Мерчендайзинг Бенчмаркінг TQM
ПЛАН 1. Методологічні основи впровадження технологій мерчендайзингу. 2. Правила мерчандайзингу. 3. Принципам мерчандайзинга. 4. Секрети мерчендайзинга. 5. Поняття бенчмаркінгу, його види, моделі. 6. Процесс бенчмаркинга. 7. Бенчмаркінг у банківській сфері. 8. Поняття та зміст бенчмаркінгу безпеки 9. Перспективи розвитку бенчмаркінгу безпеки в Україні 10. Бенчмаркінг: закордонний досвід і проблеми застосування в Україні. 11. TQM. 12. Етапи розвитку концепції TQM. 13. Принципи концепції TQM. 14. Методи і засоби TQM.
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ МЕРЧЕНДАЙЗИНГУ
Розміщування, викладання, реклама товарів та ін. , повинні прийматися на основі даних про розмір прибутку, який забезпечує певний товар у розрахунку на одиницю торгової площі, або одиницю довжини полиць гірок чи вітрин, або ж — у розрахунку на одиницю товару, виставлену в першому ряді викладки (fasing).
Визначальною умовою успішності комплексу мерчендайзингу є формування оптимального асортименту товарів, яке забезпечується вибором товарного профілю (спеціалізації) магазину, визначенням найбільш прийнятної ширини і глибини асортименту товарів, які пропонуються у даному пункті продажу, організацією роботи з оптових закупівель товарів від постачальників, створенням спеціальних служб і визначенням функцій, меж компетенції та відповідальності працівників, на яких покладаються обов'язки із закупівлі товарів і поповнення їх запасів, розробкою принципів і методів управління роботою з формування товарної пропозиції.
Організацій внутрішнього простору магазину За різними оцінками, від 60 до 80 % придбаних у магазинах товарів — це покупки, які завчасно покупцем не планувалися. Для збільшення обсягів збуту товарів рекомендується здійснювати таку розстановку секцій, відділів і торговельного обладнання, за якої покупець проходив би перед максимальною кількістю полиць і видів продукції.
ГРУПУВАННЯ ТОВАРІВ ДЛЯ ЇХ РОЗМІЩУВАННЯ У МАГАЗИНІ : групування взаємозамінних товарів комплексне групування продовольчих товарів групування товарів за призначенням комплектування супутніх продовольчих і непродовольчих товарів
«Принцип трикутника" Принцип трикутника передбачає, що вхід в торговий зал і вихід з нього знаходяться в основі уявного трикутника; в цьому випадку на вершині трикутника, тобто на найбільшій від входу та виходу відстані розташовуються товари частого попиту. Товари, реалізацію котрих необхідно збільшити, рекомендується розташовувати з правої сторони, а товари підвищеного попиту — з лівої сторони (в напрямку до виходу). В центрі трикутника на острівному обладнанні рекомендується розміщувати товари звичайного попиту.
Правила мерчандайзингу. Викладка товару в магазині
Правило першого враження Правило "від очей до третього гудзика на сорочці"
Ефект яскравої плями Правило об'ємності викладки
Правило гарного оточення Правило перехресного запилення
Правило безпеки
Ключові принципи мерчандайзингу: 1) Фокусний пункт: пропозицію видно з дистанції, головний товар повинен бути розположений по центру із зсувом направо.
2) “Рух очей”: Рух очей покупця по полиці нагадує читання сторінки з епіграфом. Перший погляд в правий верхній кут, далі хвилеподібне переміщення зліва направо і зверху вниз. Стало цікаво, як йдуть з цим справи в країнах, де написання і читання зворотне - справа наліво.
3) «Зворотний годинник «: Більша частина покупців рухається по торговому залу проти годинникової стрілки, обходячи його по зовнішньому периметру. А значить, основні товари необхідно розташувати в зоні руху і розставити внутрішні стелажі таким чином, щоб вони мали гарний огляд по ходу руху покупця. Враховуйте так само те, що товар розташований занадто близько до входу (навіть якщо справа) залишається непоміченим. Дайте своєму покупцеві «прийти в себе» , після того як він зайшов у торговий зал.
