Методи фінансування бюджетного дефіциту
1) кредитно-грошова емісія (монетизація) 2) боргове фінансування 3) за рахунок політики податкової Кредитно-грошова емісія пов'язана з випуском в обіг додаткової маси грошей для фінансування саме бюджетного дефіциту. Але безконтрольна емісія грошей посилює інфляцію, погіршує стан грошового обігу, спричиняє тяжкі наслідки у сфері економічних та соціальних відносин. Унаслідок монетизації дефіциту бюджету держава може отримати сеньйораж — дохід від друкування та карбування грошей. Він виникає, якщо темпи зростання грошової маси перевищують темпи зростання реального ВВП, у результаті чого середній рівень цін збільшується і в країні починає наростати інфляція. У зв'язку з цим усі економічні агенти платять своєрідний інфляційний податок, що виникає шляхом перерозподілу частини їх доходів на користь держави через які ціни зростають. Інфляційний податок — це втрата капіталу власниками грошових коштів унаслідок інфляції. Покриття бюджетного дефіциту за допомогою боргового фінансування, тобто здійснення державних запозичень за рахунок випуску та реалізації державних цінних паперів (облігацій, казначейських векселів тощо) на внутрішньому та зовнішньому ринках за визначених умов, витісняє частину інвестицій із виробничого процесу, зумовлює зменшення чистого експорту, збільшення ринкової ставки відсотка і зниження споживчих видатків. Державні цінні папери "зв'язують" частину грошових коштів населення та фінансових ресурсів підприємств, зокрема комерційних банків, які у зв'язку з цим виконують менше активних операцій, тобто згортають обсяги кредитних та інвестиційних операцій. Грошовий ринок реагує на підвищення попиту на гроші зростанням відсоткової ставки. Це зростання призводить до скорочення приватних інвестицій, що пов'язано з виникненням так званого ефекту витіснення, який значною мірою послаблює стимулюючий ефект фіскальної політики. Ефект витіснення визначається тим, що чим більший дефіцит, тим вищий обсяг заощаджень, який використовується з метою фінансування державних видатків і тим меншою є величина коштів, доступних для фінансування інвестицій. Ще одним методом фінансування бюджетного дефіциту є упровадження зваженої податкової політики. Проблема збільшення податкових надходжень до державного бюджету виходить за межі фінансування бюджетного дефіциту, оскільки вона пов'язана з проведенням комплексної податкової реформи, спрямованої на зменшення податкових ставок і розширення бази оподаткування, відповідно до концепцій економістів неокласичної школи, головним аргументом яких є те, що великі податки порушують можливості нагромадження
Джерела фінансування бюджетного дефіциту
1. Інфляційні 2. Неінфляційні Дефіцит бюджету часто покривають додатковою емісією грошей. Внаслідок такої емісії розвивається неконтрольована інфляція, підриваються стимули для інвестицій, знецінюються заощадження населення, відтворюється бюджетний дефіцит. фінансування дефіциту бюджету здійснюється за рахунок запозичень на внутрішніх та зовнішніх фінансових ринках та за рахунок використання залишків бюджетних коштів. Позики здійснюються у вигляді продажу державних цінних паперів (облігацій, векселів), позик у позабюджетних фондів (наприклад, у Пенсійного фонду або у фонду допомоги по безробіттю) або через одержання кредиту в банку. Останню форму фінансування бюджетного дефіциту використовує місцева влада. Зовнішні позики для покриття дефіциту державного бюджету в таких міжнародних організаціях, як Міжнародний Валютний Фонд, Світовий Банк і в розвинених країнах та їхніх об’єднаннях типу ЄС тощо також дуже часто застосовуються; трансферти – фінансування у вигляді безоплатної допомоги. Зменшити дефіцит бюджету уряд може і шляхом накопичення заборгованості – прострочування платежів по боргах або за куплені товари, а також за рахунок підвищення податків. Ці заходи теж мають неінфляційний характер.
