Медіаосвіта в Україні результати дослідження Інститут соціальної та

Медіаосвіта в Україні (результати дослідження) Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України лабораторія психології масової комунікації та медіаосвіти

Низький рівень медіакультури в сучасному українському суспільстві: Øвразливість до медіаманіпуляцій, Øслабкий спротив насадженню низькопробної медіа продукції, аморальних цінностей Øпоширення медіазалежності

Зміни молодіжних медіапрактик •

Медіаосвіта – частина освітнього процесу, що спрямована на вивчення закономірностей масової комунікації преси, телебачення, радіо, кіно, відео, комп’ютерно опосередкованого спілкування, інтернету, мобільної телефонії тощо.

Основні завдання медіаосвіти – підготувати особистість до • життя в інформаційному суспільстві, до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, до сприйняття інформації, усвідомлення наслідків її впливу на психіку, формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів, навчання різноманітних форм самовираження через створення медіатекстів, оволодіння способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів

Мапа експерименту білим кольором позначено загальноосвітні навчальні заклади чорним – вищі навчальні заклади (Київська, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська, Миколаївська, Черкаська обл. , Київ, АР Крим)

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД • По-перше, медіа пропонують нам зразки поведінки і моделі міжособових стосунків (частота подій) • По-друге, медіа здатні компенсувати негаразди реальних стосунків, виконують функцію заміщення реальних стосунків на віртуальні (анестезія). • По-третє всі негативні впливи медіа можна долати, якщо реальна комунікація безпосереднє спілкування з людиною має лідерство впливу.

Етапи реалізації медіаосвітніх підходів одержання знань про історію, структуру, мову і теорії медіа (освітня складова); розвиток сприйняття медіатекстів, їх „читання”, активізація уяви, зорової пам’яті, розвиток різних видів мислення (у тому числі й критичного, логічного, творчого, образного, інтуїтивного), умінь для розуміння ідей (моральних, філософських проблем), образів тощо; розвиток креативних практичних умінь на матеріалі медіа.

Вітчизняна модель медіаосвіти: матриця змістових складових

Дослідження уявлення щодо ризиків споживання телепродукції

1 4 2 5 3 6

І. Думки батьків про ризики впливу телебачення на дітей

ІІ. Існують ризики для дітей до 4 -х років • Фоновий перегляд • – мати дивиться телевізор, годуючи дитину груддю – Включає телевізор, щоб у дитини не було відчуття самотності – Дитина грається іграшками при паралельному перегляді програм дорослими в кімнаті – Дитину годують, відволікаючи увагу мультиком • Це окремий напрям досліджень

ІІ. Ризики для дітей 5 -7 років n. Надмірна вразливість (все, що в телевізорі показують, • все є, все відбувається; вірять в то, що показують, думають то реально; «мамо я боюся, навіщо вони так роблять? ) n. Моральний розвиток (що не показують – то все добре, так треба робити, приймає все на віру) n. Копіювання виразів, імітація дій (Вони ж між собою спілкуються тими мультиками, ідуть такі фрази з тих мультиків, як тільки зійдуться на дитячому майданчику, починають битися, імітувати вбивства з якихось фільмів; починає перетворюватись на Губку Боба

ІІ. Ризики для дітей від 7 до 9 -10 років n. Надмірна довіра рекламі товарів (Купити і • всьо, навіть таблетки; Не можемо визначитись, що ми збираємо – все купляємо. Бакуганів ми купуємо, картки купуємо) n Телевізор дуже захоплює (не відірвати; навіть не чує, що ти до нього говориш; це спосіб відтягнути час, щоб не робити уроків) n Вплив від дитини, яка дивилася (треба дивитися зомбі, бо всі дивляться) n. Страх, що зі мною це станеться (Земля загине, погано спить)

ІІ. Ризики для дітей 11 -13 років • n. Висока залежність від думки однолітків (це всі дивляться і я хочу, тиск: звонять, чого «Універ» не дивишся) n. Копіювання моделей поведінки (може слугувати ідеями: знущання, вбивства специфічні, суїцид, коли п’ятеро на одного, і впав, а б’ють; брата підколює; захоплення героями) n. Вважають, що це є нормою життя, що це так і повинно бути (це подобається, це адреналін; кримінал – норма, вживання алкоголю) n. Отупіння, деградація (не інтелектуальний гумор, «овощ розвитку) пасивний» , нема міркування,

ІІ. Ризики для дітей 14 -16 років n. Копіювання моделей стосунків із • перекрученими людськими цінностями (пародія на сім’ю замість материнства, доброти, що треба берегти близьких і себе; демонструється безвідповідальність, якісь розборки між людьми, що вважались недостойними, невістка не зрозуміла свекруху; всі з усіма сплять і всім добре, це така крутизна) n. Спрощене розуміння подій (Оксана Макар: не сприймають, що це про правоохоронну систему, а про подію; спотворене бачення соціального життя; рисує нереальний світ, переноситься в нього)

ІІ. Думки дітей про телебачення

Діти проти психотравмуючого впливу телебачення • «Найбільший страх викликають програми, у яких показують вбивства, насилля, жахи, стриптиз» . • «Пугают фильмы ужасов, потому что после них кажется, что с тобой может произойти то же самое» .

Сцени насильства викликають звикання до них • «Неприємно, коли демонструють сварки і бійки політичних діячів. Зовсім не хочеться бути такими, як вони. Погано тільки, що я сам до цього потроху звикаю. ” • «Складається враження, що вбивства на екрані вже не лише норма, але й розвага, від якої ми починаємо отримувати задоволення»

Бажання наслідувати героїв Бути героєм = вбивати ? • цитую хлопчика: «Хочу, как в том фильме, где всех убивают, а в конце и я бы был в тюрьме, убил бы себя, это было б супер!» .

страждають від страшних повідомлень про дійсність • • Новини лякають більше, ніж фільми • Десятикласники підрахували: У новинах до 40 відсотків позитиву і понад 60 відсотків негативу. (катастрофи, аварії, злодіяння із загибеллю людей). • Якими позначками промаркувати новинні передачі? • Шокують сюжети передач про реальні події

Розпізнання батьками значення графічних позначок

ВИСНОВКИ • Батьків дітей різного віку турбують різні ризики негативного впливу телебачення • Існуюча система позначок не задовольняє потреб батьків у інформуванні про зміст ризиків • Кількісне статистично достовірне підтвердження рівня підтримки нової системи позначок методом репрезентативного масового опитування батьків дітей різного віку має враховувати такі параметри: – Ступінь задоволеності батьків телеконтентом і впливом сучасного телебачення на інтеектуальний, емоційний і соціальний розвиток дитини, її психологічне благополуччя – Рівень зацікавеності батьків у покращенні ситуації – Рівень медіакультури батьків та особливості їх медіапрактик – Ступінь інтуїтивного роз уміння, точності розпізнання і прийняття графічних образів позначок – Рівень готовності батьків до відповідального споживання і використання системи розумних позначок – Рівень активності батьків у випадку впровадження нової системи

Дякуємо за увагу! • Автор – Любов Найденова, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, к. псих. н • mediasicolo@gmail. com