Методика підготовки руки дитини до письма План

Методика підготовки руки дитини до письма

План 1. Закономірності формування рухових навичок у дітей. 2. Зміст та завдання підготовки руки дитини до письма у дитячому садку. 3. Особливості занять з підготовки руки дитини до письма. 4. Ігри на розвиток дрібних м’язів пальців руки, окоміру дітей. 5. Методика проведення зорових і слухових диктантів

Рекомендована література 1. Богуш А. М. Підготовки руки дитини до письма. – К. : Рад. шк. , 1976. – 80 с. – С. 3 – 12, 62 – 79. 2. Панова М. В. Скоро до школи: Мій перший зошит. – Харків: Веста: Вид-во “Ранок”, 2002. – 32 с. 3. Яремко Л. Є. Весела абетка. – Чернігів: Десна, 1992. – 80 с. 4. Раевский Ю. В. Весёлая азбука для дошкольников. – Одесса: Два слона, 1991. – 34 с.

1. Закономірності формування рухових навичок у дітей. У психічному розвитку дитини рухи руки мають особливе значення, вони починають розвиватися досить рано. Вже в переддошкільному віці дитина легко маніпулює з предметами та іграшками, хоч рука її ще недостатньо рухома, рухи некоординовані, неточні. У дошкільному віці урізноманітнюється діяльність дитини, вдосконалюються рухи руки, пов'язані з використанням інструментів і знарядь праці (ножиці, молоток, пензлик, олівець та ін. ).

Фізіологічною основою навичок є вчення І. П. Павлов про утворення тимчасових нервових зв'язків у корі головного мозку. Отже, оволодіння руховими навичками, зокрема, графічними, - це і є утворення тимчасових нервових зв'язків у корі головного мозку дитини. Розвиток рухів і формування рухових навичок залежить як від дозрівання нервовом'язового апарата дитини, так і від змісту й будови діяльності на певному віковому етапі. За даними фізіології, нервова система і нервово-м'язовий апарат дитини 6 років вже сформовані, як у дорослої людини. Після 5 -6 років у дітей у корі головного мозку згідно із законами утворення умовних рефлексів утворюються умовно-рефлекторні функції читання і письма.

В основі оволодіння письмом також лежать рухові навички. Процес формування навички письма можна поділити на чотири стадії. Дошкільний вік вважається “специфічною” орієнтовною стадією, в процесі якої дитина ознайомлюється з графічними рухами й формами, набуває графічного досвіду. Від правильної організації цього досвіду великою мірою залежить успіх перших письмових вправ у школі. В практиці роботи спостерігаються факти раннього прояву графічної діяльності в дітей. Справді, діти рано тягнуться до олівця й паперу. У дошкільних закладах систематично проводяться заняття з образотворчої діяльності, на яких діти засвоюють графічні навички малювання.

Проте графічні навички, потрібні для малювання, і навички письма – не одне й те саме. Графічні прийоми письма часом зовсім протилежні прийомам малювання. Навички письма Навички малювання

Навички письма Навички малювання • Під час письма дитина тримає зошит похило. • Альбом для малювання завжди лежить прямо. • Дитина нахиляється над зошитом. • Посадка пряма, дитина відхиляється від альбому. • Під час письма передпліччя обох рук лежать на столі, дитина спирається на лікоть правої руки, працюють тільки пальці, дрібні м'язи п'ясті, права рука закриває нижню частину зошита. • Під час малювання права рука не повинна закривати альбом, на неї не можна спиратися, вона має бути зовсім вільна, легко тримати олівець і легко рухатись. Ліва рука злегка підтримує альбом, на неї і спирається дитина.

Групи навичок письма технічні – вміння правильно користуватися письмовим приладдям, координувати рухи руки, додержувати гігієнічних правил тощо графічні – вміння правильно зображати окремі букви та слова (правильний нахил, розмір, положення літер на лінійці тощо) орфографічні – вміння правильно визначати звуковий і буквений склад слів

Щоб у дитини формувалася графічна навичка, в неї мають утворитися потрібні умовні рефлекси, асоціації між тим, що вона чує, уявляє, говорить, і тим, що відтворює (складом, словом, звуком). Щоб написати тільки одне слово, дитина повинна виконати цілий ряд операцій: o аналізувати звуковий склад слова, o встановити послідовність звуків у слові, o уточнити звукофонеми, o відокремити їх від близьких за звучанням, o диференціювати збіг приголосних, o швидко «перешифрувати» фонеми у графеми.

