МІКА КОНО НА Е АРОД ІЖН М 7

МІКА КОНО НА Е АРОД ІЖН М 7 -b ція ек Л ВА ІТО СВ ВА СО АН ІН Ф 08 -20 ЗА РИ К

Як відомо, світова фінансова криза виникла в США, як наслідок краху ринку нерухомості та фінансового ринку, загалом. Потім криза поширилася по всьому світу, суттєво вплинувши при цьому й на вітчизняний фінансовий ринок.

Фінансова криза, що змінила глобалізований світ у ХХІ ст. , стала НАЙСЕРЙОЗНІШОЮ з часів "Великої депресії" 1930 -х рр. . Глобальна економіка ПЕРЕБУВАЄ В НАЙГЛИБШІЙ РЕЦЕСІЇ, викликаній фінансовою кризою в США Оскільки ступінь глобалізації економіки постійно поглиблюється, ЦЯ КРИЗА СТАЛА БЕЗПРЕЦЕДЕНТНОЮ ЗА МАСШТАБАМИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ

Поступове скорочення ділової активності, уповільнення темпів зростання – РЕЦЕСІЯ Вищі темпи скорочення економічної активності – СПАД ринкової економіки НИЖЧА ТОЧКА ЦЬОГО СПАДУ Є КРИЗА

Криза ринкової економіки (3 фаза економічного циклу) характеризується різким спадом виробництва, який починається з поступового звуження, скорочення ділової активності Криза відрізняється від порушення рівноваги між попитом і пропозицією на якийсь певний товар або в окремій галузі господарства тим, що вона виникає як загальне перевиробництво, що супроводжується стрімким падінням цін, банкрутством банків, зупинкою підприємств, зростанням відсотка зростанням безробіття

Економічна криза виявляє не тільки межу, але і ІМПУЛЬС В РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, виконуючи стимулюючу ("очисну") функцію Під час кризи виникають спонукальні мотиви до скорочення витрат, ПРО ЩО збільшення прибутку, АЗВИЧАЙ З оновлення капіталу АЮТЬ, а ЗАБУВ ати: на новій технічній основі ят варто пам’ кризою завершується попередній період розвитку і починається наступний КРИЗА - НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЕЛЕМЕНТ МЕХАНІЗМУ САМОРЕГУЛЮВАННЯ РИНКОВОЇ СИСТЕМИ ГОСПОДАРСТВА

ЛЮБОЙ КРИЗИС — ЭТО НОВЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ Черчиль ЧТО НЕ УБИВАЕТ, ДЕЛАЕТ НАС СИЛЬНЕЕ Ницше

Криза, особливо світова ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ЛИХО, АЛЕ І СЕЛЕКЦІЯ ВОНА, НЕМОВ ВОВК В ЛІСІ, ДОБИВАЄ СЛАБКИХ І ТРЕНУЄ СИЛЬНИХ

ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ СВІТОВИХ КРИЗ 13. 02. 2018 9

ПРИЧИНИ – загальна циклічність економічного розвитку – іпотечна криза – «перегрів» фондового та кредитного ринків – зростання світових цін на сировину, в тому числі на нафту

ПРИЧИНИ надмірно експансивна грошова політика ФРС США наявність величезного дисбалансу у світовій економіці, зокрема, великий профіцит у зовнішній торгівлі Китаю значний торговельний дефіцит у США недоліки системи управління ризиками в інвестиційних банках недосконалість регулювання фінансових ринків на національному і міжнародному рівнях

ЕТАПИ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

ПЕРШИЙ ЕТАП розпочався у 2007 р. у США Безпосереднім попередником світової економічної кризи 2008 р. була іпотечна криза у США, перші ознаки якої з’явилися ще наприкінці 2006 -го у формі скорочення продажів нерухомості На початку 2007 р. вона переросла у кризу високоризикових іпотечних кредитів, тобто іпотечного кредитування осіб з низькими доходами. Згодом проблеми з кредитуванням відчули й надійні позичальники. Внаслідок 20%-го падіння цін на нерухомість американські власники житла збідніли майже на 5 трильйонів доларів

