Методика навчання природознавства в системі професійної підготовки фахівців

Методика навчання природознавства в системі професійної підготовки фахівців в галузі освіти з біології. Концептуальні засади шкільної природничонаукової освіти Лекція № 1

План 1. 2. 3. 4. 5. 6. Мета та завдання навчального предмета «Природознавство» . Конструювання змісту навчального предмета «Природознавство» Нормативні документи, що регламентують зміст навчального предмета «Природознавство» . Навчальний предмет «Природознавство» в структурі освітньої галузі «Природознавство» . Реалізація навчального змісту в програмах з природознавства. Шкільні підручники з природознавства, їх варіативність та структура.

Література (основна) 1. 2. 3. 4. 5. Природознавство: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5– 6 класи. [WWW document]. URL http: // www. mon. gov. ua/main. php? guery=education/average/new_pr. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 14. 01. 2004 р. № 24). [WWW document]. URL http: //www. uapravo. net/data/akt 635/page 1. htm. Державний стандарт початкової загальної освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462). Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392). Про внесення змін до наказу МОН від 23. 02 2004 року № 132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12 - річної школи» (Наказ МОН України від 05. 02. 2009 р. № 66). [WWW document]. URL http: //osvita. ua/legislation/Ser_osv/2703.

1. Мета та завдання навчального предмета «Природознавство» Під інтегрованими курсами природознавства в педагогічній теорії та практиці розуміють різноманітні навчальні курси, що включають знання про природу з різних наук. Дві групи: 1. інтегровані курси, що формуються на основі сутнісних, виражених через закони і закономірності, зв'язків між елементами змісту освіти (знаннями, методами пізнання, способами діяльності учнів); 2. комплексні курси, в яких об'єднання знань відбувається на основі глобальної ідеї, поняття чи практичного застосування знань. Перша група курсів призначена для формування системи знань, умінь, навичок з основ наук, утвореної на основі спільних для цих наук закономірностей і методів пізнання. Друга група ― комплексні курси ― носять допоміжний характер і можуть використовуватись для більш цілісного засвоєння окремих предметів, які вивчаються паралельно.

Навчальний предмет “Природознавство” є інтегрованим природничонауковим курсом, у якому об'єднання знань відбувається на основі законів і закономірностей природи , що зумовлює формування у свідомості учнів 5 -6 кл. природничонаукової картини світу (ПНКС), розвиток їхнього наукового інтегративного мислення. Мета навчального предмета — формування в учнів природничонаукової картини світу, системи уявлень про цілісність природи, середовища життя людини ― довкілля; засвоєння знань, що складають основу для подальшого вивчення систематичних курсів астрономії, біології, географії, екології, фізики хімії. Завдання предмета: §формування в учнів особистісно значимої системи знань про природу ― образу природи, емоційно-ціннісного ставлення до природи, до середовища життя людини; § розумового розвитку школярів, їхнього пізнавального інтересу щодо реальних об'єктів середовища життя людини та знань про природу, зміст яких розкривається в підручниках предметів освітньої галузі “Природознавство”; §екологічного виховання учнів, у тому числі на основі народних традицій; §засвоєння системи знань про природу як складової притродничонаукової картини світу; методів пізнання природи; термінологічного апарата, необхідного для цілісного сприйняття змісту фізики, хімії, біології, географії, астрономії в наступних класах.

2. Конструювання змісту навчального 2. предмета «Природознавство» Зміст освіти — система наукових знань про природу, суспільство, людське мислення, практичних умінь і навичок та способів діяльності, досвіду творчої діяльності, світоглядних, моральних, естетичних ідей та відповідної поведінки, якими повинен оволодіти учень у процесі навчання Основу змісту навчального предмета “Природознавство” становлять реальні об'єкти і процеси природи, теоретичні знання про них та методи дослідження природи, відбір яких здійснено за такими критеріями: ü сучасність знань про природу; üвідповідність відібраних знань Державному стандарту базової і повної загальної середньої освіти; üуніверсальність значення навчального матеріалу для подальшого вивчення навчальних предметів галузі “Природознавство”; üдоступність засвоєння відібраних знань віковим особливостям учнів 5 -6 кл.