Особливості й труднощі письма полягають у необхідності одночасного розвитку рухів руки й очей. Виконання рухів контролюється, коригується, управляється шляхом зіставлення результату з метою руху.

Закономірності оволодіння навичкою письма: Дитина навчиться писати, якщо до школи набуде певного чуттєвого досвіду просторової орієнтації. Дитина навчиться писати, якщо до школи навчиться управляти і коригувати рухи руки і очей.

2. Зміст та завдання підготовки руки дитини до письма у дитячому садку. «У сім'ї, в дошкільних та позашкільних навчальних закладах, прагнучи якнайкраще підготувати дитину до навчання у школі, її стараються навчити і читати, і писати. Зважаючи на фізіологічні особливості розвитку м'язової системи, зокрема недостатній розвиток м'язів кисті руки, це завдання виявляється здебільшого непосильним, заскладним. Окрім того, письмо – складна навичка, для вироблення якої треба знати відповідну методику, якою батьки і вихователі здебільшого не володіють. Тому формувати це вміння в дошкільному віці передчасно» .

“ Не можна думати, що тільки вправи на штрихування чи написання елементів букв готують руку дитини до письма. Оскільки рука – знаряддя в будь-якій діяльності дитини, треба формувати координацію рухів під контролем свідомості, зору, вчити економних раціональних рухів в усіх видах трудової діяльності, в спортивних іграх (м'яч, городки, серсо, бадмінтон. . . ). Недооцінюються в практиці, - продовжує Г. О. Люблінська, - настільні ігри, які потребують розвитку дрібних м'язів руки. Це такі ігри, як «Бирюльки» , «Мозаїка» , «Літаючі ковпачки» . У них дитині треба розраховувати силу й напрям руху, що вправляє окомір, формує зоровий контроль» .

ЖУК

Підготовка руки дитини до письма здійснюється протягом усього перебування дитини в дитячому садку. У молодшій групі використовують наступні дидактичні ігри: “Намистинки на нитці” “Побудуємо будиночок”

Підготовки руки дитини до письма за А. М. Богуш включає в себе і передбачає розвиток: а) п’ясті руки і дрібних м’язів пальців, б) уміння координувати рухи руки, пальців, очей, передпліччя; в) розвиток окоміру (вміти визначити центр, середину, підпорядкувати рухи руки, зір контролю свідомості); г) уміння наслідувати зразок; д) формувати просторові уявлення (зліва, справа, внизу, над і під лінією, між лініями); є) розвиток плавності, точності і ритму рухів; ж) уміння проводити протягом 0, 5 хв. безвідривні лінії олівцем на папері, в зошиті.

Етапи роботи з підготовки руки дитини до письма на спеціальних заняттях з мови: üігри-вправи з “пальчиками” (молодша група).

üігрові завдання в зошитах без лінійок, потім у клітинку, потім – в одну лінію. üнаписання елементів букв у зошитах у вузьку лінію з рідкою похилою лінією та допоміжною прямою лінією. üписьмо в зошитах попереднього етапу.

Крім того, на різних заняттях можна використовувати наступні дидактичні ігри. v На четвертому році можна використовувати дидактичні ігри для розвитку дрібних м’язів пальців руки; формування уміння діяти за вказівкою дорослих: гра “Проколоти кульку”, “Збери башту”, “Побудуємо будинок”, “Кожну намистинку на свою нитку”. v На п’ятому році можна використовувати ігри з мозаїкою, з розбірними іграшками, декоративне малювання. v На шостому році проводять ігри на розвиток окоміру та дрібних м’язів руки: “Виклади фігурку”, “Відгадай на дотик”, “Підбери палички”.

За А. М. Богуш, у першому кварталі старшої групи діти вчаться проводити прямі лінії, малюють предмети з прямих ліній (прапорці, ялинки), заштриховують геометричні фігури). Теми занять “Проведення прямих ліній з крапками”, “Малювання прапорців”, “Штрихування квадратів і прямокутників”.

У другому кварталі діти малюють візерунки з овальних та круглих предметів (фрукти, ракету, овали, спіральні та хвилясті лінії), штрихування предметів на півовальним лініями, малювання візерунків з овальних предметів, округлих овальних і хвилястих ліній, із спіральних ліній. Теми занять “Малювання фруктів (вишня, яблуко)”, “Малювання ракети”, “Штрихування контуру соснової шишки”, “Штрихування кола, сливи”.

