Мій рідний край в кінці XVIIIна початку XIX столліть Підготував ліцеїст 7/1 Лисенко Д. В.
За часів управління Російської імперії в 18 — початку 20 століття Київ був великим провінційним містом. Він займав п'яте місце за величиною серед імперських міст після Санкт. Петербургу, Москви, Варшави і Одеси. На відміну від попередніх століть кияни вперше отримали можливість розвивати своє місто в мирних умовах. Російська місцева влада приділяла увагу не лише розбудові історичного Подолу й Старокиївської гори, а й розвитку інфраструктури околиць — Бесарабки, Хрещатика, Печерська тощо. Головною вулицею міста була Володимирська, а центром ділового життя — контрактові ярмарки на Контрактовій площі. За російського урядування в Києві з'явилися перший університет й оперний театр, проведено телефон і телеграф, розпочато рух Київського трамваю. Незважаючи на ліберальну соціально-економічну політику, імперський уряд проводив жорстку русифікацію місцевого польського, українського і єврейського населення. Київ. Вид Хрещатика з мінеральних
Маріїнський палац Андріївська церква Київ швидко розростався у XVIII сторіччі. Було побудовано ряд монументальних споруд: Маріїнський палац, дзвіниця Києво. Печерської лаври, Андріївська церква, забудовано територію Софійського собору. Велося активне будівництво на Подолі і Печерську. У кінці століття в місті налічувалося 3860 будинків з населенням близько 30 000 чоловік.
З. усієї держави до Києва часто приїжджали видні майстри, діячі культури, науки і мистецтва. У Києво-Могилянській академії навчався український філософ Григорій Сковорода, архітектор І. Григорович-Барський та багато інших. І. Григорович-Барський
Також в Києво-Могилянській академії навчалися такі видатні люди : Безбородько Олександр Андрійович
Пам’ятник магдербурзькому праву в Києві У 1802 р. спеціальною урядовою грамотою було підтверджено право Києва на самоврядування. Кияни вітали повернення місту магдебурзького права, яке, проте, було скасоване царським указом 1834 р. після польського повстання. На Київ поширилась дія єкате-рининського міського положення 1785 року.
Як і раніше, Київ залишався значним торговельним центром. Тут постійно розширювалась мережа торговельних закладів. Якщо в 1817 р. їх налічувалося 316, у 1846 р. - 846, то в 1890 р. - вже 4648.
Бесарабський базар Галицький базар В Києві функціонувало дев'ять базарів: Олександрівський, Бесарабський, Галицький, Житній, Либідський, Львівський, Лук'янівський, Печерський, Сінний. Як і раніше, значна роль належала ярмарковій торгівлі. Щорічно в Києві проходило шість ярмарків. Найбільшим з них був Контрактовий, під час якого Київ відвідували 10 -15 тисяч приїжджих, у тому числі представники іноземних фірм - з Австрії, Франції, Великої Британії та ін.
Граф Михайло Семенович Воронцов — власник і замовник першого пароплава на Дніпрі. Продовжував розвиватися транспорт. У 1823 р. на Дніпрі з'явився перший пароплав, а в 1838 р. було створено Дніпровську судноплавну кампанію, яка володіла 17 пароплавами. У 1858 р. було засновано "Товариство пароплавства по Дніпру та його притоках". Вже у 1884 р. по Дніпру ходили 74 пароплави
Церква на Аскольдовій Могилі. Архітектор А. Меленський У 1802 -1808 pp. з нагоди підтвердження Києву магдебурзького права за проектом архітектора А. Меленського було збудовано кам'яну каплицю, увінчану 18 метровою колоною з хрестом. Вона піднялася над Хрещатицьким джерелом, де, за переказами, князь Володимир хрестив 12 своїх синів. Здавна на цьому місці зводили невеликі дерев'яні каплички.
