Методика роботи з казкою Підготувала студентка VІ курсу

Методика роботи з казкою Підготувала студентка VІ курсу, 61 ЗМДБ групи Антонюк Ірина

“ Казка – животворне джерело дитячого мислення. В казкових образах перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. ” В. О. Сухомлинський

За допомогою казки діти: • здобувають знання про довкілля, про взаємовідносини людей, проблеми, які трапляються в житті; • вірять в силу добра, любові, справедливості, краси; • подорожують в уявному світі, активно діють у ньому, творчо перетворюють його; • активізують свою фантазію, уяву, творчість; • знайомляться зі зразком побудови зв'язної розповіді, яскравих образів, літературної мови.

Казка • Жанр усної народної творчості, епічне оповідання алегоричного, повчальнорозважального, дивовижного, героїчного або побутового змісту з установкою на вигадку; • літературний твір, де обов'язково присутнє щось незвичайне, вигадане, те, чого не буває на світі; • жанр усної народної творчості, сюжетний твір, що містить у собі елемент фантастики.

Значення казки 1. Виховне значення (доброта, гуманізм, чуйність, співпереживання); 2. Пізнавальне (розширює кругозір дітей); 3. Педагогічне (дає розуміння того, що можна, що не можна); 4. Моральне (розвиває позитивні риси характеру); 5. Психологічне (здійснює психічний розвиток дітей: пам’ять, уяву і т. д. )

Функції казки 1. 2. 3. 4. Дидактична. Психотерапевтична. Психокорекційна. Медіативна.

Казки Кумулятивні Казки про тварин Соціально побутові Чарівні

Кумулятивна казка (кумуляція – накопичення) – це казка, в якій відбувається постійне накопичення елементів (героїв, подій: “ Ріпка ”, “ Рукавичка “, “ Теремок “). • Мова проста, доступна, зрозуміла. • Композиція: зачин, повтори, кінцівка. • Герої: люди, тварини. • Багато діалогів. • Виховує колективізм, дружба, подільчивість.

Казки про тварин: • Композиція та мова така ж, як і у кумулятивних. • Герої – тварини, птахи. • Образи стереотипні (постійні): вовк злий.

Соціально-побутові – казки, в яких зображується побут, люди, взаємини між людьми. • Тематика: відображення соціальних умов, життя, процесу праці, обрядів, стосунків між людьми. • Сюжети складніші. • Герої поділяються на позитивних і негативних (люди-царі). • Головні герої – люди. • Виховує позитивні риси характеру, повагу до людей.

Чарівні – казки, в яких найбільше зосереджена фантастика. • Мотиви: змієборство, добування і використання чудодійних предметів (жар-птиця, цілюща вода, шапка-невидимка). • Найбільші за розміром, складніші. Сюжети розвиваються швидко та динамічно, в основі лежить подорож головного героя в пошуках щастя, справедливості. • Мова: наявні постійні стилістичні звороти (“ стали жити-поживати, добра наживати “); традиційні зачини та кінцівки; образні порівняння, гіперболи; лаконічні описи та портретні характеристики. • Герої: головні (люди), другорядні (тварини, чарівні персонажі). • Люди наділені надзвичайною силою (Котигорошко); чарівні персонажі допомагають або заважають. • Головна ідея – перемога добра над злом.

Педагогічна технологія “ виховання казкою “ – дієвий засіб практичної реалізації особистісно-орієнтованої системи навчання.

Етапи роботи з казкою I. Аналітичний. Після прослуховування казки дітям ставиться низка запитань: • Про кого (про що) ця казка? • Хто з героїв вам найбільше сподобався (не сподобався)? • Як ви гадаєте, чому той чи інший герой здійснював ті або інші вчинки? • Придумайте, що було б, якби головний герой не зробив певного вчинку? Дана форма роботи застосовується для дітей у віці 5 років у формі індивідуальної роботи чи групової дискусії.

II. Оперативний • Розповідь казок. Дитині або групі дітей пропонується розповісти казку від першої або від третьої особи; від імені інших дійових осіб, які беруть або не беруть участь в казці. • Переписування казок. Переписування і дописування казок має сенс тоді, коли дитині чимось не подобається сюжет, розвиток подій, кінцівка казки.

• Постановка казок за допомогою ляльок. • Складання казок. Дитина може складати казку, самостійно обираючи тему або за заданою першою фразою, у якій дорослий може повідомити головних героїв і місце дії. Під час оперативного етапу доцільно використати сучасну освітню виховну технологію ТРРЗ – теорію розв'язання розвивальних завдань (діти мають навчитися по-своєму не тільки сприймати зміст казок, але й творчо змінювати хід подій).

Традиційні види роботи з казкою • Читання та розповідання казок із використанням ілюстрованого матеріалу, фланелеграфу, театру ляльок; драматизація; інсценування. • Бесіди: Ш Як відтворення прочитаного; Ш За запитаннями автора твору; Ш Морально-оцінювального змісту; Ш Щодо зясування дітьми засобів художньої виразності твору; Ш Про розуміння дітьми жанрів твору.

