МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ Мороз Лариса Володимирівна
mv_lektsiya_1.ppt
- Размер: 1.8 Мб
- Автор:
- Количество слайдов: 33
Описание презентации МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ Мороз Лариса Володимирівна по слайдам
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ Мороз Лариса Володимирівна к. пед. н. , доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Каб. 318 (методичний відділ)
Структура курсу Модуль 1. Теоретична підготовка Лекції – 16 год. Семінарські – 14 год. ЗМ 1. Теоретичні засади методики викладання у ВШ ЗМ 2. Психолого-педагогічні умови викладання у ВШ Модуль 2. Педагогічна практика (3 тижні) У дні самостійної роботи протягом 1 семестру
Розподіл балів Модуль 1. Теоретична підготовка Підготовка до заняття (тези виступу, відповіді на питання для самоконтролю, словник термінів) 1 -3 бали (21 б. ) Виступ під час семінарського заняття 1 -5 (15 б. ) Доповнення до відповіді 1 -3 (15 б. ) Аналіз педагогічних ситуацій 1 -5 (20 б. ) Письмова робота з теми 1 -10 ПМК 1 —
Розподіл балів Модуль 2. Педагогічна практика Підготовка конспекту заняття (лекція, семінар) , сценарію виховного заходу 1 -10 бали (30) Аналіз заняття (лекція, семінар) (4 заняття) 1 -7 (28) Проведення заняття 1 -20 (40) Оформлення звіту 1 —
Тема 1. Система вищої освіти в Україні та її правове регулювання План 1. Предмет і завдання вивчення дисципліни 2. Система ВО в Україні 3. Входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле 4. Європейська система перезарахування кредитів (ЄСПК) 5. Управління ВО
1. Предмет і завдання вивчення дисципліни Мета навчального курсу оволодіти знаннями про суть і структуру освітнього процесу у ВНЗ, особливості, принципи, методи та форми його організації сформувати компетентності для викладання навчальних дисциплін
Предмет навчальної дисципліни — закономірності викладацької діяльності у вищій школі Закономірності навчання — стійкі й істотні зв’язки в навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність діяльність викладача діяльність студента об’єкт засвоєння (зміст навчання)
Базові знання: основи психології і педагогіки Співвідношення між психологією і педагогікою аналогічне до співвідношення між фізіологією і медициною. … коли педагогіка хоче виховувати людину у всіх відношеннях, то вона ( психологія) повинна пізнати її у всіх відношеннях К. Д Ушинський (1824 -1871)
Основні педагогічні категорії: виховання, навчання, освіта Педагогіка — наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості Дидактика (від грецького didakticos – повчаючий) – це галузь педагогіки, що розробляє теорію освіти й навчання, мета якої – розкриття закономірностей процесу навчання
Предмет педагогіки — навчально-виховна діяльність, що здійснюється в навчальних закладах, у повноваженими на це людьми Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів (викладача і студента), у процесі якої засвоюються знання, формуються уміння і навички Виховання — цілеспрямований та організований процес формування особистості
Те, чого ми навчалися в школах і університетах, — не освіта, а тільки спосіб отримати освіту Ральф Волдо Емерсон Освіта — процес і результат засвоєння систематизованих знань і формування на їх основі світогляду, набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань процес розумового виховання і підготовки до виконання певних суспільних функцій результат цього процесу: ОКР, ОР сукупність і функціонування освітньо-виховних установ різних типів та ступенів
2. Система ВО в Україні Система освіти — це існуюча в масштабі країни структура освітньо-виховних закладів (ясла, дитячі садки, загальноосвітні і професійні школи, позашкільні установи, ВНЗ). Основу системи складають початкова (елементарна) освіта (9 років школи), середня і вища освіта
Вища освіта — сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у ВНЗ (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти
Компетенції (від лат. сompetentia) — коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід Компетентність — готовність використовувати засвоєні знання, навчальні вміння та навички, а також способи діяльності в житті для рішення практичних і теоретичних задач
Система ВО в Україні ЗАКОН ПРО ВО ( 2002 р. ) ЗАКОН ПРО ВО (2014 р. ) Неповна ВО Молодший спеціаліст початковий рівень (короткий цикл) Молодший бакалавр Базова ВО Бакалавр перший (бакалаврcький ) Бакалавр Повна ВО Спеціаліст магістр Другий (магістерський) магістр НАУКОВИЙ РІВЕНЬ Науковий ступінь Вчене звання Ступінь ВО Кандидат наук Доцент, професор Доктор філософії в галузі. . . Доктор наук Професор, академік Доктор наук
3. Входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле Кризовий стан системи освіти Долар, вкладений в освіту, за 50 років дає прибутку в три рази більше, ніж долар, вкладений безпосередньо в економіку (Теорія людського капіталу Т. В. Шульца, Нобелівський лауреат 1980 року) “… сутність кризи можна охарактеризувати словами “зміна”, “пристосування” і “розрив” (Монография Ф. Г. Кумбса «Кризис образования в современном мире: системный анализ» )
Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти як основне завдання Болонського процесу “ Європа – не лише євро, банки та економіка. Європа має бути також і Європою знань. Ми маємо будувати і підсилювати інтелектуальну, культурну, соціальну базу нашого континенту” („Спільна декларація про гармонізацію архітектури системи ВО”, Сорбона, 1998 р. , представники Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії)
Болонський процес (БП) — це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільного європейського простору вищої освіти
Болонський університет заснований у 1088 році як юридичний навчальний заклад. Медичний, філософський та теологічний факультети створені в 14 столітті
Завдання БП Забезпечення привабливості європейської системи освіти Уведення двоциклового навчання (бакалавр, магістр) Отримання освіти за формулою 3 -5 -8 Забезпечення працевлаштування випускників Контроль якості освіти Європейська система перезарахування кредитів Розширення мобільності студентів
Мобільність забезпечують УГОДА ПРО НАВЧАННЯ – реєстрація студентів на програму навчання та певну кількість окремих складових курсів АКАДЕМІЧНА ДОВІДКА (ВИПИСКА) – забезпечує точну і оновлену реєстрацію прогресу студента , кількості присвоєних кредитів та отриманих оцінок ДОДАТОК ДО ДИПЛОМУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗРАЗКА –адекватне визнання періодів навчання і дипломів про вищу освіту як в своїй країні, так і за кордоном.
