МІНІСТЕРСТО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОПТИМІЗАЦІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ВЗДОВЖ ПІВНІЧНОГО УЗБЕРЕЖЖЯ КАРКІНІТСЬКОЇ ЗАТОКИ Підготувала студентка 431 гр. Журавська Інна

Мета роботи – проаналізувати особливості антропогенної діяльності в межах акваторії Каркінітської затоки та визначити шляхи оптимізації природокористування. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: Проаналізувати фізико-географічні особливості Каркінітської затоки; Визначити та охарактеризувати найважливіші види антропогенної діяльності які впливають на Каркінітську затоку; Дослідити наслідки антропогенної трансформації навколишнього середовища Каркінітської затоки; Визначити зв'язок між змінами у навколишньому середовищі та біорізноманіття екосистем затоки; Розробити шляхи оптимізації природокористування в межах досліджуваного регіону.

Об'єктом дослідження є акваторія Каркінітської затоки та прилегла до неї територія узбережжя. Предмет дослідження – трансформація природного середовища Каркінітської затоки та визначення можливих шляхів оптимізації природокористування в даному регіоні.

Географічне розташування КАРКІНІТСЬКА ЗАТОКА ПЛОЩА – 37258 ГА; МАКСИМАЛЬНА ДОВЖИНА - 118, 5 КМ; МАКСИМАЛЬНА ГЛИБИНА – 36 М; ПЕРЕСІЧНА ГЛИБИНА – 8 М;

ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДНА ТА БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ КАРКІНІТСЬКОЇ ЗАТОКИ

Основні види антропогенної діяльності: ü Сільське господарство ü Видобуток корисних копалин ü Морський транспорт та діяльність порту та порто-пункту ü Рекреаційна діяльність

Географічне поширення антропогенних видів діяльності в регіоні Каркінітської затоки

Вплив сільського-господарства на акваторію Каркінітської затоки Схема розташування іригаційних каналів в регіоні дослідження

Кількісні характеристики впливу скидних вод на акваторію Каркінітської затоки 1975 1985 1995 2005 2014 Кількість скидних каналів вздовж узбережжя (шт. ) 1 192 200 170 153 162 Об’єми скидних вод (млн. м 3/рік) 580 620 520 410 550 Об’єми мулистих фракцій у скидних водах (тон за рік) 2 34, 6 37, 2 31, 2 24, 6 33, 1 за даними Скадовської районної санітарно-епідемічної станції; 2 власні розрахунки, за умов 60 мг/л твердих фракцій в скидних водах; 1

Регіони максимального опріснення та замулення (Каржинська затока, Каланчацький лиман, Гірка затока)

Регіони максимального опріснення та замулення (Перекопська затока)

ВИДОБУТОК КОРИСНИХ КОПАЛИН Запаси будівельних пісків : Чурюмська банка – 23 млн. м куб. Каланчацька банка – 30 млн. м куб.

Наслідки видобування будівельних пісків 1. Зміна рельєфу дна Каркінітської затоки; 2. Проявлення деструктивного розвитку в межах акумулятивних систем регіону (Джарилгач, Бакальська коса); 3. Підвищення активності хвильового режиму за рахунок поглиблення морського дна та як наслідок активізація абразії в межах півострова Гіркий Кут. 4. Зниження прозорості води в межах родовища та прилеглих акваторій, та як наслідок проявлення пригніченого стану підводних рослин (zostera marina); 5. Зменшення площ природних нерестилищ та ділянок нагулу риб.

Скадовський морський порт Довжина підхідного каналу до Скадовського порту 1, 7 морські милі, при ширині 50 м, робоча глибина 6 м, при максимальній глибині 8, 2 м, в межах порту глибини 5, 5 – 6, 0 м.

Порто-пункт Хорли Довжина підхідного каналу біля 4, 6 морських міль, з глибинами від 5, 40 до 8, 00 м , місцями від 7, 40 до 10, 40 м.

Основні рекреаційні центри

Органічний світ 1. Розвиток нових біоценозів 2. Збільшення чисельності організмів внаслідок масового розвитку в умовах евтрофікації дрібних форм, а також за рахунок молодих молюсків в періоди відновлення даної фауни після заморів. 3. Зміна складу характерних форм основних біоценозів в бік зменшення і заміни їх опортуністичними видами.

Основні напрями оптимізації: поетапно здійснювати модернізацію зрошувальних та дренажних систем; проводити у весняний період щорічний моніторинг стану акумулятивних морських систем та підводних банок; заборонити демпінг піщано-мулистих наносів в межах мілководних ділянок заток де проявляється максимальна хвильова переробка; заборонити використання пестицидів в межах прибережної водоохоронної зони та запровадити суворіші штрафні санкції за забруднення довкілля в межах курортно-оздоровчих зон.

Висновки В даному регіоні дослідження найбільш поширені основні види антропогенної діяльності - видобуток корисних копалин, портова діяльність та морський транспорт, а також сільськогосподарська діяльність. Видобуток корисних копалин здебільше впливає на геологічне середовище, портова діяльність та морський транспорт завдають впливу на гідрологічне та біологічне середовище. Сільськогосподарська - спричиняє трансформацію всіх складових частин навколишнього середова.

В межах геологічного середовища відбувається насамперед трансформація рельєфу та істотне замулення донних відкладів. В гідрологічному середовищі відбуваються гідрохімічні та гідрофізичні зміни, які впливають на солоність та прозорість вод прибережних акваторій. В біологічному середовищі проявилися зміни видового різноманіття та загальної чисельності популяцій.

Для оптимізації природокористування в регіоні необхідно впроваджувати ряд заходів, насамперед управлінського, моніторингового та нормативного характеру. Серед відповідних заходів слід виділити технологічні землеробства, зміни в насамперед процесі в зрошувального рисосіянні. Слід вправдити нові технології демпінгу твердих відходів від функціонування портів та істотно обмежити видобуток піску із дна Чурюмської банки.

Дякую за увагу!