4) “Принцип сумісності”. Одна з найбільш небезпечних помилок при викладенні розташувати в безпосередній близькості товари, не сумісні по іміджу і споживанню(наприклад, розташувати газовану воду поруч з туалетним папером). До речі, підвищити продажі товару за допомогою сумісності, може допомогти кореляційний аналіз.
5) Ефект вінегрету. Занадто велика кількість марок або типів упаковки часто призводить до втрати візуального фокусу на якомусь товарі. Тому важливо повторювати упаковки однієї і тієї ж марки, і навіть на довгій полиці слід розмістити не більше 2 -3 лідируючих брендів.
6) Принцип локомотива. Слідуючи цьому правилу, в сусідстві з провідним брендом виставляють нову або менш ходову марку. Використовуючи популярність марок-лідерів і той факт, що вони займають багато місця і звертають на себе увагу покупця, можна істотно збільшити продажі аутсайдерів, які привернуть невисокою ціною. Це називають правилом пільгового впливу, коли правило припускає, що якщо в мультібрендовому магазині поряд з товаром впізнаваної марки розташовують не поступливі за якістю і ціні виробу маловідомої фірми, то аура успіху розповсюджується на обидві групи.
7) «Верхи не можуть, низи не хочуть «. Якщо прийняти показник продажів (товарообіг) по середніх полицях за 100%, то продажі по верхніх складають 62%, а обсяг реалізації з нижніх полиць - 48%. За дослідженнями французької мережі Carrefour, при перестановці товару від рівня підлоги до рівня очей продажу збільшуються на 78%. А від рівня рук на рівень очей - на 63%. Загалом, нижні полиці вважаються якнайгіршим місцем. Проте інстинктивно покупці звикли: чим важче товари і чим більше їх упаковка, тим краще вони розкуповуються з нижніх полиць, і, одночасно, таке розташування товарів у торговому залі спрощує проблему їх зберігання.
Секрети мерчендайзинга
“Велика місія мерчендайзингу” - створення спеціального планування магазину, проведення оптимальної викладки товару, оформлення місць продажів, включаючи рекламні матеріали, організацію необхідного запасу, контроль за терміном зберігання продукції тощо.
“Люди залишають на 13% більше грошей у тих магазинах, де мерчендайзинг продукції бездоганний. Тут реклама вже безсила, це остання спроба переконати вівдвідувача торгової точки що-небудь придбати”. М. Маркова – начальник відділу зовнішніх зв’язків торгового дому “Копійка”
Принципи роботи з різними групами покупців: Категорія покупців Схема поведінки Принцип розміщення товару Багаті Мають високу самооцінку, прагнуть отримати ексклюзивні послуги та ексклюзивний товар. Дивляться вгору. Для цієї категорії доцільно товари розміщувати на верхніх полицях стелажів. Середній клас Мало забезпечені Досить забезпечені, щоб не Товари, орієнтовані на цю рахувати гроші в гаманці. категорію покупців, Беруть той товар, який розташовуються на полицях зручно взяти. на рівні очей і рівні грудей. Змушені купувати дешеві товари. Готові нахилитися до самій нижній полиці, щоб взяти найдешевший товар. Найдешевші товари розміщуються на нижніх полицях.
Місце продажу - це місце в торговому залі, де покупець може побачити продукцію і прийняти рішення про покупку. Сильні місця Слабкі місця Полиці з правого боку в Полиці з лівого боку по напрямку руху покупців. ходу руху покупців “Гарячі зони” На початку потоку покупців - на початку руху покупець більше налаштований на здійснення покупок. Перетин рядів полиць в магазині. Кути магазину По периметру торгового залу проходить 80% покупців, тоді як внутрішнім рядах приділяє увагу лише 40% покупців. Місця з хорошим фронтальним оглядом. Місця біля входу в магазин В зоні кас - в очікуванні своєї черги покупці здійснюють незаплановані покупки Простір біля каси.
Вид товару Місце розташування Повсякденного попиту Купівля цих товарів є метою практично кожного візиту покупця в торгову точку. Розташовуються по периметру торгового залу, де більшість покупців легко знаходить товари, за якими вони прийшли. Товари періодичного попиту Купівля цих товарів планується один раз на кілька візитів. Розташовуються в центрі торгового залу, оскільки немає необхідності залучати до них увагу всіх відвідувачів. Товари імпульсивного попиту Купівля цих товарів зазвичай не планується. Розташовуються в «гарячих зонах» торгового залу, де потрапляють у поле зору більшості покупців, стимулюючи незаплановані покупки.
