Менеджмент з англійської to manage управляти керувати

Менеджмент (з англійської “to manage” – управляти, керувати) Мета (завдання) дисципліни: дати (отримати) первинні поняття про наукові принципи та методи менеджменту як комплексної системи забезпечення конкурентоспроможності об’єкта управління ПЛАН 1. Сутність поняття, мета та завдання. 2. Елементи менеджменту 3. Закони менеджменту. 4. Види сучасного менеджменту. 5. Загальні функції менеджменту. 6. Методи та принципи менеджменту.

Менеджмент: сутність поняття, мета та завдання М Е Н Е Д Ж М Е Н Т - складне соціально – економічне, інформаційне та організаційно – технологічне явище, процес діяльності, якому притаманні зміни стану, якостей об’єкту, що передбачає наявність певних тенденцій та етапів; містить знання, навички, вміння, прийоми, операції, процедури, алгоритми впливу через мотивацію, тобто все те, що входить у поняття соціальних та людських (особистісних) технологій; -наука та практика управлінської діяльності, які покликані бути поштовхом до дій щодо забезпечення успіху організації; -професійне керівництво підприємством в умовах ринкової економіки у будь – якій галузі господарської діяльності, спрямоване на отримання прибутку шляхом раціонального використання ресурсів Таким чином, в умовах становлення сучасної ринкової економіки менеджмент означає: -орієнтацію організації (фірми) на попит та потреби ринку, - постійне прагнення до підвищення ефективності виробництва, - цілковиту господаську самостійність менеджера, - систематичне коригування цілей і програм залежно від стану ринку.

Зв’язки сучасного менеджменту Розробка програми дій щодо покращення ситуації Визначення мети та засобів її досягнення Менеджмент – як практична управлінська діяльність Аналіз і діагностика З’ясування проблем, тенденцій, та завдань, які вони висувають Розробка альтернативних варіантів дій та вибір певного варіанту Визначення факторів, які впливають на прийняття рішень

Елементи менеджменту як управлінської діяльності (УД) 2. Суб’єкт управління – 1. Об’єкт управління – конкретна структура організації, або організація в цілому, на яку спрямований управлінський вплив висновок: орган або особа, які здійснюють управлінський вплив (людські особи, якими можуть бути й суб'єкти, й об'єкти управління. Саме через них реалізуються управлінські рішення) Таким чином, одна та сама структура організації (орган, особа) можуть бути, в певних випадках, чи об’єктом, чи суб’єктом, управління (менеджменту). Виключення: ВР!!! 3. Предмет і продукт праці (УД) - інформація, на підставі якої (в її перетвореному виді) приймаються управлінські рішення. 4. Засоби праці (УД) - все те, що може сприяти обробці інформації (очі, руки, факси, комп'ютери, телефони, папір, авторучки тощо) Таким чином, необхідність менеджменту базується на його спрямованості щодо ефективного ведення господарювання в умовах дефіциту ресурсів, поступового зменшення регулювання виробництва адміністративними методами, інтенсифікації виробничої діяльності.

З А К О Н И М Е Н Е Д Ж М Е Н Т У - спеціалізації управління - інтеграції управління - оптимального поєднання централізації та децентралізації управління Управління суспільним виробництвом враховує дію економічних законів та законів кібернетики. Це притаманно системам (організаціям, об'єктам…) будь – якої природи та складності. - демократизації управління - економії часу в управлінні Види сучасного менеджменту

Загальні функції менеджменту 1. Планування – основна форма цілеспрямованого впливу на об’єкт управління. Є вихідною для всього процесу управління. Передбачає визначення цілей і задач з Їх відбиттям у планових завданнях. 3. Мотивація – 1. 2. Організація – 2. це вид УД, спрямований 3. на забезпечення ритмічного 4. функціонування організації. 5. Передбачає її доцільне 6. структурування, 7. визначення порядку та умов 8. функціонування всіх її 9. підрозділів. 4. Контроль – форма прояву цілеспрямованого впливу на колектив з метою систематичного нагляду (спостереження) за його діяльністю, результативністю. Процес контролю складається з: формування стандартів, вимірювання та оцінки результативності, здійснення коригування у випадку, коли результат відрізняється від стандарту. процес формування умов впливу на працівника, які сприяють його особистій зацікавленості у сумлінній праці на користь організації. Засоби (умови) мотивації: матеріальні, нематеріальні. 5. Координація – налагодження взаємодії різних підрозділів, погодження дій виконавців, маневрування ресурсами. Притаманна менеджерам вищої та середньої ланки. Базується на управлінській інформації. Регулювання вид УД, який спрямований на забезпечення (підтримку) необхідної відповідності між різними елементами системи, на усунення відхилень від планових завдань, графіків та норм виробітку. Забезпечує прийняття рішень щодо уникнення негативних проявів практики управління та причин їх виникнення.

Методи реалізації функцій менеджменту 1. Організаційні – для формування умов, необхідних для функціонування організації. Завдяки їм організація проектується та засновується, її діяльність регламентується, нормується, забезпечується необхідними інструкціями, опрацьовується внутрішній розпорядок, права та обовязки персоналу в різних випадках та за певних умов. 2. Адміністративні або методи власної (особистої) мотивації – для прямого спонукання персоналу для певної поведінки на користь організації або для забезпечення можливості такого спонукання. Своєчасне та якісне виконання завдань заохочується грошовими виплатами, які є заслуженими. 3. Економічні – для непрямого впливу на об'єкт управління. Безпосереднім виконавцям ставляться цілі, обмеження та загальна лінія виробничої поведінки, в межах якої вони самостійно відшукують оптимальні способи розв'язання проблем. Своєчасне та якісне виконання завдань заохочується грошовими виплатами, які є напрацьованими. 4. Соціально – психологічні – для впливу на виробничу поведінку та трудову активність працівників через: 1) формування сприятливого морально – психологічного клімату в колективі, 2) розвиток доброзичливих взаємовідносин, перетворення ролі керівника з “диктатора” на “рідного батька”; 3) 2) розкриття особистих здібностей кожного працівника, допомогу у самовдосконаленні, 4) що сприяє максимальній самореалізації людини та призводить 5) до підвищення ефективності її діяльності

Принципи управління за якими реалізуються методи менеджменту організації (МО) ПУ – це правила та норми УД. Вони розвиваються разом з розвитком УД. Між цілями УД та принципами УД є безпосередній та тісний взаємозв'язок. Головна концепція принципів УД: “Менеджмент спрямований на людину ” “Етика – золоте правило менеджменту” ПУ Зміст принципу…. полягає у…. 1. Принцип державної законості системи МО. 2. Принцип внутрішньої правової регламентації заснування, функціонування та розвитку організації. 3. Принцип єдності теорії та практики управління. 4. Принцип наймання керівника. 5. Принцип уніфікации документів системи управління. 6. Принцип спеціалізації процесів управління. 7. Принцип органічної цілісності суб’єкта та об ’єкта управління. 8. Принцип багатоваріантності управлінських рішень. 9. Принцип стабільності по відношенню до зовнішнього середовища. 10. Принцип мобільности процесу управління. 11. Принцип автоматизації управління. 12. Принцип розвитку системи менеджменту.