Функції змісту гносеологі чна оціночна відтворюваль перетворюваль на на регулюваль на гносеологічна (пізнавальна) — знання формують уявлення про навколишній світ; оціночна — знання визначають норми ціннісного ставлення суспільства до окремих сфер життя, систему ідеалів, яких треба дотримуватися в даному суспільстві; відтворювальна — проявляється у збереженні та відтворенні здобутків культури, до якої належить і наука; перетворювальна — передбачає здатність до перебудови світу, створення нових продуктів та об’єктів; регулювальна — вибіркове ставлення особистості до об’єктів і видів діяльності, задоволення певних потреб, визначення доцільності, темпу здійснення діяльності, її якості.

Компоненти змісту шкільного предмета “Природознавство” предметний діяльнісний Предметний компонент — це інваріантна та Предметний компонент варіативна складові змісту шкільного предмета «Природознавство» , що забезпечують рівень загальноосвітньої підготовки учнів, визначений Державним стандартом.

Предметний компонент змісту освіти 1. знання про природу, суспільство, техніку, людину, способи діяльності, засвоєння яких забезпечує формування світогляду, методологічний підхід до пізнавальної та практичної діяльності; 2. досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються разом зі знаннями в навичках та вміннях особистості; 3. досвід творчої діяльності, втілений в особливих інтелектуальних процедурах, що не підлягають проектуванню у вигляді попередньої, тобто до здійснення творчого акту, до вирішення проблеми, визначення системи дій, що їх регулюють; 4. досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, що стала об’єктом чи засобом діяльності.

Діяльнісний компонент змісту освіти загальнонавчальна діяльність — методи учіння, способи пошуку інформації, робота з літературою (аналіз тексту, конспектування, анотування, підготовка доповідей тощо); навички спілкування (монолог, діалог, способи формулювання запитань тощо); методи взаємонавчання (організація роботи в групі, взаємооцінювання тощо); пізнавальна діяльність — інтелектуальні розумові операції (аналіз, синтез, аналогія, класифікація тощо); спостереження; експеримент; методи чуттєвого пізнання тощо; перетворювальна (творча) діяльність — способи виявлення суперечностей, формулювання проблеми, гіпотези; конструювання та моделювання; використання методу проектів тощо; самоорганізуюча діяльність — шляхи самостійної постановки цілей; самоаналіз; самоконтроль; самооцінювання; саморегуляція; рефлексія.

Способи та рівні засвоєння елементів змісту освіти (за І. Я. Лернером) Знання про світ і способи діяльності усвідомлене сприйняття і запам’ятовування застосування знань у знайомій ситуації застосування знань у новій ситуації Досвід здійснення способів діяльності Досвід творчої діяльності відтворення дій за взірцем розв'язання проблемних завдань застосування умінь у новій ситуації

Рівні засвоєння знань (за Б. П. Беспалько) І • розпізнавання об’єктів, властивостей, процесів, явищ (знання-знайомства) під час повторного сприйняття раніше засвоєної інформації про них або дій з ними. ІІ • репродуктивна дія (знання-копії); відбувається шляхом самостійного відтворення і застосування інформації для виконання відомої дії → типова ситуація. До вихідних знань учень не додає жодної нової інформації. ІІІ IV • продуктивна дія — дія за взірцем (знання-уміння і навички) → нетипова ситуація • творча дія, самостійне конструювання орієнтаційної основи дії (знання-трансформація). У процесі цієї діяльності добувається нова інформація.

