Микола Амосов
Біографія Микола Михайлович Амосов народився 6 грудня 1913 р. в селі Ольхово Вологодської губернії. У 1932 р. закінчив Череповецьк механічний технікум, після чого 3 роки працював змінним механіком на Архангельській електростанції. У 1939 році з відзнакою закінчив Архангельський медичний інститут, а у 1940 194 році - з відзнакою Всесоюзний заочний індустріальний інститут період Великої Вітчизняної війни був на фронті провідним хірургом польового госпіталю. З 1947 по 1952 рік працював головним хірургом Брянського облздороввідділу и у цей час почав широко займатися грудною хірургією, вів велику наукову роботу і у 1953 році захистив докторську дисертацію. У 1952 році М. М. Амосова, як великого фахівця з грудної хірур було запрошено У Київський інститут туберкульозу для керівництва спеціально створеною клінікою торакальної хірургі Тут з особливою повнотою розкрився його різносторонній талан хірурга та дослідника, фізіолога та інженера, стала особливо плідною наукова, організаторська, практична, педагогічна та суспільна діяльність. М. М. Амосов був одним з ініціаторів широкого впровадження у нашій країні хірургії при захворюваннях легенів, вніс багато нового у розвиток цієї проблеми. Його дослідження сприяли підвищенню ефективності лікування хвороб легенів. У 1961 роц роботи Н. М. Амосова з легеневої хірургії були відмічені Ленінською премією. Надалі основним напрямом роботи М. М. Амосова стала серцева хірургія. У 1955 році він вперше в Україні почав лікування вад серця хірургічним методом, у 1958 році одним з перших в Радянському Союзі упровадив в практику метод штучного кровообігу. У 1963 році Микола Михайлович першим в Радянському Союзі провів протезування клапана митри, а в 196 році створив і вперше в світі упровадив в практику антитромботичні протези серцевих клапанів. М. М. Амосовим створено цілий ряд нових методів хірургічного лікування порок серця, оригінальні моделі апаратів штучного кровообігу. Його роботи з хірургічного лікування хвороб серця були відмічені Державною премією України (1988 р. ), Золотими медалями (196 р. , 1982 г. ) та Срібною медаллю (1978 г. ) ВДНГ СРСР.
Наука Разом з хірургією М. М. Амосов велику увагу приділяв сучасним проблемам біологічної, медичної та психологічної кібернетики. З 1959 р. по 1990 р. він очолював відділ біологічної кібернетики Інституту кібернетики НАН України. Під керівництвом Н. М. Амосова проведені фундаментальні дослідження систем саморегуляції серця і розробка питань машинної діагностики хвороб серця, розробка і побудова фізіологічної моделі "внутрішнього середовища організму", моделювання на ЕОМ основних психічних функцій і деяких соціальнопсихологічних механізмів поведінки людини. Нетрадиційність підходу, оригінальні погляди М. Амосова отримали широке визнання у нас в країні і за кордоном. За дослідження в області біокібернетики у 1978 р. і 1997 р. його удостоєно Державної премії України. М. М. Амосов - автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидані в США, Японії Німеччині, Болгарії.
Інститут Амосова n n n У клініці, створеній М. М. Амосовим, проведено близько 7000 резекцій легенів, понад 95000 операцій з приводу хвороби серця, зокрема близько 36000 з штучним кровообігом. У 1983 році керована М. М. Амосовим клініка серцевої хірургії реорганізована у Київський науково-дослідний інститут серцево-судинної хірургії і є Українським республіканським кардіохірургічним центром. Щорічно в інституті проводиться близько 3000 операцій на серці, зокрема близько 1500 - з штучним кровообігом. Ведеться розробка найважливіших проблем серцевої хірургії. М. М. Амосов був першим директором а з 1988 року - почесним директором інституту. У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидатів наук, багато хто з яких очолює великі наукові центри. М. М. Амосов був членом президії правління Українського суспільства хірургів і кардіологів Міжнародної асоціації хірургів і кардіологів, Міжнародної асоціації хірургів і Міжнародного товариства серцево-судинних хірургів, Міжнародного товариства медичної кібернетики, Наукової ради з кібернетики України, членом редколегії, редакційних рад низки вітчизняних і зарубіжних журналів.
