Мікробіологічні основи хіміотерапії та хіміопрофілактики інфекційних захворювань. Антибіотики, механізм та спектр їх антимікробної дії. МК ВНМУ ім. М. І. Пирогова Кафедра мікробіології
Хіміотерапія – наука, що займається пошуком, вивченням і застосуванням у медицині лікарських препаратів, що діють на збудників інфекційних захворювань, а також пухлинні клітини Хіміотерапевтичні препарати – лікарські засоби, які безпосередньо або після відповідних перетворень в організмі людини чинять згубну дію на збудників інфекційних захворювань
Хіміотерапевтичний індекс DTmax (toleranta) ХТІ = ----------------- > 3 DCmin (curabilis) Визначається в експерименті на тваринах при доклінічному вивченні ХТП
В основі дії ХТП лежить принцип фізіологічної імітації молекул сполук мікроорганізмів, які приймають участь в метаболізмі клітини ХТП діють лише на вегетативні форми ХТП повинен: -проникнути в клітину -зв’язатись з відповідною мішенню і модифікувати її -зберегти свою структуру або утворити активний метаболіт -включитись в метаболізм клітини, але не відтворити його
Класифікація хіміотерапевтичних препаратів - за мішенню: n Антибактеріальні n Антивірусні n Антигрибкові n Антипротозойні n Антигельмінтні n Антипухлинні - за ефектом дії: n Мікробостатичні n Мікробоцидні
Класифікація хіміотерапевтичних препаратів Спектр дії ХТП – це область мікробостатичної або мікробоцидної дії ХТП, що визначається переліком видів мікроорганізмів, на які він діє - за спектром дії: n Широкого спектру n Вузького спектру n Специфічної дії -антивірусні -антитуберкульозні -антигрибкові -антипухлинні -антипротозойні -антигельмінтні
Методи вивчення чутливості бактерій до ХТП n n n Метод серійних стандартних розведень Дифузійні методи n Метод стандартних дисків (метод Кірбі-Бауера) n Метод лунок n Е-тест (еліпс-тест) Сучасні методи n Автоматичні системи врахування результатів за оптичною густиною розчинів -ALAMAR-тест -Microscan-тест
Класифікація ХТП за хімічною будовою 1. Похідні важких металів -похідні миш’яку (сальварсан, міарсенол, осарсол) -похідні вісмуту (біохінол, бісмеверол) -похідні сурми (сурмин, стібозан, солюсурмін) 2. Сульфаніламіди – стрептоцид, норсульфазол, салазопірідазин, сульфален та ін. 3. Діамінопіримідини – триметоприм, піриметамін 4. Нітрофурани – фуразолідон, фурадонін, фуразолін, солафур та ін. 5. Імідазоли та триазоли -метронідазол, тінідазол -клотримазол, міконазол, кетоконазол (нізорал), флуконазол, ітраконазол
Класифікація ХТП за хімічною будовою 6. Хіноксоліни та 4 -, 8 -оксіхінолони -діоксидин, ентеросептол, мексаза, інтестопан -грамурін, нітроксолін (5 -НОК), палін і ін. 7. Похідні ізоникотинової кислоти – ізоніазид, фтивазид, тубазид і ін. 8. Похідні хіноліну – хінгамін, хлорохін, примахін і ін. 9. Фторхінолони – ципрофлоксацин, спарфлоксацин, геміфлоксацин і ін. 10. Антибіотики
Механізми дії ХТП 1. Похідні важких металів Утворюють нерозчинні альбумінати важких металів, блокують ферменти 2. Сульфаніламіди Блокують синтез фолієвої кислоти, необхідної для синтезу пуринів і, відповідно, НК 3. Діамінопіримідини Порушують синтез фолієвої кислоти 4. Нітрофурани Пригнічують окисно-відновні ферменти 5. Імідазоли та триазоли Імідазоли порушують структуру НК Триазоли порушують синтез ергостеролу в ЦПМ грибів
