Методика збирання палеоантропологічного матеріалу. Визначення віку та статі людини. Методики краніологічних досліджень. Виміри та описові ознаки на черепі. Міжгрупова мінливість краніологічних ознак. Реконструкція обличчя за черепом. Виміри посткраніального скелету. Визначення зросту людини за розмірами довгих кісток. Мінливість остеометричних ознак. Пропорції та фізичний розвиток людини. Розвиток кісткового рельєфу посткраніального скелету як індикатор фізичних навантажень. Палеопатологічні дослідження. Методичні основи діагностики хвороб. Дослідження давньої ДНК та їх роль у палеоантропологічних дослідженнях. Палеоантропологічні реконструкції. Рівні палеоантропологічної реконструкції. Поняття про палеопопуляцію. Демографічні реконструкції. Дослідження дієт на палеоматеріалі.
Методика збирання палеоантропологічного матеріалу • • • 1. розчистка скелету 2. фіксація (графічна/фото) 3. збирання кісток 4. чистка 5. упаковка та транспортування
Необхідно брати АБСОЛЮТНО ВСІ НАЯВНІ У ПОХОВАННІ КІСТКИ. Це стосується в першу чергу випадків знаходження кісткових решток людей, які походять з місць раптової загибелі: погромів населених пунктів, колективних поховань в ямах, наземних „костищ”, в першу чергу У випадку знаходження кістяків з частково збереженим анатомічним порядком кісток (окремі сегменти тіл) або розрізненних змішаних кісток скелетів різних осіб: Максимально повна археологічна фіксація положень кістяків та окремих кісток. Якщо можливо, потрібна пошарова (або по комплексам) графічнаабо фотофіксація матеріалу з індикацією номерів кісток, їх комплексів та загалом поховань.
Інструменти - невеликий ніж (скальпель), - дерев’яні палички (зворотня сторона пензля або зубочистки), - щітка для грубої зачистки з м’яким ворсом, - пензлі для фарби з м’яким та не дуже твердим ворсом; - можлива, але не обов’язкова груша для здування пилу (піску).
Зачистка кістяка: Кістки потрібно зачищати обережно, намагатися не пошкодити поверхню. • Необхідна фотофіксація повного кістяка та, по можливості, деталей (стопи, кисті, грудна клітка, череп тощо). • Потрібно звертати увагу на порожнину тіла (наприклад, область живота у жінок, де можуть бути рештки ненародженої дитини…). • При вийманні кістяка бажане складання окремих комплексів кісток у окремі пакети (права рука, ліва рука, ребра праві, ліві тощо). Особливу увагу при взятті скелету слід приділяти дрібним кісткам кисті та стопи, фалангам пальців, ребрам, зубам.
Очистка кісток • При хорошій збереженості у сухому грунті (піску), який легко відділяється від поверхні кістки, достатньо зчистити його м’якою щіточкою або пензлем до повного (по можливості) видалення грунту. • Так само потрібно діяти при дуже поганій збереженості кістки, стараючись не пошкодити ті ділянки, які ще залишились цілими.
Якщо кістка має тверду консистенцію, а грунт погано відділяється від поверхні кістки, або після сухої чистки поверхня її брудна, потрібно кістку помити, занурюючи її в воду на короткий проміжок часу, достатній для відмочування землі. Чистити кістку з водою можна зубною щіткою або пензликом для фарби
але ні в якому разі не можна чистити кістки щітками з металевим ворсом, які будуть залишати на м’якій вологій поверхні борозни, або зчищати тонку новоутворену кісткову тканину з оригінальної поверхні.
Череп при хорошій збереженості потрібно мити, намагаючись не пошкодити дрібні кісточки у носовій порожнині та оці. Бажано видалення ґрунту з порожнини цілого черепу. Це можна робити, бовтаючи череп у воді або душем (шлангом) з невеликим напором. Не потрібно брати черепи монолітом, за виключенням тих випадків, коли знахідка екстремально цінна, а кістки мають погану збереженість.
Мити кістки не можна у раковині зі стоком, кути можуть утекти (змитися) дрібні кісточки або зуби. Не можна залишати кістку надовго у воді, оскільки можливе ушкодження її поверхні. Якщо бруд не відчищається та не відмивається – можливо – це не бруд, а новий шар кістки, тому його потрібно залишити в спокої.