інститут n n Історія інституту починається з 1955 року, коли на базі 24 -ї міської лікарні м. Києва М. М. Амосовим була відкрита перша в Україні спеціалізована клініка серцевої хірургії. У 1957 р. вона перейшла до Українського НДІ туберкульозу, в 1961 р. перейменованого в Київський НДІ туберкульозу і грудної хірургії. В 1983 р. ця клініка серцевої хірургії реорганізована в Київський НДІ серцевосудинної хірургії Міністерства охорони здоров'я України, з 1993 р. – Інститут серцево-судинної хірургії (ІССХ) АМН України. Враховуючи визначну наукову, лікувальну та освітню діяльність Указом Президента України від 14 червня 2006 р. №. 513/2006 Інституту надано статус Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова. Першим директором інституту (1983 - 1988 рр. ) був академік НАН і АМН України М. М. Амосов. З 1988 року очолює інститут академік АМН і НАН України, Герой України Г. В. Книшов. В інституті вперше в Україні розпочато хірургічне лікування вад серця (з 1955 р. ), почали застосовуватися операції зі штучним кровообігом (1958 р. ), протезування мітрального клапана (1963 р. ), перші експериментальні операції на серці в умовах барокамери (1963 р. ); проводиться імплантація електрокардіостимуляторів (з 1965 р. ). Вперше в світі розроблені і впроваджені антитромботичні моделі протезів клапанів серця (1965 р. ). Вперше в Україні почали застосовувати аорто-коронарне шунтування при ішемічній хворобі серця (з 1973 р. ), методи фармако-холодового захисту серця при його виключенні з кровообігу (1978 р. ); пінні(1976 р. ) та мембранні (1985 р. ) оксигенатори для зміни функції легенів та ультрафільтрація крові (1984 р. ) під час штучного кровообігу; пульсуючий та синхронізований із серцем штучний кровообіг (1984 р. ) хірургічне лікування тахісистолічних форм аритмій (з 1986 р. ), внутрішньоаортальна балонна контрапульсація для лікування кардіогенного шоку (1986) та сучасна багатокомпонентна інфузійна терапія інтраопераційної аутогемотрансфузії в кардіохірургії, хірургічне лікування вроджених вад серця у новонароджених (з 1992 р. ). Розроблено (у співавторстві) та впроваджено комп’ютерний тренажер для штучного кровообігу (1993 р. ). З 2000 р. виконуються операції аорто-коронарного шунтування на працюючому серці. З 2001 р. застосовується оригінальний метод фармакохолодового захисту міокарда із застосуванням штучної крові, розроблені методики проведення операцій без донорської крові.
n n Життя вченого обірвалося 12 грудня 2002 року від обширного інфаркту міокарда. Будучи одним з найвідоміших у світі хірургів, Амосов вважав головною справою свого життя операції на стравоході, легенях, а особливо на серці. Він завжди брався за скальпель при загрозі швидкої смерті хворого, часто в умовах, коли ніхто інший їх зробити не міг. В Україні ним була створена ціла школа кардіохірургів - під його керівництвом захищено 35 докторських та 85 кандидатських дисертацій. Піонер кібернетичних досліджень в СРСР, Амосов розробляв комп’ютерні моделі організму людини, працював над «штучним інтелектом» і намагався побудувати модель «оптимального суспільства» . Після себе вчений залишив близько 400 наукових праць, в тому числі 20 монографій з питань захворювань серця і судин, нагнійних захворювань і туберкульозу легенів, робіт, присвячених проблемам фізіологічної, соціологічної та психологічної кібернетики.
Вшановуємо пам*ять n 12 грудня виповнилося рівно 10 років з того дня, як пішов з життя видатний український кардіохірург, науковець, літератор, академік АН СРСР і НАН України, Герой Соціалістичної Праці Микола Амосов
Скачать презентацию Микола Амосов Біографія Микола Михайлович Амосов народився
166_cq6.ppt