МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОТУ ІНДЗ на тему: Психологічна готовність дитини до навчання у школі
До кінця дошкільного віку дитина знаходить собі місце в просторі й часі : • вона вже орієнтується у сімейнородинних стосунках і вміє будувати їх з дорослими і однолітками; • має навички самовладання; • вміє підпорядковувати свою поведінку вимогам ситуації; • вміє бути непохитною у своїх бажаннях.
В якості важливого досягнення в розвитку особистості дитини виступає переважання почуття "Я повинний" над мотивом "Я хочу". “Я ПОВИНИЙ” “Я ХОЧУ”
До кінця дошкільного віку особливого значення набуває мотиваційна готовність до навчання в школі.
Готовність до шкільного навчання - це бажання і усвідомлення необхідності вчитися, що виникає в результаті соціального дозрівання дитини, появи у неї внутрішніх протиріч, які визначають мотивацію до навчальної діяльності.
Найповніше поняття "готовність до школи" визначив російський психолог, дослідник розумового розвитку дітей дошкільного віку: Леонід Абрамович Венгер (1925 - 1992)
Він вважав, що готовність до школи - це певний набір знань і вмінь, в якому повинні існувати всі інші елементи хоча рівень їх розвитку може бути різний.
Складовими компонентами психологічної готовності дитини до школи є: МОТИВАЦІЙНА (ОСОБИСТІСНА) ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ЕМОЦІЙНОВОЛЬОВА
Мотиваційна готовність наявність у дитини бажання вчитися.
У мотиваційному плані були виділені дві групи мотивів учіння: 1) Широкі соціальні мотиви учіння або мотиви, пов'язані з потребами дитини в спілкуванні з іншими людьми, в їх оцінці і схваленні, з бажанням учня зайняти певне місце в системі доступних йому суспільних стосунків.
2) Мотиви, пов'язані безпосередньо з навчальною діяльністю, або пізнавальні інтереси дітей, потреба в інтелектуальній активності і в оволодінні новими уміннями, навичками і знаннями.
На час вступу до школи у дитини повинні бути розвинуті 1. САМОКОНТРОЛЬ, 2. ТРУДОВІ УМІННЯ І НАВИЧКИ, 3. ВМІННЯ СПІЛКУВАТИСЬ З ЛЮДЬМИ, 4. РОЛЬОВА ПОВЕДІНКА.
Інтелектуальна готовність передбачає наявність у дитини кругозору, запасу конкретних знань.
Дитина повинна володіти: • планомірним та розчленованим сприйняттям; • елементами теоретичного ставлення до навчального матеріалу; • узагальненими формами мислення і основними логічними операціями; • смисловим запам'ятовуванням.
Д. Б. Ельконін(1904— 1984) – радянський психолог, розглядаючи проблеми готовності до школи, на перше місце ставив сформованість необхідних передумов навчальної діяльності.
При аналізі цих передумов, він виділив наступні параметри: • вміння дітей свідомо підпорядковувати свої дії правилам, які узагальнено визначають спосіб дії; • вміння орієнтуватися на визначену систему вимог;
• вміння уважно слухати того, хто говорить, і точно виконувати завдання, які пропонуються в усній формі; • вміння самостійно виконувати необхідне завдання за зразком, що візуально сприймається.
Ще один бік психічного розвитку, що визначає готовність дитини до шкільного навчання, - це розвиток мови - володіння вмінням зв'язано, послідовно, зрозуміло для оточуючих описати предмет, картинку, подію, передати хід своїх думок, пояснити те чи інше явище, правило.
Важливий бік психологічної готовності до школи - достатній рівень вольового розвитку дитини (можливість керувати своєю поведінкою ).
Для розвитку довільності у дитини при роботі слід виконувати ряд умов: • необхідно поєднувати індивідуальні і колективні форми діяльності; • враховувати вікові особливості дитини; • використовувати ігри з правилами.
Висновок Отже, у пізнавальному плані дитина до вступу до школи вже досягає досить високого рівня розвитку, який забезпечує вільне засвоєння шкільної навчальної програми. Крім розвитку пізнавальних процесів: сприйняття, уваги, уяви, пам'яті, мислення і мови, до психологічної готовності до школи входять сформовані особистісні риси.
Використані джерела: • http: //pidruchniki. ws/16990923/psihologiya /vikova_psihologiya_-_savchin_mv (Вікова психологія - Савчин М. В. ; Вікова психологія - Павелків Р. В. ); Загальна психологія: Підручник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, ЗВ. Огороднійчук та ін. – К. : Либідь, 2005 - С. 464.