ДРУГИЙ ЕТАП стартував на початку 2008 р. падіння фондових ринків світу зумовило переорієнтацію фінансових потоків із одних активів в інші, зокрема – на сировинні та енергетичні. Ці активи стали більш привабливими, що одразу стимулювало істотне зростання цін на сировинні ресурси. За підсумками січня–липня 2008 року, ціна на метал у середньому за вісьмома регіонами світу зросла майже на 81%, вартість нафти марки Brent – на 32%, ціни на пшеницю (США, FOB) зросли в середньому на 79% [2]. Якщо у січні 2008 р. середня ціна на нафту перевищила 100 дол. за барель, то в другій декаді липня того ж року ціна нафти марки WTI досягла рекордних за всю історію 147, 27 дол. за барель, після чого розпочалося зниження ціни – до 61 дол. за барель у жовтні та 51 дол. за барель вже у листопаді

ТРЕТІЙ ЕТАП з початку 2009 р. Першим наслідком цього етапу стала серія банкрутств провідних світових фінансових компаній

П’ЯТЬ НАЙБІЛЬШИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ БАНКІВ США ПРИПИНИЛИ СВОЄ ІСНУВАННЯ у попередній якості: Lehman Brothers подав 15 вересня 2008 р. у нью-йоркський суд заяву про власне банкрутство, Bear Stearns та Merrill Lynch були перепродані, Goldman Sachs та Morgan Stanley змінили свою вивіску, припинили бути інвестиційними банками у зв’язку з особливими ризиками та необхідністю отримати додаткову підтримку Федеральної резервної системи

Іпотечна криза в США спровокувала іпотечні кризи в Європі та країнах Азії, де мали місце схожі схеми кредитування Причому, кризи зачепили як високорозвинені країни, на зразок Великобританії, Іспанії, Японії, так і країни що розвиваються, на зразок Казахстану. Відповідно, збитки почали зазнавати не лише банки світового масштабу, а й локальні банки За оцінками експертів інвестиційного банку Goldman Sachs, фінансові установи всього світу зазнали за 2 роки кризи 1, 2 трлн. дол. . Збитків, при цьому тільки американські установи зазнали збитків на суму 460 млрд. дол

ПОДІЇ, ЯКІ СУПРОВОДЖУЮТЬ КРИЗУ: • ПЕРЕВИРОБНИЦТВО ТОВАРІВ. Тобто, товару виготовляється більше, ніж є на нього платоспроможний попит. При цьому перевиробництво є не абсолютним, а відносним, це означає, що потреби на товар є, але немає саме платоспроможного попиту на нього • РІЗКЕ ПАДІННЯ ЦІН НА ТОВАРИ, внаслідок переважання попиту над пропозицією • СКОРОЧЕННЯ РІВНЯ ВИРОБНИЦТВА ТОВАРІВ. Основним аргументом роботи підприємства є дохід. При падінні цін на товар, доходи підприємства падають, отже йде скорочення • МАСОВІ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ. Якщо падають доходи, то підприємства не в силі сплачувати свої боргові зобов'язання, що надалі приводить до ліквідації фірми • ЗНИЖЕННЯ ЗАРПЛАТИ І ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗРОБІТТЯ. • ПОТРЯСІННЯ В КРЕДИТНІЙ СИСТЕМІ. Підприємства і робочі тягнуть за собою банки. Кредити банкам повною мірою не повертаються, депозити знімаються (оскільки труднощі зобов'язують народ активно використовувати свої банківські заощадження), нові кредити банками мало видаються, процентна ставка росте, слабкі банки приголомшує банкрутство

ТО ЩО РОБИТИ? або АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ

АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У СВІТОВІЙ ПРАКТИЦІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ПРОГРАМ КРЕДИТУВАННЯ СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ФОНДІВ (держкредитів; викупу поганих банківських активів; підтримки проблемних компаній; викупу акцій національних виробників і похідних цінних паперів, забезпечених іпотечним кредитом, а також довгострокових казначейських облігацій; перепідготовки кадрів з числа тих, хто втратив роботу, тощо) ГАРАНТУВАННЯ МІЖБАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ, ПОЗИЧОК для малого і середнього бізнесу, підтримки компаній, які не можуть залучити необхідне фінансування через проблеми в банківському секторі НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ КОМПАНІЙ ЗНИЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНИМИ БАНКАМИ ОБЛІКОВОЇ СТАВКИ ЗМІНА МЕХАНІЗМУ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА АУКЦІОНАХ РЕПО

АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У СВІТОВІЙ ПРАКТИЦІ Розширення переліку активів, що приймаються центральними банками як застава за кредитами Зниження нормативів мінімальних резервних вимог для комерційних банків Субсидування банкам відсоткових ставок за кредитами, наданими населенню для придбання вітчизняних товарів Компенсація банкам частини збитків (витрат), що виникають у них за здійсненими упродовж зазначеного періоду угодами з іншими кредитними організаціями, у яких була відкликана ліцензія на здійснення банківських операцій відокремлення поганих банківських активів від хороших шляхом створення спеціальних установ Збільшення розміру державних гарантій на банківські вклади

АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У СВІТОВІЙ ПРАКТИЦІ Уведення тимчасових адміністрацій і кураторів центробанків у банківських установах Викуп у інвесторів дефолтних облігацій Реструктуризація суб'єктів господарювання (лише через механізм контрольованого "розвалу") Секвестр бюджетних видатків Короткострокове збільшення бюджетного дефіциту Зниження податків і обов'язкових платежів Податкові пільги для покупців житла і нових

АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У СВІТОВІЙ ПРАКТИЦІ Реалізація масштабних інфраструктурах проектів Використання субсидій на операційну діяльність чи на капіталовкладення та пільгових умов фінансування Надання суб'єктам господарювання монопольних повноважень Розміщення вигідних державних замовлень Запровадження сприятливих режимів регулювання Обмеження тарифів Застосування механізму держано-приватного партнерства Підвищення фінансової дисципліни

А тепер -що вони зробили насправді?

Центробанки просто залили проблемы деньгами

А ще у відповідь на економічний спад уряди більшості країн різко наростили запозичення, збільшивши держвидатки і дефіцити бюджетів Фактично за рахунок нарощування дефіцитів бюджетів влада взяла “на утримання” свої економіки Різні програми підтримки та стимулювання дозволили обмежити економічний спад, але спровокували і ЗРОСТАННЯ ДЕРЖАВНИХ БОРГІВ

Таким чином, в 2010 рік багато країн увійшли з РЕКОРДНИМИ з Другої світової ДЕФІЦИТАМИ БЮДЖЕТІВ, БОРГАМИ, що різко виросли, РОЗДУТИМИ БАЛАНСАМИ ЦБ, рекордним за десятиліття БЕЗРОБІТТЯМ і різким СКОРОЧЕННЯМ КРЕДИТУВАННЯ в приватному секторі У когось сил мало не вистачити: країни з великими зовнішніми боргами, такі як: УКРАЇНА, РУМУНІЯ, УГОРЩИНА, КРАЇНИ ПРИБАЛТИКИ, але на допомогу прийшов МВФ, а також влада ЄС, в обмін на жорсткі заходи економії Вже в кінці 2009 року серйозні проблеми почалися в Греції, після зміни влади виявилося, що попередні попередники банально приховували свій реальний дефіцит бюджету і занижували розміри боргів, не без допомоги Goldman Sachs

Заборгованість Греції перед іноземними банками

ООН підтримав починання Росії та Китаю і наполягає на терміновому перегляді ролі долара як світової резервної валюти Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) виступає за заміну долара іншою глобальною валютою. На думку експертів, чинна світова валютна система неефективна, вона гальмує розвиток економіки та є однією з основних причин світової фінансової кризи

"ФІНАНСОВА КРИЗА СПРИЧИНИЛА НЕ ТІЛЬКИ ЕКОНОМІЧНУ, АЛЕ І СОЦІАЛЬНУ КРИЗУ, НАЙБІЛЬШ ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ЯКИХ ЩЕ ТІЛЬКИ ПОПЕРЕДУ", - вважає глава МВФ

"БАГАТО ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА І ПРОВІДНІ ПОЛІТИКИ, ВВАЖАЮТЬ, ЩО КРИЗА ВЖЕ ПОЗАДУ. ПРОТЕ ПОДІБНІ ДУМКИ НЕБЕЗПЕЧНІ"

