Менеджмент Модуль 1 Теоретико-методологічні засади менеджменту Тема 3

Менеджмент Модуль 1: Теоретико-методологічні засади менеджменту Тема 3. Закони, закономірності та принципи менеджменту

Тема 3. Закони, закономірності та принципи менеджменту (-/-) l l Характеристика інтегрованих підходів до управління: l процесний підхід l системний підхід l ситуаційний підхід Піраміда “ЗМ”: Методологія – Методика Закони та закономірності менеджменту. Сутність, природа та роль принципів менеджменту в досягненні мети організації Для самостійного вивчення l Класифікація принципів менеджменту 2

Характеристика інтегрованих підходів до управління Процесний підхід 3 l Эта концепция, означающая крупный поворот в управленческой мысли, широко применяется и в настоящее время l Процессный подход был впервые предложен приверженцами школы административного управления, которые пытались описать функции менеджера l l Однако эти авторы были склонны рассматривать такого рода функции как не зависимые друг от друга Процессный подход, в противоположность этому – рассматривает функции управления как взаимосвязанные

Характеристика інтегрованих підходів до управління Процесний підхід l Управление рассматривается как процесс, потому что работа по достижению целей с помощью других — l это не какое-то единовременное действие, а серия непрерывных взаимосвязанных действий l Эти действия, каждое из которых само по себе является процессом, очень важны для успеха организации l Их называют управленческими функциями l Каждая управленческая функция тоже представляет собой процесс, потому что также состоит из серии взаимосвязанных действий l Процесс управления является общей суммой всех функций 4

Характеристика інтегрованих підходів до управління Системний підхід 5 l Засновники: Л. Берталанфі, К. Хофер, Д. Шендель l Характерні риси цього підходу: l організація розглядається як сукупність взаємопов’язаних елементів, які взаємодіють з навколишнім середовищем l організація розглядається як складна система і як елемент системи більш високого порядку l організована система свідомо встановлює і досягає певні цілі l організаційні цілі повинні включати ефективність і результативність l організація повинна взаємодіяти з навколишнім середовищем, знаходити в ньому необхідні ресурси і повертати до нього продукцію

Характеристика інтегрованих підходів до управління Системний підхід l Внесок: l Доведення значення організаційних відносин з навколишнім середовищем l Виявлення операційних, тактичних і стратегічних субсистем l Обмеження: l Відсутність спеціальних методик для певних функцій чи обов’язків менеджерів 6

Характеристика інтегрованих підходів до управління Системний підхід l Людвіг Берталанфі l ідея “загальної теорії систем” (1937 р. ) l Предмет “загальної теорії систем” – l формування і фіксація загальних принципів, що дійсні для систем взагалі 7

Характеристика інтегрованих підходів до управління Ситуаційний підхід l Засновники: Д. Томпсон, Б. Рейлі, Д. Міллер l Характерні риси цього підходу: l Ситуаційні імовірнісні фактори враховуються в стратегія , структурах і процесах, в результаті чого досягається якісне виконання l Існує більш одного шляху досягнення цілі l Менеджери можуть пристосовувати свої організації до ситуації або змінити ситуацію до вимог організації 8

Характеристика інтегрованих підходів до управління Ситуаційний підхід l Внесок: l Виявлені основні випадковості l Аргументація проти універсальних принципів менеджменту l Обмеження: l Теорія не може бути застосована у всіх управлінських ситуаціях 9

Характеристика інтегрованих підходів до управління Ситуаційний підхід 10 l Расширил практическое применение теории систем, определив основные внутренние и внешние переменные, которые влияют на организацию l Результаты одних и тех же управленческих действий в разных ситуациях могут очень сильно отличаться друг от друга, поэтому управлению необходимо искусство: l проанализировать, какие требования к организации предъявляет ситуация l выбрать подход, соответствующий этим требованиям l создавать потенциал и необходимую гибкость организации l производить изменения, позволяющие подстроиться к ситуации

