Скачать презентацию Міністерство освіти і науки України Сумський національний аграрний Скачать презентацию Міністерство освіти і науки України Сумський національний аграрний

AVIS_SOLOViOVAлатынь.pptx

  • Количество слайдов: 35

Міністерство освіти і науки України Сумський національний аграрний університет Самостійна робота На тему: “Птахи” Міністерство освіти і науки України Сумський національний аграрний університет Самостійна робота На тему: “Птахи” Виконала: Студентка І курсу Агрономічного факультету Соловйова А. О. Керівник: Доцент Баштовий М. Г. Суми 2011

Жайворонок польовий (Alauda arvensis) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Жайворонок польовий (Alauda arvensis) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Жайворонкові (Alaudidae) Рід: Жайворонок (Alauda) Вид: Жайворонок польовий

Жайворонок польовий (Alauda arvensis) — невеликий горобцеподібний птах. Цей вид жайворонків гніздиться по всій Жайворонок польовий (Alauda arvensis) — невеликий горобцеподібний птах. Цей вид жайворонків гніздиться по всій теритроії Європи і Азії та у гірських районах Африки. Це осілий птах на заході свого ареалу, проте східні популяції більш міграторні (кочівні) та узимку пересуваються на південь. Зазвичай західні популяції мігрують до рівнинних районів, а азіатські мігрують до Аляски. Також інтродуковані популяції існують на Гавайських островах та на заході Північної Америки. Жайворонки України зимують в північній Африці або в Індії, вертаються в Україну на початку березня, а відлітають в жовтні. Живуть переважно в полях, там в'ють гніздо просто на землі. Самка жайворонка кладе від 3 до 6 плямистих яєць. Починаючи співати, жайворонок швидким летом підіймається вгору, описуючи велику спіралю. Згори летить спочатку повільно, а потім раптово складає крильця і «каменем» падає додолу. Живиться комахами, хлібними зернами і насінням бур'янів. П'є росу з листя трави, і це дозволяє йому жити і в посушливих степах південної України.

Гуска сіра (Anser anser) Вид птахів родини качкових, один з найпоширеніших представників роду гусок Гуска сіра (Anser anser) Вид птахів родини качкових, один з найпоширеніших представників роду гусок (Anser). В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид. Поширення в Україні Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Гусеподібні (Anseriformes) Родина: Качкові (Anatidae) Підродина: Гусеві (Anserinae) Рід: Гуска (Anser) Вид: Гуска сіра Біноміальна назва Anser anser Гніздиться майже на всій території, крім більшої частини заходу країни та Криму; мігрує скрізь; зимує на півдні

Чапля сіра (Ardea cinerea) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хребетні Клас: Птахи (Aves) Ряд: Лелекоподібні Чапля сіра (Ardea cinerea) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хребетні Клас: Птахи (Aves) Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes) Родина: Чаплеві Рід: Чапля (Ardea) Вид: Чапля сіра (Ardea cinerea)