уряди і центральні банки змушені вживати ШВИДКИХ І МАСШТАБНИХ РІШЕНЬ ЩОДО: ü підтримання стійкості фінансової системи країни ü забезпечення ліквідності банківської системи ü підтримання виробництва і економічного зростання ü мінімізації соціальних втрат працівників і населення

БЕЗПОСЕРЕДНЯ КОМПОЗИЦІЯ АНТИКРИЗОВИХ ЗАСОБІВ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД: особливостей кризових явищ в кожній з країн ü специфіки її господарської системи ü політичних пріоритетів та вподобань ü здатності органів державної влади до реалізації таких засобів ü

АНТИКРИЗОВІ ІНСТРУМЕНТИ 1. РОЗШИРЕННЯ ПРОПОЗИЦІЇ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ: збільшення кредитування економіки банками розвитку продовження річного пільгового періоду, протягом якого боржник може погасити лише відсотки зміцнення і розширення державних кредитних гарантій збільшення статутного капіталу державних банків придбання комерційних цінних паперів, випущених компаніями з метою послаблення жорсткості умов фінансування

2. ПІДТРИМКА МАЛОГО Й СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ: • • • субсидування процентної ставки за комерційними кредитами для малих і середніх підприємств (МСП) та домогосподарств тимчасове зниження ставки корпоративного податку для МСП звільнення підприємств від сплати певної частки відрахувань до бюджету прийнятті на роботу нових працівників та поступове збільшення таких відрахувань в наступні періоди створення спеціальних фондів, які надаватимуть кредити МСП, що мають потенціал для зростання і створення додаткових робочих місць надання спеціалізованими кредитними установами позик підприємствам на покриття короткострокових фінансових потреб МСП, які потерпають від нестачі оборотного капіталу розширення кредитних ліній, що надаються державними фінансовими установами збільшення мінімального ліміту кредитів, що надаються для малих підприємств та фізичних осіб спрощення процедури отримання кредитів для МСП, відкриття власної справи, надання на ці цілі податкових пільг, фінансування консалтингових послуг розміщення коштів державних суверенних фондів у банках другого рівня на програми фінансування малого й середнього бізнесу

• • • 3. СТИМУЛИ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ІННОВАЦІЙ: надання тимчасових інвестиційних податкових пільг на придбання нових матеріальних активів та капітальні інвестиції відшкодування частини витрат на сплату відсотків за кредитами, спрямованими на технологічне переоснащення прийняття на себе відповідальності державним банком розвитку в розмірі до 80 % кредиту і покриття ним банківських ризиків за контрактами, що були укладені в 2009 -2010 роках зниження процентної ставки за кредитами з метою фінансування інвестицій та оборотного капіталу зменшення норми амортизаційних відрахувань на рухоме майно, що буде утримуватися на балансі підприємства протягом двох років утворення стратегічного фонду інвестицій для захисту промисловості від іноземних поглинань (фонд може викупати частки великих і стратегічно важливих компаній, уразливих до поглинань через падіння цін акцій) субсидування та розширення кредитування житлового будівництва направлення капіталу до малих підприємств, сільських областей, на технічні нововведення та індустріальну раціоналізацію шляхом скасування обмежень у розмірах кредитів для комерційних банків податкові пільги для стимулювання довгострокових інвестицій в акції

• • • пряме державне фінансування перспективних проектів залучення прямих інвестицій шляхом створення спільних фондів із зарубіжними партнерами збільшення асигнувань на реконструкцію будівель з метою поліпшення їхньої енергетичної ефективності надання допомоги та кредитів, спрямованих на вдосконалення транспортних засобів та розробку альтернативних видів палива інвестиції на наукові дослідження та розробки інвестиції в поновлювані джерела енергії списання податкових платежів для високотехнологічних досліджень, зокрема, досліджень, основна увага яких приділяється промисловості, що не забруднює повітря прискорення відшкодування податкових кредитів для науковоорієнтованих інвестицій в МСП купівля акцій технологічних компаній, з метою погашення ними боргів; при цьому вони зобов’язані викупати назад свої частки, після того, як їхні труднощі минуть надання кредитів, атестація продукції, закупівля й маркетингові дослідження для просування нових продуктів для заохочення розвитку енергозбереження, нових технологій і видів продукції; збільшення фінансування університетів, місцевих науководослідних інфраструктур та розвитку кар’єри дослідників

