Міністерство освіти та науки молоді та спорту

Міністерство освіти та науки , молоді та спорту Львівський інститут економіки та туризму Туристично – інформаційний центр Робота на тему : “ Загальна історична, туристична та економічна Характеристика Рогатинського Району

Загальні відомості - Країна: Україна - Область/АРК: - Код КОАТУУ: - Утворений: - Поштові індекси: Івано-Франківська область 2624400000 1939 Прапор району 77000— 77074 - Населені пункти та ради - Районний центр: Рогатин - Міські ради: 1 - Селищні ради: 1 - Сільські ради: 43 - Села: 80 - Селища: 7 - Населення: ▼ 43 246 (на 1. 11. 2012) Герб Району - Площа: 815 км² - Густота: 53. 7 осіб/км² - Тел. код: +380 -3435

На території Рогатинського району розташовано 89 населених пунктів, в т. ч. 1 місто та 1 селище міського типу. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОГАТИНСЬКОГО РАЙОНУ Рогатинський район є одним із 14 районів області і займає територію, утворену на межі трьох областей — Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Територія Рогатинського району становить 815, 7 км 2, або 5, 89% території Івано. Франківської області (13, 9 тис. км 2).

На території Рогатинського району розташовано 89 населених пунктів, в т. ч. 1 місто та 1 селище міського типу.

1. 2 Водні ресурси Гнила Ли па — річка в Україні, в межах Перемишлянського району Львівської області та Рогатинського і Галицького райо нів Івано-Франківської області. Ліва притока Дністра (басейн Чорного моря). Довжина річки 87 км, площа басейну 1320 км². Похил річки 1, 4 м/км. Річкова долина у верхів'ях V-подібна, нижче за течією — трапецієподібна, завширшки до 2, 6 км. Річище помірно звивисте, завширшки 0, 5— 50 м, завглибшки пересічно 0, 5— 1, 5 м

Гнила Липа у місті Рогатині (Івано-Франківська область) Витік с. Липівці Гирло Дністер Країнибасейну Україна Львівська область Івано-Франківська область Довжина Площа басейну 1 320 км² Притоки Погиблиця, Осталовський потік, Верхня Рудка, Нижня рудка, Струга(праві); Марушка, Болотня, Віслянка, Студений Потік, Нараївка, Млинівк а (ліві)

Нараївка Річка в Україні, у межах Перемишлянького району Львівської області (частково), Бережанського району Тернопільської області та Рогатинського і Галицького районів Івано -Франківської області. Ліва притока Гнилої Липи (басейн Дністра Довжина Нараївки 56 км, площа Річка тече переважно на басейну 357 км². Долина у верхів'ї Vпівдень спочатку подібна, нижче переважно територією Перемишлянсь коритоподібна, є кого низькогір'я, далі — звужені каньйоноподібні ділянки. через Роганинська та Бур Ширина долини до 800– 1200 м (у штинське Опілля. Впадає у пониззі), глибина до 60— 80 м і Гнилу Липу на південь від більше. Річище завширшки від 0, 5 до смт Більшівців. 4— 5 м, у нижній течії випрямлене; Основні притоки: Павлівка глибина 0, 3— 1, 5 м. Похил річки 2, 9 (ліва); Уїздянка (права). м/км. Споруджено ставки, особливо багато на північ від смт Більшівців.

Нараївка в селі Підвисоке Витік на північний схід від с. Подусів Гирло р. Гнила Липа Країнибасейну Україна Львівська область Тернопільська область Івано. Франківська область Довжина Площа басейну 357 км² Притоки Павлівка (ліва); Уїздянка (права)

Свірж (інша назва — Свір) — річка в Західній Україні, в межах Перемишлянського району Львівської області та Рогатинського і (частково) Галицькогорайонів Івано. Франківської області. Ліва притока Дністра (басейн Чорного моря). Довжина 70 км, площа басейну 447 км². Похил річки 1, 6 м/км. У верхів'ї долина V-подібна, нижче переважно трапецієподібна. Заплава двосторонн я, завширшки від 0, 1 до 1 км. Річище звивисте, подекуди розгалужене, місцями випрямлене. Є стави (наприклад у с. Свіржі та Загір'ї).

Розташування Свірж бере початок з балки на схід від гори Камули (471, 9 м), у межах горбистого пасма Гологори. Тече з півночі на південь і південний схід, впедає у Дністер на захід від села Тенетники. Основна притока: Любешка (права). Цікаві факти По Свіржі від села Прибинь аж до її впадіння в Дністер проходив кордон між Львівською і Галицькою землями Королівства Польського.

Свірж у нижній течії, біля села Чернева Витік на схід від г. Камули Гирло р. Дністер (на захід від с. Тенетники) Країнибасейну Україна Львівська область, Перемишлянськи й район Івано. Франківська область, Рогатинський район, Галицький район Довжина 70 Площа басейну 447 км² Притоки Любешка (права)

Земельні ресурси Для даного району характерна значна територіальна різноманітність ґрунтового покриву і земельних ресурсів. Земельний фонд складається із земель різного функціонального призначення Зростання потреб у продуктах харчування і сировині обумовлюють необхідність інтенсивного використання земельних ресурсів з одночасним розв'язанням найважливіших проблем — забезпечення охорони земель від руйнування (ерозія, зсуви, карст, підтоплення); впровадження системи заходів щодо захисту земель від засмічення, забруднення; відтворення і підвищення родючості ґрунтів; збільшення площ екологічно стабілізуючих угідь (лісів, сіножатей, пасовищ).

Кліматичні ресурси У районі спостерігаються м'які зими з відлигами і нестійким сніговим покровом (сніговий покрив залягає протягом 100 днів, а в малосніжні зими — 50; середня висота снігового покриву становить 6 -10 см. ). Весняні приморозки тривають до третьої декади квітня, в окремі холодні весни — до третьої декади травня

Сума активних температур досягають 2300 -2400°, річна кількість опадів — 660700 мм, середня тривалість без морозного періоду 160 -170 днів. Сума активних температур складає 24002500°, річна кількість опадів 610 -750 мм. Середня тривалість без морозного періоду 155 -160 днів.

Територія Рогатинського Опілля знаходиться у помірному поясі і має помірно-континентальний клімат. Сумарна середньорічна сонячна радіація території складає 4045 ккал/см 2; найвищі додатні суми радіаційного балансу характерні для червня – липня, а від’ємні – для січня. Максимальна кількість опадів припадає на липень, а мінімальна – на січень і лютий.