Рівні формування змісту освіти рівень загальнотеоретичного уявлення про освіту (наукове тлумачення основних понять і процесів, концепції змісту освіти) рівень навчального предмета (державний стандарт, навчальні плани) рівень навчального матеріалу (навчальні програми, шкільні підручники, посібники) рівень педагогічної діяльності рівень особистісного надбання школярів

3. Нормативні документи, що регламентують зміст навчального предмета «Природознавство» 1. Державний стандарт початкової загальної освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462). 2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392). 3. Про внесення змін до наказу МОН від 23. 02 2004 року № 132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12 - річної школи» (Наказ МОН України від 05. 02. 2009 р. № 66). 4. Природознавство: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5– 6 класи. ― К. ; Ірпінь: Перун, 2005.

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (2004 р. ) Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів визначає структуру та зміст загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (мови і літератури, суспільствознавсто, естетична культура, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура), гранично допустиме навчальне навантаження учнів та загальнорічну кількість навчальних годин. Інваріантна складова змісту формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі Базового навчального плану. Варіативна складова змісту формується загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів.

Базовий навчальний план основної і старшої школи Освітня галузь «Природознавство» ознайомлює учнів з науковими фактами, поняттями, фундаментальними законами, теоріями з основ природничих наук, необхідних для формування цілісної природничонаукової картини світу. Загалом на вивчення освітньої галузі «Природознавство» відведено 1365 год (15, 3 %) навчального часу , з них 910 год (16, 7 %) на II ступені (5– 9 кл. ) і 455 год (13 %) на III ступені (10– 11 кл. )

Змістові лінії навчального предмета Зміст освіти Результати навчання Середовище життя та явища природи Природне та змінене людиною середовище життя. Явища природи, що відбуваються в ньому: фізичні, астрономічні, біологічні, хімічні, географічні Уявлення про природне та антропогенне середовища життя, найпростіші фізичні, астрономічні, біологічні, хімічні, географічні явища, називають приклади їх прояву. Знання окремих термінів фізики, астрономії, біології, хімії, географії, необхідні для опису цих явищ. Вміння пояснювати причини виникнення найпоширеніших в житті людини природних явищ на основі загальних закономірностей природи Природні системи Атом, молекула, кристал, мінерал. Сонячна Система, географічна оболонка Землі та її складові. Живі організми. Машини та механізми. Уявлення про будову Сонячної системи, атомно-молекулярну будову речовини, будову рослин, тварин, людину, структуру географічної оболонки Землі. Знання термінів: атом, молекула, кристал, мінерал, організм, властивості води і повітря. Називають найближчі до Землі планети, приклади кількох простих і складних речовин, мінералів, основні органи організму, прості механізми. Вміння пояснювати за малюнками і моделями будову Сонячної системи, географічні оболонки Землі, простих машин і механізмів; користуватися картою, планом місцевості, глобусом Загальні закономірності природи Загальні зв'язки між об'єктами середовища життя людини. Загальні закономірності природи: збереження, спрямованість самочинних процесів до рівноважного стану, періодичність процесів природи Уявлення про енергію та її перетворення в неживій та живій природі, незнищенність речовини та енергії при перетвореннях, спрямування самочинних процесів до найімовірнішого стану, повторюваність окремих природних явищ, біоритми у живій природі, обмінні процеси в природі. Знання законів збереження маси, енергії, причини сезонних і добових змін в середовищі життя людини. Вміння застосовувати здобуті знання про загальні закономірності природи для пояснення вивчених явищ і процесів

Змістові лінії навчального предмета Зміст освіти Результати навчання Методи пізнання природи Спостереження, вимірювання дослідження, експеримент. Моделювання. Прилади природодослідника: лінійка, термометр, компас, барометр, мензурка, терези, мікроскоп, телескоп Уявлення про сучасну систему органічного світу, походження людини. Знання характерних ознак основних груп царств живої природи, їх ускладнення в процесі еволюції. Систематичне положення людини в органічному світі. Вміння порівнювати організми різних таксонів, обґрунтовувати значення різноманітності живих організмів у природі та господарській діяльності людини Основи екології та природокористування Екологія води, повітря, ґрунту та захист їх від забруднення. Охорона рослинного і тваринного світу. Екологія людини Уявлення про екологічний захист природи, джерела забруднення природного середовища, умови безпечного життя людини, її безконфліктного співіснування з природою, загальні правила природокористування. Знання елементарних екологічних засад природокористування, заходів щодо захисту рослин і тварин, існування Червоної книги.