Чому товар повинен розташовуватися якомога раніше на шляху руху покупця? 1. «Візок» покупця ще відносно порожній. 2. Якщо товар розташований далі по руху покупця, ніж конкурентний, то є ймовірність, що покупець встигне купити товар конкурента перш, ніж помітить ваш. 3. Грошові кошти покупця, розраховані на покупки, обмежені.
Поняття бенчмаркінгу. Його види, моделі.
Бенчма ркінг — це процес пошуку стандартного економічно ефективнішого підприємства-конкурента з метою порівняння з власним та переймання його найкращих методів роботи, що приведуть організацію до досконалішої форми.
P D C A - схема
Зміст та мета: ідентифікація відмінностей з порівнюваним аналогом, визначення причин цих відмінностей та виявлення можливостей щодо вдосконалення об'єктів бенчмаркінгу. Об'єкти бенчмаркінгу: методи, процеси, технології, якісні параметри продукції, показники фінансово - господарської діяльності підприємств.
Моделі бенчмаркінгу: ü етап планування ü ü етап аналізу етап зрілості етап дії етап інтегрування
Види: ü внутрішній бенчмаркінг ü бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів ü функціональний бенчмаркінг ü глобальний бенчмаркетинг ü стратегічний бенчмаркетинг ü бенчмаркетинг процесу
Фази бенчмаркінгу: ü впровадження ü аналіз ü підготовча
ПРОЦЕС БЕНЧМАРКЕТИНГУ
Процес бенчмаркінгу включає: Фактори і об`єкти дослідження Етапи і підходи дослідження Основні правила аналізу
Фактори, що визначають процес бенчмаркінгу Об'єктивні чинники (жорсткі) Суб'єктивні чинники (м'які)
точне планування часу визначення чітких меж проекту дотримання стандартів якості Об'єктивні чинники включають в себе: прийняття до уваги бюджетних обмежень
Суб'єктивні чинники включають в себе: сприятливий клімат для співпраці етику підприємниц тва орієнтацію на досягнення результату творчий підхід усвідомлення важливості якості зацікавленість
Цілі концепція бенчмаркінга • • визначити кращі результати; • проаналізувати свою роботу; • виявити недоліки у функціонуванні; • усунути слабкі місця; • створити мотивацію до постійного поліпшення.
Об'єкт дослідження
Бенчмаркінг в банківській сфері – це безупинний, систематичний процес пошуку успішних банківконкурентів, а також постійне порівняння результатів дільності банку з обраним еталоном.
в управлінні банківською діяльністю полягає у виявленні еталонних банків, що досягли значних успіхів у цьому напрямі, ретельному вивченні їхніх бізнес-процесів і адаптації отриманих знань до умов власного банку з метою істотного поліпшення його діяльності.
Застосування банками бенчмаркінгу передбачає послідовне дотримання декількох етапів: Аналіз. Пошук інформації Вибір партнера. Визначення об'єкта бенчмаркінгу. Впровадження.
v БЕНЧМАРКІНГ ЧАСТО ОТОТОЖНЮЄТЬСЯ З ГАЛУЗЕВИМ МОНІТОРИНГОМ. v ПОШУК ЕТАЛОННИХ ПОКАЗНИКІВ НЕ ТОЧНИЙ v ПРОЦЕС СИСТЕМНОГО БЕНЧМАРКІНГУ - ЗАНАДТО КОМПЛЕКСНИЙ І СКЛАДНИЙ, ЩОБ БУТИ КЕРОВАНИМ. v ОТОТОЖНЕННЯ З ПЕВНИМ ДОСЛІДЖЕННЯМ. v РОЗБІЖНІСТЬ ЦІЛЕЙ. v НАЙЧАСТІШЕ ВИБИРАЄТЬСЯ ТЕМА, ЯКА ЗАНАДТО РОЗПЛИВЧАСТА І СКЛАДНА ДЛЯ ВИМІРЮВАНЬ.
Бенчмаркінг безпеки — збір, аналіз оцінка інформації про діяльність найкращих підприємств в галузі забезпечення безпеки, а також про методи управління, що ними використовуються.
Мета— підвищення ефективності власної діяльності і завоювання переваг у конкурентній боротьбі. Предмет - процеси забезпечення безпеки.
