Мейоз
Мейоз – це тип поділу еукаріотичної клітини, в результаті якого відбувається перехід клітин з диплоїдного стану в гаплоїдний. Він складається з двох послідовних поділів, з одноразовою реплікацією ДНК.
Інтерфаза I (на початку — 2 n 2 c, в кінці — 2 n 4 c) — синтез та накопичення речовин та енергії, необхідних для поділу, збільшення розмірів клітини та кількості органел, подвоєння центріолей клітинного центру, реплікація ДНК, яка завершується у профазі 1.
Перший мейотичний поділ (мейоз I) Має назву редукційний, оскільки під час цього поділу відбувається зменшення кількості хромосом вдвічі : із однієї диплоїдної клітини (2 n 4 c) утворюються дві гаплоїдні (1 n 2 c).
Фази мейозу I Профаза 1 (2 n 4 c) — демонтаж ядерних мембран, розходження центріолей до різних полюсів клітини, формування ниток веритина поділу, зникнення ядерець, конденсація двохромадидних хромосом, кон'югація гомологічних хромосом, кросинговер. Кон'югація — процес наближення та переплетення гомологічних хромосом. Пару кон'югуючих гомологічних хромосом називають бівалент. Кросинговер — процес обміну гомологічними ділянками між гомологічними хромосомами.
Профаза 1 поділяється на стадії: 1 - лептотена (завершення реплікациї ДНК), 2 - зиготена (кон'югація гомологічних хромосом, утворення бівалентів), 3 -пахитена (кросинговер, перекомбінація генів), 4 - диплотена (виявлення хиазмів, 1 блок овоґенезу у людини), 5 - диакинез (терминалізація хиазмів).
Фази мейозу I Метафаза 1 (2 n 4 c) — выстраивание бивалентов в экваториальной плоскости клетки, прикрепление нитей веретена деления одним концом к центриолям, другим — к центромерам хромосом.
Фазы мейоза I Анафаза 1 (2 n 4 c) — случайное независимое расхождение двухроматидных хромосом к противоположным полюсам клетки (из каждой пары гомологичных хромосом одна хромосома отходит к одному полюсу, другая — к другому), перекомбинация хромосом.
Фазы мейоза I Телофаза 1 (1 n 2 c в каждой клетке) — образование ядерных мембран вокруг групп двухроматидных хромосом, деление цитоплазмы. У многих растений клетка из анафазы 1 сразу же переходит в профазу 2.
Второе мейотическое деление (мейоз II) Называется эквационным (подібний). Интерфаза II, или интеркинез (1 n 2 c), представляет собой короткий перерыв между первым и вторым мейотическими делениями, во время которого не происходит репликация ДНК. Характерна для животных клеток.
Фазы мейоза II Профаза 2 (1 n 2 c) — демонтаж ядерных мембран, расхождение центриолей к разным полюсам клетки, формирование нитей веретена деления.
Фазы мейоза II Метафаза 2 (1 n 2 c) — выстраивание двухроматидных хромосом в экваториальной плоскости клетки (метафазная пластинка), прикрепление нитей веретена деления одним концом к центриолям, другим — к центромерам хромосом; 2 блок овогенеза у человека.
Фазы мейоза II Анафаза 2 (2 n 2 с) — деление двухроматидных хромосом на хроматиды и расхождение этих сестринских хроматид к противоположным полюсам клетки (при этом хроматиды становятся самостоятельными однохроматидными хромосомами), перекомбинация хромосом.
Фазы мейоза II Телофаза 2 (1 n 1 c в каждой клетке) — деконденсация хромосом, образование вокруг каждой группы хромосом ядерных мембран, распад нитей веретена деления, появление ядрышка, деление цитоплазмы (цитотомия) с образованием в итоге четырех гаплоидных клеток.
Биологическое значение мейоза Мейоз является центральным событием гаметогенеза у животных и спорогенеза у растений. Являясь основой комбинативной изменчивости, мейоз обеспечивает генетическое разнообразие гамет.