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів Наказом МОН України № 66 від 05. 02. 2009 р. «Про внесення змін до наказу МОН від 23. 02 2004 року № 132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12 - річної школи» затверджено варіанти типових навчальних планів: основної школи (5 -9 кл. ); для навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин; для навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов; для вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи (очна та заочна форми навчання); типовий навчальний план-схема спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів. Наказом МОН України № 834 від 27. 08. 2010 «Про

Типовий навчальний план основної школи Освітня галузь «Природознавство» Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень 5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл. 5 -9 Біологія - - 2 2 3 7 Природознавство 1 1 - - - 2 2 1, 5 7 Фізика - - 1 2 2 5 Хімія - - 1 2 2 5 Природознавство Географія Інваріантна складова типового навчального плану основної школи забезпечує реалізацію змісту шкільної природничої освіти на рівні Державного стандарту.

4. Навчальний предмет «Природознавство» в структурі освітньої галузі «Природознавство» Навчальний предмет — це педагогічно адаптована сукупність знань, умінь і навичок з окремої наукової галузі та змісту відповідної діяльності із засвоєння та використання цих знань, умінь і навичок у процесі навчання. Навчальний предмет “Природознавство” ― педагогічно адаптована сукупність знань, способів діяльності з природничих наукових галузей, об'єднаних на основі законів та закономірностей природи, що зумовлює формування у свідомості учнів 5 -6 кл. ПНКС, особистісно значимої системи знань про природу, емоційно ціннісного ставлення до природи та довкілля людини.

Дидактична модель навчального предмета (за Л. Я. Зоріною, І. К. Журавльовим) НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ ОСНОВНИЙ БЛОК ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ БЛОК засоби засвоєння предметного змісту Провідні компоненти І. Наукові знання ІІ. Способи діяльності Комплекс допоміжних знань: ІІІ. Художня освіта і естетичне виховання Міжнаукові (логічні, методологічні, філософські); Наукові і практичні способи діяльності міжпредметні; оцінювальні; історико-наукові Форми організації процесу навчання

Навчальний предмет «Природознавство» Основний (змістовий) блок Наукові знання • Термін • Поняття • Науковий факт • Закон • Наукова теорія Процесуальний блок Допоміжні знання Форми організації навчання • Міжнаукові • Історико-наукові • Оцінювальні (аксіологічні) • Міжпредметні Способи діяльності Життєвий досвід учнів

Змістовий блок Знання — перевірений суспільно-історичною практикою й засвідчений логікою результат процесу пізнання дійсності, адекватне її відображення у свідомості людини у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій [ФЕС, 1983]. Знання — особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, яка характеризується усвідомленням їхньої істинності [УПС, 1997]. Як складова світогляду людини, значною мірою визначають її ставлення до дійсності, моральні погляди й переконання, вольові риси, характер.

Означення поняття «знання» з позицій рівнів засвоєння Знання (на першому рівні засвоєння) — це усвідомлено сприйнята й зафіксована у пам’яті об’єктивна інформація про ті чи інші об’єкти дійсності. Знання (на четвертому рівні засвоєння) — це об’єктивна інформація про об’єкт засвоєння його зовнішніх і внутрішніх зв’язків, шляхів отримання інформації та готовності застосування її у подібних і незнайомих ситуаціях. Тобто, це інформація, що засвоєна на рівні творчого її застосування.