Рослинність , лісовий покрив та тваринний світ Рослинність Рогатинського району представлена лісовими, рідше річковими, болотними і степовими угрупованнями. Широколистяні ліси Рогатинського району представлені буковими, буковограбовими, дубовими і грабоводубовими лісами

Флора нараховує понад 1500 видів рослин, що складає більше половини списку флори України, з них — 120 лікарських, з яких 60 є загальнопоширеними і щорічно заготовлюються для фармакологічних потреб: плоди шипшини, звіробій звичайний, Особливої специфіки рослинному підбіл звичайний, череда три покриву області надають два яскраво роздільна, ін. виражені центри ендемізму та реліктовості, що розміщені в Карпатах та в Західному Поділлі. Тут виявлено 80 видів із Червоної книги України, 4 види з Європейського Червоного списку, 3 — із Червоного списку МСОП

Майже третина природної флори області (418 видів) потребує повної або часткової охорони. До них Надзвичайноендемічні та реліктові, належать рідкісними є айстра альпійська та зникаючі види рослин. 162 рідкісні види, що належать до 47 родин, 39 порядків та 6 класів, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку білотка альпійська

дріада восьмипелюсткова фіалка Джоя

Хребетні представлені 435 видами, ссавці — 74 видами, птахи — 280 видами. Ряд видів перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України: бурозубка альпійська, норка європейська, борсук звичайний, рись, тритон карпатський, саламандра плямиста, полоз лісовий, мідянка, вусач альпійський, вирезуб, чоп великий

Родина Саламандрові Тварини цього роду проводять більшу частину року на суходолі, повертаючись у воду в сезон розмноження. Проміж інших тритонів представники роду Великий тритон демонструють найскладнішу шлюбну поведінку. Запліднення зовнішнє: Самки відкладають 2 -3 ікринки на день в період від після шлюбного танцю самець березня до середини червня, загалом 200— 300 відкладає сперматофор відкладається на ікринок за сезон. Звичайно ікра (пакет із підводні спермою) і загортається впоглинає рослини, на дно, а самка їхнє листя. його клоакою. Личинки виводяться через приблизно 3 тижні (залежить від температури води), і проходять метаморфоз, позбавляючись зябер і стаючи повітрядишними тваринами, приблизно через 4 місяці після цього. Статевої зрілості тритони цього роду досягають на другому-третьому році життя

Родина Круглоязикові Родина Ропухи – Родина Квакшеві Родина Справжні жаби Родина Часничниці

Родина прісноводні черепахи Вид малочисельний. Облік чисельності, проведений на території заказника 25 червня 1999 р. , показав, що на маршруті 1 км зустрічається 1– 2 особини, а в околиці с. Берем’яни Бучацького району на маршруті 2 км виявлена 1 особина.

Ящірка зелена Загальна довжина досягає до 30 см, з яких 2/3 складає хвіст. Колір молодих зелених ящірок сірувато-бурий або коричневий з 2 світлими смугами з боків хребта. Дорослі мають яскравозелений колір шкіри з численими чорними та жовтими цяточками. Горло та шия блакитного або яскравосинього забарвлення. Черево у цих ящірок яскраво-жовтого кольору. Самиці відрізняються наявністю на верхній стороні 2 світлих повздовжних смуг, білим черевом та горлом. Чисельність ящірки зеленої на Опіллі є стабільною. Протягом 1999 -2001 рр. ми реєстрували від 9 -10 до 10 -12 особин цього виду.

Вужі відрізняються від інших змій «жовтими вухами» — яскраво. Вуж вираженими відмітинами на голові, частіше жовтими, але іноді білими і оранжевими. Самки більші за розміром самців, іноді досягають до 1, 5 метрів, але найчастіше розміри не більше метра. Харчується в основному живими жабами, гризунами і рідше рибою. Природними ворогами вужів є лелеки, хижі птахи і деякі ссавці. звичайний Вужі добре приручуються і переносять неволю. В Україні та в Білорусі часті випадки одомашнення вужів

Вуж звичайний На території Опілля є звичайним видом, який зустрічається в заростях по берегах річок, ставків, на заплавних луках, галявинах листяних лісів.

Гадюка звичайна відносно невелика в розмірах, довжиною до 75 см. На півночі ареалу зустрічаються екземпляри довжиною до 1 м. Навкруги середини тіла розташовано 19 рядів лусок. Довжина хвоста у самців 8 — 12 см, у самиць 6 — 10 см. Тіло відносно товсте. Самиці зазвичай крупніші за самців. Голова округлотрикутна, чітко відмежована від шиї, на верхній частині вкрита дрібними щитками, серед яких є три крупних щитка — лобний та два тім'яних. Зіниця вертикальна. Кінчик морди заокруглений, а носовий отвір прорізано в середині носового щитка

Тварини: заєць-русак, лисиця, тхір темний, дикий кабан, куниця, козуля європейська, їжак, вовк, білка, олень, рись, горностай, кріт, полівка сіра, полівка степова, миша, ласка. Тварини водойм. Із риб у річках і ставках області водяться: карасі, коропи, в'юни, окуні, лящі, лини, щуки, соми, пучкурі, краснопірки та інші. У багатьох водоймах живуть ондатри, видри та деякі хутрові звірі, а на їх плесі скупчуються дикі водоплавні птахи: чайки, качки-крижні, дикі гуси тощо. Серед птахів: синиця, горобець, дрізд, сойка, грак, галка, сорока, шпак, жайворонок, перепелиця, ластівка, стриж, сич, сова, зозуля, горлиця, канюк. тетерев, рябчик, горлиця, канюк, лелека білий, дятел, грак, сорока, шпак, сіра ворона.

Мала кутора Подільський кріт

Плямистий ховрах Чагарникова полівка.

До «Червоної книги України» занесені Кіт лісовий Кутора мала Рись

До «Червоної книги України» занесені беркут Змієїд Шуліка рудий Пугач

До «Червоної книги України» занесені Мідянка Усетрина Вирезуб

ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД РОГАТИНСЬКОГО РАЙОНУ Рогатинське староство вперше згадується в 1534 р. Воно утворене на основі княжих володінь, які після 1387 р. відійшли до маєтків польської королівської скарбниці. Часті і спустошливі ворожі напади та епідемії унеможливлювали інтенсивний розвиток району. В 1509 р. внаслідок татарської навали край знищений настільки, що деякі спустошені села заселяли полоненими татарами. Деякі села зникають зовсім. Жителів звільняли від податків до королівської скарбниці. До складу Рогатинського староства в 1629 р. входило лише 15 населених пунктів: місто Рогатин, містечка Підгороддя і Ферліїв (тепер Липівка) і 12 сіл. У старостві існувало 4 фільварки, у 3 містах та 5 селах були млини.