Характеристика інтегрованих підходів до управління Ситуаційний підхід 11 l Поскольку в соответствии с этим подходом методики и концепции должны быть применимы к конкретным ситуациям, ситуационный подход часто называют ситуационным мышлением l С точки зрения ситуации «лучшего способа» управления не существует l Руководитель должен быть знаком со средствами профессионального управления, которые доказали свою эффективность l Это подразумевает понимание l процесса управления, индивидуального и группового поведения, системного анализа, методов планирования и контроля и количественных методов принятия решений

Піраміда “ЗМ”: Методологія – Методика Закони та закономірності управління 12

Закони 13 l Закони – суттєві, усталені, повторювані відношення між явищами в природі й суспільстві l Умовно ці закони можна поділити на три групи: l закони матеріального світу l l закони суспільного життя l l фізичні, хімічні, біологічні тощо історичні, економічні тощо філософські закони – ті, які діють та управляють і матеріальним світом, і суспільним життям l l l заперечення єдності й боротьби протилежностей переходу кількості в якість

Закони організації 14 l Закони управління – це встановлені теоретичним або емпіричним шляхом та логічно обґрунтовані залежності між цілями управлінської діяльності та методами їх досягнення l Закони організації відображають об'єктивні й достатньо стійкі зв'язки та взаємодії елементів організації як системи в просторі (в структурах) й у часі (процесах, явищах) l Умовно вони поділяються на дві групи: l l які виявляються в статиці (структурах) які виявляються в динаміці (процесах)

Закони організації 15 l Закони організації, які виявляються переважно в статиці (структурах) l Закон композиції l Відображує необхідність погодження цілей організації: вони повинні бути спрямовані на підтримку основної цілі більш загального характеру l Закон пропорційності l Відображує необхідність співвідношення між частинами цілого, а також їх співмірність, відповідність або залежність

Закони організації 16 l Закони організації, які виявляються переважно в статиці (структурах) l Закон найменших l Говорить про те, що структурна стійкість цілого визначається його найменшою частковою стійкістю (наприклад, міцність ланцюга визначається при інших рівних можливостях найменш міцною ланкою) l Закон онтогенези l Визначає, що кожна організація у своєму розвитку проходить наступні фази життєвого циклу: § становлення, розквіт, занепад

Закони організації 17 l Закони організації, які виявляються переважно в динаміці (процесах) l l l Закон синергії l Сума властивостей організованого цілого не дорівнює арифметичній сумі властивостей кожного з його елементів окремо Закон інформованості – упорядкованості l Стверджує, що в організаційному цілому не може бути більшого порядку, ніж у впорядкованій інформації Закон єдності аналізу і синтезу l Процеси аналізу (розділення, диференціації тощо) доповнюються синтезом (протилежними процесами з’єднання, інтеграції і т. д. ) § Спочатку виконується аналіз, а потім синтез

Закони організації 18 l Закони організації, які виявляються переважно в динаміці (процесах) l l l Закон самозбереження l Будь-яка реальна фізична (організаційна) система прагне зберегти себе як цілісне утворення і, як наслідок, економніше витрачати свій ресурс Закон економії часу l Відображує економію суми затрат минулої, живої і майбутньої праці на одиницю корисного ефекту товару за його життєвий цикл Закон конкуренції l У світі має місце об’єктивний процес підвищення якості продукції і зниження її питомої ціни § Порівнювати продукцію фірм можна за показником питомої ціни (відношення ціни до корисного ефекту)

Закони та закономірності менеджменту 19 l Закон відповідності організації системи зовнішньому середовищу l умовлений відкритістю цих систем та взаємодією їх з динамічним зовнішнім середовищем він потребує відповідності: l економічним законам l державному устрою § правовим законам, нормам, інструкціям тощо l системі вищого рангу l рівня спеціалізації та кооперування зовнішньому середовищу l екологічним стандартам § допустимі викиди виробничої системи в навколишнє середовище

Закони та закономірності менеджменту 20 l Закон інтеграції управління l визначає об'єднання в управлінні різноманітних спеціалізованих дій на різних рівнях і напрямах управління в єдиний управлінський процес в межах єдиного соціального організму — системи l В якості інтегруючих факторів виступають цілі, задачі й інтереси суспільства, які вимагають підтримки нормальної життєдіяльності й розвиту складної соціальної системи у відповідності до постійних змін внутрішнього та зовнішнього средовища

