МИКОЛА ВОРОНИЙ 1871 — 1938 ІСТОРИК ЛІТЕРАТУРИ

МИКОЛА ВОРОНИЙ 1871 - 1938

ІСТОРИК ЛІТЕРАТУРИ ПОЕТ ПУБЛІЦИСТ ПЕРЕКЛА ДАЧ АКТОР КРИТИК РЕЖИСЕР РЕДАКТОР ГРОМАДСЬ КИЙ ДІЯЧ ДОСЛІДНИК ТЕАТРУ, ДРАМАТУРГІЇ

Народився на Катеринославщині (Дніпропетровськ)

ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВІДЕНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СТАВ РЕЖИСЕРОМ ТЕАТРУ “РУСЬКА БЕСІДА”

1897 -1901 Р. ГАСТРОЛЮВАВ У ТРУПІ КРОПИВНИЦЬКОГО ПО КРАЇНІ

ТРЕТИНУ СВОГО ЖИТТЯ ПОЕТ ВІДДАВ ТЕАТРОВІ СТАТТІ “НАШІ АРТИСТИ В СЦЕНАХ”, “ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО І УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР”, “РЕЖИСЕР (ТЕАТРАЛЬНИЙ ПІДРУЧНИК)”

Сам М. Вороний почав друкувати свої вірші ще з 1897 року. У 1910 році поет оселився у Києві. Тут вийшли його збірки “Ліричні поезії” (1911), “В сяйві мрій” (1913).

Пробував себе як критик. Статті “Згадка про Тараса Шевченка”, “На могилі генія”, “Твори Павла Граба”, “Пантелеймон Куліш”.

Був талановитим перекладачем. Особливо вдалися переклади “Ромео і Джульєтти” Шекспіра, “Моцарт і Сальєрі” і “Кам’яний гість” Пушкіна, вірші Гумільова.

Не сприйняв більшовицької наруги над Україною. 1920 – втік до Варшави, але згодом повернувся у Львів, 1926 року – в Східну Україну

У 1936 році був засуджений на три роки таборів як “ворог народу”, але кару замінили засланням до Казахстану

МАРКО ВОРОНИЙ 18. 03. 1904— 13. 11. 1937

МИКОЛУ ВОРОНОГО РОЗСТРІЛЯЛИ 7 ЧЕРВНЯ 1938 РОКУ

Ярослав Мудрий

Князь Ігор Княгиня Ольга

Володимир Мономах

Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. В. Симоненко