Ми розповімо вам про таких письменників і поетів

Ми розповімо вам про таких письменників і поетів: • • Герасименко Тамара Миколаївна, Білоус Дмитро Григорович, Євгенія Василівна Гончаренко, Воронько Платон Микитович, Микола Семенович Гриценко, Никанр Харитонович Онацько, Лілія Іванівна Лапіна, Людмила Валентинівна Ромен.

Герасименко Тамара Миколаївна Народилася 15 липня 1956 р. на ст. Липова Долина , Сумської області. Автор поетичних книжок «Доріжка для кота» , «Казки про душу» , «Червона книга. Людина» .

«Доріжка для кота»

Білоус Дмитро Григорович Дмитра Григоровича Білоуса – визначного поета, перекладача, члена-кореспондента Академії педагогічних наук України, лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка та літературних премій імені. Рильського, уродженця с. Курмани Недригайлівського району. Дмитро Білоус – унікальне й цікаве явище в українській літературі. Це – непересічний поет, сатирик-гуморист, блискучий перекладач, публіцист, науковець і педагог. Його творчість, різноманітна і багатогранна, здобула широке визнання не лише в Україні, а й за її межами.

Білоус Дмитро Григорович

В класі і в лісі.

Рідні Небеса.

Євгенія Василівна Гончаренко Ім’я Євгенії Василівни Гончаренко – нове в художній літературі Сумщини. За спеціальністю – інженер-технолог. Ії твори дивують своєю різножанровою палітрою: вірші, пісні, романи, новели, казки і вірші для дітей, ілюстровані нею самою. Основна тема її дитячих творів – краса природи рідної Сіверянщини, Полісся, краси землі її дитинства. Ії твори сприяють вихованню в дітей уваги й любові до природи, інтересу до всього живого, спостережливості, закликають охороняти багатства природи, виховують у них естетичні смаки.

Воронько Платон Микитович Багатий внесок в українську дитячу літературу зробив Платон Микитович Воронько, лауреат Державної премії СРСР, уродженець с. Чернеччина Охтирського району. Серед творів, написаних ним для дітей, є вірші, балади, казки і фантастичні поеми як героїчного, так і побутового та дидактичного характеру. В них насамперед впадають в око невимушеність авторської розповіді чи розмови з дітьми, простота художніх прийомів, які і є ознакою справжньої художності П. Воронько створив справді цікаві, близькі дитячому сприйманню, , чітким ритмом вірші.

Читаночка

Микола Семенович Гриценко • Відомий талановитий український поет і прозаїк Микола Семенович Гриценко (9. 05. 1962, уродженець с. Тимченки Недригайлівського району), лауреат літературної премії ім. Л. Глібова, Всеукраїнської літературної премії ім. О. Олеся, міжнародної літературної премії ім. І. Кошелівця у своєму творчому доробку теж має дитячу книгу, яка стала улюбленою у дітвори – «Довго кувати зозулі» . Вона багатьох подивувала неабиякою уважністю до слова, образним мисленням, що глибоко закорінене в рідну землю. Тонке розуміння дитячої психології відчувається в оповіданні, що дало назву книжечці, а також в інших – «Я не малий» , «Здрастуйте, метелики!» та ін. Автор сприймає, як непорушні, засади української народної педагогіки. І це підвищує вартість видання.

Довго кувати зозулі

Никанор Харитонович Онацько • Ім’я Никанора Харитоновича Онацького, українського художника, поета й музейника, нині відоме кожному мешканцю нашого міста. 1920 року він створює в Сумах історико-художній музей, одним з найцікавіших відділів якого стає Шевченківський зал. За кілька років до цього Олександр Олесь, який періодично місяцями живе в Сумах, знайомиться з місцевою інтелігенцією, зокрема з просвітянином Н. Х. Онацьким, учителем малювання та чистописання Сумського реального училища й кадетського корпусу. Дружні стосунки вже відомого поета, автора кількох збірок із просвітянином Н. Х. Онацьким визначалися спільною участю в міських заходах «Просвіти» , разом друзі були на зібраннях з нагоди 50 -річчя смерті Т. Шевченка. Олександр Олесь схвально відгукнувся про картини й малюнки вчителя на шевченківську тематику, підтримав і як поета. Свою просвітянську роботу Н. Онацький розпочав ще в Лебедині. Там же з’явилися перші публікації його віршів у журналі «Рідний край» , у літературних альманахах, в антології «Українська муза» .

Українська муза

Лілія Іванівна Лапіна • Серед дитячих творів сучасних місцевих авторів (за спеціальностями далекими від письменницьких) хочеться відзначити казки Лілії Іванівни Лапіної, написані з великою любов’ю до дитини. Вони відзначаються ясністю ідеї, мають динамічний сюжет, просту, чітку композицію. Персонажі її творів для дошкільнят мають прості характери: добрий і злий, працьовитий і лінивий, правдивий і брехун, хоробрий і боягуз. Казки Л. Лапіної допомагають дітям фантазувати, розвивають творчу уяву, вчать добру. Ії книжки- малюнки розвивають в дітях спостережливість, викликають роботу думки, збагачують знаннями. Майстерно оформлені малюнки доповнюють і оживляють зміст казок. Приваблює зовнішній вигляд книжок, їх красиве оформлення – все це також виховує в дитини естетичні смаки й уподобання.

Казки Нікольського лісу

Людмила Валентинівна Ромен • Людмила Валентинівна Ромен (Шевченко) народилася 28 січня 1959 року в місті Ромни Сумської області. В 1976 році закінчила середню школу № 11 та музичну школу по класу фортепіано. Із 1976 по 1979 рр. проживала й навчалася в Білорусії. За станом здоров’я перервалося навчання в Новополоцькому музичному училищі. З 1980 року проживає в Україні. У 1983 р. закінчила Сумське Вище училище культури та мистецтв ім. Д. Бортнянського, диригентсько-хорове відділення. Із 1992 по 2007 рр. перебувала на групі інвалідності. Людмила Ромен – член Національної спілки письменників України, Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Асоціації діячів естрадного мистецтва з 2001 року. Академік Української міжнародної академії оригінальних ідей з 2007 року.

Білий лебідь – лебідь Чорний

Дякуємо за увагу!