У третьому кварталі вихователь вчить дітей малювати орнаменти безвідривним рухом олівця – ламаних, хвилястих, дугоподібних, дугоподібних ліній з петлями, візерунки з прямих, ламаних і заокруглених ліній, прямих і похилих ліній з петлями і т. д.

На перших заняттях дітям можна дозволити двічі перепочити. На кінець третього кварталу дитина повинна вміти заповнювати рядок до кінця не відриваючи олівця. 1) 2) 3) Види орнаментів: суцільний, лінійний; орнамент із заокругленої вгорі і внизу та прямої ліній; орнамент з прямих ліній з петлями.

У четвертому кварталі дітей ознайомлюють з зошитом в похилу лінію. Діти виконують у ньому вправи, вчаться малювати короткі і довгі похилі лінії, гачки, овали, повторюють попередній матеріал.

3. Особливості занять з підготовки руки дитини до письма. Самостійні заняття з підготовки руки дитини до письма проводять індивідуально з кожною дитиною один раз на тиждень у зручний для неї час (частіше в другу половину дня). Тривалість заняття – 10 хв. Тривалість вправ на проведення ліній – 5 -6 хв.

Орієнтовна структура заняття з підготовки руки дитини до письма (у підготовчій групі): 1. Вступне слово вихователя. Нагадування санітарногігієнічних норм роботи в зошиті. 2. Тренувальні вправи для пальчиків “Мої пальчикипомічники”. 3. Розгляд зразка на дошці, їх будови і кольору. 4. Малювання зразка вихователькою на дошці: окремі частини. Обов’язкове коментування, що дає можливість ознайомитися дітям з алгоритмом виконання зразка. 5. Малювання зразка у повітрі. 6. Робота дітей у зошиті. Перший – під коментування вихователя.

Санітарно-гігієнічні умови проведення занять з підготовки руки дитини до письма. 1) столи і стільці мають відповідати зростові дітей. 2) ноги дитини повинні стояти на підлозі під кутом 45 градусів; 3) сидіти за столом треба рівно, не лягати на нього і не спиратись на спинку стільчика; 4) відстань між грудьми дитини і краєм столу має дорівнювати ширині долоньки дитини;

5) відстань між очима і зошитом – 30 см; джерело світла має бути зліва; 6) олівець треба тримати трьома пальцями: великим, вказівним і середнім, на відстані 2, 5 – 3 см від загостреного кінця. Великий і середній тримають олівець, а вказівний притримує його зверху. 7) олівець рекомендується тримати вільно, не затискаючи між пальцями. Вказівний палець не слід згинати. Кінець олівця спрямований до правого плеча. 8) зошит повинен лежати так, щоб забезпечити письмо з нахилом 65 градусів вправо. При такому нахилі рука рухається плавно і легко, що полегшує вироблення навички швидкого письма. Вихователь повинен пояснити: зошит повинен лежати так, щоб початок рядка був проти середини грудей. Поступово зошит пересувається вліво вгору.

У дошкільному закладі діти пишуть кольоровими олівцями, простим м’яким олівцем з коротким вістрям чи кульковою ручкою. Олівець рекомендується брати так, як ручку в школі, – трьома пальцями: великим, вказівним і середнім. У дошкільному закладі кожна дитина повинна мати свій постійний зошит. Орієнтовні вправи з підготовки руки дитини до письма. Проведення похилих ліній між двома лінійками. Завдання: навчити дітей сполучати дві крапки, проводити похилу лінію (з нахи лом вправо) між двома лінійками, орієнтуватися на сторінці зошита. Діти з'єднують крапки, поставлені ними на попередньому занятті. Потім ручкою малюють похилі палички між двома лінійками на новому рядку

Проведення прямих ліній з крапками. Завдання: закріпити вміння дітей проводити прямі лінії з нахилом вправо різної довжини, лічити лінійки. Діти ставлять крапки на першій і третій лінійках, сполучають їх, пишуть похилу лінію між першою та третьою лінійками з крапкою вгорі; наступну паличку пишуть між другою та тртьою лінійками, крапку ставлять на другій верхній лінійці, заповнюючи таким чином рядок до кінця. На дошці подається зразок

Малювання ялинок, трикутників, квадратів, прямокутників. Завдання: навчити проводити вертикальні й похилі лінії, сполучаючи дві крапки, рівномірно розміщувати їх на лінійках. Вправи виконують кольоровими олівцями. Діти сполучають крапки прямою та похилими лініями, не виходячи за межі лінійок

