Маяковький чекає на нас зухвалий і беззахисний войовничий

“Маяковький чекає на нас, зухвалий і беззахисний, войовничий і вразливий, звеличений і облаяний, трагічний і прекрасний” О. Михайлова

«А ви змогли б? »

План Ранні роки; Літературне життя; Кінематограф; Після смерті поета; Маяковський та Україна; Аналіз віршів; Крилаті вислови Маяковського.

РАННІ РОКИ

В. В. Маяковський народився у селі Багдаді (Багдаті), Грузія, у родині був останньою третьою дитиною. Батько — дворянин, служив лісничим, предки були — з козаків Запорізької Січі. Мати, Олександра Олексіївна, походила із роду Кубанських козаків.

1902 року Володимир вступає до Кутаїської гімназії. Після смерті батька 1906 року Маяковський разом із матір'ю та сестрами переїздить до Москви. Там він вступає до школи № 91 і навчається у одному класі із братом Бориса Пастернака Шурою. Ще у віці 14 років (1907 року) Маяковський вперше взяв участь у соціалістичній демонстрації у Кутаїсі

Коли 1908 його відраховують із гімназії через неспроможність матері далі сплачувати за навчання, він радо пристає до революційної діяльності. Того ж 1908 року вступає до РСДРП, його тричі заарештовують та Маяковський уникає покарання через неповнолітність.

Перші вірші Маяковський написав саме під час ув'язнення у Бутирській в'язниці 1909 року.

1911 р. він вступає до Московського училища мистецтва, де знайомиться із членами Російського футуристичного руху. Стає лідером групи «Гілея» . Після знайомства із Давидом Бурлюком, входить у коло поетів та зближується із кубофутуристами.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

Перший опублікований вірш «Ніч» Маяковського увійшов до футуристичної збірки «Ляпас суспільному смаку» 1912 року. 1913 р. поет звертається до драматургії і створює трагедію «Володимир Маяковський» , сам ставить її та виконує головну роль.

1914 р. через активну політичну діяльність Маяковського та Бурлюка виключили із Московського училища мистецтв.

Влітку 1915 р. Маяковський закохався у заміжню жінку — Лілю Брік. Саме їй присвячено поему «Флейтапозвоночник» …

… «Звенящей болью любовь замоля, душой иное шествие чающий, слышу твое, земля: "Ныне отпущаеши!"» . . .

Впродовж 1915 -1917 рр. Маяковський працював креслярем у Петроградському військовому автомобільному училищі. На початку революції він був у Смольному. Повернувшись до Москви, він працює у Російському телеграфному агенстві (РОСТА), створює тексти та власне графіку для агітпроп плакатів.

Плакати створені Маяковським

1919 р. вийшла поема « 150 000» — гімн світової революції: 30 "ВСЕМ! ВСЕМ! Всем, кто больше не может! Вместе выйдите и идите!" (подписи): МЕСТЬ - ЦЕРЕМОНИЙМЕЙСТЕР. 40 ГОЛОД - РАСПОРЯДИТЕЛЬ. ШТЫК. БРАУНИНГ. БОМБА. (три подписи: секретари).

Під час лекцій у Сполучених штатах Маяковський познайомився із Еллі Джонз, яка пізніше народить йому доньку. Та про це поет дізнається набагато пізніше, у 1929 р. , коли пара таємно зустрілась на півдні Франції, адже свої стосунки вони мали тримати у таємниці. Наприкінці 1920 -х Маяковський закохався у Тетяну Яковлеву, їй він присвятив «Лист Тетяні Яковлевій» 1928 р.

Поет активно співпрацює із: «Известиями» та «Комсомольською правдою» , Друкується у журналах: «Новый мир» , «Молодая гвардия» , «Огонёк» , «Крокодил» , «Красная нива» та ін.

Сатиричні п'єси: «Клоп» (1928), «Баня» (1929) (були поставлені Мейерхольдом). У 1929 р. Маяковський організував групу «Реф» , але вже у лютому 1930 вийшов із неї, вступив до РАПП.

Цілісність характеру поета, людська порядність, що допомагала орієнтуватися в головних проблемах часу, внутрішня переконаність у праваті сваїх моральних ідеалів відокремлювали В. М. від інших поетів, від звичного плину життя. Ця відособленість народжувала щиросердечний протест проти обивательського середовища, де не було високих духовних ідеалів

КІНЕМАТОГРАФ

1918 р. Маяковський написав сценарій до фільму «Народжений не задля грошей» за мотивами роману Джека Лондона «Мартин Іден» .

1918 р. Маяковський знявся у головній ролі експериментального фільму «Барышня и хулиган» за сценарієм самого Маяковського. 1970 року вийшов телефільм-балет «Барышня и хулиган» на основі сценарію 1918 року.

ПІСЛЯ СМЕРТІ ПОЕТА

1930 року селище Багдаді (Багдаті), батьківщина поета, було перейменовано на Маяковскі. Після смерті Сталіна, поширились чутки, що Маяковський не закінчив життя самогубством, а був вбитий за наказом Сталіна, однак жодних доказів не було встановлено.