Рогатинський повіт територіально займав значно більшу площу, ніж межі сучасного району. Якщо з півночі, заходу і сходу межі майже співпадають, то на півдні межі староства збігалися з руслом Дністра і сягали Галича.

В Середньовіччі місто мало право на проведення чотирьох ярмарків щорічно, а З 1772 р. Рогатин, як і вся з 1729 р. шести. На них рогатинці Галичина, згідно з першим продавали свої ремісничі вироби, поділом Польщі відходить до рогатинські мечники, ковалі та сідлярі Австрійської монархії. славилися далеко поза межами краю. В XІX ст. населення Рогатина, Місто мало 3 млини, 3 броварні, олійню та який за часів Австро-Угорщини 9 ланів орної землі. В місті переважало був віддалений від українське населення, жили поляки, євреї, економічних центрів, торгових німці. артерій і все ж уцілів як місто, постійно зростало. Наприкінці XІX ст. до Рогатина підведені вітка залізниці та шосейна дорога Рогатин — Ходорів. Під час Першої і Другої світових війн забудова міста дуже постраждала, відбудовується в повоєнний період часто без врахування історичної планувальної структури міста.

Про багате історичне минуле м. Рогатина свідчать пам’ятки архітектури, що збереглися до наших днів і прикрашають центральний майдан міста Костел святого Миколая Церква Різдва Пресвятої Богородиці Іконостас Святодухівської церкви — перлина українського мистецтва XVІІ ст.

Рогатинський район дав світові багатьох визначних людей. Насамперед леґендарна Роксоляна Юліан Панькевич Юліан Опільський Василь Щурат Осип Турянський

СОЦІАЛЬНО – ГЕОРГАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ На території Рогатинського району (815, 7 км 2) Івано. Франківської області живе 51, 4 тис. осіб (станом на 01. 2001 p. ), що становить 3, 5% від загального населення області. Він займає 13 місце серед районів області за чисельністю населення. Кількість міського населення становила 10, 4 тис. осіб (20, 2%), а сільського 41, 0 тис. осіб (79, 8%). В 2001 р. населення району зменшилося порівняно з 1990 р. на 4, 6 тис. осіб та з 1998 р. на 1, 8 тис. осіб, що відбулося головним чином завдяки сільському населенню, чисельність якого зменшилась відповідно з 44, 7 тис. осіб до 42, 5 та 41, 0 тис. осіб

Демографічні показники Рогатинського району в цілому відповідають тенденціям змін у кількості населення Івано. Франківської області. У Цій місцевості спостерігається позитивна демографічна ситуація

Як і в цілому по області, в районі впродовж останніх 11 років зберігається стійка тенденція до скорочення кількості зайнятого населення, яке зменшилося на 43, 2%. Район по рівню безробіття займає в області 8 місце. Рівень зареєстрованого безробіття в Рогатинському районі становив 5, 33%. Основними причинами незайнятості громадян є відсутність робочих місць за основною спеціальністю, недостатній розвиток мережі професійної перепідготовки, відсутність умов до започаткування власної справи.

4. ЕКОНОМІКА РАЙОНУ 4. 1 Структура економіки Станом на 1 січня 2002 року в районі включено до Єдиного державного реєстру 761 суб’єкт господарювання, з них 49, 5% госпрозрахункові юридичні особи. Питома вага суб’єктів з недержавною формою власності становить 76, 3%. За видами економічної діяльності переважають об’єкти оптової та роздрібної торгівлі, торгівлі транспортними засобами та їх ремонту За підсумками 2000 року на території району функціонувало 149 підприємств малого бізнесу (71, 3% до загальної кількості діючих підприємств). У порівнянні з 1995 роком їхнякількість зросла в 2, 3 раза.

4. 2 Промисловість Промисловий комплекс Рогатинського району представлений в основному підприємствами обробної промисловості. В структурі виробництва переважає продукція харчової промисловості та з перероблення сільськогосподарських продуктів (47% до загального обсягу), близько 20, 5% займає продукція хімічної та нафтохімічної промисловості, майже по 10% загального обсягу вироблено підприємствами з виробництва деревини і виробів з неї та легкої промисловості. Частка району в загальнообласному виробництві становить 0, 9%. Серед районів і міст області Рогатин посідає 11 місце.

За 2001 рік промислові підприємства району виробили продукції на 22, 4 млн. грн. та відвантажили продукції на суму понад 20, 0 млн. грн. , з неї 5, 4% — на бартерних умовах, 93, 5% — оплачено у грошовій формі. Підприємства району випускають продукцію в основному з власної сировини.

4. 3 Сільське господарство По території України В даній місцевості

Землі сільськогосподарського призначення займають 72% всієї території Рогатинського району (58, 3 тис. га на 01. 2001 p. ), або майже десяту частину сільськогосподарських угідь області. Частка Рогатинського району у загальних обсягах сільськогосподарського виробництва області становить 8%. Найбільш перспективна форма господарювання в сільському господарстві на-сьогодні — селянські (фермерські) господарства.

Основними виробниками тваринницької продукції є господарства населення, на які припадає 74% виробленого в районі м’яса, 93% молока, 78% яєць. В них утримується 83% великої рогатої худоби, 93% корів, 99% овець та кіз, 54% свиней. На 1 січня 2002 р. в районі налічувалось 69 фермерських господарств проти 60 на початку 2001 року. В них у користуванні є 4, 2 тис. га сільгоспугідь, або по 61, 3 га в середньому на одне господарство проти 37 га в середньому по області

В розрахунку на 100 дворів населення сільської місцевості району утримувало 114 голів великої рогатої худоби, 73 корови, 52 свині.

Майже половина обсягів сільськогосподарського виробництва припадає на продукцію рослинництва, хоча протягом останніх років значно зменшено виробництво основних його видів.

Серед інших видів продукції сільського господарства слід відзначити продукцію рибного господарства та бджолярства. Так, на території району існує декілька рибних господарств, серед яких виділяються ВАТ «Княгиничі» , ставкове господарство в районі смт. Букачівців. На території району розміщені локальні (площею до 3 га) п’ять ставів з налагодженим рибним господарством.