Наукові знання термін поняття науковий факт закон наукова теорія гіпотеза • слово або словосполучення, що використовується для означення предметів та явищ в межах науки, наукової теорії. • результат деякого етапу в розвитку наших знань про об’єкти матеріального світу. Виникнувши, поняття стає об’єктом пізнання. • одна з форм мислення, форм відображення матеріальної дійсності, що розкриває істотні властивості (сторони) предметів та явищ навколишньої дійсності, зв’язки та відношення між ними. У цьому розумінні поняття виступає засобом пізнання. • знання, що фіксує реальну подію або результат діяльності. • знання, що виявляє необхідні і сутнісні зв’язки предметів та явищ об’єктивної реальності. • сукупність умовиводів, що відображає об’єктивно існуючі відносини і зв’язки між явищами об’єктивної реальності. • наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та

Процесуальний блок навчального предмета Допоміжні знання міжнаукові істориконаукові • філософські знання — це уявлення про матерію і форми її існування, пізнавальність світу, про абсолютну і відносну істину тощо; • логічні знання — сукупність знань з формальної логіки (визначення понять, закони логіки: тотожності, суперечності, виключення третього, достатньої підстави; судження як логічна форма відображення об’єктивної дійсності; умовиводи тощо); • методологічні знання — знання про шляхи або методи наукового пізнання в природознавчих галузях, про види і способи розумової діяльності тощо. • знання про еволюцію ідей (драма ідей, драма доль людей науки), теорій, уявлень про мораль і відповідальність вченого. оцінювальні • система оцінних суджень про природу і значимість природничих наук для суспільства та самої людини; служать для виховання емоційно-мотиваційної сфери школярів; є, і засобом засвоєння знань, і особисто значущим результатом засвоєння. міжпредметні • знання з різних навчальних предметів, що залучаються для засвоєння змісту навчального предмета «Природознавство» .

Методологічні знання Загальні методи пізнання методи емпіричного дослідження • спостереження, вимірювання, експеримент, статистичні методи, порівняння методи, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження • абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання, історичний та логічний методи теоретичного дослідження • сходження від абстрактного до конкретного, ідеалізація, формалізація

Інформація для ознайомлення учнів з методами наукового пізнання: означення методу мета й можливості використання суть методу структура методу як способу діяльності взаємозв’язок з іншими методами наукового пізнання; використання методу для пізнання живої природи (в історичному аспекті)

Шляхи включення допоміжних знань до змісту шкільного предмета «Природознавство» окремі параграфи підручника фрагментарно, в процесі вивчення програмного матеріалу позаурочна та позакласна робота

5. Реалізація навчального змісту в програмах з природознавства Чинні програми з природознаваства для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство. 5 клас: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН України від 06. 2012 р. № 664) Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Природознавство. 5– 6 класи. – К. : Перун, 2005.

Структура навчальної програми (2005 р) пояснювальна записка із зазначенням мети та завдань навчального предмета, розподілом змісту матеріалу та часу на його вивчення за роками навчання, загальних рекомендацій щодо реалізації змісту; критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства; зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми із зазначенням кількості годин на кожну з них; державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів; перелік унаочнень для демонстрування, тематика практичних та лабораторних робіт, екскурсій.

6. Шкільні підручники з природознавства, їх варіативність та структура Підручник — це книга, в якій викладено основи знань із навчального предмета на рівні сучасних наукових досягнень. Підручник має відповідати програмам і завданням навчальних закладів, для яких видається, віковим та іншим особливостям тих, хто навчається.