• • • 4. ПІДТРИМКА ГАЛУЗЕЙ: надання знижки для покупців нових автомобілів у разі позбавлення від старих транспортних засобів, а також звільнення від сплати податку з власників транспортних засобів для нових автомобілів строком до двох років надання коштів на ремонт державного житла для бідних верств населення підвищення субсидій для фермерських господарств, збільшення обсягів державних закупівель продовольства у фермерів субсидування кредитів для агропромислового комплексу в розмірі від 80 % до 100 % ставки рефінансування Центрального банку розширення обсягу і спектру державних інтервенцій на сільгосппродукцію за фіксованими закупівельними цінами підвищення мінімальної закупівельної ціни зернових для підвищення доходів населення сільських територій та повернення додому робітниківмігрантів з міст

5. ПІДТРИМКА ЕКСПОРТЕРІВ: • • надання субсидій організаціям-експортерам промислової продукції для відшкодування частини витрат на сплату відсотків за кредитами, отриманими для виробництва продукції на експорт зниження експортних мит на нафту та нафтопродукти створення спеціальної кредитної лінії серед банків, які мають виступити в якості гарантів експортних контрактів відшкодування податку з продажу та акцизного збору для експортерів збільшення експортних податкових пільг для заохочення експорту високоякісної кінцевої продукції за рахунок: – поповнення центрального фонду розвитку зовнішньої торгівлі; – збільшення ставки відшкодування податку на частину трудомістких виробів продукції машинобудування, електронної продукції й інших товарів, на сфері виробництва яких особливо сильно позначається фінансова криза; – збільшення податкових пільг для деяких видів продукції, техніки, високотехнологічних, механічних та електротехнічних виробів з високою доданою вартістю; надання кредитів з кращими умовами для експортерів через підтримку відповідних посередників, таких, як експортний банк, компанія страхування експорту, банк розвитку збільшення експортних гарантій інститутом експортного кредитування

6. ПОДАТКОВІ ІНСТРУМЕНТИ: • • • • зниження ставки ПДВ зниження ставки податку на прибуток збільшення розміру амортизаційних премій збільшення періоду розстрочки по сплаті податків і платежів до бюджету для малих компаній (зокрема, ПДВ, податок на корпорації, прибутковий податок та державне страхування) за узгодженим з податковою службою розкладом відстрочка підвищення ставки корпоративного податку для малих підприємств прискорення відшкодування ПДВ, яке має відбуватися щомісяця, (там, де це здійснювалося щорічно) надання податкових преференцій та використання прискореної амортизації при здійсненні інвестицій скорочення податку з бізнесу і прибуткового податку, що стягується з операцій з нерухомістю збільшення мінімального обсягу обороту, що не обкладається ПДВ перенесення термінів збитків для всіх підприємств з 3 до 10 років зниження стандартної ставки ПДВ за витратами, що понесені на будівництво нового приватного житла скорочення санкцій за прострочення сплати податків, внесків на соціальне страхування і несвоєчасну виплату відсотків зменшення податку на дивіденди зменшення відрахувань підприємств до фонду соціального страхування

В якості важливого стимулятора економічної активності у міжнародній практиці розглядається розвиток ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ: модернізація транспортної інфраструктури ü модернізація енергетики (в тому числі альтернативних джерел енергії) ü модернізація сільського господарства ü За своїм характером майже всі елементи програм антикризових заходів різних країн світу мають соціальний зміст

ОСНОВНІ ЗАХОДИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ країн світу, спрямовані на подолання негативних тенденції внаслідок світової фінансово-економічної кризи, реалізуються за наступними ключовими напрямами: 1. Стимулювання і підтримка зайнятості населення 2. Зниження витрат населення 3. Податкові стимули 4. Збільшення соціальних платежів 5. Політика у житловій сфері