Рогатинський район характеризується інтенсивним розвитком сільського господарства, високим рівнем спеціалізації господарства по виробництву цукрового буряка, льону, зерна, м’яса й молока, і тому в структурі виробництва району переважає продукція харчової промисловості та з перероблення сільськогосподарських продуктів (47% до загального обсягу).

Якщо порівнювати дані по всій Україні і в даній місцевості спостерігатимемо наступну картину Місцевість Вся територія України

4. 4 Технічна інфраструктура Станом на 01. 2002 р. теплопостачання населених пунктів району здійснювалося від 7 котелень потужністю 23, 12 Гкал/год. Із загальної кількості котлів 15 (понад 30% від загальної кількості) мають коефіцієнт корисної дії нижчий 69%. До теплової мережі під’єднано 9 будинків міста. На території району газифіковано 54 населені пункти. На міській території газифіковано 100% споживачів. Технічний стан газорозподільної мережі — задовільний. Планова розбудова газової мережі на території району здійснюється систематично. Споживання газу споживачами району складає 365, 781 млн. м 3, в тому числі м. Рогатина — 13, 372 млн. м 3. Довжина магістральних газопроводів і відводів по району — 960, 9 км, по містах — 70, 7 км.

Забезпечення водою сіл району здійснюється з місцевих джерел підземних вод шахтними колодязями і свердловинами. Промислові підприємства забезпечуються водою з локальних свердловин. Якість води із свердловин має завищені показники вмісту заліза і твердості води. Вода, що подається у водогінну мережу, за основними параметрами відповідає ДОСТ 2874 -82 на питну воду. Застосована технологія водопідготовки ліквідовує відхилення від норми з гранично допустимого вмісту заліза у воді. В перспективі необхідно вирішувати проблеми модернізації та реконструкції системи водопостачання — будівництва станції пом’якшення води, — реконструкції хлораторної, — заміни 15, 6 км аварійних мереж.

4. 5 Охорона здоров’я У районі діє 2 лікарняних заклади на 335 ліжок, 12 амбулаторнополіклінічних закладів на 500 відвідувань за зміну та 49 фельдшерсько-акушерських пунктів. Медичне обслуговування населення здійснюють 151 лікар та 526 осіб середнього медичного персоналу. За останні роки захворюваність населення зменшується. Порівняно з 1998 роком кількість вперше зареєстрованих випадків захворювання зменшилась на 6, 6%. На 10 000 населення району у 2000 році припадало 7054, 7 вперше зареєстрованого випадку захворювання проти 7622, 6 по області.

На території Рогатинського району налічується 126 спортмайданчиків і полів, 2 стадіони з трибунами більш як на 1500 місць, 14 стрілецьких тирів, 25 майданчиків з тренажерним обладнанням, 14 спортивних залів, одна лижна база. В районі діють 75 будинків культури, 1 кінотеатр, 50 кіноустановок, 68 бібліотек, в галузі працює 210 чоловік.

5. КУЛЬТУРА І ТУРИЗМ 5. 1 Освіта У Рогатинському районі працює 8 дошкільних закладів на 316 місць, в яких виховується 281 дитина, у сільській місцевості відповідно 6 дошкільних закладів на 120 дітей, де виховується 90 дітей.

На початок 2012/2013 навчального року у 59 середніх закладах освіти навчалося 6, 7 тис. учнів. Серед них успішно працюють Рогатинська гімназія ім. Володимира Великого та спеціалізована ЗОШ № 1. Із загальної кількості закладів 91, 7% розташовані у сільській місцевості, в них навчається 67, 6% учнів від загальної кількості по району. Із числа учнів, що закінчили 9 й клас, продовжують навчання у 10 -му класі 58% учнів, з них 82, 6% — в міській та 46, 1% — у сільській місцевостях

Спеціалістів із вищою освітою І—ІІ рівня акредитації готує Рогатинський державний аґрарний коледж, де навчається 820 студентів. У коледжі навчаються студенти із Івано. Франківської, Львівської, Тернопільської та інших областей України.

5. 2 Туризм і рекреація Високий рівень туристичної атракційності мають лише кілька місць — Рогатин, Приозерне, Виспа, Чесники. Відвідати їх можна протягом одного дня. В 90 -х роках збільшується кількість екскурсій, котрі до своїх туристичних маршрутів включають Рогатин. Однак це відбувається тільки тому, що через місто проходить шосе міжнародного значення. Погана реклама, скоріше її відсутність, приводить до того, що навіть ті туристи, які цікавляться пам’ятками, не відвідують таких перлин архітектури, як палац в Приозерному чи церква у селі Чесниках.

«Аґротуризм» наразі не розповсюджений на території України, хоча якраз Рогатинщина має для цього найбільше можливостей Рогатин відвідують екскурсії школярів та молоді з сусідніх районів або сусідніх областей з метою ознайомлення з місцями славної Роксолани. Власне ця леґенда з її відповідним рекламуванням має шанс для збільшення популярності Рогатина як туристичного міста.

Відомим відпочинковим місцем є бальнеологічний курорт Черче, однак в порівнянні з Моршином чи Трускавцем Черче має слабо розвинену туристичну інфраструктуру, недостатню рекламу як лікувального центру. В порівнянні з передвоєнним часом, коли Черче було дуже популярним місцем відпочинку, курорт втратив свою привабливість в радянський час і не робить спроб її відновити.

