Media Communications www mediatopos org The

Media & Communications www. mediatopos. org

The Medium exceeds the Message www. mediatopos. org

1. Краткая история гипертекстовых технологий www. mediatopos. org

Jakob Nielsen, "the king of usability" Hypertext and Hypermedia, 1990 Multimedia and Hypertext: The Internet and Beyond, 1995 Якоб Нильсен www. mediatopos. org

Jakob Nielsen, "the king of usability" Hypertext and Hypermedia, 1990 Multimedia and Hypertext: The Internet and Beyond, 1995 Якоб Нильсен www. mediatopos. org

1945 Vannevar Bush proposes Memex 1965 Ted Nelson coins the word "hypertext" (later elaborated in his pioneering book Literary Machines) Xanadu 1967 The Hypertext Editing System and FRESS, Brown University, Andy van Dam 1968 Doug Engelbart demo of NLS system at FJCC 1975 ZOG (now KMS): CMU 1978 Aspen Movie Map, first hypermedia videodisk, Andy Lippman, MIT Architecture Machine Group (now Media Lab) 1984 Filevision from Telos; limited hypermedia database widely available for the Macintosh 1985 Symbolics Document Examiner, Janet Walker 1985 Intermedia, Brown University, Norman Meyrowitz 1986 OWL introduces Guide, first widely available hypertext 1987 Apple introduces Hyper. Card, Bill Atkinson 1987 Hypertext'87 first major conference on hypertext 1991 World Wide Web at CERN becomes first global hypertext, Tim Berners Lee 1992 New York Times Book Review cover story on hypertext fiction 1993 Mosaic anointed Internet killer app, National Center for Supercomputing Applications 1993 A Hard Day's Night becomes the first full length feature film in hypermedia (originally for Macintosh; now also available for Windows) 1993 Hypermedia encyclopedias sell more copies than print encyclopedias 1995 Netscape Corp. gains market value of almost $3 B on first day of stock market trading (1998: AOL buys Netscape for $4 B) История Гипертекста www. mediatopos. org

Intermedia Note. Cards 1985 Hyper. Card 1987 Логика Гипертекста www. mediatopos. org

1934 – бельгійський бібліотекар Поль Отлє (Paul Otlet) висловлює ідею Mundaneum’у: глобальної мережі комп’ютерів ( «електричних телескопів» ), яка дозволяє переглядати і здійснювати пошук серед мільйонів взаємопов’язаних документів: зображень, аудіо записів, текстів (проект класифікації документів усього світу П. Отлє мав назву «réseau» , у буквальному перекладі – павутиння, сітка). www. mediatopos. org

1945 – американський вчений, «пророк гіпертексту» Венівар Буш (Vannevar Bush) у есе «Як ми можемо мислити» (As We May Think) пропонує ідею гіпертекстового устрою «Memex» : пристрою з системою індексованого пошуку для «розширення і доповнення людської пам’яті» . www. mediatopos. org

1965 – американський медіа теоретик, «винахідник гіпертексту» Тед Нельсон (Theodor Holm Nelson) уводить поняття «hypertext» , пізніше де тально розроблене в його книзі «Літературні машини» (Literary Machines) і реалізоване у гіпертекстовому проекті «Xanadu» . www. mediatopos. org

1966 – американський винахідник Ларрі Робертс (Lawrence G. Roberts) вперше пропонує ідею створення глобальної електронної мережі: початок розробок ARPANet. 1967 – голландсько американський професор Brown University Енді ван Дам (Andy van Dam) створює систему Hypertext Editing System. www. mediatopos. org

1968 – «мишачий король» , винахідник комп’ютерної «миші» , доктор Дуглас Енгельбарт (Douglas C. Engelbart) пропонує demo of NLS system at FJCC, відкриваючи серію новацій у гіпертекстових технологіях: система обміну текстовими повідомленнями, протоколи для віртуальних терміналів, множинні вікна тощо. www. mediatopos. org

1978 – засновник консорціуму «Digital Life» , доктор Ендрю Ліппман (Andrew B. Lippman) створює перший гіпермедіальний відеодиск Aspen Movie Map і організує MIT Architecture Machine Group (сьогодні – Media Lab). www. mediatopos. org

1985 – старт гіпертекстового «макромедійного» проекту «Intermedia» Нормана Мейровіца (Norman Meyrowitz). 1987 – американський комп’ютерний інженер і фотограф Білл Еткінсон (Bill Atkinson), представник компанії «Apple Mackintosh» , розробляє систему Hyper. Card; того ж року проходить перша найзначніша міжнародна конференція з проблем гіпертексту «Hypertext’ 87» . www. mediatopos. org