Закони та закономірності менеджменту 21 l Закон відповідності систем цілям l Кожна система при формуванні цілеспрямована на задоволення певних потреб Виходячи з вимог цього закону: l l l цілевизначення системи, її підсистем і елементів передбачає розроблення системи цілей, підцелей і шляхів їх здійснення функціонування системи, підсистем і елементів оцінюються виміром ступеня досягнення мети безперервність функціонування системи зумовлена необхідністю постійного досягнення цілей, що змінюються, та підвищенням ефективності

Закони та закономірності менеджменту 22 l Закон інерції систем l Для ефективної діяльності будь-якої організації, підданої впливу різноманітного зовнішнього середовища, необхідно, щоб інформація про результати її власних дій передавалася їй як частина тієї інформації, відповідно до якої вона повинна продовжувати функціонувати, зберігаючи свої властивості l відбиває об’єктивну властивість системи зберігати свій стан, поки які-небудь впливи його не змінять

Закони та закономірності менеджменту 23 l Закон еластичності систем l відбиває спроможність виробничих систем деформуватися, змінюватися з часом відповідно до умов, що змінилися Проявляється він у різноманітних аспектах: l l кількісному (можливість зміни обсягів робіт, що виконуються) якісному (можливість зміни виробів, що істотно відрізняються за конфігурацією, розмірами деталей, точністю обробки та іншими характеристиками від тих, що раніше вироблялися) оперативному (можливість негайних змін під впливом ситуаційних вимог) стратегічному (можливість пристосування до змін зовнішнього середовища через тривалі відрізки часу)

Закони та закономірності менеджменту 24 l Закон безперервного удосконалення систем l зумовлений змінами стану і вимог зовнішнього середовища (економічна ситуація, ринки збуту, умови постачання ресурсів) та цілями виробничої системи (за обсягом, якістю, видом продукції, що випускається, її собівартістю) l l Усі необхідні зміни у виробничій системі здійснюються в межах її еластичності Система вдосконалюється в процесі власного розвитку l Є два види розвитку виробничих систем: § саморозвиток § реконструкція

Закони Мерфі, Паркінсона, Пітера 25 l Закон Мерфи (Murphy's law) l Если какая-нибудь неприятность может произойти, она случиться l l l В 1949 году на базе ВВС США Эдвардс в Калифорнии исследовались причины аварий самолётов. Служивший на базе капитан Эдвард Мёрфи (Мэрфи, англ. Edward Murphy) был в то время инженером на проекте MX 981 ВВС США. Целью проекта было определение максимальной перегрузки, которую способен выдержать человеческий организм. Оценивая работу техников одной из лабораторий, он утверждал, что если можно сделать что-либо неправильно, то эти техники именно так и сделают. По легенде, фраза ( «Если существуют два способа сделать что-либо, причём один из которых ведёт к катастрофе, то кто-нибудь изберёт именно этот способ» ) впервые была сказана в момент, когда заведённый самолётный двигатель начал вращать пропеллер не в ту сторону. Как потом выяснилось, техники установили детали задом наперёд. Руководитель проекта от компании Нортроп Дж. Никольс назвал эти постоянные неполадки «законом Мёрфи» . На одной из пресс-конференций проводивший её полковник ВВС заявил, что всё достигнутое по обеспечению безопасности полётов является результатом преодоления «закона Мёрфи» . Так выражение попало в прессу. В последующие несколько месяцев этот принцип стал широко использоваться в промышленной рекламе и попал в жизнь. http: //murphy-law. net. ru/

Закони Мерфі, Паркінсона, Пітера 26 Следствия l l l l Все не так легко, как кажется Всякая работа требует больше времени, чем вы думаете Из всех неприятностей произойдет именно та, ущерб от которой больше Если четыре причины возможных неприятностей заранее устранимы, то всегда найдется пятая Предоставленные самим себе события имеют тенденцию развиваться от плохого к худшему Как только вы принимаетесь делать какую-то работу, находится другая, которую надо сделать еще раньше Всякое решение плодит новые проблемы Закон термодинамики Мерфи l Под давлением все ухудшается. http: //murphy-law. net. ru/