Чапля сіра (Ardea cinerea) - птах родини чаплевих. В Україні гніздовий, перелітний і зимуючий Чапля сіра (Ardea cinerea) - птах родини чаплевих. В Україні гніздовий, перелітний і зимуючий вид. Мігрує скрізь, а зимує на Закарпатській рівнині, в Придунайському регіоні та на півдні Криму. Інколи трапляється і на інших ділянках морського узбережжя та на водоймах в глибині суходолу. Опис Довжина чаплі - 90 -98 см, важить 1, 2 -1, 5 кг, розмах крил 175 -195 см. Літає S-подібно вигнувши шию. Мігрує невеликими зграями, іноді, спільно з іншими видами чапель. Особливості біології Гніздиться колоніями і також часто з іншими видами чапель на високих деревах, зокрема, на соснах та чагарниках поблизу води. На одному дереві може бути кілька гнізд (в середньому - три, але бували випадки і до 20 гнізд). Якщо колонія чапель має сусідів, то гніздиться вище за інших птахів. Одне і те саме гніздо може використовуватися багато разів, проте чаплі можуть і міняти уподобання відлітаючи від 500 до 1, 5 тис. км від старого гнізда. Заселяються колонії починаючи з березня. Для гнізда використовують гілки, очерет та інший матеріал. Матеріал для гнізда дістає самець, а наводить порядок самка. Самка відкладає 1 раз на рік 3 -5 блідоблакитних, іноді з червоними плямками яєць. Яйця відкладається одне за одним через 2 доби. Батьки висиджують яйця 25 -26 діб. Враховуючи сильну різницю в часі і рості між пташенятами часто виживають найсильніші. Перо у пташенят починає рости не раніше ніж за тиждень. Перші 20 діб вони перебувають під пильним доглядом батьків. На 50 день починаються перші спроби польотів. Літати вони зможуть не раніше ніж за 55 днів з моменту вилуплення. Самки готові до розмноженя на наступний рік, самці ще за рік. Головний раціон чапель - риба, проте не нехтують і іншими водяними істотами. Чаплі нерухомо вичікують здобич, а потім різким рухом вихоплюють її з води. Добова потреба у рибі - 300 -500 г, але деякі ненажери можуть з'їсти і кілограм.

Лелека білий, чорногуз, бусол, бузько, бусьок, боцюн, гайстер (Ciconia ciconia) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Лелека білий, чорногуз, бусол, бузько, бусьок, боцюн, гайстер (Ciconia ciconia) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Зауропсиди (Sauropsida) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes) Родина: Лелекові (Ciconiidae) Рід: Лелека (Ciconia) Вид: Білий лелека Біноміальна назва Ciconia ciconia

Зовнішній вигляд та загальна характеристика Чорногуз — птах розміром від 80 до 100 см Зовнішній вигляд та загальна характеристика Чорногуз — птах розміром від 80 до 100 см довжиною, розмахом крил 200— 220 см та вагою від 2, 5 до 4, 5 кілограм. Забарвлення пір'я біле, за виключенням махових пір'їн на крилах, які мають чорне забарвлення. Коли крила птаха складені, то махові пір'їни покривають задню частину тіла, звідки і походить назва — чорногуз. Дзьоб та ноги чорногуза червонясті і довгі. В Україні лелеки найчастіше гніздяться на стовпах електропередач Голос чорногуза слабкий. Птахи спілкуються клацанням дзьоба. Клацаннями птахи вітають один одного, також цими звуками захищають гніздо від конкурентів. Поведінці чорногуза властивий і шлюбний ритуал, який супроводжується спільним клацанням дзьобами. Харчування Чорногузи харчуються переважно дрібними тваринами — дощовими черв'яками, комахами, жабами, мишами, рибами та іноді падаллю. Таким чином, чорногуз не спеціалізується на якомусь певному типі їжі, а харчується найдоступнішою здобиччю, тому їх відносять до харчових опортуністів. Метод полювання чорногузів дуже виразний і його можна розпізнати на відстані: птах неспішно ходить полями й болотами, а побачивши здобич, миттєво хапає її своїм дзьобом.

Зозуля звичайна (Cuculus canorus) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Зозуля звичайна (Cuculus canorus) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes) Родина: Зозулеві (Cuculidae) Рід: Зозуля (Cuculus) Вид: Зозуля звичайна Біноміальна назва Cuculus canorus

Опис Цей птах має довге тіло — 40 см, крила — 22 см, закруглений Опис Цей птах має довге тіло — 40 см, крила — 22 см, закруглений хвіст (на кшталт сходинок) розміром 18 см, вага зозулі — до 100 г. Зозуля звичайна має переважно сіре забарвлення. Особливістю зозулі є наявність статевого диморфізму. Самці мають спину та хвіст темно-сірі, горло, зоб, груди світло-сірі, інший бік пір'я білий з темною поперечною смугою, дзьоб чорнуватий, ноги короткі. Самки буроваті зверху, вохристий наліт на волі, спина іржаво-руда з широкими чорними і вузькими білими поперечними смугами. Молоді птахи сіруваті зверху, руді з темною смугою по всьому тулубу. Розповсюдження Зозуля звичайна мешкає у Європі, північно-західній, тропічній та Південній Африці, Азії, окрім Аравійського півострова та півострова Індостан, півдня Індокитаю. Місця існування, поширення Зозуля живе у лісах, степах, лісостепах, у горах до 3000 м над рівнем моря. Птах перелітний. Зимує у Південній Африці, південному Китаї, острова Зондського архіпелагу.