Кістки сушаться на відкритому або закритому повітрі на сітках для стікання води або газетах. Не на відкритому сонці або батареях!!!!! Бажано повне висихання до пакування інакше на кістках ростуть грибки та плісінь
Після висихання , кістки шифруються (достатньо – місце та рік знаходження і номер поховання). Бажано писати тушшю або чорним тонким маркером на поверхні кісток, де відсутні любі підозрілі зміни (наліпки, вирости, борозни, ямки, одно-або кілько-шарові мереживні плівочки тощо). Дрібні кістки та хребці достатньо вкладати в пакети разом з етикеткою з вихідними даними. - Кістки, що збережені фрагментовано, пакуються у папір або целофанові пакети (можна із струною), на кожному пакеті надписується шифр (місце та рік знаходження і номер поховання), етикетка також вкладається у пакет.
Якщо скелет збережений повністю та кістки цілі, їх можна пакувати просто у ящики або коробки, які надійно закриваються (щоб кістки не випали по дорозі) На ящику потрібно надписувати вихідні дані + вкладати етикетку у ящик.
Техніка безпеки Якщо працювати у закритому приміщенні або чистити кістки сухим способом бажані паперові або марлеві маски лише в тому випадку, якщо ви не хочете схопити «прокляття Фараона» або, принаймні, серйозну алергію.
Кістки для ізотопного, ліпідного або ДНК аналізу. кістки слід брати із землі у гумових рукавицях, тільки суха чистка максимально можливо уникати їх контакту з шкірою, слиною, волоссям, та іншими речовинами та структурами тіла археолога або антрополога, які можуть контамінувати кістки сучасною ДНК
Методика обробки палеоантропологічного матеріалу • • • Реставрація Консервація Визначення статі та віку Краніологічні дослідження Остеологічні дослідження Палеопатологічні дослідження
Визначення статі Жіноча: ♀ Можливо жіноча: ♀? , ♀>♂ Стать не визначається: ♀=♂ Можливо чоловіча: ♂? , ♂>♀ Чоловіча: ♂
Визначення статі Форма глабелли Arcus superciliaris та Glabella Форма чола ♀ - пряма, вертикальна (1 -3) ♂ - коса, втікаючий назад (4 -5) Лобні та тім’яні горби ♀ - виражені або помірні, ♂ - невизначені або відсутні
Визначення статі Форма виличного виростка скроневої кістки: ♀ - тонкий та низький, ♂ - товстий та високий Верхній край орбіти ♀ - гострий, ♂ - тупий, скруглений Форма орбіти – ♀ - округла та овальна, ♂ - прямокутна Нижній край орбіти ♀ - гладкий, рівний ♂ - добре виражений, з розвинутим рельєфом, подвійна лінія
Визначення статі Розвиток потиличного виростку Розвиток соскоподібного виростку Малий (до 20 мм) - жіночий, більше 20 мм – чоловічий
Визначення статі Нижня щелепа Загальна форма – ♀ - грацильна, ♂ - робустна Підборідковий виросток (mentum) ♀ - трикутна форма (1 -2) ♂ - прямокутна (4 -5) Нижній край нижньої щелепи: ♀- тонкий, ♂ - товстий. Кут нижньої щелепи (angulus mandibulae) ♀ - Гладкий, округлий ♂ - Значно розвинутий кут, гострий
Визначення статі Загальні вторинні ознаки на черепі: Піднебіння більше – ширше у чоловіків; Зуби мають більші розміри у чоловіків; Череп чоловіків загалом більший та робустніший, м’зовий рельєф розвинутий сильніше, ніж у жінок; Лобні синуси більші у чоловіків.
Визначення статі Форма тазу. Основні ознаки. Загальна форма: У жінок - розгорнуті крила клубових кісток, таз ширший, пристосований до народження дітей.
Визначення статі Sulcus preauricularis Форма великого сідничного отвору. ♀ - глибокий, добре обмежений ♀=♂ - відсутній або дуже слабо розвинений ♀ - дуже широка, U-подібна ♂ - вузька, V- подібна . Лобковий кут ♀ - тупий кут, округлений; ♂ - гострий кут, А- подібна. Arc compose ♀ - подвійна крива; ♂ - одиночна крива.
