МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ПОДГОТОВЦІ ДО

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ПОДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ЗА ТЕМОЮ «ЕКСУДАТИВНЕ ЗАПАЛЕННЯ» Київ – 2012 ас. Балабай А. А.

Конкретні цілі: • Знати клітинні системи захисту та кінетику запальної реакції. • Класифікувати види запалення. • Діагностувати різні типи ексудативного запалення за морфологічними змінами органів та тканин. • Проаналізувати особливості морфологічних проявів різних видів ексудативного запалення в залежності від етіології та локалізації його у внутрішніх органах. • Пояснювати функціональне значення різних видів ексудативного запалення та його наслідків в залежності від етіології та його локалізації у внутрішніх органах.

Теоретичні питання до заняття 1. Визначення запалення. 2. Стадії запального процесу. 3. Альтерація, механізми, медіатори запалення. 4. Пато- і морфогенез ексудації. 5. Морфологічні форми ексудативного запалення. 6. Наслідки ексудативного запалення.

Актуальність теми: У будь-якому організмі у відповідь на пошкодження развиваються 2 головних процеси: обмеження разповсюдження пошкодження – запалення та відновлення структури та функції пошкодженої тканини – репарація та регенерація. Запалення – складна, комплексна судинно– сполучнотканинна (мезенхімальна), місцева реакція цілісного організма у відповідь на дію патогенного фактора (або пошкодження), яка має стадійний перебіг: альтерація, эксудація та проліферація.

Відмінності эксудату и транссудату Эксудат Трансудат Відносна щільність выще 1015 1005 -1015 Альбуміни, глобуліни 0, 5 -2. 0 2. 5 -4 Білок (г/л) выще 30 5 -25 выще 15 до 15 фібриноген, формені елементи крові, лізосомальні ферменти, біологічно активні речовини, продукти розпаду тканин. Поодинокі лімфоцити та ендотеліальні клітини Лейкоцити Состав

Морфогенез ексудативного запалення: При пошкодженні вслід за короткочасним спазмом артеріол відбувається разширення кровоносних судин (клінічно – гіпертермія та гіперемія) і сповільнюється кровоток, які супроводжуються підвищенням проникності судинної стінки та виходом рідини за межі судини. Еритроцити концентруються у дрібних судинах та відбувається підвищення в’язкости крові (стаз)

Крайове стояння лейкоцитів: Феномен, якому сприяє стаз, в результате якого лейкоцити, головним чином нейтрофіли, прилипають до ендотелію (адгезія) та проникають через судинну стінку в інтерстиціальну тканину (эміграція) Лейкоцити перетравлюють пошкоджуючі агенти, знищують бактерії, руйнують некротизовані тканини та чужорідні антигени

Стадії запалення: • АЛЬТЕРАЦІЯ: а). первинне пошкодження б). вторинне самопошкодження • ЭКСУДАЦІЯ: а). судинні реакції: ішемія; артеріальна гіперемія; змішана гіперемія; венозна гіперемія; змішаний стаз. б). екстравазація рідини в). маргінація лейкоцитів г). еміграція лейкоцитів д). позасудинні процеси: хемотаксис (міграція нейтрофілів у місце пошкодження), фагоцитоз. • ПРОЛІФЕРАЦІЯ: дія протизапальних медіаторів, активація фібробластів, фіброплазія та ангіогенез, репарація.

Стадії запальної відповіді: 1. Початкова: підвищення судинної проникності, експресія адгезивних рецепторів на ендотелії. 2. Інфільтрація: посилення експресії адгезивних рецепторів на ендотелії, хемотаксис, збільшення кількості лейкоцитів 3. Розрішення: активація лейкоцитів (фагоцитоз), збільшення їх кількості, синтез антитіл 4. Відновлення: посилення роста фібробластів, утворення нових судин, продукція колагену.

Класифікація ексудативного запалення: www. themegallery. com

Ексудат (від лат. exudare – виходити назовні) – рідина, багата білком та містить формені елементи крові; утворюється при запаленні внаслідок підвищення судинної проникності. Види ексудата: (залежать від кількості білку та виду мігруючих клітин) - серозний - гнійний - геморрагічний - фібринозний - змішаний (приклад: фібринозно - гнійний)

Серозне запалення: - Характеризується виділенням із судин ексудата; - Як правило, має гострий перебіг; - Виникає в серозних порожнинах (плевра, перикард, брюшина), на слизових та мозкових оболонках, рідше – у внутрішніх органах; - Наслідки: сприятливий (навіть у великій кількості эксудат розсмоктується). У внутрішніх органах (печінка, серце, нирки) за умов довготривалого серозного запалення може розвиватись склероз органа.

СЕРОЗНЕ ЗАПАЛЕННЯ: Пухирці на шкірі в результаті опіку або при вірусній інфекції – накопичення серозної рідини під епідермісом

ФІБРИНОЗНЕ ЗАПАЛЕННЯ: Характеризується утворенням ексудата з високим вмістом фібрину. Крупозна форма: при поверхневому пошкодженні серозних покривів або слизових оболонок, які вкриті одношаровим епітелієм. Эксудат у вигляді білувато-сірих плівок, легко відокремлюється. Дифтеритична форма: як правило, при глибокому пошкодженні слизових оболонок, які вкриті багатошаровим епітелієм. При відторгненні развиваються виразки.

Фібринозний перикардит:

Фібринозний перикардит

Фібринозный плеврит

Фібринозный перитоніт

Крупозная пневмония

Фібринозний ексудат в альвеолах

Дифтеритичний коліт 1. Слизова товстої кишки з виразкуванням 2 2. плівки фібрину в краях виразок 3. гнійна інфильтрація в стінці кишки. 1 1 3

Гнійне запалення характеризуеться утворенням великої кількості гною та гнійного эксудата, що містить нейтрофіли, некротизовані клітини та набрякову рідину. КЛАСИФІКАЦІЯ: Флегмона Абсцес Емпієма www. themegallery. com