Методи психологоуправлінського консультування КОНОНЕНКО Р В КОНСУЛЬТУВАННЯ

Методи психологоуправлінського консультування КОНОНЕНКО Р. В.

КОНСУЛЬТУВАННЯ ЯК СОЦІАЛЬНЕ І ЯВИЩЕ, ЩО СТАВИТЬ ЗА МЕТУ РІЗНОМАНІТНИХ ЗАВДАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНЕ ВИРІШЕННЯ І ДОПОМОГИ НАДАННЯ В НАЙРІЗНОМАНІТНІШИХ СФЕРАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА, ІСНУЄ НАСТІЛЬКИ Ж ДАВНО, ЯК І САМО ЛЮДСТВО, А РОДОНАЧАЛЬНИКОМ ПРОФЕСІЇ КОНСУЛЬТАНТ СТАВ ВЕЛИКИЙ КОНФУЦІЙ.

Під методом управлінського консультування розуміється загальна схема, сформована на основі суспільного досвіду результативних консультацій даного вигляду, яка дозволяє виробити відповідну програму дій. Існує наступна класифікація методів управлінського консультування, що допомагає здійснити швидкий пошук, вибір і ефективне використання найбільш відповідних проблемі організації моделі консультування методів:

Методи психолого-управлінського консультування Методологія управлінського консультування інтегрує методи і підходи багатьох наук, таких як соціологія, кібернетика, математична статистика, економіка, психологія та ін.

Метод вирішення змістовної частини проблем Методи збору інформації: опитування, інтерв’ю, анкетування, експертні оцінки, аналіз документів, соціопсихометричні спостереження групової роботи, ділові ігри; Методи обробки інформації: класифікація даних, аналіз проблем, порівняння, аналіз взаємовпливу, експрес-аналіз групової роботи, ділових ігор; Методи вирішення проблем; методи визначення проблем; метод побудови графіка проблем: дерево цілей із використанням експертних оцінок, методи оцінки пріоритетів проблем (експертний і логічний аналіз);

Методи розробки і оцінки рішень: методи вироблення альтернативних рішень, методи аналізу якості рішень, що приймаються, методи групової роботи, методи реалізації; Методи експериментальної перевірки: групова робота, ділові ігри; Методи перенесення результату в реальні умови: методи формування робочих груп, методи проведення проблемних нарад.

Метод роботи з клієнтом Перша частина класифікації включає методи, виділені по етапах консультування, друга являє собою методи організаційного розвитку. Методи роботи із клієнтом доцільно розглядати як методи:

технологічні – методи вдосконалювання виробничих процесів (наприклад, ротація, зміна і збагачення змісту робіт, дослідження зі зворотним зв'язком); структурні – методи створення нових ролей, нових підрозділів або нових відносин підпорядкованості (горизонтальна і вертикальна диференціація, формалізація, централізація, координація);

керування людськими ресурсами – методи, спрямовані на оздоровлення організаційного клімату і між особистісних відносин, цінностей, здоров'я, функціонування та існування (навчання, тренінг, втручання в індивідуальний і груповий розвиток), методи залучення в керування (системи винагороди); методи, орієнтовані на поліпшення між групових, між особистісних відносин (Т-групи, методи формування команд, рольовий аналіз, метод конфронтації й ін. ); методи роботи з індивідуумом (індивідуальний тренінг, консультування, Гештальд-тренінг).

Класичним методом навчального консультування є так званий лабораторний метод (метод Т-групи). Під "лабораторією консультування" мається на увазі поведінковоорієнтовано навчальне середовище, що створює можливість дій з боку учасників, що імітують реальні управлінські ситуації та процеси. Основні цілі - навчити тому, як краще взаємодіяти з іншими співробітниками, як розв'язувати поведінкові проблеми, а головне навчити, як стати гарним керівником консультантів.

Існує три види навчального консультування у формі лабораторії: організаційна лабораторія; лабораторія по розбору ризикової ситуації; лабораторія по життєдіяльності організації.

Метод вирішення управлінських проблем Реструктуризація – процес цілеспрямованих якісних змін підприємства в цілому або окремих підсистем із метою активного використання можливостей, що з'являються, і усунення виникаючих загроз.

