Мета теми — формування розуміння причин зміни натурального

Мета теми: - формування розуміння причин зміни натурального господарства товарним; - уяснення суті товарного господарства в процесі аналізу формування передумов його виникнення в надрах натурального; - розгляд особливостей виникнення грошового (капіталістичного) та ринкового господарства.

Проблема теми: - розгляд процесу виникнення в надрах натурального господарства товарного господарства; - формування в товарному господарстві передумов переходу до грошового (капіталістичного) та ринкового господарства.

Завдання: - аналіз впливу змін в державі, соціальній структурі, інших цивілізаційних факторів суспільного розвитку на господарське життя суспільств Західної цивілізації на завершальному етапі її формування; - характеристика еволюції господарської системи в бік ринкової моделі.

Політичні фактори - утвердження нової форми державного устрою — абсолютистської централізованої; - державна влада забезпечується органами державного управління на чолі з адміністрацією монархічного двору; - залежність усіх членів суспільства від короля; - опора верховного правителя - наймана масова армія; - здійснення законодавчої та виконавчої влади главою держави; - відбулося відокремлення влади від суспільства; - утворюється владний центр суспільства.

Функції державної влади: - об’єднання індивідів в суспільство; - запобігання розпаду суспільства; - утримання всіх індивідів в суспільнокультурній сфері. - реалізація спільних інтересів через писані форми соціальних норм, що набувають форми законів та є обов’язковими для виконання.

Висновок: Об’єднання країн та формування абсолютистських монархій заклало підгрунтя для появи національних економік.

Соціальні фактори: - формування європейський типу шлюбу; - зростання міського населення; - диференціація населення на власників та найманих працівників; - зародження індивідуалізму та формування умов для підприємницької діяльності.

Висновки: - особиста залежність людей змінювалась на економічну залежність; - відбувається формування націй як суспільного суб'єкту.

Духовно-культурні фактори: - формування у людей нових цінностей; - зміна їх культурного та духовного рівня ; - зростання впливу релігійних факторів; - поява нових, протестантських релігій; - занепад церкви як соціального інституту; - розкол у католицькій церкві; - зміна суспільної свідомості; - утвердження протестантської етики; - запровадження ідеї раціонального індивідуалізму;

Висновки: - підвищення духовно-культурних цінностей; - здійснення впливу на ментальність людей; - визначення відносин індивідів у господарській сфері.

Економічні фактори - зміни в соціальній структурі суспільства; - формування крупної земельної власності; - виникнення панщини та оброку; - перехід суспільства до приватної власності ; - виникнення сімейного господарства; - основу домогосподарств утворювала алодіальна форма власності; - групова власність поступається місцем індивідуальній; - партикулярний характер суспільних звязків; - виникнення товарного господарства.

Висновки: Розвиток товарообігу розширення торгових звязків спеціалізація господарств поглиблення поділу праці розвиток засобів виробництва становлення національних держав та економік

На існування середньовічних суспільств в ХV - першій половині ХVII ст. важливий вплив мали великі географічі відкриття – відкриття європейцями нових земель та континентів, наслідками яких стали зміни ідей, кордонів, суспільних інститутів.

Періоди географічних відкриттів Іспано-португальський (кін. XV — сер. XVI ст. ) § відкриття Америки; § плавання до Індії і берегів Східної Азії; § іспанські тихоокеанські експедиції XVI ст. Російсько-голландський (сер. XVI — сер. XVII ст. ) § відкриття росіянами всієї Північної Азії; § англійські і французькі відкриття у Північній Америці; § голландські тихоокеанські експедиції і відкриття Австралії.

Економічні передумови великих географічних відкриттів: - бурхливий розвиток товарного виробництва та зростання товарності сільського господарства призвели до необхідності утворення нових ринків; - зростання обсягів товарного обміну; - посилення ролі торговельних бірж; - криза середземноморської торгівлі.

