Метаболічний синдром Х Доцент кафедри ендокринології з курсом ЛФК і СМ Скрипник Надія Василівна
Метаболічний синдром Х (синдром “Нового світу”) Інсулінонезалежний цукровий діабет (або порушення толерантності до вуглеводів) та інсулінорезистентність ü Ожиріння (по андроїдному типу) ü Дисліпідемія ü Ішемічна хвороба серця ü Артеріальна гіпертензія ü Мікроальбумінурія ü Гіперурікемія ü Гіперлептинемія та резистентність до лептину ü Порушення реології крові ü
Інсулінорезистентністьпервинне, селективне і специфічне порушення біологічної дії інсуліну, яке супроводжується зниженням утилізації глюкози та хронічною компенсаторною гіперінсулінемією, що дає патофізіологічну основу серії метаболічних порушень, які відіграють провідну роль в патогенезі ІНЗЦД, ІХС, гіпертонічної хвороби, ожиріння.
Причини інсулінорезистентності: 1. Дефект інсулінових рецепторів 3. Підвищення рівня атерогенних ліпопротеінів: §зменшення окислення глюкози і синтезу глікогену §порушення зв’язування інсуліну з рецепторами 5. Збільшення рівня аміліну 2. Пострецепторні порушення: §зниження активності кіназ інсулінового рецептора. §Порушення внутрішньоклітинного транспорту глюкози (Clu. T) §Зниження активності основних ферментів гліколізу 4. Феномен зворотної регуляції (down regulation) 6. Антагоністи інсуліну: §Контрінсулярні гормони §Антитіла до інсуліну §Антитіла до рецепторів інсуліну 7. Порушення механізмів регуляції продукції глюкози в печінці
Стани, які супроводжують інсулінорезистентність Фізіологічна ІР: Ендокринна ІР: Пубертатний вік Вагітність Нічний сон Дієта, збагачена жиром Тиреотоксикоз Гіпотиреоз Синдром Кушинга Акромегалія Феохромацитома Метаболічна ІР: Неендокринна ІР: Діабет типу 2 Декомпенсація дібету типу 1 Дібетичний кетоацидоз Ожиріння Виражена недостатність харчування Гіперурикемія Гіпоглікемія Зловживання алкоголем Есенціальна гіпертонія Хронічна ниркова недостатність Цироз печінки Ревматоїдний артрит Серцева недостатність Травма, опіки, сепсіс Ракова кохексія Acanthosis nigricans
ПАТОГЕНЕЗ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ Гіперінсулінемія Ожиріння Синтез і секреція ЛПДНЩ ; Розпад ЛПВЩ ; Обмін ліпідів в печінці Інсулінорезистентність Інсуліновий рецептор Первинний генетичний дефект Включення і Підвищення Реабсорбція Підвищення активатора активності деградація плазміногену і натрію симпатоліпідів фібріногену адреналової Нирки Інтима судин Система системи зсідання крові Транспорт катіонов Na+ , Ca+2 , Mg+2 , p. H Внутрішньоклітинний вміст Проліферація , Тонус Гладкі м’язи судин Об’єм , Резистентність Гіпертонія Ішемічна хвороба серця
Клінічні і лабораторні показники метаболічного синдрому Х Показник ІНЦД Наявність синдрому діагностується за наступних умов + Гіпертонічна хвороба у батьків + Рання ІХС у батьків + Ожиріння/ІМТ 30 кг/м 2 Об’єм талії/об’єм стегон 0, 85 у жін. , 0, 9 у чол. Рівень А/Т 130/85 м. рт. ст. Тригліцериди 2, 3 ммоль/л ЛПВЩ 0, 9 ммоль/л у чол. 1, 0 ммоль/л у жін. Загальний холестерин 5, 2 ммоль/л
Критерії лабораторної діагностики метаболічного синдрому Тест толерантності до глюкози Порушений Нормальний Діабет Глюкоза крові натще 6, 1 ммоль/л 6, 1 ммоль/л Глюкоза через 2 год 7, 8 ммоль/л 7, 8 -11, 1 ммоль/л 11, 1 ммоль/л Додаткові обстеження ІРІ 1 25, 0 ІРІ 2 28, 1 мкод/мл СП 1 1, 2 СП 2 1, 4 нмоль/л Імунореактивний інсулін С-пептид Норма ІРІ 1 25, 0 ІРІ 2 28, 1 мкод/мл СП 1 1, 2 СП 2 1, 4 нмоль/л Метаболічний синдром
Визначення інсулінорезистентності ( ІР ) (формула НОМА) (Рівень інсуліну) х (рівень глюкози) Х 100% IP = 22, 5 норма – 59 – 161% інсулінорезистентність - нижче 59% Визначення функції бета-клітин 20 х рівень інсуліну Функція бета-клітин = __________ х 100% (рівень глюкози – 3, 5) норма – 70 – 150% нижче 70% - зниження функції бета-клітин
Як виявити ожиріння? ІМТ (індекс Кетле) = Маса тіла (кг) Зріст (м 2) Діагностичне значення показника індексу маси тіла 18, 5 кг/ м 2 Недостатня маса тіла 18, 5 2, 4 кг/ м 2 Нормальна маса тіла 25, 0 кг/ м 2 надмірна маса тіла 25, 0 – 29, 9 кг/ м 2 Початкова стадія ожиріння І ступеня 30, 0 – 34, 9 кг/ м 2 Ожиріння ІІ ступеня 35, 0 – 39, 9 кг/ м 2 Ожиріння ІІІ ступеня 40, 0 кг/ м 2 Ожиріння ІV ступеня
