МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І

Скачать презентацию МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І Скачать презентацию МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І

Презентация_Дипломна.ppt

  • Количество слайдов: 14

>     МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Матяш Інна Сергіївна БІОІНДИКАЦІЯ ПОВЕРХНЕВОГО СТОКУ З МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ (на прикладі м. Черкаси) Спеціальність 7. 04010601 – Екологія та охорона навколишнього середовища Дипломна робота 5 курс денної форми навчання ННІ природничих наук Науковий керівник: кандидат с. -г. наук, доцент кафедри екології та агробіології Спрягайло О. А. Черкаси-2014

>Мета дослідження. Метою роботи було оцінити фітотоксичність поверхневого стоку з території м. Черкаси методом Мета дослідження. Метою роботи було оцінити фітотоксичність поверхневого стоку з території м. Черкаси методом біоіндикації. Завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети було поставлено наступні завдання: • з’ясувати вплив урбанізованого ландшафту міста на формування поверхневого стоку; • встановити фітотоксичність снігу на території м. Черкаси; • встановити фітотоксичність дощової води на території м. Черкаси; • провести порівняльний аналіз фітотоксичності талих і дощових вод на території м. Черкаси;

>Об’єкт дослідження: процеси формування якості  поверхневого стоку на урбанізованих територіях.  Предмет дослідження: Об’єкт дослідження: процеси формування якості поверхневого стоку на урбанізованих територіях. Предмет дослідження: реакція рослин-індикаторів на рівень токсичності проб дощових і талих вод.

>     Біотестування проб снігу Для екотоксикологічної оцінки поверхневого стоку з Біотестування проб снігу Для екотоксикологічної оцінки поверхневого стоку з території м. Черкаси нами були відібрані проби снігу біля обочини проїжджої частини. Відбір проб здійснювався порційно. Контролем слугувала водопровідна вода. Проби снігу протягом 2013 року відбирали 12 лютого та 5 березня; протягом 2014 року – 28 січня та 10 лютого. Проби були відібрані у 5 -ти контрольних точках: • мікрорайон “Митниця” (вул. Героїв Сталінграду, біля Річкового порту); • мікрорайон ”Дахнівка”; • центр міста (перехрестя вулиць Гоголя та Смілянської); • Південно-Західний район (парк 30 років Перемоги); • Хімселище (околиця ПАТ “Черкаське Хімволокно”). Для дослідження нами було обрано два тестових об’єкти: пшеницю, як однодольну рослину та редиску – як дводольну. У кожному варіанті досліду висівали по 30 насінин тестових рослин у трикратній повторюваності. Токсичність проб снігу встановлювали за таким параметром як схожість насіння.

>Висіяне насіння тестових рослин  Пшениця      Редис Висіяне насіння тестових рослин Пшениця Редис

>   Результати біотестування проб снігу, відібраних 12. 02. 13 Схожість насіння, % Результати біотестування проб снігу, відібраних 12. 02. 13 Схожість насіння, % до контролю редис пшениця Контроль (водопровідна вода) 100% 100% Мікрорайон «Митниця» 96, 5% 107, 3% Мікрорайон «Дахнівка» 85, 6% 96% Центр міста 101, 2% 90, 3% Південно-Західний район 97, 3% 109% Хімселище 102, 9% 107, 9% Результати біотестування проб снігу, відібраних 5. 03. 13 Схожість насіння, % до контролю редис пшениця Контроль (водопровідна вода) – – Мікрорайон «Митниця» 122, 4% 103% Мікрорайон «Дахнівка» 95, 7% 107, 5% Центр міста 74, 5% 105, 7% Південно-Західний район 83, 5% 108, 6% Хімселище 84, 3% 91, 4%

>   Результати біотестування проб снігу, відібраних 28. 01. 14   Результати біотестування проб снігу, відібраних 28. 01. 14 Схожість насіння, % до контролю Місце відбору проб редис пшениця Контроль 100% (водопровідна вода) Мікрорайон “Митниця” 105% 95% Мікрорайон ”Дахнівка” 112% 83, 5% Центр міста 89, 5% 88% Південно-Західний район 100% 99% Хімселище 104% 92, 3% Результати біотестування проб снігу, відібраних 10. 02. 14 Схожість насіння, % до контролю Місце відбору проб редис пшениця Контроль 100% (водопровідна вода) Мікрорайон “Митниця” 85% 120, 6% Мікрорайон ”Дахнівка” 78, 5% 125, 5% Центр міста 96, 3% 128% Південно-Західний район 123, 6% 122% Хімселище 101, 8% 124%