1989 1991 – революційна розробка проекту Всесвітньої павутини «World Wide Web» у ЦЕРНІ (CERN): перша реалізація ідеї глобального гіпертексту, яка закріплює за іменами Тіма Бернерса Лі (Tim Berners Lee) і його ученика Роберта Кайо (Robert Cailliau) всесвітню славу і статус «першовід кривачів» вселенського електронного гіпертексту. www. mediatopos. org

1992 – гіпертекст «увійшов до історії» : видання «New York Times Book Review» знайомить читачів з історією гіпертекстової літератури. 1993 – остаточна перемога гіпертексту над текстом: гіпермедійних енциклопедій у світі продається більше, ніж друкованих. www. mediatopos. org

1994 – започаткування програми «Лабіринт» Марка Песке (Mark Pesce), Тоні Парізі (Tony Parisi) і Пітера Кеннарда (Peter Kennard): відкрито мову віртуальної реальності – формат VRML 1. 0 (Virtual Reality Modelling Language), де об’єкти представлені у трьохвимірному вигляді; розробки проекту трьохвимірного кіберпростору Web 3 D. www. mediatopos. org

1995 – « 50 років гіпертексту» : виходить у світ книга «короля юзабіліті» Якоба Нільсена (Jakob Nielsen) «Мультимедіа і гіпертекст» (Multimedia and Hypertext: The Internet and Beyond), яка є розширенням і доповненням його попереднього твору 1990 року «Гіпертекст і гіпермедіа» (Hypertext and Hypermedia); мета нового твору – підвести підсумки півстолітньому розвиткові гіпертекстових систем і намітити їх перспективи. www. mediatopos. org

1999 – гіпертекст павутина як фокус пригадувань і передчуттів: поява книги Тіма Бернерса Лі «Weaving the Web: Origins and Future of the World Wide Web» 2001 – модернізація і подальша оптимізація гіпертекстових технологій: народження терміну і концепції «семантичної павутини» (semantic web), або web 3. 0; розробник ідеї – Тім Бернерс Лі; якщо web 2. 0 є архівом і каталогом, то web 3. 0 є «пошуковою системою» , «гідом» , «розумним путівником» . www. mediatopos. org

2002 – електронний гіпертекст із засобу віртуальної комунікації перетворюється на генератор соціальних інтеракцій: початок всесвітньої «епідемії» флешмобів і смартмобів після виходу книги «Smart mobs: The Next Social Revolution» Г. Рейнголда (Howard Rheingold). www. mediatopos. org

2003 2004 – гіпертекст набуває характеру інтерактивної «бурі та натиску» : офіційний початок буму соціальних мереж, запуск Linked. In, My. Space і Facebook. www. mediatopos. org

2009 – на міжнародній конференції «Hypertext & Hipermedia» ACM у Туріні, Італія, підбито підсумки 20 річчю розвитку гіпертекстових і гіпермедійних технологій Всесвітньої павутини www. mediatopos. org

Історія «з продовженням» WWW третього тисячоліття: тотальний мультимедійний гіпертекст. Майбутнє «гібридних форм» дискурсу нових медіа (Л. Манович). Гіпертекст – Гіперпам’ять – Гіпермозок. Нетократія vs. традиціоналізм. Футурологічні і утопічні прогнози. www. mediatopos. org

2. Мультимедійність та гіпертекстуальність в інформаційному просторі (пост)сучасного суспільства www. mediatopos. org

ПРЕСЛОВУТЫЙ ПОСТМОДЕРН? Нелинейность, нечеткость границ, разнородность, размывание смыслов… 1) Неопределенность, культ неясностей, ошибок, пропусков; 2) Фрагментарность и принцип монтажа; 3) "Деканонизация", борьба с традиционными ценностными центрами; 4) "Все происходит на поверхности", отсутствие психологических и символических глубин; 5) "Мы остаемся с игрой языка, без Эго": молчание, отказ от мимезиса и изобразительного начала; 6) Ирония, утверждающая плюралистическую вселенную; 7) Смешение жанров, стилевой синкретизм; 8) Театральность современной культуры, работа на публику, обязательный учет аудитории; 9) Срастание сознания со средствами коммуникации, способность приспосабливаться к их обновлению и рефлектировать над ними. Ихаб Хассан Мультимедийный гипертекст как стиль мышления www. mediatopos. org

