МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИКИ ОСНОВНА ШКОЛА

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ. СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИКИ. ОСНОВНА ШКОЛА

(IІІ. ) Навчальні посібники для студентів математичних IІІ. Навчальні посібники для студентів математичних спеціальностей педагогічних вищих навчальних закладів 1 • Бевз Г. П. Методика викладання математики: [Навч. посібник] / Г. П. Бевз. – К. : Рад. школа, 1989. – 367 с. • Слєпкань З. І. Методика навчання математики: Підруч. [для студ. мат. спеціальностей пед. навч. закладів] / З. І. Слєпкань. – К. : Зодіак-ЕКО, 2000. – 512 с. • Дубинчук О. С. Математика в 4 і 5 класах : Метод. посібник / О. С. Дубинчук. – К. : Рад. школа, 1986. – 168 с. • Дубинчук О. С. , Мальований Ю. І. , Дичек Н. Д. Методика викладання алгебри в 7 – 9 класах : Посібник [для вчителя] / О. С. Дубинчук, Ю. І. Мальований, Н. Д. Дичек. – К. : Рад. школа, 1991. – 254 с.

(IІІ. ) Навчальні посібники для студентів математичних IІІ. Навчальні посібники для студентів математичних спеціальностей педагогічних вищих навчальних закладів 2 • Москаленко О. А. Практикум з методики навчання математики. Геометрія: Навч. посібник для студентів / О. А. Москаленко. – Полтава: АСМІ, 2004. – 216 с. • Москаленко О. А. Практикум з методики навчання математики. Математика. Алгебра. Початки аналізу: Навч. посібник для студентів / О. А. Москаленко. – Полтава: АСМІ, 2004. – 348 с. • х х х • Рогановский Н. Методика преподавания математики в средней школе: Уч. пос. [для студ. ] / Н. М. Рогановский. – М. : Высшая школа, 1990. – 267 с. • Методика преподавания математики: Частная методика / [Сост. В. И. Мишин]. – М. : Просвещение, 1987. – 416 с.

Методика навчання математики в 5 – 6 класах. Загальні питання

План 1. Проблеми періоду адаптації п’ятикласників до навчання в основній школі. (Лист МОНУ № 1/9 -368 від 24. 05. 13) 2. Місце курсу математики 5 – 6 класів у ШКМ, його характер, реалізація в ньому загальної мети навчання математики в школі. 3. Програма і підручники з математики для 5 – 6 класів. 4. Загальні особливості навчання математики в 5 – 6 класах. 5. Позакласна робота з математики в 5 – 6 класах.

“Методика” – слово грецького походження, в перекладі означає “шлях”

Методика навчання математики у широкому розумінні є науковою галуззю, яка займається проблемами математичної освіти, зокрема, дослідженням процесу навчання математики в загальноосвітніх навчальних закладах.

Навчання математики – складний процес управління навчальнопізнавальною діяльністю учнів з математики, здійснюваний учителем із використанням різних методів, засобів і форм роботи. Методика навчання математики – це наука про математику як навчальний предмет і закономірності процесу навчання математики учнів різних вікових груп.

Методика навчання математики як наука Математика як навчальний предмет Система задач, формування математичного поняття, методи навчання математики тощо Методичний аналіз математичного змісту, узагальнення історичного і сучасного досвіду навчання математики, педагогічний експеримент Учитель • об’єкт дослідження; • система понять; • методи дослідження; • адресат; • друковані органи; • історія розвитку; • зв’язок з іншими науками Фахові журнали і газети Математика, історія математики, психологія, педагогіка, логіка, філософія, кібернетика

Основні напрями досліджень з методики навчання математики 1. Для чого навчати? Цілі і завдання навчання математики (Програма з математики: пояснювальна записка )

Основні напрями досліджень з методики навчання математики 2. Чого навчати? Зміст навчання математики Принципи відбору змісту: • змістовність, науковість; • доступність; • пробудження в учнів пізнавального інтересу; • спонукання учнів до пізнавальної діяльності; • виховний вплив

Тенденції оновлення змісту освіти з математики • особистісна орієнтація змісту освіти; • культуровідповідність, гуманітаризація; • посилення в змісті творчо-діяльнісного компонента; • фундаментальність, забезпечення універсальності знань; • посилення практичної спрямованості; • інтеграція змісту як умова цілісності уявлень учнів про світ; • диференціація змісту

Основні напрями досліджень з методики навчання математики 3. Як навчати, розвивати, виховувати? Методи, форми, засоби навчання математики

Тенденції оновлення процесу навчання математики • гуманізація (використання інтерактивних методів); • визначення ролі вчителя як носія педагогічної творчості; • застосування в школі різних форм і видів диференціації навчання математики; • забезпечення технологічності педагогічного процесу