Заклади харчування Рогатинського району Гриль-бар Галицька, 8, м. Рогатин, Івано-Франківська обл. Кафе "Ялинка" м. Рогатин, Івано-Франківська обл. , тел. : (03435) 2 -23 -23 Ресторан "Колос" вул. Галицька, 85, м. Рогатин, Івано-Франківська обл. , тел. : (03435) 2 -25 -55 Ресторан "Опілля" пл. Роксолани, 12, м. Рогатин, Івано-Франківська обл. , тел. : (03435) 2 -10 -03

Заклади харчування Рогатинського району Кафе "Ольга" вул. Шашкевича, 24, м. Рогатин, Івано-Франківська обл. Кафе "Рубін" м. Рогатин, Івано-Франківська обл. , Кафе "Веселка" с. Пуків, Рогатинський район, Івано-Франківська обл. , тел. : (03435)6 -42 -91 тел. : (03435) 2 -15 -35 Кафе "Старий Млин" вул. Галицька, 46, м. Рогатин, Івано-Франківська обл. , тел. : (03435) 2 -11 -07 Кафе "Візит" Галицька, 46, м. Рогатин, Івано-Франківська обл. , тел. : (03435) 2 -15 -03 Кафе "Затишок" пл. Роксолани, 28, м. Рогатин, Івано-Франківська обл. ,

Готелі Рогатинського району с. Залип, Рогатинського району, вул. Шевченка, 2 тел. +38 ( 097) 513 87 13 Веб - сайт: www. brynec. if. ua готель Брінець

м. Рогатин, вул. Стуса, 2 +38 (03435) 2 -31 -12, ( 067 ) 995 -91 -23 На першому поверсі готелю розташовано затишне кафе в якому ви зможете відвідати страви української домашньої кухні. Поряд з готелем знаходиться автомобільна стоянка. Готель розташований на перехресті львівської та тернопільської траси, навпроти будинку культури. - WI - FI zona Транзит

м. Рогатин, вул. Галицька, 20 +38 (03435) 2 -15 -25, 2 -41 -36 Еліт центр Чисті і затишні номери з усіма зручностями, телевізором. На другому поверсі працює ресторан української і європейської кухні.

Оберіг м. Рогатин, вул. Галицька, 1 - а тел : +38 (03435) 2 -14 -56 Машину можна залишити на парковці біля готелю. Ресторан готелю запропонує Вам широкий вибір страв на сніданок, обід і вечерю.

Санаторій “Черга” с. Черче Рогатинського р ну, вул. Братів Лепких, тел : ( 03435) 21 -590, 71 -244 Бальнеологічний курорт на висоті 300 метрів над рівнем моря, в лісопарковій зоні, оточений зеленими пагорбами. Клуб, кінозал, кафетерій, спортивні майданчики. Розміщення в двомісних номерах зі зручностями на блок ( 2 +2), одномісні номери з умивальником (душ і туалет на поверсі), двокімнатні номери " люкс " з вигодами.

Населенні пункти Рогатинсього району Всього у даному районі знаходиться юлизько 80 населених пунктів. Розглянемо найбільші

Бабухів Село Бабухів розмістилося на правому березі річки Гнила Липа на відстані 5 кілометрів на південь міста Рогатина. Через село проходить автомагістраль Львів-Рогатин-Галич-Івано. Франківськ. Перша згадка про село Бабухів прилягає на першу половину XV ст. приблизно на 1440 рік. Про походження назви села є декілька легенд. Одна з них, що зберігалася в пам’яті людей, походить від слів «баби ховалися» . А ховалися нібито в комишах під час набігів татар.

Че рче Населення Село на Опіллі в Рогатинському районі Івано-1168 осіб На базі сірководневих Франківської області; джерел з сульфідними водами у селі Черче ще 1925 року функціонує Перша письмова згадказпро село відходить до курорт. Бальнеологічний грязьовий курорт 1443 року. Але люди жилиі в цьому місці з ХІІІ Черче як лікувальні засоби використовує сіркостоліття. Назва села походить від землі, на водневу, сульфатно-гідрокарбонатно-кальцієву яких оселилися перші монахи - ченці, а потім та сульфатно-кальцієву лікувальні води, які побудували свій перший монастир. Спочатку уживають до пиття і ванн, та поєднують з село звалося Чернецьке, але пізніше назва місцевою у ту що використовується сьогодні. перейшлаторф'яною гряззю.

Букачівці Cелище міського типу Рогатинського району Івано. Франківської області, розташоване на лівому березі Дністра, за 36 км від Рогатина. Залізнична станція. Центр селищної ради, якій підпорядковані села Букачівська Слобода, Витань, Посвірж.

Ве рхня Липиця село Рогатинського району Івано-Франківської області. Село розкинулось на березі річки Нараївці, притоки Гнилої Липи, за 16 км від райцентру, за 3 км від залізничної станції Підвисоке. Населення села — 1 473 особи (2001). Орган місцевого самоврядування — Верхньолипицька сільська рада

Добри нів село Рогатинського району Івано-Франківської області. Віддалене від районного центру на 13 кілометрів. Населення — 1541 чоловік. Сільській Раді підпорядковане село Корчунок.

село Рогатинського району Івано. Франківської області, розташоване на Дністровсько-Свірзькому вододілі. Назва села відома із XV ст. До складу села входить хутір Зруб. Етнографічно с. Вишнів приналежне до реґіону Опілля. Ви шнів Північна частина має слабкий нахил до р. Свірж, з численними заболоченими ділянками, які чергуються з агроценозами, пасовищами, сінокосами, гаями тощо. Вишнів розташоване в межиріччі Дністра та Свіржа (ліва притока Дністра), характеризується нахилами у сторону Дністра (південна частина), і в сторону Свіржа (північна частина). Висоти над рівнем моря коливаються в межах 270— 310 м.

Загі р'я село в Україні, Рогатинського району Івано-Франківської області. Населення становить 634 особи. До села Загір'я належить хутір Нова Гребля. Мальовниче опільське село Загір'я розкинулося (висота над рівнем моря 260 м) на високих і крутих горбах лівого берега невеликої ріки Свірж

Княги ничі село Рогатинського району Івано. Франківської області. У 1946 -47 роках у селі Княгиничі діяв підпільний штаб командира УПА Романа Шухевича. Зараз у цій раніше конспіративній хаті ентузіастами засновано музей Романа Шухевича. Мальовниче опільське село Княгиничі розкинулося (висота над рівнем моря 274 м) на пологих горбах правого берега невеликої ріки Свірж у її середній течії

Конюшки село Рогатинського району Івано. Франківської області. Розташоване на правому березі ріки Гнила Липа. Через середину села проходить головний шлях Львів-ГаличІвано-Франківськ-Коломия. Чернівці. Село межує з півдня зі селом Насташине, зі заходу – зі селом Явче, з півночі – зі селом Бабухів, а зі сходу – за рікою, зі селом Обельниця До Другої світової війни начислювало 2500 мешканців, із понад 350 господарств.