Закони Мерфі, Паркінсона, Пітера 27 l Законы Паркинсона (1955) l Первый закон Паркинсона: Работа заполняет время, отпущенное на неё. l Второй закон Паркинсона: Расходы растут с доходами. l Третий закон Паркинсона: Рост приводит к усложнённости, а усложнённость — это конец пути. l Эмпирический закон, сформулированный историком Сирилом Норткотом Паркинсоном в его сатирической статье, напечатанной в британском журнале «The Economist» в 1955 году и позднее изданной вместе с его другими статьями в книге «Закон Паркинсона» (англ. Parkinson’s Law: The Pursuit of Progress)

Закони Мерфі, Паркінсона, Пітера 28 l Принцип Питера l В иерархии каждый индивидуум имеет тенденцию подниматься до своего уровня некомпетентности l l Положение, выдвинул и обосновал в одноимённой книге Лоуренс Джонсон Питер (1919 -1989). По мнению некоторых критиков, принцип Питера следует воспринимать как шутку, хотя самим Питером он изложен без какого-либо намёка на юмор, как вполне серьёзная теория

Закономірності 29 l Закономе рность — необходимая, существенная, постоянно повторяющаяся взаимосвязь явлений реального мира, определяющая этапы и формы процесса становления, развития явлений природы, общества и духовной культуры l Различают закономерности l общие l специфические l универсальные

Тема 2: Закони, закономірності та принципи менеджменту 30 Питання для самостійного вивчення (екзаменаційні) l l Загальні закономірності управління: l відповідності соціального змісту управління формам власності на засоби виробництва l переважної ефективності свідомого рівномірного управління l співвідношення керуючих і керованих систем, суб'єкта й об'єкта управління l посилення процесів поділу і кооперації праці в управлінні

Тема 2: Закони, закономірності та принципи менеджменту Питання для самостійного вивчення (екзаменаційні) l l Часткові закономірності управління: l зміни функцій управління l оптимізації числа стадії управління l концентрації функцій управління l розповсюдженості контролю 31

Сутність, природа та роль принципів менеджменту в досягненні цілі організації l l 32 Слово “принцип” походить від латинського “principium” – основа, початок Принципи управління – це первинні по відношенню до процесу управління норми, правила та закономірності зумовлені рівнем розвитку суспільства Засоби виробництва Закони управління Форма власності Принципи управління Досвід управління Соціокультурніф актори Механізм формування принципів управління

Принципи раціонального управління за Ф. Тейлором l l Дотримання раціональних правил в управлінні виробництвом є однією з умов успіху організації, на що першим вказав Фредерік Тейлор (Frederick Winslow Taylor; 1856 -1915) У праці «Принципи наукового управління» (1911) він виділив чотири принципи управління індивідуальною працею робітників: 1. Науковий підхід до виконання кожного елемента роботи 2. Науковий підхід до підбору, навчання і тренінгу робітників 3. Кооперація з робітниками 4. Розподіл відповідальності за результати роботи між 33

Принципи раціонального управління за Г. Емерсоном l 12 принципів продуктивності праці за Гаррінгтоном Емерсоном (Harrington Emerson 1853 -1931) 1. Чітко поставлені цілі 2. Здоровий глузд 3. Компетентна консультація 4. Дисципліна 5. Справедливе ставлення до персоналу 6. Швидкий, надійний, повний, точний і постійний облік 7. Диспетчеризація 8. Норми і розклад 9. Нормалізація умов 10. Нормування операцій 11. Письмові стандартні інструкції 12. Винагорода за продуктивність 34

Принципи раціонального управління за Г. Емерсоном 35 «Існує думка, яка проповідується з великим пафосом, але зовсім безграмотна, що нібито стандартні інструкції вбивають у робітникові ініціативу, перетворюють його в автомат. Якщо згадати про те, як літає горобець, або бігає по дереву білка, то здається, що східці теж вбивають ініціативу в людини, яка спускається з шостого поверху. Я ж надаю перевагу обмеженості, здоровому глузду, зручності і безпечності сходинок. Працювати найшвидшим і легшим способом – це значить скорочувати зусилля, не знижуючи результатів, і звільняти мозок для вищої ініціативи, для винаходів і розробки ще кращих способів» .