>     Біотестування дощової води Для екотоксикологічної оцінки поверхневого стоку з Біотестування дощової води Для екотоксикологічної оцінки поверхневого стоку з території м. Черкаси нами були відібрані проби дощової води, яка вільно стекла по поверхні та сконцентрувалася в зниженнях. Відбір проб відбувався порційно. Проби дощової води протягом 2013 року відбирали 31 березня; протягом 2014 року – 15 квітня. Проби були відібрані у 5 -ти контрольних точках: • мікрорайон «Митниця» (вул. Героїв Сталінграду, біля Річкового порту); • мікрорайон «Дахнівка» ; • центр міста (перехрестя вулиць Гоголя та Смілянської); • Південно-Західний район (парк 30 років Перемоги); • мікрорайон «Хімселище» (околиця ПАТ «Черкаське Хімволокно» ). Для дослідження нами було обрано два тестових об’єкти: пшеницю, як однодольну рослину та редиску – як дводольну. У кожному варіанті досліду висівали по 30 насінин тестових рослин у трикратній повторюваності. Токсичність дощового стоку встановлювали за такими параметрами як схожість насіння.

>Результати біотестування проб дощової води, відібраних 31. 03. 13 Схожість насіння, % до контролю Результати біотестування проб дощової води, відібраних 31. 03. 13 Схожість насіння, % до контролю редис пшениця Контроль (водопровідна вода) – – Мікрорайон «Митниця» 107, 8% 109, 5% Мікрорайон «Дахнівка» 89, 2% 97, 2% Центр міста 82, 1% 83, 9% Південно-Західний район 89% 101, 5% Хімселище 74, 1% 90, 6%

>Результати біотестування проб дощової води, відібраних 15. 04. 14     Результати біотестування проб дощової води, відібраних 15. 04. 14 Схожість насіння, % до контролю Місце відбору проб редис пшениця Контроль 100% (водопровідна вода) Мікрорайон “Митниця” 74% 112, 3% Мікрорайон ”Дахнівка” 107, 6% 97, 6% Центр міста 74% 107, 3% Південно-Західний район 89% 121% Хімселище 89% 115, 5%

>Порівняльний аналіз фітотоксичності талих і дощових вод на    території м. Черкаси Порівняльний аналіз фітотоксичності талих і дощових вод на території м. Черкаси Вплив поверхневого стоку на схожість насіння редису

>Вплив поверхневого стоку на схожість насіння пшениці Вплив поверхневого стоку на схожість насіння пшениці

>     ВИСНОВКИ  •  З’ясовано, що основними забруднюючими компонентами ВИСНОВКИ • З’ясовано, що основними забруднюючими компонентами поверхневого стоку, що формується на урбанізованих територіях є продукти ерозії ґрунту, які змиваються з газонів і відкритих ґрунтових поверхонь; побутове сміття, компоненти дорожніх покриттів і будівельних матеріалів, що зберігаються на відкритих складських майданчиках, а також нафтопродукти, що потрапляють на поверхню водозабору в результаті несправності автотранспорту та іншої техніки. • Встановлено, що найвищими показниками схожості насіння рослин-індикаторів з відібраних нами проб снігу характеризується мікрорайон “ Митниця ” (96, 5%, 122, 4%, 105%, 85% у редису та 107, 3%, 103%, 95%, 120, 6% у пшениці) та Південно-Західний район (97, 3%, 83, 5%, 100%, 123, 6% у редису та 109%, 108, 6%, 99%, 122% у пшениці). Найнижчі показники схожості насіння спостерігалися у центрі міста (101, 2%, 74, 5%, 89, 5%, 96, 3% у редису та 90, 3%, 105, 7%, 88%, 128% у пшениці). • Встановлено, що найвищий показник схожості насіння тестових рослин проб дощової води зафіксовано у мікрорайонах “Митниця” (107% і 74% у редису та 109, 5% і 112, 3% у пшениці) та “Дахнівка” (89, 2% і 107, 6% у редису та 97, 2% і 97, 6% у пшениці). Найнижчими показниками схожості насіння характеризуються центр міста (82, 1% і 74% у редису та 83, 9% і 107, 3% у пшениці) та мікрорайон “Хімселище” (74, 1% і 89% у редису та 90, 6% і 115, 5% у пшениці). • Проведений аналіз впливу поверхневого стоку міста протягом 2013 -2014 рр. свідчить, що дощова і тала вода по-різному проявляє свій вплив на схожість насіння редису та пшениці. Встановлено, що дощовий поверхневий стік характеризується вищим ступенем фітотоксичності, аніж тала вода. • Дослідження проводилися відповідно до положень Закону України „Про охорону праці”, нормативно- правових актів з охорони праці, що стосуються роботи в лабораторіях вищих навчальних закладів та дотриманням правил поведінки та техніки безпеки під час еколого-ботанічних досліджень.

>ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!