Грак (Corvus frugilegus) Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) Надтип: Грак (Corvus frugilegus) Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) Надтип: Вториннороті (Deuterostomia) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Птахи (Aves) Підклас: Carinatae Інфраклас: Віялохвості (Neornithes) Надряд: Кілегруді (Neognathae) Ряд: Горобцеподібні(Passeriformes) Підряд: Passeri Парворяд: Corvida Надродина: Corvoidea Родина: Воронові (Corvidae) Рід: Ворона (Corvus) Вид: Грак

Широко поширений у Євразії птах роду ворона (Corvus). Довжина 45— 47 см. Пір'я чорне Широко поширений у Євразії птах роду ворона (Corvus). Довжина 45— 47 см. Пір'я чорне з фіолетовим блиском, чорні ноги, довгий дзьоб. У дорослих птахів основа дзьобу гола та світліша його кінцівки; у молодих птахів пір'я в основі дзьоба є, але біля шести місяців життя воно випадає. Вага грака 380 — 520 г, розмах крил 81 — 99 см. Довжина крила — 28 см, хвосту — 13 см. Статевого диморфізму нема. Живуть граки до 20 років. Підвид C. f. pastinator, що був описаний Дж. Гульдом у 1845 р. , живе на сході Азії. Він відрізняється від звичайного C. f. frugilegus меншим розміром тіла та дзьобу, та червоним блиском пір'я

Звичайна перепілка (Coturnix coturnix) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Звичайна перепілка (Coturnix coturnix) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Куроподібні (Galliformes) Родина: Фазанові (Phasianidae)

Опис Загалом перепілки — одни з найменших представників ряду куроподібних, їх маса складає 90 Опис Загалом перепілки — одни з найменших представників ряду куроподібних, їх маса складає 90 -130 г, довжина тіла — 16 -20 см. Спосіб життя Дика перепілка веде винятково наземний спосіб життя і майже ніколи не піднімається на крило, віддаючи перевагу швидкій втечі від ворогів чи переховуванню від них в густій і високій рослинності. Трав'янистий покрив для перепілок — надійний захист від пернатих хижаків. Вони намагаються не залишати ці місця навіть на короткий час. Літає перепілка дуже швидко і низько над землею, часто махаючи крилами та плануючи перед посадкою. При добуванні корму порпається в землі, розкидаючи й розгрібаючи її дзьобом і ногами, охоче купається в пилюці. На дерева перепілка не сідає.

Ластівка міська (Delichon urbicum) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Ластівка міська (Delichon urbicum) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Ластівкові (Hirundinidae) Рід: Міська ластівка (Delichon) Вид: Ластівка міська Біноміальна назва Delichon urbicum