Особистості, які зробили значний вклад у розвиток математичної освіти Л. Магніцький Л. Ейлер М. Остроградськи й Ф. Клейн С. Шохор. Троцький Д. Пойа А. Кисельов А. Колмогоров О. Хинчин В. Брадіс І. Андронов Р. Черкасов А. Столяр О. Погорєлов О. Астряб К. Лебединцев М. Кравчук Д. Маєргойз А. Конфоров ич І. Тесленко О. Дубинчук З. Слєпкань Г. Бевз М. Бурда

Структура МНМ Загальна методика Включає питання дидактики, адаптовані до процесу навчання математики (Приклади: формування математичних понять, методи навчання математики, структура уроку математики) Часткова методика Включає питання загальної методики, адаптовані до вивчення основних змістових ліній і розділів ШКМ (Приклади: методика вивчення геометричних величин, методика вивчення функцій тощо) Конкретна методика Включає питання, які розкривають процес навчання в межах окремих тем ШКМ (Приклади: методика введення поняття функції, методика вивчення теореми Піфагора тощо)

Сучасні вимоги до формування особистісного підходу поступово визначалися у дослідженнях таких відомих психологів, як: В. В. Давидов, В. О. Моляко, І. С. Якиманська, О. Г. Асмолов, Т. М. Титаренко та ін.

Програма навчальної дисципліни “Методика навчання математики” (3 курс, 6 семестр) 1 Змістовий модуль 1. Вступ до дисципліни. Методика роботи з основними змістовими компонентами ШКМ Тема 1. Вступ до дисципліни. Математика в школі як навчальний предмет. Державний стандарт з математики Тема 2. Діяльнісний підхід у навчанні математики Тема 3. Методика формування математичних понять Тема 4. Теореми та доведення їх у школі Тема 5. Правила й алгоритми в шкільному курсі математики. Задачі в навчанні математики Змістовий модуль 2. Організація навчання математики в школі Тема 1. Принципи, методи і засоби навчання математики Тема 2. Форми навчання та контролю з математики в школі. Диференціація у навчанні математики. Самостійна та позакласна робота з математики

Програма навчальної дисципліни “Методика навчання математики” (4 курс, 7 семестр) 2 Змістовий модуль 3. Числа і вирази в основній школі Тема 1. Загальна характеристика курсу математики 5 -6 класів. Елементи алгебри і геометрії в 5 -6 класах Тема 2. Числа в курсі математики 5 -6 класів Тема 3. Загальна характеристика курсу алгебри основної школи. Числа та обчислення в 7 -9 класах Тема 4. Вирази та їх перетворення в основній школі Змістовий модуль 4. Рівняння, нерівності, функції в основній школі Тема 1. Рівняння, нерівності та їх системи в основній школі Тема 2. Текстові задачі Тема 3. Функції та їх графіки в основній школі Тема 4. Елементи прикладної математики в основній

Програма навчальної дисципліни “Методика навчання математики” (4 курс, 8 семестр) 3 Змістовий модуль 5. Логічна будова шкільного курсу геометрії. Планіметричні фігури Тема 1. Особливості вивчення геометрії в основній школі Тема 2. Кути і трикутники в основній школі Тема 3. Многокутники. Коло і круг Змістовий модуль 6. Побудови, перетворення, координати, вектори на площині. Геометричні величини Тема 1. Побудови і перетворення на площині Тема 2. Декартові координати і вектори на площині Тема 3. Геометричні величини в основній школі

Математика як наука і як навчальний предмет

План 1. Роль математики в науково-технічному прогресі і культурі суспільства. 2. Математика як наука. Основні етапи розвитку математики. 3. Математика як навчальний предмет. Цілі навчання математики. 4. Програма з математики. 5. Державний стандарт з математики.

У технології особистісно орієнтованого навчання особливе значення надається такому фактору розвитку, який у традиційній педагогіці майже не враховувався – суб’єктному досвіду життєдіяльності, набутому дитиною до школи в конкрентних умовах сім’ї, соціокультурного оточення, в процесі сприймання та розуміння нею світу людей та речей.

Класно-урочна система навчання Класна Урочна Навчальний процес Учитель проводить заняття із проводиться у строго групою учнів певного віку, що відведені відрізки часу − має постійний склад та уроки називається класом Характерні особливості учні приблизно одного віку та рівня навчальної підготовки об’єднані практично на весь період навчання у групу постійного складу − клас; клас навчається за єдиним навчальним планом та єдиними навчальними програмами; урок із конкретного навчального предмета, що вбудований у розклад занять, є основною формою організації навчального процесу; тривалість уроку регламентується уставом загальноосвітнього закладу з урахуванням гігієнічних норм; роботою учнів у класі керує вчитель

Основні параметри освітнього процесу в технології особистісно орієнтованого навчання 4. Методика • Навчання здійснюється на основі творчих методів. • Навчання зорієнтоване на колективну та індивідуальну діяльність у групах із метою формування комунікативних навичок.