Після смерті поета постійно звинувачували у пресі як «формаліста» , протиставляли його визнаним «пролетарським поетам» , як наприклад, Дем’ян Бєдний.

Пам'ятник на площі Маяковського у Москві

МАЯКОВСЬКИЙ ТА УКРАЇНА

У 1912 -1914 pp. Маяковський тричі відвідав Україну, а з 1924 — щороку. Тут він виступав у цілому ряді міст, оспівав столицю (вірш «Київ» , 1924). присвятив Україні теплі рядки у віршах «Борг Україні» (1926), «Нашому юнацтву» (1927), «Три тисячі і три сестри» (1928) й ін.

Відвідав Київ, де виступав із літературними концертами у 1913, 1914, 1924. В Києві іменем Маяковського названо проспект на Троєщині. Написав вірш «Долг Украине» (1926).

Присвятив місту поезію «Київ» (опублікована 1924 у газеті «Пролетарська правда» ). «Лапы елок, лапки, лапушки. . . Все в снегу, а теплые какие! Будто в гости к старой, старой бабушке я вчера приехал в Киев. Вот стою на горке на Владимирской, Ширь во-всю - не вымчать и перу! Так когда-то, рассиявшись в выморозки, Киевскую Русь оглядывал Перун» . . .

АНАЛІЗ ВІРШІВ

А вы смогли бы? Я сразу смазал карту будня, плеснувши краску из стакана; я показал на блюде студня косые скулы океана. На чешуе жестяной рыбы прочел я зовы новых губ. А вы ноктюрн сыграть могли бы на флейте водосточных труб?

Аналіз Вірш ‘А вы могли бы? ‘ має щось від живопису. Деталі міського пейзажу скомпоновані в натюрморт. Автор показує світ зі свого погляду, використовує прийом безпосереднього звернення до аудиторії. Він, як ніхто дивується світом, і найпростіші буденні речі сповнюються для нього несподіванним змістом. А в кінці вірша — виклик до тих, для кого ‘косые скулы океана‘ просто абсурд, для кого ніколи не заспівають ‘водосточные трубы‘. Саме цей загальний колорит, загальну ідею гарно передав Воронько, тому, в цілому, його переклад можна вважати відносно вдалим, таким, що зберіг образність та ідею оригінала.

«Послушайте!» Послушайте! Ведь, если звезды зажигают значит - это кому-нибудь нужно? Значит - кто-то хочет, чтобы они были? Значит - кто-то называет эти плевочки жемчужиной? И, надрываясь в метелях полуденной пыли, врывается к богу, боится, что опоздал, плачет, целует ему жилистую руку, просит чтоб обязательно была звезда! клянется не перенесет эту беззвездную муку! А после ходит тревожный, но спокойный наружно. Говорит кому-то: "Ведь теперь тебе ничего? Не страшно? Да? !" Послушайте! Ведь, если звезды зажигают значит - это кому-нибудь нужно? Значит - это необходимо, чтобы каждый вечер над крышами загоралась хоть одна звезда? !

Аналіз Вірш-Лемент душі поета. Він починається проханням, зверненої до людей: "Послухайте!" Таким вигуком кожний з нас дуже часто перериває сває мовлення, сподіваючись бути почутим і понятим. Ліричний герой вірша не просто вимовляє, а "видихає" це слова, запекло намагаючись звернути увагу живучих на Землі людей на хвилюючу його проблему. Це не скарга на "байдужу природу", це скарга на людську байдужість. Поет як би сперечається з уявлюваним опонентом, людиною недалеким і приземленим, обивателем, міщанином, переконуючи його в тім, що не можна миритися з байдужністю, самітністю, горем.

Образ ліричного героя у вірші В. Маяковського «Лілечко!» Замість листа до коханої Володимир Маяковський пише вірш «Лілечко!» Літературний герой цього твору — сам поет. Для ліричного героя нема моря, сонця, крім кохання, «жоден дзвін не на радість, крім дзвону твого любого імені» . Над ним не владна отрута, «і курок не зможу біля скроні натиснути» . Кохання поставило на коліна цього сильного, мужнього, талановитого чоловіка. Воно не дослухається ніжних, розпачливих слів. Почуття, яке повинно підносити дух людини на невидані висоти, поставило ліричного героя на коліна. Але воно відкрило перед нами Маяковського — лірика, людину, яка вміла засвічувати зірки і безмірно страждати.

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ В. МАЯКОВСЬКОГО

"Кем быть? " «Все течет, все изменяется. Все течет, ничто не стоит на месте…» "Что такое хорошо и что такое плохо? ", 1925 «Главное - начать. Главное всюду - начать; начало - важнейшая часть дел…» "Послушайте!", 1914 «Если хотите быть богатым, научитесь не только зарабатывать, но и быть экономным…»

"Хорошо!", 1927 «Искусство состоит в том, чтобы его не было видно - Искусство заключается в том, чтобы в произведении искусства его не было заметно…» "Сергею Есенину", 1926 «Какой же русский не любит быстрой езды? » "Комсомольская", 1924 «Лицо - зеркало души. »

Дякуємо за увагу! Роботу виконали: Учениці 11 класу Барбой Карина Полюк Наталія Соловйова Вікторія Татаренко Жанна