МЕЗОЗОЙСЬКА ЕРА Розтлумачення назви Мезозойська ера- ера

МЕЗОЗОЙСЬКА ЕРА

Розтлумачення назви Мезозойська ера- ера середнього життя (від грец. “мезо” - середнє), названа тому так, що організми, які населяли Землю в цю еру займали за ступенем організації проміжне положення між архаїчними формами палеозою і організмами кайнозою.

Хронологічны межі і періоди Початок ери - 235 млн. років назад. Закінчення - 170 млн. років назад. МЕЗОЗОЙ тріасовий юрський крейдяний періоди (За поділом англійського геолога Д. Філіпса в 1841 р. )

Геологічні процеси періодів Трісасовий період На початку тріасового періоду існували материки Гондвана і Лавразія, їх розділяв океан Тетіс. Внаслідок герцинської складчастості утворилися великі гірські системи. Тріасовий період характеризується значним скороченням загальної площі платформових морів. Величезні континенти того часу перетиналися високими хребтами молодих гір. Юрський період Тектонічні рухи на планеті протягом юрського періоду була інтенсивніші, ніж в тріасі. Для цього періоду типові процеси складко- і гороутворення, що відбувалися в результаті зіткнення літосферних плит. Крейдовий період Свою назву одержав від широко розповсюдженої крейди на території Німеччини, Англії і Франції.

Живий світ мезозою На початку мезозойської ери вимерло багато деревовидних вищих спорових рослин, дуже поширених раніше. Їх змінили голонасінні рослини гінкгові, бенетитові, саговникові, хвойні.

Наприкінці мезозою, у крейдовому періоді, з'явилися перші покритонасінні рослини — платани, лаври, магнолії, різні бобові тощо.

Загальний вигляд флори

Фауна Зникли амфібії-стегоцефали, не стало багатьох морських безхребетних — трилобітів, чотирипроменевих коралів, гоніатитів тощо. амфібії-стегоцефали гоніатити

Серед безхребетних широкого розвитку набули молюски, в тому числі устриці, іноцерами, зпоміж головоногих — ператити, амоніти, белемніти та інші.

Ссавці мезозою

Першоптахи археоптерик си

Корисні копалини До відкладів мезозою приурочена найбільша кількість світових запасів нафти і природного газу, дуже нерівномірно розподілених. На частку М. е. припадає бл. 37% світових запасів вугілля.