Нестандартні технології • • • Переплутування казкових сюжетів, героїв; Змінювання характеру героя казки; Змінювання місця, часу події; Змінювання кінця казки; Уведення нового героя в казку; Зміна місцями подій в казці; Складання нової казки за схемою; Написання листа улюбленому казковому герою; Придумування продовження казки; Складання казки з персонажами з інших казок; Складання казок про фантастичні країни.

Після прослуховування казки доцільно провести з дітьми ігри моральноетичного спрямування: “Хто у світі найлихіший (найдобріший)”, “Гарний – поганий”, “Чудодійні слова” та ін.

Завдання розвитку словесної творчості дітей старшого дошкільного віку з допомогою казки • Уточнювати та розширювати знання дітей про казку як літературний жанр, її структурні компоненти (зачин, розвиток дії, кульмінація, кінцівка); основні ознаки, відмінність від оповідання. • Систематично ознайомлювати дітей з українськими та зарубіжними, авторськими та народними казками. • Формувати та вдосконалювати вміння складати зв`язні розповіді, що характеризуються змістовністю, послідовністю і логічністю викладу думки.

• Вчити дітей дотримуватися композиційної структури при складанні казки. • Спонукати дітей до фантазування, придумування нових образів та сюжетів. • Виховувати інтерес до словесної творчості.

Принцип “казкової” квітки Частини квітки асоціюють зі структурними елементами казки. Коріння – це зачин казки, те, що спричиняє подальші події. Стебло і листя – основна частина казки, розвиток дії. Квітка – це кульмінація, найважливіший момент. Плід – це закінчення, логічне завершення. Діти краще та легше запам`ятовують структуру казки з допомогою цієї “казкової” квітки і, орієнтуючись на неї, дотримуються композиційної структури під час складання власних казок.

Доцільно поєднувати ознайомлення з казками із завданнями творчого характеру в різних формах роботи; в групі бажано створювати альбом з придуманими дітьми казками, ілюструвати їх дитячими малюнками; створювати куточки казки з постійним оновленням експозицій; стимулювати словесну творчість у повсякденному житті, під час проведення розваг.

Ігри та вправи Вправи на активізацію лексики Вправа 1. Вихователь пропонує дітям інсценізувати свою казку про те, як Півник пригощав малят дитячого садка. Вихователь грає Півника, а діти просять пригостити їх гарячими пиріжками. Просити необхідно не грубим, а ніжним, лагідним, добрим голосом.

Вправа 2. Вихователь пропонує дітям за допомогою фраз згадати, про що йшлося в казці. Вихователь починає фразу, а діти закінчують її: Мишенятко було не велике, а… Вода не холодна, а… Травичка не тверда, а… Вовк не добрий, а… Колобок не сумний, а… Яєчко не просте, а… Ведмідь ходить не тихенько, а…

Гра “Навпаки” Вихователь промовляє дітям фрази зі знайомих казок, а діти доповнюють їх словами, що є протилежними за змістом: Півник працює, а мишенята… Мишенята ледачі, а Півник… Півник один, а мишенят… Зайчик боягузливий, а півник… Матуся добра, а мачуха… Гра “Добери картинку” Вихователь промовляє окремі слва, що відповідають діям та характеру героя знайомої казки, а діти добирають відповідні картинки (свариться, сумує, радіє, працює тощо).

Гра “Продовжимо казку” Вихователь. Давайте пофантазуємо та уявимо, що, наприклад, відбулося б у казці “Вовк і семеро козенят”, якщо б вовк не з`їв козенят? Як би склалася їхня доля? Такі запитання можна поставити до будь-якої іншої казки. Вправа “Казка по колу” Діти складають казку по колу, додаючи кожен по 1 -2 речення. Перед цим вихователь пропонує скласти власну казку про одного з казкових героїв.

Вправа “Бабі-Язі сумно” Вихователь грає роль Баби-Яги та просить скласти для неї добру казку, тому що у всіх казках Баба-Яга погана, а їй дуже хочеться бути хорошою. Діти по колу складають цю казку, додаючи кожен по декілька речень.

Література 1. Гавриш Н. Розвиток зв`язного мовлення дошкільнят. – Київ, 2006. 2. Гавриш Н. Казки живуть усюди // Джміль. – 2000. - № 1. 3. Казкотерапія в роботі з дошкільниками. / Упор. Шик Л. А. , Гаркуша Г. В. , Тур Л. В. , Рудик О. А. – Харків: Вид. група “Основа”, 2010. – 240 с. 4. Павленко А. О. Гармонійний розвиток дитини через казку. – Х. : Вид. група “Основа”, 2010. – 111 с. 5. Пасічник А. , Бєлова В. Казка як засіб розвитку словесної творчості // Дошкільне виховання. – 2009. - № 10. – с. 11 -13.