Політичні передумови географічних відкриттів: - розвиток абсолютизму в Західній Європі; - завершення державного об`єднання ряду країн Західної Європи, що супроводжувалося закінченням тривалих виснажливих війн.

Матеріальні передумови великих географічних відкриттів: - великі досягнення в науці та техніці європейців; - будівництво суден нового класу; - вдосконалення навігаційних приладів (компас, секстант, астролябія).

У ХV-ХVІ століттях, в епоху розкладу та занепаду феодалізму у Європі, формування передумов переходу від натурального до товарного виробництва, утвердження та зміцнення європейських держав, що переживали з кінця ХV ст. промисловий розквіт, виникає перша економічна концепція доринкової економічної теорії – меркантилізм.

Умовою її виникнення стали: § розпад феодальних і зародження паростків ринкових відносин. Основою меркантилізму є: § узагальнення досвіду первісного нагромадження. Основна увага приділяється: § проблемам торгівлі і грошей, протиставляючи їх феодальній економіці та натуральному господарству.

Термін „меркантилізм” виник у другій половині ХVIII століття від італійського „мерканте” – купець, але вперше його застосували критики меркантилістської доктрини Ф. Кене і А. Сміт. Спочатку меркантилізмом називали ідеологію купців, пізніше під загальною назвою „меркантилізм” стали розуміти сукупність поглядів й окремих уявлень багатьох різних осіб поряд із заходами господарської політики європейських держав у ХIV - ХVIII століттях.

У розвитку меркантилізму можна виділити два етапи Ранній меркантилізм § зосередження зусиль політики на залученні грошей до країни; § на перше місце ставили роль уряду; § характерна проблема грошового балансу. Пізній меркантилізм § торговельні зв’язки між країнами стають більш розвиненими; § характерна більш гнучка політика, в основі якої були ідеї активного торгового балансу.

Ознаки економічної політики меркантилізму: § § § § § яскраво виражений протекціонізм; приватна ініціатива купців і купецьких компаній; збереження активного торгового балансу; розвиток банківської справи; кольберизм; збільшення і розвиток зовнішньої торгівлі; розширення функцій держави; розвитком торговельного капіталу; формуванням національних економік на ринкових засадах.

Теоретико-методологічні особливості меркантилізму: - дослідження економічних явищ відбувалося емпіричним шляхом; - гроші трактувалися як найвища і абсолютна форма багатства й ототожнювалися із золотом та сріблом; - джерелами багатства вважалося здійснення зовнішньої торгівлі на основі активного торговельного балансу; - шляхи збагачення нації – нееквівалентний зовнішньоторговельний обмін; - був спрямований на вмотивування процесу становлення національних держав; - сфера виробництва трактувалася як передумова успішного розвитку торгівлі; - необхідність забезпечення високої зайнятості населення.

“ Економічна Таблиця” Кене - побудова макроекономічної моделі цілісного господарства; - перехід від консервативних форм господарювання до прогресивних; - ідея про землеробство як єдина виробнича сфера господарства; - ідея кругообігу суспільних продуктів та зустрічного кругового потоку доходів, що рухаються без участі держави; - спроба макроекономічного дослідження, в якому центральне місце посідало поняття про сукупний суспільний продукт.

«Економічна таблиця» Ф. Кене охоплює 3 класи: Назва класу Характеристика 1. Клас виробничий – селяни, фермери і наймані працівники. Щорічні затрати класу сягають2 млрд, виробили 5, з яких 2 млрд - чистий продукт або дохід; 2. Клас власників – король, землевласники і духовенство. Дохід класу – 2 млрд, з яких 1 витрачається на купівлю у продуктивного класу і 1 – на купівлю у безплідного класу; 3. Клас безплідний – промисловці, ремісники, слуги, купці, дрібні торговці, наймані робітники мануфактур. Затрати цього класу – 1 млрд, який витрачає безплідний клас на купівлю сирих матеріалів вирва у продуктивному класі.