Опис Статура тіла міської ластівки типова для всіх представників родини — витягнутий тулуб, довгі Опис Статура тіла міської ластівки типова для всіх представників родини — витягнутий тулуб, довгі вузькі крила, злегка плеската голова і короткий дзьоб. Розміром вона трохи менша за горобця: довжина тіла 12— 17 см, розмах крил 20— 33 см, маса 18— 19 г Верх синювато-чорний із синім відливом, черево, нижня частина крила і надхвістя — чисто-білі. Хвіст майже без вилочки, лише з невеликим вирізом. Ноги повністю покриті білим пір'ям і пухом. Самці і самки зовні один від одного не відрізняються. Молоді птахи схожі на дорослих, але тьмяніші, сірувато-чорні зверху і буро-білі знизу. Линяння у молодих і дорослих відбувається один раз на рік і досить тривале — із серпня до березня. При цьому восени змінюється дрібне оперення, а навесні велике У межах ареалу гніздування міську ластівку можна сплутати з іншими палеарктичними представниками родини — сільською, береговою і даурською ластівками. Від усіх цих видів міська ластівка виділяється суцільним білим низом, добре помітним під час польоту, і білим надхвістям. У Африці міська ластівка має деяку схожість із сірогузою ластівкою, яка проте має брудно-біліше забарвлення на череві, сіре надхвістя і глибокий виріз на хвості Політ спритний, але не настільки стрімкий, як у сільської ластівки. В повітрі птах робить у середньому 5, 3 змахів крилами за секунду. Цей птах часто вокалізує, але володіє достатньо слабким і невиразним голосом. Частий заклик — дзюркотливий короткий звук «трік» або «чирр» . Триваліший щебет є комбінацією тих же звуків.

Дятел великий строкатий, або дятел звичайний (Dendrocopos major) Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Дятел великий строкатий, або дятел звичайний (Dendrocopos major) Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Дятлоподібні (Piciformes) Родина: Дятлові (Picidae) Рід: Дятел (Dendrocopos) Вид: Дятел великий строкатий Біноміальна назва Dendrocopos major

Зовнішній вигляд Розміром з дрозда. Довжина 22— 27 см, розмах крил 42— 47 см, Зовнішній вигляд Розміром з дрозда. Довжина 22— 27 см, розмах крил 42— 47 см, маса 60— 100 г. У забарвленні переважання чорних і білих тонів, які в поєднанні з яскраво-червоним (у окремих підвидів рожевим) підхвістя і надають птахові строкатий вигляд. Верх голови, спина і надхвістя чорні з синюватим блиском. Лоб, щоки, плечі і черево бурувато-білі; останнє в залежності від району проживання може бути світліше або темніше, варіюючи від чисто білого до буро або майже шоколадного. На плечах розвинені великі білі поля, між якими проходить чорна спинна смуга. Махові чорні з широкими білими плямами, які на складеному крилі утворюють п'ять поперечних світлих смуг. Хвіст чорний, за винятком двох крайніх стернових пір'їв, які білого кольору. Райдужна оболонка коричнева або червона, дзьоб свинцевочорний, ноги темно-бурі. Від основи дзьоба до бічної частини шиї, а потім убік до чорного зашейку тягнеться добре помітна чорна смуга — «вуса» , облямовуючи білу щоку.

Журавель сірий (Grus grus) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Журавель сірий (Grus grus) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Надряд: Кілегруді (Neognathae) Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes) Родина: Журавлині (Gruidae) Рід: Журавель (Grus) Вид: Журавель сірий Біноміальна назва Grus grus

Поширення На території України гніздиться на Поліссі, іноді в заболочених долинах річок Лівобережного Лісостепу. Поширення На території України гніздиться на Поліссі, іноді в заболочених долинах річок Лівобережного Лісостепу. Під час сезонних міграцій зустрічається по всій території, концентрується у Присивашші, де зареєстровано поодинокі гнізда. В минулому ареал виду охоплював весь помірний пояс Євразії. Тепер європейська частина ареалу дуже скоротилася (поширений головним чином на Скандинавському півострові). Зимує у Північній Африці, Західній та Південній Азії.

Соловей (Luscinia) Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Соловей (Luscinia) Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Мухоловкові (Muscicapidae) Рід: Соловейко (Luscinia)

Загальний опис Довжина птаха — 144 -170 мм, вага — 13, 4 -26 г. Загальний опис Довжина птаха — 144 -170 мм, вага — 13, 4 -26 г. В Україні — 3 види: Соловейко західний (Luscinia megarhynchos), гніздиться в Криму, нечисленний у Прикарпатті, рідкий в західних областях поліської і лісостепової зони; Соловейко східний (Luscinia luscinia), повсюдний; Синьошийка або Варакушка (Luscinia svecica), повсюдний гніздовий птах, крім Карпат, Криму й Степу. Живе приховано в чагарниках, зарослях лісів садів та парканів. Гнізда мостить на землі під кущами Соловейки живляться комахами, їхніми личинками та дрібними безхребетними, корисні. Перелітні птахи, прилітають у квітні-травні, відлітають у серпнівересні. Самці чудово співають.