Принципи раціонального управління за А. Файолем Анрі Файоль (Fayol Henry 1841 -1925) 1. Влада невіддільна відповідальності 2. Розподіл праці при спеціалізації 3. Єдність розпоряджень 4. Дисципліна 5. Єдність керівництва 6. Підпорядкованість індивідуальних інтересів загальним 7. Винагорода 36

Принципи раціонального управління за А. Файолем 37 8. Централізація 9. Ієрархія 10. Порядок l стосовно речей порядок означає: «Всьому своє місце, і все на своєму місці» l стосовно людей: «Кожному своє місце, і кожен на його місці» 11. Справедливість 12. Стабільність персоналу 13. Ініціатива 14. Корпоративний дух General and Industrial Management (1916)

Класифікація принципів менеджменту 38 l Загальні принципи управління – це принципи, що мають універсальний характер, впливають на всі сфери управління і на всі галузі народного господарства l цілеспрямованість, спланованість, компетентність, дисципліна, стимулювання, ієрархічність l взаємозалежності, динамічної рівноваги та економічності (Мартиненко М. М. )

Принципи менеджменту 39 l Принцип цілеспрямованості l l Визначений сутністю програмно-цільового управління і припускає чітку постановку цілей перед кожним підприємством та кожним його підрозділом При цьому мета повинна бути реальною, досягнутою і визначеною чітко, що додає роботі здоровий глузд і мобілізує зусилля персоналу на її виконання

Принципи менеджменту 40 l Принцип ієрархічності l l Передбачає вертикальний поділ управлінської праці, тобто виділення рівнів управління і підпорядкування нижчих рівнів управління вищим Враховується при формуванні організаційних структур управління, при побудові апарату управління, при розстановці кадрів

Принципи менеджменту 41 l Принцип взаємозалежності l Виявляється в тому, що функціонування і розвиток організації визначається співвідношенням і характером зовнішніх і внутрішніх дій, що порушують чи визначають умови нормального функціонування організації l У силу впливу принципу взаємозалежності організація змушена створювати потенціал, який здатний реагувати на вплив факторів зовнішнього середовища

Принципи менеджменту l Принцип динамічної рівноваги l l l Відповідно до закону інерції успішне функціонування організації залежить від рівня накопиченого потенціалу У даному випадку під потенціалом розуміють здатність організації успішно протистояти зовнішньому середовищу, змінюючи свій стан з такою ж складністю і швидкістю, як і зміни, що відбуваються в середовищі Потенціал організації повинен знаходитися в динамічній рівновазі з факторами зовнішнього середовища 42

Принципи менеджменту 43 l Принцип економічності управління l Організації створюються для досягнення визначених цілей. Щоб це робити успішно протягом тривалого часу, організація повинна бути ефективною й економічною. Ефективність вимірює досягнення цілей організації в умовах дії зовнішнього середовища. Економічність вимірює найкраще використання ресурсів і оптимізацію процесів організації. Відносна ефективність організації називається продуктивністю. Проте під продуктивністю розуміють відношення кількості одиниць (виробів, послуг, товарів і ін. ) на виході до кількості одиниць (ресурсів) на вході. Чим економічнішим буде вхід, тим продуктивнішою буде організація. Продуктивність є наслідком використання всіх видів ресурсів у комплексі. Економічність на всіх рівнях організації є критично важливим фактором для того, щоб організація могла вижити і домогтися успіху в умовах ринку. Тому принцип економічності є одним із ключових при оцінці роботи організації l l

Взаємозв'язок між принципами менеджменту l Між розглянутими принципами існує тісний взаємозв'язок l Жоден з принципів не існує сам по собі, але l кожен із них підтримує і зміцнює решту, l водночас підтримуючись й зміцнюючись ними l спрацьовує так званий синергетичний ефект 44