4. Європейська система перезарахування кредитів (ЄСПК) ЄСПК — система трансферу і накопичення кредитів , що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти
Кредит ЄСПК одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання 1 кредит ЄСПК = 30 год. (з 2015 р. )
Основні властивості ЄСПК загальне робоче навантаження студента протягом навчального року вимірюється 60 кредитами ЄСПК кредити в ЄСПК можуть присвоюватися лише у випадку успішного завершення роботи робоче навантаження студента в ЄСПК включає в себе час, необхідний для виконання всіх запланованих видів робіт оцінки студентам за результатами навчання виставляються в регіональній, національній та ЄСПК шкалах оцінювання
Позитивні сторони впровадження Болонського процесу Конвертований диплом Забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів через чітке їх розмежування за змістом і у часі Систематизація засвоєння навчального матеріалу Підвищення мотивації та відповідальності студентів за результати навчальної діяльності Розширення можливостей для розкриття здібностей студентів та підвищення ефективності роботи викладацького складу Забезпечення стабільного психологічного стану студентів завдяки проведенню наскрізного контролю знань
5. Управління вищою освітою Державну політику у сфері вищої освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки (МОН України, НАЗЯВО)
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) Основні повноваження формування вимог до системи забезпечення якості вищої освіти розробка положення про акредитацію освітніх програм проведення ліцензійної експертизи Постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. №
Акредитація освітньої програми оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності вищого навчального закладу за цією програмою на предмет: відповідності стандарту вищої освіти спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання досягнення заявлених у програмі результатів навчання
Стандарт підготовки фахівця: ОКХ, ОПП Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) – це нормативний документ МОН України, в якому формулюються вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, що необхідно для виконання завдань професійної діяльності згідно з потребами ринку праці
Освітньо–професійна програма (ОПП) — система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою вимоги до абітурієнта (умови доступу) нормативний термін навчання перелік навчальних дисциплін (з короткими анотаціями, зазначенням обсягу годин, необхідних для їх засвоєння, та форм семестрового контролю) структурно-логічна схема вивчення дисциплін
Структурно–логічна схема підготовки (СЛС) — наукове і методичне обґрунтування реалізації освітньої програми призначення СЛС зазначити послідовність та взаємозв’язок навчальних дисциплін та інших видів навчальної діяльності в навчальному процесі
Навчальний план – це основний нормативний документ ВНЗ , за допомогою якого здійснюється організація освітнього процесу графік навчального процесу посеместровий перелік, обсяг та послідовність вивчення нормативних і вибіркових навчальних дисциплін ( за циклами навчальних дисциплін) форми проведення навчальних занять та їх обсяг форми проведення поточного й підсумкового контролю форми проведення державної атестації
Література 1. Цехмістрова Г. С. Управління в освіті та педагогічна діагностика: навчальний посібник / Г. С. Цехмістрова, Н. А. Фоменко. – К. : Видавничий Дім «Слово» , 2005. – 280 с. 2. Цехмістрова Г. С. Методика викладання у вищій школі: навч. посіб. / Г. С. Цехмістрова, І. М. Кравченко. – К. : «Колесо Жизни, 2014. – 308 с. 3. Цехмістрова Г. С. Методика викладання у вищій школі: опорний конспект / Г. С. Цехмістрова. – К. : КУТЕП, 2015. — 168 с. — Режим доступу: http: //my. kutep. ua 4. Козлова Г. М. Методика викладання у вищій школі: навчальний посібник / Г. М. Козлова. – Одеса: ОНЕУ, ротапринт, 2014. — 200 с. 5. Закон України “Про вищу освіту” від 01. 07. 2014 № 1556 -VII 6. Фоменко Н. А. Педагогіка вищої школи: методологія, стандартизація туристської освіти / Н. А. Фоменко. – К. : Слово, 2005. – 240 с. 7. http: //www. mon. gov. ua — Міністерство освіти і науки України