МЕТАЛИ Робота учениці 10 класу Дохват Вероніки

Зарегистрируйтесь, чтобы просмотреть полный документ!

Фізичні та хімічні властивості метали Мета ли ( від грец. μέταλλον — «шахта» , «кар'єр» , «добування з надр землі» )[1] — клас хімічних елементів і речовин з такимихімічними та фізичними властивостями: добре проводять еле ктричний струм і тепло, непрозорі, але здатні відбивати світло (мають металічний блиск), ковкі, що дозволяє надавати виробам з них потрібної форми та розвальцьовувати їх, пластичні, що дає можливість витягати їх у тонкий дріт. при участі у хімічних реакціях є донорами електронів (віддають електрони).

Властивості механічні (ударна в'язкість, пластичність, міц ність і твердість металу) технологічні (фізична і тех нологічна зварюваність, ковкість, пла вкість, оброблюваність різанням) фізичні (колір, питома маса, теплова і електрична провідність, магнітні якості) хімічні (стійкість проти корозії, жароміцність )

Метали в природі Метали складають понад 80% усіх хімічних елементів. Переважна більшість металів зустрічається в природі у вигляді різних сполук і лише деякі з них — у вільному стані. Це так звані самородні метали (золото і платина), а також інколи срібло, ртуть, мідь та інші метали. Мінерали і гірські породи, придатні для добування з них металів заводським способом, називаються рудами. Важливішими рудами є оксиди (Fe 2 O 3, Fe 3 O 4, Al 2 O 3 • n. H 2 O, Mn. O 2 тощо); сульфіди (Zn. S, Pb. S, Cu 2 S, Hg. S і ін. ), солі (Na. Cl, KCl, Mg. Cl 2 Ca. CO 3 і т. д. ). Малоактивні метали зустрічаються переважно у вигляді оксидів і сульфідів, а активні (лужні і лужноземельні) — винятково у вигляді солей.

Групи металів за використанням Широко використовуються такі групи металів: чорні метали — залізо, манган, хром - є основними продуктами чорної металургії, а їх сплави використовують у всіх галузях машинобудування; дорогоцінні метали - золото, срібло і платина - використовують в ювелірній промисловості, електроніці, електротехніці, хімічній промисловості; важкі метали - мідь, цинк, олово і свинець - застосовують в машинобудуванні, електротехніці, енергетиці; рідкісні важкі метали нікель, кадмій, вольфрам, молібден, манган, кобальт, ванадій, бісмут - використовують як тугоплавкі конструкційні матеріали, а також в сплавах з чорними металами як легуючі елементи; легкі метали - алюміній, титан і магній - використовують як конструкційні матеріали в авіації, космічній галузі, автомобилебудуванні; лужні метали - калій, натрій і літій - використовують переважно у сполуках у вигляді солей та електролітів; лужноземельні метали - кальцій, барій і стронцій - застосовують в хімії

Золото Аурум (Au) — хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал золото. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву злото, що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується впоезії. Назва ж хімічного елемента Аурум походить від латинського слова aurum, що в перекладі буквально означає золото.

Ртуть або Меркурій ( англ. mercury, нім. Qu ecksilber n, лат. hydrargyrum — водянисте срібло) — хімічний елемент. Символ Hg, атомний номер 80, атомна маса 200, 59 а. о. м. Ртуть — сріблястобілий важкий метал, рідкий при кімнатній температурі.

Срібло — хімічний елемент в періодичній таблиці із атомним номером 47, й хімічним символом Ag. Срібло поряд з золотом і міддю належить до перших металів цивілізації. Срібло є малоактивним металом, внаслідок хімічної стійкості його відносять до благородних металів. Чисте срібло білого кольору.

Мідь (традиційна назва) або Купрум (назва хімічного елемента в новій хімічній термінології, від лат. Cuprum) (хімічний символ Cu) — хімічний елемент з атомним номером 29, що в чистому вигляді складає хімічну речовину мідь (до простої речовини назва «купрум» не застосовується). Атомна маса міді 63, 546. Це пластичний ковкий перехідний метал червонувато-золотистого кольору (рожевий за відсутності оксидної плівки), добрий провідник тепла і електрики. Віддавна його широко використовувала людина.

Олово Ста нум або о лово (Sn від лат. stannum) — хімічний елемент з атомним номером 50 та атомною масою118, 69, що утворює просту речовину, метал олово (цину[1]). В українській хімічній термінології радянського періоду оловом називали як хімічний елемент, так і його просту речовину, тоді як термін «станум» , запроваджений в ході реформи хімічної термінології, може вживатися лише стосовно хімічного елемента (але не простої речовини). Давня традиційна назва «цина» (що може стосуватися також і цинку[2]) в українській хімічній літературі радянського й післярадянського періоду практично не вживається.

Свинець Плюмбум (Pb) — хімічний елемент з атомним номером 82 групи 14 періодичної системи елементів, проста речовина якого свинець (оливо[1]) — важкий, м'який, ковкий, сірий метал. Застосування Використовується у виробництві акумуляторів.

Залізо Залі зо або ферум[1] — хімічний елемент з атомним номером 26, що позначається в хімічних формулах символом Fe[2] (від латинського ferrum, що в перекладі означає «залізо» ). Атомна маса заліза 55, 847. Проста речовина залізо - це сріблясто-сірий, пластичний і ковкий метал, який легко окиснюється, утворюючи оксиди феруму у вигляді товстої плівки (іржі), що сповільнюють подальше руйнування заліза.

Історична довідка В стародавні часи і в середні віки вважалося, що існує лише сім металів: золото, срібло, мідь, олов о, свинець, залізо, ртуть. За уявленнями алхіміків метали зароджувалися в земних надрах під впливом променів планет і поступово украй повільно удосконалювалися, перетворюючись на срібло і золото. Алхіміки вважали, що метали — речовини складні, які складаються з «металічного начала» (ртуті) і «начала горючості» (сірки). На початку 18 століття набула поширення гіпотеза, за якою метали складаються із землі і «вогняної субстанції» — флогістону.

Науки, що вивчають метали Фізика металів (металофізика) — розділ фізики, який вивчає атомно-кристалічну, дефектну і гетерофазну структури металів і сплавів, їх фізико-хімічні властивості. Вивчає також процеси, що мають місце у металах і сплавах за їх отримання, механічної і термічної обробки та в різних умовах експлуатації. Металофізика є теоретичною основою металознавства.

Науки, що вивчають метали Фізика металів (металофізика) — розділ фізики, який вивчає атомно-кристалічну, дефектну і гетерофазну структури металів і сплавів, їх фізикохімічні властивості. Вивчає також процеси, що мають місце у металах і сплавах за їх отримання, механічної і термічної обробки та в різних умовах експлуатації. Металофізика є теоретичною основою металознавства.

Скачать презентацию МЕТАЛИ Робота учениці 10 класу Дохват Вероніки

Метали.pptx

Количество слайдов: 15