МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кредитно-модульна і модульнорейтингова технології навчання як педагогічні інновації

З підписанням Україною Болонських угод у національну систему вищої освіти з метою комплексного оновлення традиційного педагогічного процесу активно упроваджується кредитно-модульна і модульнорейтингова технології навчання. Засновником технології модульного навчання вважають американського дослідника Дж. Рассела, який в роботі «Modular instruction» (1974) виклав концептуальні погляди на особливості такого навчання і запропонував поняття «модуль» .

Креди тно-мо дульна систе ма (КМС) організації навчального процессу —це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використання залікових одиниць — залікових кредитів. Ця система передбачає відхід від традиційної схеми «навчальний семестр – навчальний рік, навчальний курс» ; раціональний поділ навчального матеріалу дисципліни на модулі і перевірку якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля; перевірку якості підготовки студентів до кожного лабораторного, практичного чи семінарського заняття; використання широкої шкали оцінювання знань; вирішальний вплив суми балів, одержаних протягом семестру, на підсумкову оцінку з навчальної дисципліни; стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру і підвищення якості їх знань; підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів; запровадження здорової конкуренції в навчанні; виявлення та розвиток творчих здібностей студентів.

На думку вченого А. М. Алексюка, "модуль - це відносно самостійна частина навчального процесу, яка містить насамперед одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів". Дослідження науковців дозволили також визначити особливості модульного навчання: можливість чіткої структуризації змісту навчальної дисципліни на окремі змістові модулі; обов’язкове опрацювання студентом кожного модуля; варіативність навчання; адаптацію навчального процесу до індивідуальних можливостей і запитів студентів; гнучкість управління навчальним процесом.

Зміст кожного модуля повинен містити наступні структурні елементи: дидактичні цілі, які мають трансформуватися в програму дій для студента; безпосередній навчальний матеріал, структурований на навчальні елементи (НЕ); методичні засоби забезпечення процесу засвоєння навчального матеріалу (підручники, посібники, навчальні програми, ілюстративні матеріали, інструкції тощо); інформацію про зміст і методи контролю та самоконтролю якості засвоєння навчального матеріалу. Від правильності побудови модульного варіанта програми залежить ефективність модульного навчання. Важливим компонентом модульно-кредитної системи навчання є формування індивідуального навчального плану студента.

Кредитно-модульна система навчання нині поєднується з рейтинговим оцінюванням, ґрунтується на поопераційному контролі і накопиченні рейтингових балів з різних видів навчально-пізнавальної діяльності студента протягом усього періоду навчання (семестр, навчальний рік). Навчальний рейтинг – це інтегральний індекс, або комплексний показник якості навчальних досягнень студента, який повинен характеризувати рівень знань, вмінь і навичок студента з навчальної дисципліни, а також систематичність його навчальнопізнавальної діяльності, активність, самостійність, творчість.

Рейтингова оцінка визначається як сума балів, які отримав студент за виконання індивідуальних завдань, за якість навчальної роботи на лекціях, семінарсько-практичних заняттях, самостійної роботи, за відповіді на колоквіумах, на поточних контрольних заходах та інших видах навчальнопізнавальної діяльності. Після закінчення кожного семестру визначається семестровий рейтинг студента, тобто його позиція в академічній групі, на курсі, на факультеті, в університеті. Семестровий рейтинг студента відображає успішність студента з усіх дисциплін, вивчення яких у семестрі завершується заліком чи іспитом, а також його активність та результативність творчої роботи.

Аналіз накопиченого вітчизняного і зарубіжного досвіду використання рейтингової оцінки свідчить про її істотні переваги: відбувається активізація навчально-пізнавальної діяльності студента та підвищується його навчальна мотивація; формуються такі риси особистості як самостійність, ініціативність, розвиваються творчі здібності; завдяки реалізації принципів системності та систематичності підвищується якість знань та вмінь; забезпечується точність та об’єктивність оцінювання навчально-пізнавальної діяльності студентів; зменшується ризик психологічних, емоційних і фізичних перевантажень студентів, які виникають під час «авральних ситуацій» у період екзаменаційної сесій; завдяки елементам змагальності забезпечується краща адаптація випускників ВНЗ до вимог ринку праці.

Дякую за увагу!