• • Реалізація вищенаведених антикризових заходів вимагає концентрації значних фінансових ресурсів В конкретних країнах застосовуються різні комплекси джерел фінансування: збільшення дефіциту державного бюджету внаслідок надання низки податкових пільг зростання державного боргу використання валютних резервів для вливання ліквідності в банківську систему (Корея), підтримки доступу компаній до ліквідності (Бразилія) випуск казначейських облігацій використання коштів фондів суверенного багатства чи національних фондів (Казахстан, Росія, Норвегія) використання коштів державних та місцевих бюджетів використання коштів державних банків та банків розвитку

Вплив світової фінансової кризи на країни

Японія ІV квартал 2008 р. проти ІV кварталу 2007 р. ВВП скоротився на 12, 7%, що стало найгіршим показником за останні 35 років Економіка країни зазнала втрат через різке зниження попиту на японські товари у США і ЄС. Обсяг експорту знизився на 13, 9%. Японія експортує переважно дорогу продукцію, яка часто купується за кредити, обсяги яких скорочуються Загальний обсяг капітальних вкладень скоротився на 5, 3% Зростання безробіття в грудні досягло 4, 4% У 2009 р. ВВП країни може впасти ще на 3, 3% найнижче з 1970 -х р

КРИЗА І УКРАЇНА

ВВП УКРАЇНИ 1990 -2009

Світова фінансова криза потрапила в Україну через 2 проблеми – інфляцію та зростання імпорту

ПРИЧИНИ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ залежність фондового ринку від інвестицій нерезидентів, надмірна зовнішня заборгованість суб'єктів економічної діяльності низький рівень ліквідності банківських установ

Основні фактори, що передували кризі в Україні значний дефіцит поточного рахунку швидке нарощування зовнішнього боргу вразливість банківського сектора, обтяженого валютними дисбалансами, необхідністю рефінансування значного короткострокового іноземного боргу, істотною часткою проблемних активів у кредитному портфелі та втратою довіри до банків з боку вкладників неузгодженість і протиріччя у прийнятті рішень на вищому рівні, які більшою мірою визначалися політичними, а не економічними мотивами

2002 -2008 рр. витрати і заощадження населення України зросли з у 4, 6 рази а позики одержані за цей період зросли більше ніж у 55 разів. Вимоги банків за наданими кредитами за вказаний період виросли з 19574 млн. грн. у 2002 р. до 734010 млн. грн. у 2008 р Тобто частка вимог банків за наданими кредитами у 2008 році становила майже 86 % від доходів населення, в той час як у 2002 році ця частка становила лише 10, 6 % НАСЕЛЕННЯ КРАЇНИ ПОТОНУЛО В БОРГАХ

Жити в кредит не можна! Дорожнеча гривневих кредитних ресурсів штовхала банки, безліч комерційних фірм на зовнішні ринки, де кредити були значно дешевші Валютні ресурси, які надходили до банківської сфери, часто спрямовувались на споживчий кредит Це спровокувало багаторазове збільшення вартості житла, значною складовій якого є імпорт Також валютні кредитні ресурси спрямовувались на купівлю імпортних авто, побутової та іншої техніки, других споживчих товарів. Фактично за рахунок валюти, що надходила в Україну, фінансувався імпорт. При цьому національні виробництва на внутрішньому ринку країни відчували зростаючі труднощі Фінансовий капітал спровокував і привчив суспільства значної частини країн світу жити в борг і не завжди з реальною оцінкою можливостей цей борг повернути Гострота цієї проблеми з особливою силою проявилася в Україні Країна, яка за роки перехідного періоду перетворилася на одну з найбідніших серед країн Європи, вражає масштабами споживчих кредитів, отриманих на будівництво квартир, на придбання автомобілів, побутової техніки тощо

Фактори поглиблення фінансової кризи в Україні ВНУТРІШНІ структурні та політичні фактори чинники “стадної поведінки”, психологічного ризику, епідемічного поширення кризових явищ зниження кредитних рейтингів більшості українських банків, що стало додатковим поштовхом для паніки серед вкладників банків слабка бюджетна політика держави, зростання соціальних видатків монетарна політика “дорогих грошей”, котра перекрила підприємствам доступ до кредитів та підірвала економічне зростання криза довіри до банківського сектора нестабільна політична ситуація в країні