Реінженірінг – фундаментальне переосмислення і радикальне перепроектування ділових процесів організації для досягнення різких стрибкоподібних поліпшень у вирішальних показниках діяльності компанії – вартість, якість, сервіс, темпи. Реінженірінг - великомасштабний процес, що охоплює всі аспекти діяльності організації, а тому трудомісткий, довгостроковий і хворобливий, що зачіпає інтереси не тільки організації в цілому, але і окремих груп і індивідумів.

Менеджмент-аудит – виконання робіт в області управлінських ревізій. Ставиться до методів діагностики. За його допомогою здійснюється діагностичний аналіз конкурентних переваг організації, обумовлених сумарним впливом безлічі факторів - сильних і слабких сторін, сприятливих можливостей і погроз зовнішнього оточення.

Бенчмаркінг - це механізм порівняльного аналізу ефективності роботи однієї компанії із показниками інших, більш успішних. Бенчмаркінг знаходить застосування у всіх сферах діяльності підприємства - у логістиці, маркетингу, керуванні персоналом і т. ін.

Аутосорсінг - новий підхід до підвищення ефективності діяльності організації без істотних витрат, заснованому на повній або частковій передачі рутинних функцій підприємства (наприклад, таких як бухгалтерські розрахунки, розрахунок податків, керування персоналом і т. п. ) контрагентові (консалтингової компанії) з метою зосередження власних зусиль на рішенні ключових стратегічних завдань.

Даунсайзінг – спосіб зниження витрат виробництва, заснований на зниженні чисельності працівників. Організаційні інтервенції - це заходи, пов'язані із впливом на організацію, які покликані внести в її діяльність позитивні зміни і закріпити їх. Особи, які по своєму положенню можуть і повинні брати участь у стратегічному плануванні діяльності і розвитку організації, знайомляться із результатами діагностики, а потім запрошуються на спеціальну зустріч - сесію стратегічного планування. Основний фактор її успіху - майстерність консультанта.

Методи консультування, спрямовані на подолання конфліктів У цілому схему втручання можна представити в такий спосіб: 1. Завоювання авторитету в сторін. Сторони повинні прагнути до позитивного розв'язання конфлікту і діяти відповідним чином за допомогою консультанта. Тому для консультанта дуже важливо встановити гарні взаємини з обома сторонами, не віддаючи переваги ні однієї із них, оскільки в такому випадку його діяльність не буде ефективною.

2. Визначення структури взаємин. Консультант повинен ясно уявляти собі структуру сторін - учасників конфлікту. Неясне лідерство, внутрішня силова боротьба, гостре суперництво між фракціями і інші фактори можуть стати значною перешкодою до розв'язання конфлікту. Дуже важливо познайомитися з формальними і неформальними лідерами і знати не тільки їхню думку, але і ступінь їхньої готовності до активної співучасті в процесі врегулювання конфлікту.

3. Підтримка рівноваги сторін. Без певної симетрії у відносинах між сторонами консультант не зможе виконувати свої обов'язки. Консультант повинен проявляти активність, насамперед, при наявності безвихідних ситуацій. Фактично безвихідна ситуація (або загроза її виникнення внаслідок того, що сторони мають більш-менш рівну силу) виявляється рушійним фактором для вивчення природи, характеру конфлікту, його наслідків і альтернативних рішень.

4. Підтримка «оптимального» рівня інтенсивності конфлікту. Висока інтенсивність конфлікту сильно ускладнює керування їм і навіть у ряді випадків робить його неможливим. Таке положення обумовлюється тим, що жодна із сторін не виявить готовності спілкування з іншою стороною. . Конфлікти можуть вступати в таку фазу, при якій сторони не проявляють бажання здійснювати зміни, оскільки стан конфлікту став для них звичним.

Висновки - одним із механізмів вироблення адекватного змісту сучасної післядипломної освіти є застосування управлінського консультування. Тенденції становлення особистісно-гуманної освіти в Україні вимагають реформування системи післядипломної педагогічної освіти в напрямку адаптації.

- управлінське консультування – це особистісно орієнтоване, сервісне, таке, що допомагає удосконалювати практику управління, підвищувати індивідуальну продуктивність та ефективність діяльності освітньої організації в цілому. - управлінське консультування сприяє ідентифікації й аналізу управлінських проблем і можливостей; розробці альтернативних варіантів їх вирішення; реалізації рекомендацій та впровадженню конструктивних змін.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