Визначення статі Затульний отвір. ♀ - трикутний, з гострим краєм, ♂ - овальний з заокругленим краєм. Будова лобкової кістки Вигляд ззсередини Тіло сідничної кістки ♀ - дуже вузька, з невиразною сідничною горбкуватістю, ♂ - дуже широка, з вираженою сідничною горбкуватістю. Сіднично-лобковий індекс Вигляд спереду Будова симфізу Відношення довжини лобкової кістки до сідничної, помножене на 100% Для європеоїдної раси: За іншими даними: ♀ - 95+ ♀ - 91 -115 ♀=♂ – 90 -95 ♂ - менше 90 ♂ - 73 -94
Визначення статі Форма малого тазу ♀ - овальна або округла ♂ - серцеподібна, , Крижова кістка ♀ - низька, широка, з розширеними крилами крижів, та слабким м’язовим рельєфом; ♂ - висока, вузька, iз значно розвиненим м’язовим рельєфом, суглобова поверхня крижо-клубового суглобу розповсюджена до третього крижового сегменту. Інші ознаки. Загальна величина кісток скелету та розвиток м’язового рельєфу; Величина голівки стегнової кістки: За Pearson (1917 -1919): ♀ ♀>♂ ♀=♂ ♂>♀ ♂ Х-41, 5 -43, 5 -44, 5 -45, 5 -х Діаметр голівки плечової кістки за Dwight (1905) середні значення Вертикальний Поперечний ♀ 42, 67 36, 98 ♂ 48, 76 44, 66
Визначення віку дітей за порядком та часом прорізування зубів
Визначення віку Час прорізання зубів: Молочні зуби, місяці Постійні зуби, роки Центральні різці 6 -8 Бокові різці 7 -9 15 -20 10 -12 Перші премоляри - 9 -12 Другі премоляри - 11 -13 Перші моляри 12 -14 6 -7 Другі моляри 20 -30 12 -13 Треті моляри - 17 -25 Тип зубів/час прорізання Ікла
Визначення віку Час приростання епіфізів (для чоловіків та жінок)
Визначення віку Заростання (облітерація) черепних швів за Vallua Проблема: висока варіабельність ознаки та залежність від статі індивіда
Визначення віку Стертість зубів за схемою М. М. Герасимова Вік у роках Різці Ікла Премоляри Перші моляри Другі моляри 10 -13 0 0 0 13 -14 0 -1 0 0 14 -16 1 0 0 16 -18 1 -2 1 1 1 0 18 -20 2 -3 2 2 2 1 20 -25 2 -3 2 2 25 -30 3 2 2 -3 2 30 -35 3 2 -3 35 -40 3 3 -4 3 40 -50 3 -4 3 -4 50 -60 4 -5 4 4 5 4 -5 60 -70 5 -6 5 -6 6 0 відсутні сліди стирання 1 стерті горбики ріжучих країв, зашліфовані поверхні, вершини горбиків згладжені та округлені 2 на ріжучому краї різців – тонка смужка дентину, на вершинах горбиків – точки дентину. 3 на різцях та іклах – утворення широкої дентинної площадки, на молярах – стирання всіх виступаючих частин коронки – емаль зберігається лише в центральній ямці та у міжгорбикових борознах, 4 на різцях та іклах – стирання коронки до половини висоти, на молярах та премолярах – вся жувальна поверхня складається з оголеного дентину. 5 на різцях та іклах – повне стирання коронки до шийки, на молярах та премолярах – стирання коронки до половини висоти 6 лише на молярах та премолярах – повіне втирання коронки до шийки.
Визначення віку (Brothwell, 1972) • Проблема: Залежність стертості від соціально- економічного статусу індивіда : дієт та зубної гігієни
Визначення віку Вікові зміни у проксимальних епіфізах кісток: (розрізи у поперечній площині) Плечовій: Стегновій
Визначення віку Зміни лобкового симфізу: Похибка збільшується з віком індивіда. Переоцінка віку у 2 -3 декаді життя та недооцінка – у 5 -6.
Краніологічні виміри. Мозковий череп
Лицьовий череп
Щелепи
Кути профілювання обличчя
Остеологічні виміри Плечова кістка
Променева кістка Ліктьова кістка
Ключиця Грудина
Стегнова кістка
Велика гомілкова кістка
Реконструкції фізичних навантажень та професійної діяльності • • • Будова кісток Розвиток кісткового рельєфу Маркери “окупаційного” стресу Зміни суглобів (артрози) Травми Професійні зміни зубів
Розвиток кісткового рельєфу посткраніального скелету як індикатор фізичних навантажень.
