Мико ла Ка рпович Сад овський (справжнє прізвище Тобілевич; 1 13 грудня 1856, с. Кам'яно-Костувате хоча існують інші дати — помер 7 лютого 1933, Київ) — актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру.
Народився у селі Костувате на Херсонщині, вчився в Єлисаветградському реальному училищі, замолоду брав участь в аматорських гуртках. М. Садовсьий в українському національному вбранні. З початком Російськотурецької війни прямо з училища іде на фронт Був нагороджений Георгієвським хрестом, представлений до офіцерського чину. Однак Микола не спокусився військовою кар'єрою, а вернувшись на Єлисаветградщину зайнявся сімейним захопленням — театром.
Повернувшись до Києва, Садовський заснував перший український стаціонарний театр, який розпочав свою роботу 1906 року в Полтаві, а потім діяв аж до 1919 в Києві.
Як актор Садовський відзначався винятковою пластичністю, простотою, глибиною і щирістю почуттів, хоч і не позбавлених характером гри «нутром» (від великих емоцій до спаду). Садовський уславився в героїчноісторичному — Богдан Хмельницький, Сава Чалий, Гетьман Дорошенко і героїчнопобутовому репертуарі: Дмитро ( «Не судилося» ), Опанас ( «Бурлака» ); був першим Командором ( «Камінний господар» і Городничим на українській сцені ( «Ревізор» М. Гоголя); крім того, виступав у оперному репертуарі й уславився як виконавець українських народних пісень.
Найяскравіші постаті його трупи:
Помер 7 лютого 1933 у Києві. Похований на Байковому кладовищі 1944 року у Києві на його честь названо вулицю та провулок. У 1957 році Вінницькому театру присвоєно ім'я корифея української сцени Миколи Садовського.