Синиця велика(Parus major) Домен: еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи Синиця велика(Parus major) Домен: еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Синицеві (Paridae) Рід: Синиця (Parus) Вид: Велика синиця Біноміальна назва Parus major

Опис Спина зелена, надхвістя сіре. На голові чорна «шапочка» . Білі «щоки» облямовані чорним. Опис Спина зелена, надхвістя сіре. На голові чорна «шапочка» . Білі «щоки» облямовані чорним. Низ жовтий, із широкою (у самців) чорною смугою посередині. Крила й хвіст блакитно-сірі з бурим. Поширена по всій Україні. Гніздиться в дуплах або шпаківнях, іноді в норах, щілинах будівель, старих гніздах великих птахів. Гніздо мостить з корінців, травинок, моху, вистеляючи шерстю та пір'ям. За літо буває дві кладки. Кладка з 10— 14 білих з червонокоричневими плямами яєць, наприкінці квітня. Менш ніж через два тижні вилуплюються пташенята, які через три тижні вилітають з гнізда. Живиться комахами, павуками, взимку насінням. Восени і взимку збирається в табунці і мандрує разом з іншими видами синиць.

Синиця Блакитна (Parus caerueleus) Домен: еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Синиця Блакитна (Parus caerueleus) Домен: еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Синицеві (Paridae) Рід: Синиця (Parus) Вид: Синиця блакитна Біноміальна назва Parus caeruleus

Опис Птах менший за велику синицю. Тримається листяних лісів, парків, садів. Гніздиться в дуплі Опис Птах менший за велику синицю. Тримається листяних лісів, парків, садів. Гніздиться в дуплі або шпаківні вистеляючи гніздо травою, шерстю, мохом і пір'ям. За літо буває дві кладки. Кладка з 8— 12 білих яєць, у середині травня. Менш ніж через два тижні вилуплюються пташенята, які через тижні вилітають з гнізда. Живиться комахами, павуками тощо. Восени і узимку збирається в табунці і мандрує разом з іншими видами синиць. Узимку в північних районах України може зустрітися синиця біла (лат. Parus cyanus), у якої замість блакитного і жовтого кольорів — білий.

Горобець хатній (Passer domesticus) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Горобець хатній (Passer domesticus) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Горобцеві (Passeridae) Рід: Горобець (Passer) Вид: Горобець хатній Біноміальна назва Passer domesticus

Зовнішній вигляд Довжина тіла 16 см, маса 23— 35 г. Загальне забарвлення оперення — Зовнішній вигляд Довжина тіла 16 см, маса 23— 35 г. Загальне забарвлення оперення — зверху коричнювато-бура, іржавого кольору із чорними плямами, знизу білувата або сіра. Щоки білі, вушна область блідо-сіра. Крила з жовтувато-білою поперечною смугою. Самець відрізняється від самки наявністю великої чорної плями, що охоплює підборіддя, горло, зоб і верхню частину грудей, а також темно-сірим (а не темнобурим) верхом голови. У самки голова й горло сірі, а над оком є бліда сіро-жовта смуга.

Горобець польовий (Passer montanus) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Горобець польовий (Passer montanus) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Горобцеві (Passeridae) Рід: Горобець (Passer) Вид: Полевой воробей Біноміальна назва Passer montanus