Об'єкт -компанія-конкурент, яка більш ефективно забезпечує безпеку або в цілому, або у певній сфері життєдіяльності, що обумовлено або кращими результатами, або застосуванням кращих методів забезпечення безпеки. Суб'єктом- виступає компанія, яка вбачає необхідність у підвищенні ефективності процесів забезпечення безпеки через застосування бенчмаркінгу.
Бенчмаркінг безпеки дозволяє допомагає
Складові бенчмаркінгу безпеки: • систематичний моніторинг (спостереження, оцінка і прогноз) кращої практики забезпечення безпеки; • систематичне навчання на кращих прикладах забезпечення безпеки; • адаптація отриманого досвіду до власної специфіки забезпечення безпеки; • застосування отриманого досвіду у власну діяльність; • оцінка процесу та результату застосування ефективних технологій у власній діяльності; • вироблення стратегії подальшого бенчмаркінгу безпеки.
Завданнями бенчмаркінгу безпеки виступають: 1. Проаналізувати діяльність. 2. Знати конкурентів і лідерів в певній галузі безпеки. 3. Підключити до процесу забезпечення безпеки кращих з кращих. 4. Досягнути переваги.
Бенчмаркінг безпеки — планомірне вивчення кращої практики конкурентів і лідируючих компаній, порівняння власного процесу забезпечення безпеки з еталонними зразками з метою впровадження кращих методів у власну діяльність
Система класифікації має: • враховувати точку зору споживача послуг безпеки; • бути простою при використанні; • використовувати визначення, що є зрозумілими і неспеціалісту; • володіти зрозумілою структурою; • демонструвати природну взаємодію і зв'язок; • бути заснованою на ієрархічному поглядові на компанію.
Основні чинники: • впевненість у необхідності змін; • визначення того, що саме має бути змінено; • уявлення про те, як ці зміни вплинуть на організацію в цілому.
Роль бенчмаркінгу безпеки: • існуюча розбіжність між методами, що застосовуються однією компанією та методами, що застосовуються іншою, створює необхідність перетворень; • розуміння кращих методів, що застосовуються в галузі забезпечення безпеки, визначає, що саме має бути змінено; • методи забезпечення безпеки, які були віднайдені в інших організаціях, дають уявлення про кінцевий результат перетворень.
Бенчмаркінг безпеки майбутнього базується на наступних постулатах: 1. Бенчмаркінг безпеки є процесом, що постійно розвивається. 2. Необхідне уніфіковано розуміння бенчмаркінгу і загальновизнана класифікація бізнес-процесів, тобто процесів забезпечення безпеки. 3. Система класифікації має використовуватися в якості інструмента діагностики, який дозволяє позбутися повторних досліджень і забезпечує чіткіше визначення меж процесів. 4. Необхідно розробити еталонну модель бенчмаркінгу безпеки. 5. Спід використовувати тенета професіоналів — антропний чинник бенчмаркінга, що включає і використання електронних мереж. 6. Бенчмаркінг відіграє вирішальну роль при застосуванні бенчмаркінгу. 7. Для збереження конкурентоздатності організації необхідно цілеспрямоване, швидке і безперервне навчання кращим методам забезпечення безпеки. 8. Досконалість у бенчмаркінгу безпеки досягається через послідовний менеджмент процесу дослідження.
Бенчмаркінг: закордонний досвід і проблеми застосування в Україні.
Одним з найновіших і найсучасніших підходів до визначення конкурентоспроможності підприємства є метод бенчмаркінгу. Різні аспекти становлення бенчмаркінгу, його головні сутнісні характеристики та проблеми застосування є предметом дослідження багатьох іноземних і вітчизняних учених, зокрема А. Ашуєва, Г. Багієва, М. Мартиненка, Ю. Соловйової, С. Захарчука, Н. Козака, Ф. Котлера, О. В. Коваленка та ін. Метою є визначення і розгляд закордонного досвіду застосування бенчмаркінгу та виявлення основних проблем його використання в Україні в сучасних умовах.