Лучи нці село Рогатинського району Івано. Франківської області. Лежить на лівому березі річки Гнилої Липи, за 8 км від районного центру Рогатина. Перша письмова згадка про село належить до 1475 року. Жителі Лучинців брали участь в аграрному страйку 1906 року. В селі діє церква Святого Миколая, в якій знаходиться Лучинецька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Церква св. Миколая

Мали нівка село у Рогатинському районі Івано. Франківської області. Належить до сільської ради Верхня Липиця, та засноване, згідно з даними Облікової картки Верховної Ради України, у 17 столітті як хутір Цюцьків (чи, за іншими даними — Цюцькове). Однак, це малоймовірно. Імовірнішим є заснування присілка наприкінці XIX ст. Поступово розрослося до розмірів села й у 1968 році власне й було перейменоване на Малинівку. Територія села становить 5, 9 кв. км. при 203 жителях.

Підгоро ддя Впродовж XIX століття Підгороддя вважалося містечком , з кінця XIX ст. - селом Рогатинського повіту Королівства Галичини. З кінця XVIII століття відома печатка з гербом містечка: у полі печатки - зображення мурованої ратуші з трьома вежами, над якою - латинські літери "P. M. " ("Podgrodensis Magistratus" - "Підгородецький магістрат"). село Рогатинського району Івано. Франківської області. Ольга Басараб народилася 1 вересня 1889 року в селі Підгороддя в родині відомого громадського діяча о. Михайла і Савини (з дому Стрільбицької) Левицьких. Вона мала старшу сестру Іванну та молодшого брата Северина.

Пу ків село Рогатинського району Івано. Франківської області. Розташоване на автошляху Стрий — Тернопіль (автошлях М 12), за 7 км від Рогатина. Кількість населення — 1052 особи Село віддавна було багатолюдним. У довоєнні часи чимало його мешканців виїхало в Канаду шукати кращої долі. Під час Першої світової війни до австрійського війська мобілізовано 180 чоловіків, у селян реквізовано 70 пар коней. На захід від села розташована пам'ятка природи — Чортова Гора.

Стра тин село Рогатинського району Івано-Франківської області. Перша писемна згадка про село датується 1464 р. У 1671 р. отримує магдебурзьке право і стає містом. До 1914 р. у місті існувала Стратинська ратуша — приміщення, де засідав орган місцевого самоврядування. З часом через віддаленість від великих міст і головних доріг Стратин занепадає. У 1921 р. в ньому проживало 373 особи. 1932 р. втрачає статус міста У селі народився український греко-католицький священик, письменник та громадськоосвітній діяч Андрій Мельник.

Юна шків село, центр сільської Ради, розташоване за 28 км від районного центру (Рогатина), за 14 км від залізничної станції Бурштин. Дем'янів, за 4 км до траси "Івано. Франківськ-Львів", до с. Насташине магазин-бар, господарський магазин. На даний час (2011 р. ) в селі понад 300 житлових будинків.

Всього у даному районі знаходиться юлизько 80 населених пунктів. Далі ми покажемо всі населенні пункти з кількістю населення в них Букачівці- 1408 Вільхова – 180 Васючин- 817 Вербилівці- 777 Верхня Липиця- 1473 Вигода – 1 Виспа- 262 Витань- 31 Вишнів – 489 Воронів – 144 Гоноратівка- 117 Городиська - 145 Григорів – 531 Діброва – 432 Данильче- 421 Дегова- 322 Дички- 278 Добринів- 840 Долиняни – 1015 Жовчів- 713 Журів- 472 Журавеньки- 240 Загір'я – 634 Заланів- 598 Заливки- 42 Залип'я- 236 Йосипівка – 53 Кам'янка - 21 Кліщівна- 482 Княгиничі – 718 Козарі – 901 Колоколин- 682 Конюшки 1504 Корчунок – 32 Кривня- 194 Кутці- 408 Лісова – 6 Перенівка- 163 Пилипівці- 23 Погребівка- 60 Липівка - 829 Помонята- 875 Лопушня-282 Посвірж- 223 Луковище- 66 Потік - 697 Лучинці-1192 Приозерне - 462 Любша -246 Пуків- 1052 Малий Заланів- 146 Путятинці- 998 Малинівка - 203 Рогатин- 8097 Межигаї- 19 Руда - 697 Мельна- 142 Сарники- 896 Нижня Липиця. Світанок - 725 Підбір'я- 249 Стефанівка Стратин. Підвиння- 432 Уїзд- 10 Підгороддя- 525 Фрага- 651 Підкамінь - 579 Чагрів- 627 ПідмихайлівціЧернів- 356 Черче - 1168 Чесники- 852 Юнашків- 1006 Явче- 477 Яглуш-285 719 812

5. 3 Архітектурні пам’ятки (початок будівництва — 1538 р. ) У 1518 році під час нападу на місто полонена кримськими татарами. Згодом потрапила до султанського гарему. Як дружина Сулеймана І Пишного мала великий вплив на чоловіка й османську політику, посприяла сходженню на турецький престол свого сина Селіма II, відіграючи при ньому велику роль як султанша-мати Памятник Роксолані

Церква Святого Духа у Рогатині Нині використовується як музейний (Рогатинська Святодухівська церква)— заклад, складова (разом із художньодерев'яний (більш правильна назва краєзнавчим музеєм) Музейного комплексу церква Зішестя Святого Духа, як це в місті Рогатині, що є філіалом обласного підписано в іконостасі церкви) художнього музею. Храм входить до переліку з 8 -и пам'яток дерев'яної християнський храм у місті Рогатині сакральної архітектури України, які Івано-Франківської області, пам'ятка запропоновано внести до списку народної архітектури та Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. монументального мистецтва національного значення

Костел святого Миколая Рогатинський костел святого Миколая — католицький храм у місті Рогатині Івано. Франківської області; давній духовний осередок, взірець архітектури готики та ренесансу XV—XVII століть, цінна пам'ятка культурної і сакральної спадщини Будівля костелу святого Миколая в Рогатині є монументальною спорудою з високою вежею, яка підкреслює головний вхід неосновним архітектурним акцентом. Вежа відзначається добрими у мистецькому плані пропорціями членувань та вишуканим розташуванням віконних отворів.

Костел святого Миколая Інтер'єр храму — тридільна базиліка з двома рядами круглих колон і нервюрними склепіннями. У південній частині каплиці — склепіння хрестове, у північній — циліндричне з розпалубками, що дало можливість уникнути одноманітності форм в інтер'єрі храму Значною прикрасою костельного інтер'єру були світильники, особливо центральний. Богослужіння відбувалося у супроводі органної музики.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці Рогатинська Церква Різдва Пресвятої Богородиці — український грекокатолицький храм у місті Рогатині Івано. Франківської області; одна з найдавніших культових споруд України, у якій змішались різноманітні архітектурні стилі (головно готика і бароко); цінна пам'ятка культурної і сакральної спадщини.