А) внутрішні Їх надають: інші органи державного управління; центральний банк; депозитні та недепозитні фінансові установи; нефінансові установи; домогосподарства Б) зовнішні Їх надають органи державного управління; міжнародні організації; фінансові установи, що не є міжнародними організаціями; інші нерезиденти В) інші У випадку касового виконання бюджету фінансування дефіциту бюджету може здійснюватись за рахунок касових залишків утворених в минулому році; надходжень від приватизації тощо. Особливістю касового методу виконання бюджету є те, що усі операції фіксуються в момент виникнення права на отримання платежу чи зобов'язання щодо його здійснення. У цьому разі можливе утворення "технічних" джерел фінансування дефіциту бюджету, зокрема за рахунок залишку коштів на бюджетних рахунках, покриття дефіциту за рахунок зміни валютних курсів і т. д. Наприклад, фінансування за рахунок коштів, що надійшли роком раніше від запозичень чи приватизації і які не були використані на фінансування дефіциту бюджету, буде відноситись до джерел
У міжнародній практиці переважно використовуються два шляхи розмежування внутрішніх та зовнішніх запозичень: за ознакою резидентності інвестора та за валютою здійснення запозичення. Ознака резидентності використовується як методологічна основа Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, Базельським комітетом міжнародних розрахунків та більшістю розвинутих країн світу. Натомість валютна ознака при розподілі запозичень на внутрішні і зовнішні використовується досить рідко, зокрема в Австралії, Франції, Бельгії та практично всіма країнами, що не належать до розвинутих. В окремих випадках, при відсутності інших можливостей, як джерело фінансування дефіциту бюджету уряди використовують емісійне фінансування, яке залучається від центрального банку (сеньйораж). Емісійне джерело формально не є частиною внутрішніх заощаджень приватного сектора, однак воно впливає на їх реальну вартість внаслідок підсилення інфляції і, фактично, здійснюється за рахунок заощаджень приватного сектора внаслідок їх знецінення. На відміну від інших джерел фінансування, емісійне фінансування не має добровільного характеру. У більшості країн світу існують законодавчо встановлені норми, які забороняють центральному банку здійснювати подібне фінансування дефіциту бюджету. Однак на практиці існує достатньо способів, щоб обійти ці заборони. Серед них: збільшення обсягів перевищення доходів над витратами центрального банку, що не пов'язані з цілями грошово-кредитної політики і спрямовуються в дохідну частину бюджету; проведення центральним банком квазіфіскальних операцій; неформальні тристоронні угоди між урядом, центральним банком та визначеним комерційним банком щодо рефінансування центральним банком такого банку під заставу придбаних в уряду державних цінних паперів.
Динаміка дефіциту Державного бюджету України за 1991 -2003 роки, млн. грн. 7000 6000 5000 4000 3000 дефіцит бюджету 2000 1000 0 -1000 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 роки Динаміка дефіциту Державного бюджету України за 2004 -2013 роки, млн. грн. 70000 60000 50000 40000 30000 20000 дефіцит бюджету 10000 0 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 роки
Частка дефіциту державного бюджету України у ВВП за 2004 -2013 роки, % 5. 9 7. 0 6. 0 4. 4 5. 0 4. 0 3. 9 3. 8 3. 0 1. 8 2. 0 1. 4 1. 3 2007 2008 дефіцит бюджету 1. 8 0. 7 1. 0 0. 0 2004 2006 2009 2010 2011 2012 0. 7 0. 6 роки 2013 Частка первинного дефіциту Державного бюджету у ВВП 0. 8 за 2004 -2013 роки, % 0. 8 % 2005 0. 6 0. 5 0. 4 0. 2 0. 3 0. 2 частка дефіциту у ВВП 0. 2 0. 1 0. 0 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 роки 2013
Методи скорочення дефіциту Державного бюджету України Роки 19911993 Методи Пояснення Наслідки грошово. Дефіцит державного бюджету в 1991 р. становив 14% від розвивається гіперінфляція інфляція, стимули для кредитна емісія ВВП, у 1992 р. він зріс у двічі і становив 29% від ВВП підриваються (монетизація) довгострокових інвестицій, Покриття дефіциту шляхом додаткової емісії дав ефекти в розкручується спіраль цін — заробітна короткостроковому періоді, але надалі все повернув в старе плата і заощадження населення знецінюються. Реальний рівень положення тільки в більших масштабах. заощаджень у ВВП знижується. 199519992003 20042013 уряд не міг покрити дефіциту Держбюджету за рахунок іноземних витісняє частину інвестицій із боргове фінансування позик і, враховуючи, що внутрішні придбання державних облігацій виробничого процесу, зумовлює значно знизилися наприкінці десятиліття, НБУ був змушений виконувати роль «кредитора-рятівника» . Зміна ролі НБУ у фінансуванні бюджетного дефіциту з 1995 року, коли було випущено перші державні облігації, до 1999 року. Причиною звернення до боргових джерел була кризова ситуація в економіці, що не давала можливості нарощувати дохідну базу бюджету. , та необхідність відмови від емісії ресурсів. бездефіцитний у середньостатистичному вимірі мав місце фактично бездефіцитний бюджет Профіцит бюджету 2000 року зняв потребу створення нових бюджет боргів по облігаціях, але НБУ продовжував тримати величезну кількість неоплачених державних цінних паперів. Це нав’язало НБУ ключову роль у сфері приватних та державних