Мен-цзи
n n n n Народився Помер Національність Ім'я при народженні Інші імена Діяльність Конфесія 372 до н. е. царство Лу 289 до н. е. царство Лу китаєць Мен Ке (孟 轲 ) Цзи-юй філософ конфуціанство
n Мен-цзи (孟子, 372 до н. е. — 289 до н. е. ) — китайський філософ, другий після Конфуція творець конфуціанства і предтеча неоконфуціанства, автор однойменного класичного трактату «Мен-цзи» .
Життєпис n При народжені отримав ім'я Мен Ке. Народився у володінні Цзоу, історично і культурно пов'язаному з державою Лу (на півострові Шаньдун), звідки походив Конфуцій, і вчився у його внука Цзи Си, від якого безпосередньо сприйняв заповіти творця конфуціанства в його цитаделі Цзоу-лу. Лю Сян помістив розповідь про матір Мен-цзи — удову, що двічі міняла місце проживання, щоб син опинився в доброчинному середовищі (від кладовища переїхала до ринку, а звідти до школи), і продовжувала його виховувати навіть після одруження, але у підсумку послідувала «шляхом жінки» — після смерті чоловіка слухатися сина. Коли ж вона померла, Мен-цзи піддався звинуваченням у тому, що поховав її пишніше, ніж батька. Мен-цзи, подібно Конфуцію, відвідав низку державу центрального Китаю, зокрема Ці, Тен, Сун, Лян.
n Деякий час перебував в столиц Ці, поступивши до академії Цзіся. У 335 році стає радником Сюань-вана, володаря Ці, намагався впливати на їх правителів, але безуспішно. після цього повертається до царства Лу. тут за допогою свого учня Гуньсунь Чоу намагався знову потрапити на державну службу, проте марно. Приблизно в 70 років, можливо знову за завітом Конфуція, який в такому віці став «слідувати бажанням свого серця» , Менцзи залишив ці спроби, повернувся до приватного житт і цілком віддався теоретичній діяльності. Помер у 289 році.
Філософія n Вчення Мен-цзи представлено у творі «Мен-цзи» , що складається з 7 двухчасних глав і 261 параграфа, побудовано за зразком Конфуціева «Лунь юя» , але на відміну від останнього містить більш складну систему аргументації, що відображає розвиток протологічного і нумерологічного методу.
n n Вчення Мен-цзи отримало широке застосування в системі неоконфуціанства, і особливо - у Ван Янміна. Етико-політичне вчення Мен-цзи базувалося на тезі початкової доброти людської природи, згідно з якою людина володіє вродженим знанням добра і здатністю творити його. Зло - результат помилок людей, для його викорінення слід відновити первісну природу людини.
n Якщо правитель позбавлений необхідних моральних якостей для того, щоб бути хорошим вождем, люди мають моральне право його повалити. У такому випадку навіть вбивство правителя не буде вважатися злочином. Тому що, стверджував Мен-цзи, якщо правитель не робить так, як повинен поступати в ідеалі, він втрачає моральне право бути правителем і стає, по конфуціанської теорії виправлення імен, «всього лише людиною» , як каже Мен-цзи. Він вважає також: «Народ - найважливіше (в державі); духи землі і зерна - друге, а правитель останнє» . Ці ідеї Мен-цзи справили величезний вплив на всю китайську історію аж до революції 1911 року, яка увінчалася проголошенням Китайської Республіки. Звичайно, сучасні західні демократичні ідеї також зіграли свою роль у цій події, але давня «власна» концепція «права на революцію» мала для основної маси людей більшого значення.
Дякую за увагу! n Головецької Анастасії 11 клас