Фактори поглиблення фінансової кризи в Україні ЗОВНІШНІ фактична прив’язка курсу гривні до долара США зміни кон’юнктури на міжнародних фінансових ринках зосередженість вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, застій внутрішніх ринків задоволення попиту населення за рахунок імпорту, що підірвало зовнішньоторговельний баланс країни значний обсяг корпоративних позик – близько 35 млрд. дол. США, левова частка яких була спрямована на імпорт споживчих товарів (не маючи можливості рефінансувати ці позики, українська економіка отримала проблеми не лише із зовнішньоторговельним сальдо, але й із сальдо поточного рахунку)

Вплив фінансової кризи США на економіку України Найбільш вразливим виявився: промисловий сектор, зорієнтований на експорт металургійний комплекс машинобудування У вересні 2008 р. спад виробництва тут становив 4% Істотне скорочення попиту на сталь і металопрокат призвело до зменшення обсягів експорту і, як наслідок, до зменшення надходжень валюти в українську економіку. Крім того, ситуацію в нашій державі погіршила внутрішньополітична криза, що спричинила некеровану інфляцію, стрибки курсу гривні

План подолання Україною кризи мав включати такі заходи: збереження робочих місць пожвавлення будівельної галузі відновлення конкурентоспроможності підприємств металургійної галузі забезпечення стабільної роботи хімічної промисловості підтримка сільського господарства пошук і залучення інвесторів стимулювання споживчого ринку зниження енергоємності підприємств і застосування енергоощадних технологій підтримка банківського сектора відновлення довіри до банків націоналізація збанкрутілих банків оптимізація й адаптація до сучасного стану економіки податкового законодавства

ДЕЙСТВИЯ ПРАВИТЕЛЬСТВА По данным премьер-министра Украины до начала августа 2009 года правительство РАЗРАБОТАЛО 15 АНТИКРИЗИСНЫХ ПРОГРАММ. Для ограничения импорта и улучшения торгового баланса 6 марта была введена 13%ную надбавка к таможенным ставкам ввозной пошлины сроком на 6 месяцев. Позже правительство под давлением ВТО сохранило действие этой надбавки при импорте только автомобилей и холодильников, затем решил отменить её совсем. В апреле 2009 года после того, как парламент усилиями пропрезидентских депутатов ПРОВАЛИЛ ПАКЕТ АНТИКРИЗИСНЫХ ЗАКОНОПРОЕКТОВ ПРАВИТЕЛЬСТВА, ИХ НОРМЫ БЫЛИ УТВЕРЖДЕНЫ В ОБХОД парламента ПОСТАНОВЛЕНИЯМИ КАБИНЕТА МИНИСТРОВ Для стабилизации финансового положения НАК «Нефтегаз Украины» была возвращена 2 -х процентной надбавки к тарифу на газ для промышленных предприятий за исключением тех, которые используют газ как сырьё при производстве продукции Правительство рекомендовало увеличить на 5 % тариф на газ для населения, использующего свыше 2, 5 тыс. кубометров в месяц, и на 10 % — свыше 6 тыс. кубометров. В 3, 5 раза была повышена стоимость электроэнергии для тех, кто потребляет свыше 600 к. Вт. Ч. Был введён единый порядок уплаты взносов в Пенсионный фонд для всех категорий граждан (то есть увеличена фискальная нагрузка для малого бизнеса), сокращены расходы на аппарат, принято решение о выпуске государственных облигаций для привлечения средств населения[79]. В течение января-мая 2009 года правительство добивалось полного планового наполнения бюджета, бесперебойной выплаты заработной платы бюджетникам, пенсий и остальных государственных пособий[80]. В июне правительство начало программу по достройке жилья с уровнем готовности 70 % и выше, но это постановление было приостановлено президентом Ющенко

Наслідки кризи для України

Світова фінансова криза призвела до ВІДЧУТНИХ НАСЛІДКІВ: криза ліквідності банків криза реального сектора економіки погіршення загального соціально-економічного становища в країні

