МЕХАНІСТИЧНА ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ Процесний підхід у менеджменті Реінжиніринг

МЕХАНІСТИЧНА ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ Процесний підхід у менеджменті Реінжиніринг бізнес-процесів Економіко-математичне моделювання А. Файоль: Концепція адміністративно-го менеджменту М. Вебер: Концепція раціональної бюрократії Ф. Тейлор, Г. Емерсон, Ф. і Л. Гілбрети, Г. Гант: Концепція управлінського раціоналізму А. Сміт, К. Маркс, Концепція спеціалізації і контролю Класична і неокласична економічна теорія П. Блекет: Дослідження операцій Статистичні методи у менеджменті А. Маршалл: Концепція економії на масштабах

Сутнісні характеристики механістичної управлінської парадигми Характеристика Сутнісний зміст характеристики Основний постулат Забезпечення ефективного функціонування організації у вибраній сфері діяльності Внутрішній механізм зростання Мотивація управлінського раціоналізму для підвищення ефективності використання ресурсів Ступінь ієрархічної структурованості Чітко визначена організаційна ієрархія з висо-ким рівнем централізації управління; система чітко окреслених обов’язків та повноважень Підходи до планування Чітке окреслення стратегічних цілей ї їх структурування за організаційною ієрархією Рівень розподілу праці Максимально глибокий; трудові функції жор-стко закріплені за посадами і робочими місцями Ступінь формалізації процедур Характер відносин між членами організації Високий – виконання завдань за чітко виписаними процедурами Вертикальна система службових відносин, їх знеособленість, лояльність і слухняність підлеглих Методи управління Переважно адміністративні, основані на чіткій виконавчій дисципліні; не передбачають права вибору способу дій Практика прийняття рішень Переважно одноосібна, право на прийняття рішень мають ключові в організаційній ієрархії особи Стиль лідерства Авторитарний

ОРГАНІЧНА ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ Ситуаційний підхід у менеджменті Концепції менеджменту знань, інтрапренерства, TQM, організації, що самонавчається, організаційної культури тощо Системний підхід у менеджменті Теорії стратегічних альянсів, аутсорсингу, внутрішніх ринків Реінжиніринг бізнеспроцесів Концепція зацікавлених груп і корпоративних відносин Г. Хакен: Синергетика Еволюційна теорія Теорія фракталів Економіко-математичне моделювання Персонал-орієнто-ваний менеджмент, концепції партисипативного управління , самокерованих команд тощо Н. Вінер: Кібернетика А. Богданов, Ч. Барнард: Теорія організації Д. Мак-Грегор: , Г. Саймон та ін. Теорія людського капіталу Управління за цілями, система збалансованих показників та ін. Теорія фірми, теорія контрактів, теорія прав власності, Неоінституціоналізм Концепція інституційного середовища Е. Мейо М. Фоллет Концепція групових прагнень Р. Лайкерт, К. Аджиріс: Концепція людських відносин Поведінкова теорія А. Маслоу, Ф. Герцберг та ін. Біхевіористична концепція Т. Веблен, Д. Коммонс, Д. Гелбрейт, Ф. Перру, та ін: Концепції соціального контролю над економічними процесами Інституціональна економічна теорія Ф. Котлер: Концепція маркетинг -менеджменту І. Ансофф: Теорія стратегічного менеджменту М. Портер: Теорія конкуренції П. Друкер: Теорія підприємницького суспільства Ф. Хайєк: Теорія спонтанного ринкового розвитку Теорія економічного розвитку Й. Шумпетера

Сутнісні характеристики органічної управлінської парадигми Характеристика Сутнісний зміст характеристики Основний постулат Забезпечення усебічного розвитку організації на основі підвищення її адаптивних властивостей і самоорганізації Внутрішній механізм зростання Мотивація активної інноваційної діяльності для виявлення можливостей розвитку Ступінь ієрархічної структурованості Розмита ієрархія з можливістю зміни лідерів залежно від характеру вирішуваних проблем; відсутність остаточного поділу функцій і фіксованої штатної структури Підходи до планування Задається загальний напрям розвитку, створюються резерви для варіювання у разі зміни ринкової ситуації Рівень розподілу праці Невисокий, акцентує неперервність процесу; заохочує тимчасове суміщення обов’язків Ступінь формалізації процедур Низький – акцентування не на пунктуальності і педантичності виконання обов’язків, а на вирішенні конкретного завдання, що може здійснюватися альтернативними способами Характер відносин між членами організації Взаємовідносини розвиваються як по горизонталі так і по діагоналі, що забезпечує синергію і підвищує можливості реалізації творчого потенціалу працівників Методи управління Переважно економічні, з мотивацією досягнення цілей розвитку на основі власного вибору працівника, зробленого з урахуванням бізнес-контексту Практика прийняття рішень Децентралізована, альтернативні варіанти дискутуються, право на прийняття рішень мають керівники структурних ланок та проектних груп Стиль лідерства Консультативно-демократичний