Витрати за Ф. Кене: Виробничі витрати - витрати на землеробство; - луки; - пасовища; - ліси; - копальні; - рибальство. Безплідні витрати – здійснюються на вироби ручної праці. - помешкання; - одяг; - сплату грошового відсотку; - торговельні витрати; - імпортні товари.

Висновки: - започатковане позитивне знання; - створені умови для переходу від сприйняття економічних явищ на рівні здорового глузду до їх наукового осмислення та аналізу; - розглядається не багатство окремої людини, а багатство нації; - проникнення товарного господарства в аграрну сферу.

Наслідки географічих відкриттів: 1. “Революція цін” - приплив дорогоцінних металів на рики Європи; - падіння витрат на видобуток золота та срібла; - розорювання значної частини феодалів; - прискорення процесу первісного нагромадження капіталу.

2. Виникнення світової колоніальної системи - “консервування” феодалізму у колоніях; - збільшення кількості податків та повинностей; - зупинення природного процесу розвитку східного феодалізму.

Наслідки географічних відкриттів: - розширення територіальної сфери обігу; - розширення торговельного асортименту; - створення монопольних торгових об’єднань; - зміна техніки торгівлі; - становлення світового ринку; - переміщення центру торгівлі із Середземного моря в Атлантичний, Індійський, а пізніше - Тихий океани; - виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства; - посилення нових тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму.

Передумови: - звільнення основної маси робітників від особистої, феодальної залежності і станових, цехових обмежень, відокремлення робітників від засобів виробництва; - концентрація капіталу в грошовій формі; - наявність ринків постійного збуту продукції.

Джерела нагромадження капіталу: - зовнішня торгівля та торгівля колоніальними товарами; - система протекціонізму, державні позики, податки; - пряме пограбування колоніальних володінь і залежних земель, колоніальні війни, торгівля рабами, піратство; - організація в колоніях (Америці) рабовласницького, плантаторського господарства; - нещадна експлуатація позбавлених засобів виробництва і засобів існування пауперів у майстернях і робочих будинках.

Наслідки: - виникнення найму; - масове обезземелення селянства і занепад ремісництва; - нагромадження великих грошових запасів у руках цехових майстрів та фермерів; - соціальні зрушення - станове розшарування; - становлення господарського устрою – капіталізму; - зміни характеру обміну; - утворення грошового ринку; - формування прошарку мануфактурників.

Особливості первісного нагромадження в Англії - більша частина селян не володіла правом власності на землю; - збільшення в кінці XV ст. попиту на англійську вовну; - проведення реформи церкви та секуляризації церковних земель; - аграрний переворот; - участь Англії у торгівлі рабами і піратстві;

- протекціоністська політика; - розвиток національного виробництва; - формування зовнішнього та внутрішнього ринків; - формування прошарку мануфактурників; - ускладнення структури суспільства (виникнення нових класів найманих робітників та капіталістів); - розвиток бірж та зміни в грошово кредитній системі; - розвиток товарно-грошових відносин.

- відсутність земельної та особистої залежності; - товарний характер землеробства; - створення на Півночі Нідерландів незалежної буржуазної республіки Голландії; - утворення колоніальної імперії внаслідок активної колоніальної експансії; - створення першої в світі фондової біржі.

XVI-XVII ст. в еволюції європейської цивілізації були періодом переходу від феодального до індустріального суспільства. Зміст цієї перехідної епохи полягав в розкладі феодальних відносин і формуванні передумов індустріалізації господарства, зародженні інститутів ринкової економіки.

Причини перероджень феодальних відносин: - неадекватність форм організації феодального господарства; - еволюція господарського розвитку; - поступове витіснення натуральної форми господарства товарною.