5. 4 Видатні особистості Осип Турянський Український письменник і літературний критик, учитель середніх шкіл Галичини. Антивоєнна психологічна повістьпоема з часів Першої світової війни «Поза межами болю» (1917– 1921; одночасно німецький переклад); повісті «Дума пралісу» (1922), «Син землі» (1933); збірка оповідань «Боротьба за великість» , комедія «Раби» (1927); літературно-критичні нариси.

Василь Щурат український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Здійснив перший повний переклад «Пісні про Роланда» українською мовою (1895). Йому також належить найкращий до 1914 віршовий переклад «Слова о полку Ігоревім» сучасною українською мовою (1907).

БАНДЕРА БОГДАН рідний брат провідника УПА С. Бандери. У 1936 – 37 рр. навчався в Рогатинській Духовній семінарії (після закриття Рогатинської гімназії польським урядом, в її стінах було створено «Філію Греко-Католицької Малої семінарії» ).

БАЛЯС ВОЛОДИМИР Народився в м. Рогатин. Після закінчення гімназії у Рогатині навчався на архітектурному відділі Львівського політехнічного інституту, а згодом у Варшавській мистецькій академії. У 1938 р. повертається до Львова, де вливається в авангард львівських графіків. Після відступу німецьких військ доля закидає його в чужі краї. Там він активно продовжує свою діяльність в Українській спілці образотворчих митців у Мюнхені (УСОМ). Бере участь у виставках в Сан. Дієго, Лос-Анджелесі, Нью-Йорку, Монреалі, Торонто. Працює у модерній скульптурі та малярстві кубістичного спрямування. Ряд його робіт зберігаються у Рогатинському художньокраєзнавчому музеї

БАСАРАБ ОЛЬГА (1890 – 1924 рр. ) – громадсько-політична діячка, член 1 -ої жіночої чоти УСС у Львові. О. Басараб народилася в родині священика Левицького з с. Підгороддя біля Рогатина Проводила активну діяльність у Комітеті Допомоги Раненим і Полоненим (КДРП) у Відні та в Комітеті Допомоги Цивільному Населенню. Польська Її героїчна смерть мала великий вплив на поліція замучила українську патріотку, патріотичне виховання молоді. членкиню УВО на слідстві вночі з 12 на 13 лютого 1924 р. у львівській тюрмі.

5. 5 Аналіз Сильних та Суспільство слабких сторін даного району Сильні сторони -Громадська активність; Слабкі сторони: • зменшення відсотка населення в працездатному віці; -Інтеґроване суспільство • низький рівень доходів більшості -Інтелектуальний потенціал населення, особливо в сільській - Співіснування різних культур та місцевості; від’ємний природний приріст; • незадовільний стан здоров’я населення, конфесій особливо в сільській місцевості; • вузька спеціалізація освіти (традиційно для сільського господарства та переробки с/г продукції) середнього і середньоспеціального рівня.

Суспільство Можливості: Загрози: • заплановане розширення середньої освіти (обслуговування малих і середніх підприємств і туризму) та створення установ вищої освіти (сільське господарство); • розвиток реґіонального осередку української культури. • зниження зростання особистих доходів населення; • розшарування суспільства (в т. ч. і національне); • припинення виконання державою суспільних функцій; припинення надання державою підтримки розвитку української культури.

Економіка Сильні сторони: • географічне положення; • комунікаційна доступність (в напрямку Білорусії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Молдавії, Чорноморського побережжя); • розвинені рослинництво та тваринництво; • позитивна структура власності в сільському господарстві; • місцеві запаси мінеральної сировини; • існуючі пам’ятки матеріальної культури; • значна активність приватного сектора в місцевій економіці; • культурні традиції (сумлінність, чесність, громадська солідарність); • відсутність «занепадаючих» галузей промисловості (гірничо-видобувна, ливарна, оборонна промисловість). Слабкі сторони • недостатня технічна інфраструктура (водопостачання, переробка сміття, водовідведення, постачання тепла); • поганий стан доріг та вулиць; • незадовільний стан здоров’я населення, особливо в сільській місцевості; • монокультура освіти (традиційне сільське господарство і переробка с/г сировини) на середньому і середньоспеціальному рівнях; pнизький рівень сплати податків; • обмежені ресурси для професійної підготовки трудових ресурсів. • Можливості: • економічний розвиток на основі використання місцевих трудових ресурсів (переробка с/г сировини) та матеріальних ресурсів (екологічно чисте с/г, мінеральна сировина); • розвиток осередку української культури.

Економіка Загрози: • зміни в державній економічній політиці — відхід від засад ринкового господарювання; • зростання фіскального (податкового) преса, пов’язане з неправильним розподілом податків; • зовнішньоекономічна ситуація (Україна та сусідні країни); • митні фітосанітарні (Європейська спільнота) та позамитні (імпорт нафти з Росії) бар’єри.

Охорона природного довкілля та просторового планування Слабкі сторони: Сильні сторони: • незадовільний стан природного довкілля на сільських територіях; • задовільний стан природного середовища на • відносно слабке розуміння населенням необхідності охорони природи більшості території; та пам’яток матеріальної культури; • біологічне розмаїття, яке є на території • недотримання законодавства стосовно охорони природи та планування Рогатинського району (Опілля); використання території; • перетин природних (ліси, степи) і культурних • недостатнє використання планувального інструментарію в сфері (Буковина, Галичина, Східні Карпати, Поділля, урбанізації, архітектури, планування ландшафту. Волинь) зон; • існуючі плани просторового розвитку.

Охорона природного довкілля та просторового планування Можливості: • кваліфікований туризм (науковий, екологічний, навчальний, «сентиментальний» ); • розвиток осередку української культури. Загрози: • затримання зростання особистих доходів громадян; • занедбання у вихованні громадської культури стосовно охорони природи та збереження пам’яток матеріальної культури; • зміни в державній політиці стосовно охорони природи — надлишкова лібералізація законодавства; • дозвіл на появу на ринку харчових продуктів із генетично модифікованої сировини, обмеження переліку видів рослин та тварин, які охороняються; • відсутність законодавства з охорони ландшафту; зміни в державній політиці розвитку території — надлишкова лібералізація будівельних правил.