фінансів, перетворивши його безпосередньо на гравця на внутрішніх кредитних ринках: замість виконання більш притаманної йому ролі — незацікавленого органу з регулювання. дійснення державних запозичень за рахунок випуску та реалізації боргове фінансування державних цінних паперів (облігацій, казначейських векселів тощо) на внутрішньому та зовнішньому ринках за визначених умов. зменшення чистого. Тобто, зумовлює вилучення з ринку валових заощаджень фізичних осіб і прибутків юридичних і, як наслідок, скорочення джерел фінансування інвестицій. послаблення боргової залежності держави і стабілізації гривні. Профіцитний бюджет надав можливість погасити частину внутрішнього боргу. витісняє частину інвестицій із виробничого процесу, зумовлює зменшення чистого експорту, збільшення ринкової ставки відсотка і
Загальні наслідки покриття бюджетного дефіциту шляхом грошовокредитної емісії в Україні, 1991 -1995 роки 25, 000. 00 Динаміка бюджетного дефіциту валових інвестицій України за 1992 -2000 роки, млн. дол. США 20, 000. 00 15, 000. 00 дефіцит держ бюджету 10, 000. 00 валові інвестиції грошова маса 5, 000. 00 1992 -5, 000. 00 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
Зміна ролі НБУ у фінансуванні бюджетного дефіциту, 1995 -1999 роки
Бюджетний дефіцит та інвестиційна активність в Україні Динаміка бюджетного дефіциту та прямих іноземних інвестицій України за 2004 -2013 роки, млн. дол. США 60, 000. 00 50, 000. 00 40, 000. 00 30, 000. 00 дефіцит держ бюджету 20, 000. 00 інвестиції в Україні 10, 000. 00 інвестиції з України 0. 00 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Вплив різних методів на основні показники розвитку економіки і якості життя Дефіцит, млн. дол. США ВВП на душу населення, дол. США рівень доходів населення у ВВП рівень заощаджень у ВВП млн. грн. Динаміка 70000 1 0, 54 0, 89 0, 59 дефіциту Державного бюджету 35, 000 Динаміка ВВП на душу населення в Україні, 2004 -2013, грн 31, 984 30, 953 28, 488 60000 30, 000 50000 23, 600 25, 000 20, 495 19, 832 40000 20, 000 15, 496 30000 15, 000 дефі. . . 20000 10, 000 10000 11, 630 9, 372 5, 000 0 роки 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 7, 273 0 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 ВВП на душу населе ння.
Бюджетний дефіцит та рівень доходів та заощаджень у ВВП за 2004 -2013 роки 120. 00 97. 91 100. 00 80. 00 79. 46 86. 40 86. 75 86. 48 101. 72 97. 29 100. 72 105. 12 89. 20 60. 00 рівень доходів населення у ВВП рівень заощаджень у ВВП 40. 00 20. 00 9. 17 10. 34 8. 12 6. 63 8. 80 5. 49 14. 95 9. 46 10. 18 9. 11 0. 00 2004 2005 2006 2007 2008 2010 2011 2012 2013 Частка дефіциту державного бюджету України у 5. 9 ВВП, % 6. 0 4. 4 5. 0 4. 0 2009 3. 8 3. 0 1. 8 2. 0 1. 4 дефіцит бюджету 1. 8 1. 3 0. 7 1. 0 роки 0. 0 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Бюджетний дефіцит та державний борг в Україні за 2004 -2013 роки Структура державного боргу за 2003 -2013 роки, млн. дол. США 100 90 80 70 60 50 40 69 69 69. 6 74. 9 75 65. 8 59. 9 56. 2 54. 8 52. 3 45. 4 Зовнішній борг Внутрішній борг 30 20 10 0 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Динаміка державного боргу та бюджетного дефіциту в Україні за 2004 -2013 роки, млн. дол. США 70, 000. 00 60, 000. 00 50, 000. 00 40, 000. 00 Держ борг 30, 000. 00 Дефіцит 20, 000. 00 10, 000. 00 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Рівень соціальних стандартів та дефіцит бюджету 70000 млн. грн. 60000 Динаміка дефіциту Державного бюджету 50000 40000 30000 20000 дефіцит. . . 10000 0 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 роки 2013
Динаміка перевищення видатків бюджету над доходами Доходи/видатки бюджету, млн. дол. США 120, 000. 00 100, 000. 00 80, 000. 00 Видатки 60, 000. 00 Доходи 40, 000. 00 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Кредитування України Кредитування за вирахуванням погашення, млн. дол. США 600 500 400 300 кредитування за вирахуванням погашення 200 100 0 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Співвідношення зовнішнього/внутрішнього фінансування 2013 2012 2011 2010 2009 Внутрішнє фінансування Зовнішнє фінансування 2008 2007 2006 2005 2004 -4000 -2000 0 2000 4000 6000 8000 10000
Кредитування України із зовнішніх джерел Кошти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій, млн. грн. 1, 600, 000. 00 1, 400, 000. 00 1, 200, 000. 00 1, 000, 000. 00 800, 000. 00 Кошти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій 600, 000. 00 400, 000. 00 200, 000. 00 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Динаміка внутрішнього державного боргу України за останні 10 років 35000. 00 30000. 00 Заборгованість перед банківськими установами 25000. 00 20000. 00 Заборгованість перед юридичними особами 15000. 00 10000. 00 5000. 00 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
В подальшому необхідним є розвиток внутрішнього ринку державних запозичень, що дозволить мобілізувати необхідні кошти для виконання державою її функцій і здійснення платежів за державним боргом, та забезпечить фінансування потреб держави з мінімально можливим рівнем витрат та ризиків у довгостроковій перспективі.
Дякуємо за увагу!
Скачать презентацию Методи фінансування бюджетного дефіциту 1 кредитно-грошова емісія
Etap4.1.pptx