Розпад феодального господарства пов`язаний з такими процесами: - розвиток товарного господарства; - посилення елементів товарності в господарстві; - формування великих капіталів; - перетворення феодальної земельної власності на об`єкт купівлі-продажу; - використання найманої робочої сили; - посилення майнової та соціальної диференціації тощо.

Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки: - просте товарне виробництво; - руйнація натурально господарських форм феодального господарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій; - грошова рента; - становлення внутрішніх національних ринків; - купецько-лихварський капітал; - поява нових господарських форм; - міжнародна торгівля.

Особливості змін: - розвиваються феодальні міста, зростає їх економічна роль; - поглиблення суспільного поділу праці; - розвивається внутрішня та зовнішня торгівля; - збільшується роль грошей; - розвиток усіх сфер суспільної діяльності.

У процесі розкладу феодальних господарств та переходу до індустріалізованих капіталістичних господарств вирішальна роль належить розвиткові науки, техніки, промисловості, сільськогосподарського виробництва.

Сфера розвитку Особливості розвитку § Металургійна промисловість - замість невеликих горнів почали будувати більші, до 3 -х м висотою; - удосконалення доменної печі; - використання удосконаленого водяного колеса; - видобуток чавуну. §Металообробробка - застосовування молотів та простих видів шліфувальних та токарних верстатів; - поява свердлильних верстатів і верстатів для виробництва листового заліза і металевого дроту. §Текстильна промисловість - вдосконалення ткацького верстату. §Засобах переміщення - розвиток суднобудування.

Висновки: - використання водяного колеса; - переозброєння армії; - винайдені і сконструйовані телескоп, мікроскоп, термометр, барометр; - винайденні нові типи кораблів - баржі, каравели; - застосовуються механічні молоти, годинникові механізми з маятником; - розвиваються доменне виробництво, друкарство; - підвищення продуктивності праці; - розвиток мануфактурного виробництва.

Середньовічне місто – це самостійна організація з певною системою самоуправління.

Роль середньовічних міст у зародженні ринкової економіки: - становлення приватної власності; - розвиток ремісництва та товарного обміну; - розвиток господарських зв’язків; - зростання продуктивності праці та якості товарів; - забезпечення всі необхідних умов для виробничої діяльності і збуту ремісничої продукції; - розвиток товарного виробництва й торгівлі; - звільнення від кріпосної залежності; - розвиток товарно-грошових відносин.

Основною галуззю в міста було цехове ремесло, в розвитку якого можна виділити два основних етапи: Перший етап: - виникнення ремісничих цехів; - захист ремісників від сваволі феодала; - захист від конкуренції; - організація кооперації ; - взаємодопомога; - захист та охорона власності. Другий етап: - гальмування розвитку ремесла; - перешкоджання зростанню продуктивності праці; - жорстка цехова регламентація; - недопущення соціально економічної диференціації серед майстрів; - спостереження за встановленням монопольних цін на однорідну продукцію.

Висновки: - європейські міста домоглися високого рівня самостійності і влади над навколишніми землями; - міста-комуни повністю звільнилися від феодальних повинностей; - міста отримали право на створення органів міського самоуправління, формування міського суду, фінансової і податкової систем тощо; - зароджується промислове й торгівельне підприємництво; - утворюється буржуазна економіка; - розвиток цехового виробництво, що згодом стало передумовою розвитку мануфактурного виробництва.

Особливості нових форм організації господарства в Західній Європі: - розвиваються капіталістичні відносини; - відбувається занепад феодалізму; - перехід до товарно-грошових відносин; - виникають капіталістичні господарства із застосуванням праці найманих робітників; - дрібне господарство вичерпало свої можливості; - необхідність масового виробництва; - формування інститутів ринкової економіки

Мануфактура – це підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі (manus - рука, factura – рука виробництво). виробництво

Риси мануфактури: - перехід до поопераційного поділу праці; - підвищення продуктивності поділу праці; - використання найманої робочої сили.