Опис Дрібний, витончений горобець. Довжина тіла 12, 5 - 14 см. Має зовнішню схожість Опис Дрібний, витончений горобець. Довжина тіла 12, 5 - 14 см. Має зовнішню схожість з самцем хатнього горобця, з яким його поєднують буро-руда спина з широкими чорними смужками, білувате черево, чорні горло і вуздечка, а також біла смуга на крилі. Верх голови і потилиця каштанового кольору, щоки білі з виразною чорною плямою на криючих вуха. Передня частина шиї ( «нагрудник» ) теж чорний, проте на відміну від хатнього горобця пляма не така велика і не захоплює груди. Поперек і надхвістя вохристо-бурі. Крила темнобурі з двома тонкими білими смужками на криючих (у будинкового горобця смуга одна). Черево сірувато-біле. Дзьоб влітку грифельно-сірий, взимку темніє і стає майже чорним. Райдужна оболонка кара. Збоку зграйку польових горобців можна визначити по монотонності забарвлення, на відміну від добре вираженого статевого диморфізму у хатнього горобця самці і самки польового один від одного не відрізняються. Дуже схожі на дорослих і молоді птахи, виділяючись декілька більш блідим оперенням і менш вираженим малюнком на голові. Вокалізація - характерне цвірінькання, у порівнянні з домовиком горобцем швидше двоскладове, різке і більше гугняве. По землі пересувається стрибками.

Сорока (Pica pica L. ) Птах родини воронових. Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Сорока (Pica pica L. ) Птах родини воронових. Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Воронові (Corvidae) Рід: Сорока (Pica) Вид: Сорока Біноміальна назва Pica pica Довжина тіла 45 -50 см, вага 150 -250 г. В Україні звичайний осілий птах на всій території. Живиться переважно комахами, іноді рослинною їжею.

Шпак (Sturnus vulgaris) Біологічна класифікація Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Шпак (Sturnus vulgaris) Біологічна класифікація Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Шпакові (Sturnidae) Рід: Шпак (Sturnus) Вид: Звичайний шпак (S. vulgaris) Біноміальна назва Sturnus vulgaris

Європейський шпак, Звичайний шпак або просто Шпак (лат. Sturnus vulgaris). Належить до ряду горобцеподібних, Європейський шпак, Звичайний шпак або просто Шпак (лат. Sturnus vulgaris). Належить до ряду горобцеподібних, родини шпакових. Довжина 19 — 22 см, вага 60 -90 г. Шпаки багатьох видів населяють всю територію України, більшу частину Європи та західної Азії. Ці птахи є постійними мешканцями південної і західної Європи. Восени, мешканці північно-східної Європи, як правило, перелітають на південний захід Європи та у південно-західну Азію. Шпаки можуть також перелітати аж до Піренеїв та північної Африки, однак, там вони не розмножуються. Шпаків також було завезено до Австралії, Нової Зеландії, Північної Америки та Південної Африки.

Одуд (upupa epops) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні Одуд (upupa epops) Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Одудоподібні (Upupiformes) Родина: Одудові (Upupidae) Рід: Одуд (Upupa) Вид: Одуд Біноміальна назва Upupa epops

Опис Одуд — невеликий птах, 25 -29 см завдовжки і з розмахом крил 44 Опис Одуд — невеликий птах, 25 -29 см завдовжки і з розмахом крил 44 -48 см. Виділяється смугастим чорно-білим оперенням крил і хвоста, довгим тонким дзьобом і довгим чубком на голові, тому його легко відрізнити від інших птахів. Забарвлення голови, шиї і грудей, залежно від підвиду, варіює від рожевого до каштанового (на території Росії «глинисточервонуватий» ). Крила широкі, округлі, забарвлені контрастними чорними і білувато-жовтими смугами. Хвіст середньої довжини, чорний, з широкою білою перев'яззю посередині. Черевна частина тулуба рожево -руда, з чорнуватими повздовжніми смугами з боків. Чуб на голові оранжево-рудий, з чорними вершинами пір'я. Зазвичай чуб складений, проте приземленні (у інший час рідко) птах розпускає його як віяло. Дзьоб завдовжки 4 -5 см, злегка заломлений униз. Язик, на відміну від багатьох інших видів птахів, сильно редукований. Ноги свинцево-сірі, достатньо сильні, з короткими плеснами і тупими кігтями. Самці і самки зовні один від одного не відрізняються. Молоді птахи в цілому забарвлені в менш насичені тони, мають коротший дзьоб і чуб.