Основні параметри освітнього процесу в технології особистісно орієнтованого навчання 5. Методологія оцінювання • Компонент оцінювання має форму загальних рекомендацій. • Перевага надається оцінюванню, спрямованому на констатацію успіху. • Оцінювання має характер неперервний та узагальнювальний. • Стимулює зусилля учнів до самооцінювання, саморегуляції та самоосвіти.

Позиція учня: • • вільний вибір елеметів навчально-виховного процесу; самопізнання, самовизначення, самореалізація. Позиція вчителя: ініціювання суб”єктивного досвіду навчання учня; • розвиток індивідуальності кожної дитини; • визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини. •

ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

На початку 30 -х років XX ст. Л. С. Виготський висунув ідею навчання, орієнтованого на розвиток дитини як основну мету. На його думку, знання не є кінцевою метою навчання, а лише засобом розвитку учнів.

Послідовники Л. С. Виготського: О. М. Леонтьєв, П. Я. Гальперін, М. А. Тализіна становлення дитини як суб”єкта різноманітних видів та форм людської діяльності Л. В. Занков система інтенсивного всебічного розвитку дитини Д. Б. Ельконін, В. В. Давидов розвиток інтелектуальних здібностей дитини

Сутність технології розвивального нвчання Розвиваль не навча ння Активно-діяльнісний спосіб навчання, під час якого враховуються та використовуються природні закономірності індивідуального розвитку дитини, що зумовлюють розвиток знань, умінь, навичок, способів розумових дій, самокерованих механізмів особистості, емоційноціннісної та діяльнісно-практичної сфер

Концептуальні положення (дидактичні принципи) розвивального навчання • цілеспрямований розвиток дитини на основі комплексної розвивальної системи; • системність і цілісність змісту; • навчання на високому рівні складності; • просування у вивченні матеріалу швидким темпом; • усвідомлення дитиною цінності процесу навчання; • включення до процесу навчання не тільки раціональної, а й емоційної сфери; • проблематизація змісту; • варіативність процесу навчання; • індивідуальний підхід; • робота над розвитком усіх дітей як із низьким, так і з високим рівнем навчальних можливостей

Основні параметри освітнього процесу в технології розвивального навчання 1. Цілі навчання 2. Спосіб навчання 3. Способи спілкування і навчання Загальний розвиток учнів, розвиток розуму, почуттів, волі, навчання вчитися, жити серед людей, формування творчої особистості Передача принципів дій через організовану навчальну діяльність і соціальне середовище Спочатку “авторитарна демократія“, потім демократичний стиль спілкування. Учитель – організатор особистої діяльності учня. Співпраця

Основні параметри освітнього процесу в технології розвивального навчання 4. Модель взаємодії Учитель – учень. Учень – учитель. 5. Форми навчання Фронтальні, індивідуальні, групові, командні 6. Розвиток емоційної сфери. Мотивація навчання Навчальні та широкі пізнавальні інтереси. Далі – інтерес до пізнавальної діяльності, отримання, здобуття знань

Основні параметри освітнього процесу в технології розвивального навчання 7. Інтелектуа льний розвиток 8. Вольовий розвиток 9. Методикодидактични й аспект виховання Розвиток загальних інтелектуальних умінь(порівняння, класифікація тощо). Самостійність, глибина, широта мислення Спрямованість навчання на вміння долати труднощі, добиватися отримання результату, розвиток працездатності Проблемні запитання. Діалог. Право на помилку. Варіанти правильних відповідей. Формування сприятливого морального клімату

Особливості методики проведення уроку в системі розвивального навчання • створення атмосфери відкритості, доброзичливості, співтворчості у спілкуванні; • включення емоційної сфери дитини в навчальний процес, звернення до почуттів, збудження інтересу до теми; • рівність учителя й учнів у пошуку нової навчальної інформації; • спонукання учнів до постановки питань; • подання інформації не в повному обсязі з метою провокування почуття інформаційного голоду; • вилучення офіційного оцінювання діяльності учнів, яке здійснюється в опосередкованій формі під час афішування робіт учнів

1. Актуалізація опорних знань, способів дій, чуттєвого досвіду. Послідовніст ь уроку 2. Формування нових знань і способів дій. 3. Застосування, закріплення знань і способів дій.