Функції підручника: інформацій на самоосвіти трансформац ійна інтегрувальн а систематиза ції координува льна закріплення й контролю розвивальн о-виховна Трансформаційна функція підручника полягає ось у Під інформаційною самоконтролю націлені на чому. Навчальний предмет, як уже відомо, — це не Функції закріплення йфункцією розуміють фіксацію предметного змісту освіти й видів скорочена, спрощена копія певної науки, а дидактично Інтегрувальна функція сприяє Функцію самоосвіти трактують як формування в Розвивально-виховна полягає в забезпеченні забезпечення міцного засвоєння знань, умінь та Функція систематизації сприяє об’єднанню знань, Координувальна функція забезпечує ефективне й методично опрацьована система знань та відповідних діяльності, якими мають оволодіти учні в здобутих школярами з різних видів діяльності та учнів засобами книги бажання та вміння формуванню в учнів важливих якостей навичок школярів, що досягається організацією системного (логічного й дидактичного) викладу функціонування підручника в системі інших засобів умінь і навичок, необхідних для застосування в типових результаті вивчення навчальних предметів, навчального матеріалу, сприянні активізації керування різних джерел, тобто покликана інтегрувати в вчитися, здобувати й поповнювати знання; особистості — як загальнолюдських, так і повторень, використанням дидактично видах діяльності. Тому зміст освіти, перш ніж стати навчання, насамперед як ядра навчально-методичного з визначенням обов’язкового для учнів процесом учіння школярів, а також оволодінню ними одне ціле різноманітну фрагментарну розвиток пізнавальних інтересів та позитивних національних. Вона визнана інтегрувальною обґрунтованої системи завдань і вправ, об’єктом спеціального засвоєння, підлягає певній комплексу. обсягу (дози) інформації. Ця функція прийомами наукової систематизації. інформацію. мотивів навчання. щодо інших функцій підручника. ознайомленням із конкретними способами переробці відповідно до основних дидактичних методично найбільш розроблена. самоконтролю тощо. принципів, насамперед доступності, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Засоби реалізації навчального матеріалу при конструюванні підручника : логікозмістові дидактикометодичні видавничополіграфічні Видавничо-поліграфічні засоби — це: графічні — шрифт, Дидактично-методичні засоби. Це поділ матеріалу на Логіко-змістові засоби визначають відбір колір; засоби виділення та диференціації навчального розділи й параграфи, включення структурних наукових знань, конструювання системи матеріалу — за видами знань (закони, поняття, факти), за компонентів, що сприяють усвідомленню принципів, взаємопов’язаних понять на основі принципів дидактичною значущістю (головне, другорядне, матеріал засобів систематизації (текстові зв’язки між розділами й науковості, орієнтації на структуру об’єктивної для запам’ятовування, ілюстративний матеріал); змістові параграфами, узагальнювальні мікротексти й параграфи, реальності, фундаменталізації та інтеграції, та наочні опорні сигнали (виділення ключових слів, предметний вступ, висновки, додатки, резюме, завдання систематичності й системності. заголовки, план, навчальні малюнки, схеми, діаграми, для формування цілісності знань про живу природу та таблиці тощо). оволодіння способами й принципами систематизації та узагальнення).

Структурні компоненти підручника Структурний компонент — необхідний елемент шкільного підручника, який має певну форму, здійснює тільки йому властивими засобами активне функціональне навантаження і перебуває в тісному взаємозв'язку з іншими його елементами основний; Текст : додатковий; пояснювальний Позатекстові компоненти: апарат організації засвоєння змісту (запитання й завдання, таблиці, покажчики (бібліографічні, предметні), написи-пояснення до ілюстративного матеріалу, інструктивні матеріали (пам’ятки, приклади розв’язування задач) тощо; ілюстрації (ілюстративний матеріал (фотографії, малюнки, схеми); апарат орієнтування (вступ, передмова, зміст, рубрикації та виділення (шрифтові та кольорові), символи орієнтування, колонтитул.

Шкільні підручники з природознавства • Природознавство: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. Г. Ярошенко, В. М. Бойко. — К. : В-во «Світоч» , 2013. — 240 с. • Природознавство: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Т. В. Коршевнюк, В. І. Баштовий; за заг. ред. О. Г. Ярошенко. — К. : Генеза, 2013. — 256 с. • Природознавство. 6 клас: [підручник для загальноосвітніх шкіл] / О. Г. Ярошенко, В. І. Баштовий, Т. В. Коршевнюк. — К. : Генеза, 2006. • Природознавство. Довкілля. 6 клас: [підручник для загальноосвітніх шкіл] / В. Р. Ільченко, К. Ж. Гуз, Л. М. Рибалко. — Полтава: Довкілля-К, 2006.