Гіпертектуальність і чехарда префіксів. «Інтертекст» , «метатекст» і «гіпертекст» . Типи взаємодії текстів у літературній теорії, за класифікацією Ж. Женета (Jean Genet): інтертекстуальність як «співприсутність» в одному тексті двох або більш ніж двох текстів (цитата, алюзія, плагіат тощо); паратекстуальність як відношення тексту до свого заголовку, післямови, епіграфу тощо; мета екстуальність т як наявність у тексті коментарів; гіпертекстуальність як пародіювання одним текстом іншого; архітекстуальність як жанровий зв’язок текстів. Лінгвістичні ігри та семантичні диференціації www. mediatopos. org

Мы станем членить исходное означающее на ряд коротких, примыкающих друг к другу фрагментов, которые назовем лексиями… Такой идеальный текст пронизан сетью бесчисленных, переплетающихся между собой внутренних ходов, не имеющих друг над другом власти; он являет собой галактику означающих, а не структуру означаемых; у него нет начала, он обратим; в него можно вступить через множество входов, ни один из которых нельзя признать главным; вереница мобилизуемых им кодов теряется где-то в бесконечной дали, они "неразрешимы" (их смысл не подчинен принципу разрешимости, так что любое решение будет случайным, как при броске игральных костей); этим сугубо множественным текстом способны завладеть различные смысловые системы, однако их круг не замкнут, ибо мера таких систем - бесконечность самого языка. Ролан Барт C/Z Лексии и Идеальный «текст-письмо» www. mediatopos. org

Мережева свідомість і мережеве мислення: деконструкція, дисемінація, апофеоз розрізнення. Дискретність медіа месиджу, редукції сенсу. Зручність і незручність гіперчитання: «втрата і знаходження суб’єкту» . «Гіпертекст як хвороба» : ризики та Ін фор маційна надмірність, небезпеки «нелінійного типу» мислення. ментальна зайвість, смислова Неможливість охопити усі сценарії та/чи аудіо візу альна перенапруга. прочитання гіпертексту: страх Гіпертекст як чинник порушення «нескінченної книги» . «Текст, який коротко строкової пам’яті неможливо прочитати до кінця? » головного мозку (в інтерпретації Негативні наслідки роботи з гіпертекстом експерта з дизайну та юзабіліті у віртуальному середовищі. Проблема К. Монакова). Надлишковість «дезорієнтації» , за концепцією П. Кана розгалужень: ускладненість (Paul Kahn) і Дж. Лендoу вибору і поліваріантність шляхів (George P. Landow). Явні та латентні руху по лабіринтоподібному впливи гіпертекстуальності на свідомість. гіпертексту. Мультимедійний гіпертекст як модель свідомості www. mediatopos. org

Гиперавторство, Гипертекстуализация, Гиперчтение Гипермедиатизация Гіпертекст як нелінійна неієрархічна «Вузли» і «переходи» . «Зверхзв’язки» і «мета структури» . екст «без просторових Т меж» ? Нові виміри тексту як «вічного повернення» . Відсутність у гіпертексті заздалегідь заданих обмежень на характер зв’язків (сітка). Відсутність у мережі прямих шляхів і пункту, де б вони сходилися разом. Браузинг (англ. browsing – перегляд; від англ. browse – читати, продивлятися; пор. : web browser – веб оглядач, браузер) – пересування гіпертекстом у кіберпросторі; перегляд веб сайтів за допомогою спеціального програмного забезпечення (Internet Explorer, Mozilla Firefox, Safari, Google Chrome, Opera), запит веб сторінок, їх обробку, вивід і перехід від однієї сторінки до другої у процесі пошуку інформації у глобальному електронному гіпертексті. структура з лінійних фрагментів. Точки можливостей вибору подальшого читання інших фрагментів. Нові шляхи читання (трейл, trail) гіпертексту : можливість повернення до попереднього вузла і поновлення прочитання за іншим шляхом. Поняття «бектрекінг» (back tracking) – повернення у випадку невдачі по навігаційному сліду, який зберегла система. «Хаосмос» і «палімпсест» www. mediatopos. org

Электронная письменность отражает фрагментацию, децентрацию и дезинтеграцию «тающего» субъекта и, в свою очередь, сама отражается в разбитом на фрагменты "Я". Боультер в Münker/Roesler 1997 «Расколотое Я» ? www. mediatopos. org

To be continued… www. mediatopos. org