процес, зорієнтований, перш за все, на "обслуговування" інноваційних економік; у більшості країн при розробці НРК "домінує" роль держави, в окремих випадках – роботодавців (соціальних партнерів); у багатьох випадках відсутнє розуміння того, що запровадження НРК не є фактом початку економічного зростання, оскільки перше передбачає глибоку й комплексну реформу сфери освіти та праці, що "дасть" свої результати лише через 5– 10 років; у багатьох країнах (поза межами ЄС) розробка НРК у відриві від суспільноекономічної доцільності призводить до негативних результатів ("зламали стару" систему, а нова – "не приживається"). 22

23