Валовий зовнішній борг за секторами економіки

Негативно класифіковані кредити

Зовнішня торгівля товарами та динаміка балансу рахунку поточних операцій в Україні

Обсяги депозитів комерційних банків

Показники реального сектора України

Темпи росту обсягів кредитів комерційних банків

Динаміка світових цін на сталь

Наслідки кризи для України Національна валюта девальвувала більше ніж на 80 % Фондовий індекс ПФТС за цей період впав майже на 70 %. Рівень ВВП знизився у І кв. 2009 р. на 20, 3 %, у ІІ кварталі – на 17, 8 % до відповідного періоду 2008 р. З початком світової фінансової кризи зовнішні кредитні надходження та експорт помітно скоротилися Спекулятивний і частково інвестиційний капітал залишав країну

Наслідки кризи для України ЗРОСТАННЯ ДЕФІЦИТУ ТОРГОВОГО БАЛАНСУ (до 17 млрд. дол. ) та від’ємного сальдо доходів (до 1, 5 млрд. дол. ) Крім відпливу інвестицій, негативним фактором погіршення економічної ситуації стало РІЗКЕ СКОРОЧЕННЯ ЕКСПОРТУ внаслідок значного зменшення попиту на світових товарних ринках, насамперед – сталі та хімічної продукцію За даними Держкомстату, у жовтні — грудні обсяг експорту зменшився на 36, 1% порівняно з III кварталом і становив $13, 4 млрд

Наслідки кризи для України Обсяг ВАЛОВОГО ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ України на 1. 09. р. становив 101, 6 млрд. дол. США (55, 9% до ВВП, збільшившись упродовж року на 21, 7 млрд. дол. або на 27, 1%) З нього приватний борг становив 82, 3 млрд. дол. США (39, 4 млрд. – борг банківського сектору і 42, 9 млрд. – приватний борг інших секторів) Державний борг України та НБУ разом склали 19, 315 млрд. дол. США

Прояви світової фінансової нестабільності в Україні: 1) Вона призвела до кризи ліквідності у банківському секторі Зросли ставки за кредитами Подорожчання кредитних ресурсів завдало значних збитків реальному сектору економіки України 13. 02. 2018 72

2) Світова фінансова криза призвела до падіння валового внутрішнього продукту Зниження попиту на продукцію на зовнішніх ринках, а також недоступність джерел кредитування та інвестування призвели до зниження ВВП України 13. 02. 2018 73

3) В Україні спостерігається підвищення рівня інфляції, викликане не лише внутрішніми, а й зовнішніми чинниками Зростання рівня цін було спричинене імпортом загальносвітової інфляції, темпи якої прискорилися з початком світової фінансової нестабільності

4) Світова нестабільність спричинила девальвацію гривні понад 80 % за період кризи в Україні Значні запозичення корпорацій та держави в іноземній валюті, понад 50 % виданих валютних позик банків спричинили високий рівень доларизації економіки України Із розгортанням фінансової кризи почався відтік фінансових ресурсів за кордон, що спричинило нестачу іноземної валюти в країні

5) Нестабільна ситуація з національною валютою і доларом спричинила відтік коштів із банківської системи. Відтік депозитів за період кризи становив близько 30 млрд. грн. , що позначилося різким зниженням ресурсів банківської системи і згортанням кредитноінвестиційної діяльності

6) Криза призвела до зростання рівня безробіття у країні, оскільки вплинула на основні рушійні галузі економіки (будівельну, металургійну, банківську), де спостерігається падіння виробничих показників та, як наслідок, звільнення працівників. Зокрема, лише банківський сектор завершив 8 місяців 2009 р. зі збитками 2, 6 млрд. дол. США 13. 02. 2018 77

А ВЗАГАЛІ - ГЛОБАЛЬНА ФІНАНСОВА КРИЗА МАЛА СВОЇМ РЕЗУЛЬТАТОМ ЗМІНУ СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН СВІТУ Україні важливо не лише мінімізувати негативні впливи світової фінансової кризи, але й знайти відповідне місце в світовій економіці після подолання наслідків економічної кризи

На цьому викладення матеріалу завершую, ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! Гарного дня та успіхів у навчанні! Лектор: к. е. н. , доц. М. О. Козлова