Марс Підготувала студентка 21 групи спеціальності Фізичне виховання

Марс Підготувала студентка 21 групи спеціальності «Фізичне виховання» Майструк Ілона

Марс — четверта планета Сонячної системи за відстанню від Сонця й сьома за розміром і масою. Названа на честь Марса — давньоримського бога війни. Іноді Марс називають «червоною планетою» через червонуватий колір поверхні, спричинений наявністю оксиду заліза.

Марс — планета земного типу з розрідженою атмосферою. На Марсі є метеоритні кратери, як на Місяці, вулкани, долиниі пустелі, подібні до земних. Тут розташована гора Олімп (22 км), найвища відома гора в Сонячній системі, і Долина Марінер — величезна рифтоподібна система канйонів На додаток до географічних особливостей — період обертання Марса і сезоні цикли також подібні до земних.

Орбіта Марса приблизно у 1, 5 рази віддаленіша від. Сонця, ніж орбіта Землі. Через відносно видовжену орбіту, відстань між Марсом і Сонцем змінюється від 207 млн км у перигеліх до 250 млн км в афелії. Тривалість марсіанського року становить 687 земних днів. Марс обертається навколо своєї осі з періодом 24 години 37 хвилин (марсіанську добу називають сол), що лише трохи довше за тривалість доби на Землі. Орбіти Марса й Землі лежать практично в одній площині (кут між ними становить 2°). Вісь обертання Марса нахилена під кутом 25, 2° до перпендикуляра до площини орбіти й спрямована у Сузір’я Лебедя.

Згідно з орбітальними спостереженнями й експертизою марсіанських метеоритів, поверхня Марса складається в основному з базальту. Марсіанські породи представлені уламковими пористими породами і еоловимипісками. Ґрунт Марса згідно з наявними даними, представлений сумішшю силікатів і мінералів класу оксидів зі значним вмістом сульфатів (можливо, гідратован их). Сірка, очевидно, наявна в сульфатах.

Температурний режим й атмосфера Через більшу віддаленість від Сонця Марс отримує на 57 % менше енергії, у порівнянні з тією, що одержує Земля. Середньорічна температура там − 60° С. Температура поверхні протягом доби істотно змінюється. Атмосфера Марса досить розріджена. Атмосфера на Марсі складається з 95 % вуглекислого газу, 3 % азоту, 1, 6 % аргону й містить сліди кисню й води.

Життя на Марсі Наразі немає наукових доказів існування життя на Марсі. Хоча припускають, що воно там може бути. Ще до початку польотів на Марс він був першим кандидатом на виявлення там позаземного життя. На Марсі було знайдено зразки льоду, що є однією з умов існування життя. За останніми відомостями, в минулому на Марсі існувала вода в рідкому стані, поверхню планети вкривали моря. Однак внаслідок нез'ясованих досі причин вона практично зникла. Цілком можливо, що ще кілька мільйонів років тому клімат на Марсі був вологішим. Доказом цього слугує рельєф планети.

Супутники Марса Першим передбачив, що Марс має супутники, Йоганн Кеплер 1610 року. 1877 року американській астроном Асаф Холл, працюючи у військовоморський обсерваторії США з найбільшим у країні 26 дюймовим рефрактором Кларка, нарешті знайшов Фобос та Деймос, два маленьких супутники Марса. Їх орбітальні періоди виявились близькими до періодів, які запропонував Свіфт на 150 років раніше.

Дякую за увагу