Як визначити тип розподілу жирової тканини? ІТС = ОТ (см) ОС ОТ – вимірюється по найменшому колу нижче грудної клітки над пупком ОС - по найбільшому колу на рівні сідниць Діагностичне значення показника ІТС 0, 8 – 0, 9 Проміжний тип розподілу жирової тканини 0, 8 Гіноїдний (периферичний) тип розподілу жирової тканини 0, 9 у чол. 0, 85 у жін. Андроїдний (абдомінальний, вісцеральний, центральний) тип розподілу жирової тканини
Патогенез ІНЗЦД (ІІ типу) Генетична схильність (не пов’язана з системою HLA) ГІПОФІЗ Порушення регуляції апетиту Порушення секреції енкефаліна, ендорфінів, простагландинів, шлунково ‑ кишкових гормонів ‑ і ‑ адренергічної рецепції Змінюється секреція інсуліну Переїдання Гіперінсулінемія Ожиріння Можливий дефект в секреції інсуліну Зниження кількості рецепторів до інсуліну Інсулінорезистентність Відносна інсулінова недостатність Підвищення функції ‑ клітин Виснаження сеукреторної активності ‑ клітин Абсолютна інсулінова недостатність
Патогенез цукрового діабету типу 2 Сучасні методи лікування діабету типу 2 Дефіцит секреції інсуліну Інсулінорезистентність Дефіцит секреції інсуліну
Лікування метаболічного синдрому Х Зниження маси тіла Ø Збільшення фізичної активності Ø Лікування артеріальної гіпертензії Ø Антигіперглікемічна терапія Ø Аспірин Ø Гіполіпідемічна терапія Ø
Критерії компенсації вуглеводного обміну у хворих на цукровий діабет 2 типу (ВООЗ, 1998) Показники Норма Ризик макроангіопатій Ризик мікроангіопатій Глікозильований гемоглобін Hb. Alc (%) < 6, 5 >7, 5 < 5, 5 < 7, 5 > 5, 5 > 7, 5 > 6, 1 > 9, 0 Глюкоза капілярної крові (ммоль) Натще Після їжі через 2 години (пік)
Критерії стану ліпідного обміну у хворих на цукровий діабет 2 типу (ВООЗ, 1998) Норма Ризик макроангіопатій Ризик мікроангіопатій Загальний холестерин (ммоль/л) <4, 8 - 6, 0 >6, 0 Холестерин ЛНГ (ммоль/л) <3, 0 - 4, 0 >4, 0 Холестерин ЛВГ (ммоль/л) >1, 7 1, 0 - 1, 2 <1, 0 Тригліцериди (ммоль/л) <1, 7 - 2, 2 >2, 2 Показники
Антигіпергликемічні препарати 1 Бігуанди 2 Тіазолідинедіони 3 Похідні бензойної кислоти 4 Похідні інсулотропної амінокислоти 5 Препарати групи сульфанілсечовини 6 Препарати, сповільнюючі всмоктування вуглеводів 7 Комбіновані препарати 8 Інсулінотерапія Метформін Сіофор Діанормет Розіглітазон (авандія) Піоглітазон Репаглінід (новонорм) Натеглінід (старлікс) ІІ генерація: глібенкламід (манініл) гліквідон (глюренорм) гліклазид (діабетон. MR) ІІІ генерація: глімепірід (амаріл) Акарбоза, міглітол Глібомет
Бігуаніди Сповільнюють швидкість абсорбції глюкози в кишечнику Покращують периферичну утилізацію глюкози Збільшують кількість інсулінових рецепторів Знижують інактивацію інсуліну Пригнічують глюконеогенез в печінці Зменшують ліпогенез Потенціюють ефект інсуліну Механізм дії бігуанідів Підвищують ліполіз Фібрінолітична дія Мають анорексигенну дію Гіполіпідемічна дія Підвищують анаеробний гліколіз
Новизна вибору в лікуванні ЦД 2 типу Унікальний комплексний підхід: Зниження інсулінорезистентності Стимуляція секреції інсуліну = Гарантія досягнення цілей в лікуванні цукрового діабету 2 типу
Яким чином активація PPAR посилює дію інсуліну та нормалізує рівень глюкози у крові? Збільшена диференціація преадіпоцитів Адипоцит PPAR Чутливість до інсуліну та здатність до утилізації глюкози/ відкладення ліпідів Печінка Зниження ліполізу та циркуляції вільних жирних кислот Зниження утворення глюкози у печінці Еугликемія Скелетні м’язи ТГ& ПКС Авандія та інсулін PPAR
Секреція інсуліну Розіглітазон Сульфонілмочевина Репаглінід Гіперглікемія Рівень глюкози після приймання їжі âАкарбоза â Метформін Синтез глюкози Захват глюкози Метформін Розіглітазон
Вибір антигіпертензивного препарату для хворих з метаболічним синдромом Х l Висока антигіпертензивна активність при мінімумі побічних ефектів; l Покращувати чутливість тканин до інсуліну, не порушувати вуглеводний обмін, не збільшуваати інсулінорезистентність; l Не порушувати ліпідний спектр крові або бути метаболічно нейтральним; l Володіти кардіопротекторною та нефропротекторною дією; l Не погіршувати протікання інших (не судинних) ускладнень цукрового діабету.