Штрихування геометричних фігур. Завдання: навчити дітей штрихувати в межах контуру (квадрат, трикутник, коло), не відриваючи руки; орієнтуватись у напрямках (згори вниз, похило) та заповнювати простір (коло, трикутник, квадрат) короткими переривчастими лініями. На окремих аркушах паперу зображено готові контури геометричних фігур. Вихователь показує і пояснює, що починати штрихувати слід з верхнього лівого кута, поступово заповнюючи контур симетричними похилими лініями зліва направо у напрямку до нижнього правого кута. Вправи виконують олівцем

Малювання візерунків з дугоподібних, ламаних та хвилястих ліній. Завдання: навчити проводити хвилясті, дугоподібні, ламані лінії між двома лінійками, не торкаючись їх і не відриваючи руки. Вправи виконують ручкою. Вихователь подає зразок на окремому аркуші

Штрихування кошика (будиночка, барабана, чашки). Завдання: закріпити навички штрихування в обмеженому просторі, чергувати вертикальні, горизонтальні й похилі штрихові (прямі й похилі) лінії. Діти отримують на аркушах паперу готові контури. Їм показують прийоми штрихування. Вправу виконують олівцем

Малювання овальних предметів (слив, жолудів, жуків, ялинкових гірлянд). Завдання: навчити дітей малювати одним рухом руки різні за розміром овальні предмети, ставити крапки. Діти розглядають муляж сливи (жолудя, гірлянди, рибальського гачка). Вихователь показує, як малювати сливу: відлічити три лінійки, поставити крапки, проти руху стрілки годинника від верхньої лінійки провести замкнену овальну лінію одним рухом руки. На рядку рівномірно (на однакових відстанях) чергувати сливи двох розмірів: на дві й на одну лінійку. На контурі сливи поставити крапку і намалювати черешок. Вправу виконують олівцем

Штрихування контуру соснової шишки (кукурудзи). Завдання: навчити дітей проводити напівовальні лінії зліва направо, орієнтуватись у просторі. Діти отримують аркуш паперу з контуром шишки, кукурудзи, розглядають їх будову. Вихователь показує прийоми напівовального штрихування (перший та другий рядки). Вправу виконують олівцем

4. Ігри на розвиток дрібних м’язів пальців руки, окоміру дітей. Дрібні м’язи пальців й точні, координовані тонкі рухи руки дитини розвиваються в дидактичних іграх з предметами й дидактичним матеріалом. Ігри можна проводити у повсякденному житті і на заняттях. “Що в мішечку ? ” “Склади іграшку” “Відгадай на дотик ” “Великі й маленькі” “Кожну намистинку на свою нитку” “Склади ціле з частин” “Палички в ряд” “Викладання предметів”

Дидактична гра “Що в мішечку? ” Програмний зміст: учити дітей впізнавати предмети на дотик, визначати їх форму, розмір, довжину. Розвивати дрібні м’язи пальців. Виховувати кмітливість, наполегливість. Матеріал: довгі й короткі палички, сірники, площинні геометричні фігури (квадрат, прямокутник, трикутник), розбірні мотрійки (маленька, більша, найбільша), площинна ялинка, грибки. Правила гри: дітям спочатку пропонується розглянути предмети, які лежать на столі, а потім запропонувати впізнати їх та інші, не виймаючи з мішечка. Сказати: “Це – паличка. Вона - довга”, або “Це – маленький грибок”

5. Методика проведення зорових диктантів. Зорові та слухові диктанти розвивають довільну увагу дітей, зорову й слухову пам’ять, уміння діяти за зразком, вправляють окомір, розвивають дрібні м’язи руки, вчать контролювати свої дії. Зоровий диктант полягає в тому, що дитині показують на кілька секунд зразок і ховають його. Вона з пам’яті відтворює візерунок. Під час слухового диктанту дитина виконує завдання за словесним описом, диктовкою вихователя.

Матеріал для зорових і слухових диктантів : v палички, v сірники, v соломинки, v геометричні фігури, v мозаїка, будівельний матеріал, v каштани, v зерна кукурудзи, v олівці, фарби та інші предмети. Диктанти доступні для дітей 4 -6 років, тобто для середньої, старшої груп. Для зорових диктантів вихователь готовить заздалегідь зразки, які зберігаються в спеціальній папці. В потрібний момент вихователь бере зразок і вирисовує на занятті.

“Вихователь показує зразок і ховає, діти виконують завдання, зіставляють його зі зразком, говорять, як розташовані палички. ” Зразок необхідно показувати 1 – 2 хв.