Форми мануфактури Розсіяна Централізована Змішана

Утворення мануфактур йшло двома шляхами: § торговий капітал, який важливу роль у створенні мануфактур відіграв купецький, проникав у виробництво. § окрім купців власниками мануфактур ставали збагатілі майстри-ремісники. Виробник ставав підприємцем і купцем.

Значення мануфактури: - організація капіталістичної промисловості; - детальний поділ праці; - удосконалення технологій; - перехід до машинної техніки; - підвищення продуктивності виробництва; - збереження ремесла і дрібного товарного виробництва.

Висновки: § Мануфактура була провідною формою капіталістичного виробництва у країнах Західної Європи з ХVІ до останньої третини ХVIII ст. ; § Вона забезпечила детальний поділ праці, удосконалення технології, робочих інструментів й засобів праці; § Мануфактура стає першим капіталістичним підприємством, що використовує найману працю та діє за наявності капіталу.

Передумови індустріалізації сільського господарства: - створення буржуазних форм земельної власності; - перетворення феодальної ренти на капіталістичну; - зростання товарності сільського господарства.

Методи розв'язання аграрного питання: Англія - насадження фермерства; - дрібні селянські господарства перестали існувати; - сільське господарство досягло значних успіхів у вівчарстві, агрокультурі й агротехніці; - зросла врожайність зернових культур; - формування класу нових власників-дворян; Голландія - розвиток сільського господарства мав компромісний характер; -зміцнення дрібноселянської власності. Франція - зміцнення спадкової ренти; - здійснюється процес капіталізації; - інтенсифікація сільськогосподарського виробництва; - перехід до багатопільної системи землеробства і травосіяння; - використання добрив, зростання кількості і якісті сільськогосподарського реманенту; - введені нові, більш продуктивні породи худоби; - фермерство стає економічно самостійним.

Висновки: - феодальна земельна власність стає поступово об'єктом купівлі-продажу; - поступовий розвиток товарно-грошових відносин; - зростають державні податки; поява лихварів; - підвищення ролі міст; - перетворення промисловості на провідну галузь економіки.

Передумови розвитку: - становлення товарного господарства; - посилення поділу праці; - розвиток дрібнотоварного виробництва та ринкових відносин; - розвиток мануфактурного виробництва; - зростання обсягів торгівлі; - формування національних ринків; - розвиток міжнародного поділу праці.

Основні характеристики змін у фінансовій сфері: - розвиток позичкового або банківського капіталу; - становлення грошової, фінансової та кредитної систем; - виникнення банків; - розвиток дрібнотоварного виробництва та ринкових відносин; - виникнення страхових справ; - поява акціонерного капіталу та акціонерної власності; - виникнення біржової торгівлі та товарних бірж; - запровадження акцій; - поява фондових бірж; - розвиток податкової системи; - поява клірингових розрахунків; - становлення банківської системи

Висновки: розвиток банківської системи надання кредитів трансформування грошової системи здійснення безготівкового грошового обігу виникнення паперових грошей торгівля цінними паперами розвиток безготівкового грошового обігу

Основними економічними змінами цього періоду виступають: - формування капіталів як основного ресурсу; - формування національних та світового ринків; - зародження мануфактурного виробництва; - розвиток обміну між господарськими формами через зростання торгівлі і розвиток фінансово-банківської справи.

Форми господарства, що існували в цей період: - ремісничі цехи і мануфактури; - феодальні маєтки; - селянські і фермерські господарства; - торгові, кредитні, банківські установи біржі, банки.

Висновки: - дрібне товарне виробництво поступається місцем продуктивнішим формам організації виробництва; - натурально-феодальна господарська система витісняється торговельно-підприємницькими економічними відносинами; - розклад феодального устрою; - відокремленням безпосередніх виробників від засобів виробництва; - формування передумов переходу від простого товарного виробництва до приватнопідприємницького ринкового господарства; - розвиток мануфактури.