Головні проблеми розвитку міста та району: • поганий стан інфраструктури міста та району; • відсутність реґіональної співпраці; • відсутність партнерської співпраці з відповідними державними • органами; небезпека зменшення активності суспільства.

Технічна інфраструктура: Існуючий стан технічної інфраструктури району та міста є головним бар’єром розвитку, оскільки завжди будуть необхідні: • належним чином організоване водозабезпечення водою відповідної якості; • належним чином організована утилізація твердих відходів (включаючи небезпечні) та стоків (в т. ч. на сільських територіях); • забезпечення теплом, яке не спричиняє значного забруднення атмосфери.

Відсутність реґіональної співпраці Європейський досвід (промислових і сільськогосподарських реґіонів) свідчить, що реґіональна співпраця (економічна, політична), що має за свою мету добробут всіх учасників, є дуже результативним знаряддям, яке прискорює розвиток. Якщо ж появляється побоювання перед внутрішньою конкуренцією (наприклад, в доступі до ресурсів «Центру» , донорських та благодійних коштів, коштів стратегічних інвесторів), то при партнерському підході та визначених засадах співпраці і спільних діях спільна діяльність завжди приносить швидкі результати.

Роль держави в місцевому розвитку «Завоювання» такої допомоги може бути полегшене у випадку застосування реґіонального лобіювання, яке ведеться на центральному рівні об'єднаними навколо спільної мети локальними громадами сусідніх районів. Доступність до закордонних засобів допомоги повинна бути полегшена поміж іншим відповідним навчанням та розповсюдженням інформації

Суспільна активність В усіх країнах, де відбуваються зміни в державному устрої та економіці, спостерігається високе узалежнення суспільної активності від рівня та темпів розвитку мікроекономіки по мірі віддалення від суспільних потрясінь та таких подій, як здобуття державної незалежності та розбудова національної свідомості. Тепер можна зауважити значне політичне пожвавлення, яке виникає із наявного макроекономічного розвитку, причому небезпека падіння суспільної активності може появитися у випадку сповільнення темпів мікроекономічного розвитку.

Стратегічні напрямки розвитку міста Рогатина та Рогатинського району, які можуть в найшвидший спосіб привести до реалізації 3. Розвиток місцевого стратегічних цілей підприєм-ництва та виробництва 1. Зміни чинного законодавства 2. Зміни економічного устрою 4. Модернізація технічної інфраструктури 5. Розвиток духовної та матеріальної культури

1. Зміни чинного законодавства 1) Територіальне самоврядування має реальний вплив на перерозподіл податків. Показник ефективності результатів: • збільшення частки доходів у бюджетах органів місцевого самоврядування; • збір податків зростає — громада «бачить» , для чого призначені податки. 2) Територіальне самоврядування координує розвиток реґіональної інфраструктури. Показник ефективності результатів: · реалізація та координація ремонтів реґіональних доріг; · комунікаційна система області включена в систему TІNA з користю для реґіону.

2. Зміни економічного устрою 1) Створити законодавче поле діяльності малих та середніх підприємств на засадах, створюваних для інвесторів в «зонах спеціального інвестування» . Показник ефективності результатів: • всі малі та середні підприємства мають однакові права та обов’язки, в т. ч. податкові. 2) Сільське господарство працює на основі сучасного правового поля. Показник ефективності результатів: • існують та урівноправлені різні форми власності в сільському господарстві; • зростає % фермерських господарств.

3. Розвиток місцевого підприєм-ництва та виробництва 2) Забезпечення бізнес-обслуговування 1) Діяльність малих та середніх підприємств діючих малих та середніх підприємств. 4) Переробка сільськогосподарської продукції. (МСП) на базі використання місцевих людських Показник ефективності результатів: та матеріальних ресурсів. • започаткування та створення «бізнес • опрацювання засад переробки продуктів харчування, екологічно Показник ефективності результатів: центру» та «бізнес-інкубатора» ; • кількість МСП, зареєстрованих та діючих на пристосованих до вимог національних та закордонних споживачів; • підготовка територій (технічна території міста і району; • впровадження та моніторинґ переробки продуктів харчування за інфраструктура) для зони спеціального • кількість МСП, що використовують місцеві участю незалежних організацій споживачів. інвестування; створення освітнього людські та матеріальні ресурси. забезпечення (матеріального та інтелектуального). 3) Екологічне сільське господарство. Показник ефективності результатів: • опрацювання засад екологічного сільського господарства, пристосованого до умов Рогатинського району (ґрунти, клімат); • впровадження та моніторинґ продукції рослинництва і тваринництва.

4. Модернізація • належним чином організоване технічної водозабезпечення водою інфраструктури відповідної якості; • належним чином організоване господарювання твердими відходами (включаючи небезпечні) та стоками (в т. ч. на сільських територіях); • забезпечення теплом, яке не спричинює значного забруднення атмосфери. Модернізація вулиць і транзитних доріг на території міста Рогатина та Рогатинського району. Показник ефективності результатів: • % модернізованих вулиць; • зміна проходження транзитних трас — окружна дорога міста Рогатина; • модернізація доріг на території Рогатинського району.

5. Розвиток духовної та матеріальної Місто та район можуть стати 1) Зростання національної свідомості. культури потужним осередком української Показник ефективності результатів: культури шляхом використання та • ріст чисельності членів Фонду розвитку збережених на цьому української культури; • збереження кількості членів існуючих терені традицій української культурних товариств та фольклорних народної культури та організацій; участь місцевої письменства. громадськості в культурних заходах. 2) Створення реґіонального осередку національної культури. Показник ефективності результатів: • започаткування створення Фонду розвитку української культури; створення осередку на основі існуючих резервів

Для реалізації Стратегії напрацьовуються пропозиції щодо нормативно-правового, фінансового, інституційного, інформаційного, наукового та проектного забезпечення щодо її впровадження, а також здійснюється періодичний моніторинґ реалізації Стратегії згідно з розробленою системою індикаторів для оцінки ступеню досягнення цілей та готуються відповідні звіти щодо результатів моніторинґу і пропозиції щодо внесення змін до плану заходів по реалізації Стратегії, міського бюджету, розробки та реалізації щорічних планів економічного і соціального розвитку, окремих програм і проектів розвитку міста Рогатина та Рогатинського району.

Дякую за увагу Презентацію підготували Студенти групи ТЕМ 12 Колесник Сергій Бухонок Володимир