Розвиток кісткового рельєфу посткраніального скелету як індикатор фізичних навантажень. Львів
Розвиток кісткового рельєфу скелету та особливості будови кісток як індикатор фізичних навантажень. Переяслав
Причини: Ходіння вверх по крутим схилам Ношення взуття на високих підборах Тривале стояння на колінах П. 8 Squatting facets фасетки на передній стороні дистальної вгк) ( Причини: Ходіння вверх по крутим схилам Тривале стояння на колінах Сидіння на корточках
Артрити/ Артрози
Травми
Реконструкція дієт: особливостей харчування • • • Хімічний аналіз кісток: слідові елементи Зубні захворювання Стертість зубів Мікротравми емалі зубів Маркери стресу Авітамінози
Стирання зубів. Схема W. R. Perizonius.
Маркери стресу : гіпоплазія емалі
Лінії Харріса
Cribra orbitalia: Анемія
Cribra orbitalia: цинга
Cribra cranii: рахіт
Реконструкція умов життя та побуту • • • Дефіцитні хвороби: анемія, авітамінози Маркери стресу Травми Інфекційні хвороби – рутинні, звичні Інфекційні хвороби - специфічні
Рутинні інфекційні хвороби • • • Запалення навколоносових пазух Запалення середнього вуха Менінгіти Пневмонії, плеврити Остеомієліти
• Запалення навколоносових пазух Сугокл 7
Запалення середнього вуха
Менінгіти
Пневмонії, плеврити
Остеомієліти
Специфічні інфекції • Проказа • Сифіліс • Туберкульоз
Проказа
Сифіліс
Туберкульоз
Демографічні таблиці
1. Співвідношення чоловіків та жінок 2. Співвідношення дорослих та дітей 3. Відностна кількість індивідів у вікових групах 4. Середній вік смерті
Література до семінару. Сегеда С. П. , Методика збирання та транспортування кісткових решток людей // Археологічні відкриття в Україні 1997 -1998 рр. - К. , 1998. - с. 189 -190. Козак О. Д. До питання про дослідження погромів та полів битв в антропології. Методика та програма вивчення антропологічного матеріалу з загиблих давньоруських градів. // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради. Збірка наукових праць. Том 1. – Коростень, 2008. – с. 226 -236. Сапин М. Р. , Билич Г. Л. Анатомия человека. - М. , 1989. Гинзбург В. В. Элементы антропологии для медиков. - Ленинград: ГИМЛ, 1963. Пашкова В. И. Определение пола и возраста по черепу. Ставрополь, 1958. Бунак В. В. , Нестурх М. Ф. , Рогинский Я. Я. Антропология. - М. , 1941. Сегеда С. П. Антропологія. - К. , 2001. Алексеев В. П. Историческа антропология. - М. , 1978. - с. 39 -71. Бунак В. В. Череп человека и стадии его формирования у ископаемых людей и современных рас. "Труды института этнографии АН СССР" (нов. серия. ), т. L. - М. , 1960. Алексеев В. П. Остеометрия. Методика антропологических исследований. - Москва: Наука, 1966. - 251 c. Алексеев В. П. , Дебец Г. Ф. Краниометрия. Методика антропологических исследований. – Москва: Наука, 1964. - 127 с. Герасимов М. М. Восстановление лица по черепу (современный и ископаемый человек). Труды Института этнографии. Нов. серия. - М. , 1955. - Т. 28. Историческая екология человека. Методика биологических исследований. – М. , 1998. Рохлин Д. Г. Болезни древних людей. – Москва-Ленинград: Наука, 1965. – 302 с. Добровольская М. В. Человек и его пища. М. , 2005 Dokládal M. Morfologie spálených kostí. Brno, 1999. Acsádi G. , Nemeskéri J. History of Human Life Span and Mortality. - Budapest: Akadémiai Kiadó, 1970. Bass W. Human osteology. A laboratory and field manual. 1995. Овчинников И. В. , Овчинникова О. И. и др. Древняя ДНК в антропологический исследованиях / Новые методы – новые подходы в современной антропологии. – М. , 1997. - с. 24 -32 Бужилова А. П. Homo – история болезни. М. , 2005
Скачать презентацию Методика збирання палеоантропологічного матеріалу Визначення віку та статі
Methods.ppt