Негативними бар’єрами використання бенчмаркінгу в Україні згідно О. В. Коваленка є: - непрозорість середовища перебування підприємств; - недоступність відкритої інформації для порівняння й обміну досвідом; - нерозвиненість інфраструктури бенчмаркінгу в Україні; - превентивна закритість компаній і власний комплекс «засекреченості» ; - існуючі системи фінансового обліку компанії й оподаткування не завжди дозволяють отримати реальні дані по тих або інших показниках; - відсутність «клубів» для пошуку партнерів по бенчмаркінгу; - відсутність програм бенчмаркінгу, які фінансуються державою.
Згідно Г. Л. Багієва та Ю. Н. Соловйової виділяють такі основні бар’єри застосування бенчмаркінгу для малих компаній: 1. Обмеженість ресурсів і, як наслідок, відсутність можливості залучити фахівців з бенчмаркінгу. 2. Працівники великих компаній зі знанням і досвідом застосування сучасних методів управління, у тому числі бенчмаркінга, усе рідше переходять на роботу в малі фірми. 3. Членство в кожнім з бенчмаркінгових „клубів” досить дорого для малих компаній. 4. Для досягнення бажаного ефекту від бенчмаркінгу вимірювані показники повинні бути досить гнучкими, що відображають різноманітні особливості малого бізнесу. 5. Перешкода для проведення еталонного зіставлення і пошуку партнерів для бенчмаркінгу – „закритість” бізнесу, особливо малого і середнього.
Основні проблеми: 1) дає про себе знати брак досвідчених фахівців відповідної спеціалізації; 2) сьогодні небагато вітчизняних підприємств бажають розкривати секрети свого успіху
Головна ідея TQM: Компанія повинна працювати не тільки над якістю продукції, але і над якістю організації роботи в компанії, включаючи роботу персоналу. Постійне паралельне удосконалення 3 -х складових: v якості продукції v якості організації процесів v рівня кваліфікації персоналу
Механізми TQM: Quality Assurance (QA) - контроль якості - підтримує необхідний рівень якості і полягає в наданні компанією певних гарантій, що дають клієнтові впевненість у якості даного товару або послуги. Quality Improvements (QI) - підвищення якості - припускає, що рівень якості необхідно не тільки підтримувати, але й підвищувати, відповідно піднімаючи й рівень гарантій.
Етапи розвитку концепції TQM
TQM – революція в менеджменті якості !
1950 – 70 -ті роки Моделі TQM першого покоління Заснування премії Демінга у сфері якості. Японська концепція CWQC. Формування принципів TQM
1980 - 90 -ті роки Моделі TQM другого покоління Впровадження стандартів ISO 9000 Заснування національних і міжнародних премій у сфері якості
2000 - ні роки Моделі TQM третього покоління Удосконалення загального менеджменту підприємства на основі принципів TQM
Методи і засоби концепції TQM
Статистичні методи: • • контрольний листок; діаграма Парето; причинно-наслідкова діаграма; Гістограма; діаграма розкиду; розшарування даних; контрольна карта.
Концепція "точно в строк" (just in Time) • Суть цієї концепції, розробленої в японській суднобудівній промисловості в 1960 -х роках, досить проста: виробляти і постачати готові вироби до моменту їх реалізації, складальні вузли — до моменту складання готового виробу, окремі деталі — до моменту складання вузлів, матеріали — до моменту виготовлення деталей. Засобом, який забезпечує управління виробництвом за методом "точно в строк", є "канбан" — супровідна картка у прямокутному пластиковому конверт.
Розгортання функції якості (QFD). Сюди належать економіко-математичні методи, які в системі менеджменту якості вирішують такі завдання: • аналіз побажань споживачів стосовно якості та ціни продукції; • нормування вимог до якості продукції; • визначення технічних вимог у сфері надійності продукції; • оптимізація значень показників якості продукції; • оцінювання технічного рівня продукції; • аналіз якості продукції; • аналіз витрат споживачів під час використання продукції; • вивчення на стадії утилізації можливості використання продукції невідповідної якості або після закінчення терміну використання тощо.
Методи технічного проектування якості Тагучі. Процес проектування за методами Тагучі складається з трьох етапів: • системне проектування; • параметричне проектування; • допускове проектування.
Основні прикладні засоби підтримки CALS — технології включають програмні рішення для: • • проектно-конструкторських робіт; виробництва; обслуговування; управління даними.
Скачать презентацию Мерчендайзинг Бенчмаркінг TQM ПЛАН 1 Методологічні основи
M.ppt