Механізми дії ХТП 6. Хіноксоліни та 4 -, 8 -оксіхінолони Утворюють нерозчинні комплекси з катіонами металів цитоплазми, пошкоджують НК 7. Похідні ізоникотинової кислоти Блокують синтез нікотинової кислоти 8. Похідні хіноліну Утворюють нерозчинні комплекси з катіонами металів цитоплазми, пошкоджують НК 9. Фторхінолони Утворюють нерозчинні комплекси з катіонами металів цитоплазми, пошкоджують НК, порушують синтез ДНК 10. Антибіотики
Антибіотики – це хіміотерапевтичні препарати, мікробного, напівсинтетичного або синтетичного походження, які в малих концентраціях зумовлюють гальмування розмноження або загибель чутливих до них мікроорганізмів та пухлинних клітин у внутрішньому середовищі організму
Класифікація антибіотиків - за шляхом отримання: n біосинтетичні (природні) n напівсинтетичні n синтетичні - за походженням n синтезовані бактеріями n синтезовані актиноміцетами n синтезовані грибами n рослинні (фітонциди) n тваринні (лізоцим, інтерферон)
Класифікація антибіотиків - за спектром дії: n широкого n вузького n специфічного -протигрибкові -протипухлинні -протитуберкульозні
Класифікація антибіотиків - за ефектом дії на мікробну клітину: n бактеріостатичні антибіотики n бактеріоцидні антибіотики - за механізмом дії на мікробну клітину: n порушують синтез клітинної стінки n порушують функцію ЦПМ n порушують синтез білка n порушують синтез нуклеїнових кислот
Класифікація антибіотиків за механізмом дії I. Порушують синтез клітинної стінки: 1. Пеніциліни (природні, напівсинтетичні, потенційовані) 2. Цефалоспорини (I-IV поколінь) 3. Монобактами (азтреонам) 4. Карбапенеми(іміпенем, меріпенем) 5. Бацитрацин 6. Ванкоміцин 7. Циклосерин
Класифікація антибіотиків за механізмом дії II. Антибіотики, які порушують функцію ЦПМ: 1. Граміцидини 2. Поліміксини 3. Полієни (ністатин, леворин, амфотерицин) – протигрибкові антибіотики III. Антибіотики, які порушують синтез білка: 1. Аміноглікозиди (гентаміцин, стрептоміцин та ін. ) 2. Лінкозаміди (лінкоміцин, кліндаміцин) 3. Тетрацикліни 4. Макроліди 5. Азаліди (сумамед) 6. Хлорамфенікол (левоміцетин)
Класифікація антибіотиків за механізмом дії IV. Антибіотики, які порушують синтез нуклеїнових кислот: 1. Ріфаміцини 2. Фторхінолони 3. Протипухлинні (актиноміцин, руброміцин, бруноміцин)
Механізми формування резистентності бактерій до ХТЗ 1. Продукція бактеріями ферментів, які модифікують ХТЗ і не дозволяють їм включатись в мішені (β-лактамази, ацетилтрансферази, фосфорилази, нуклеотидази) 2. Зміна проникності клітинної стінки 3. Прискорення виведення ХТЗ за межі клітини за допомогою транспортних білків 4. Зміна структури молекул-мішеней 5. Перехід на нові метаболічні шляхи
Принципи раціональної хіміотерапії Визначення чутливості виділеного збудника до ХТП n Призначення оптимальної дози n Оптимальний термін проведення ХТ n Оптимальний шлях введення (оральний, в/м, в/в) n Передбачення формування резистентності збудника до ХТП -комбінування ХТП з різним механізмом дії -контроль чутливості в процесі лікування -при необхідності зміна ХТП на інший (з другим механізмом дії) n При тривалій АБ-терапії призначення протигрибкових препаратів, як профілактика кандидозу n
Побічна дія хіміотерапевтичних препаратів n n Токсична на певні органи (печінка, нирки, ЦНС, кровотворення, тератогенна) Алергізуюча Імунодепресивна Дисбактеріоз
Скачать презентацию Мікробіологічні основи хіміотерапії та хіміопрофілактики інфекційних захворювань Антибіотики
Antibiotici.ppt