Сучасні групи антигіпертензивних препаратів для хворих з метаболічним синдромом Х 1. Діуретики (Фурасемід, верошпірон, індапамід) 2. Інгібітори АПФ 3. Антагоністи кальцію 4. Антагоністи рецепторів до ангіотензину ІІ 5. Препарати центральної дії (фізіотенз, естулік) 6. Альфа – адреноблокатори (празозін, доксазазін, кардура, дальфаз, камірен) 7. Селективні бета - адреноблокатори
Побічна дія тіазидових діуретиків у хворих на цукровий діабет Метаболічні порушення Електролітні порушення Ураження органів ü Гіперглікемія üГіпокаліемія ü Гіперліпідемія ü Гіпонатріемія (протипоказані ü Гіперурикемія ü Гіпохлоремія при ШКФ üПідвищення інсулінорезистентності на 20% üГіперкальціемія üЗниження 40 мл/хв. ) ШКФ
Побічні ефекти бета – блокаторів, пов’язані з блокадою 2 адренорецепторів Побічний ефект Механізм Зниження активності ліпопротеінліпази l Гіперліпідемія ( ХС, ТГ) l l Гіпоглікемія l Гальмування глікогенолізу і глюконеогенезу в печінці l Порушення толерантності до вуглеводів l Підвищення інсулінорезистентності (на 25 -30%) l l Зменшення секреції інсуліну Опосередковано через гіперліпідемію Погіршення протікання периферійної l Артеріальна ангіопатії, зниження ниркового вазоконстрикція кровотоку, ериктильна дисфункція l l Бронхоспазм l Констрикція бронхів
Оптимальні комбінації антигіпертензивних середників при ЦД + блокатори кальцієвих каналів + петльові діуретики Інгібітори АПФ + тіазидові діуретики в низьких дозах +Моксонідін (фізіотенс) Блокатори кальцієвих каналів - блокатори (селективні) Блокатори ангіотензинових рецепторів - блокатори (селективні) + - адреноблокатори (пролангованої дії) + діуретики в малих дозах
Схема ліпідознижуючої терапії у хворих на ЦД (Рекомендації Американської діабетичної асоціації) Рівень ліпідів, ммоль/л Заходи ЛПНЩ 2, 6 Препарати не призначаються ЛПНЩ 2, 6 -3, 4 Проводять медикаментозне лікування статинами ЛПНЩ 3, 4 Додатково визначають рівень ТГ ТГ 2, 3 Монотерапія статинами ТГ 2, 3 -4, 5 Монотерапія статинами чи фібратами останніх генерацій (фенофібрат, безафібрат) ТГ 4, 5 Комбіноване лікування статинами, фібратами ЛПВЩ 1 Фізичні навантаження, корекція маси тіла, фібрати, статини
Біологічна роль - ліпоєвої кислоти Посилює енергетичний обмін клітин - ліпоєва кислота Система ліпоєва (дегідроліпоєва) кислота Акцептор і донатор ацетильних радикалів Посилює транспорт глюкози Утворення активних форм Ко. А Гальмує глюкогенез і кетогенез -окислення жирних кислот Інгібує процеси надлишкового неферментного глікозилювання Активація антиоксидантної системи Зниження утворення вільних радикалів
Метаболічний синдром Х (синдром “Нового світу”) Зниження інсулінорезистентності веде до зменшення: Загальної смертності Смертності від діабету Всіх діабетичних судинних ускладнень Інфаркту міокарда 36% 42% 39%
Скачать презентацию Метаболічний синдром Х Доцент кафедри ендокринології з курсом
Синдром нового свiту.ppt