Марокко Загальна Характеристика Марокко офіційно Королівство Марокко

Марокко

Загальна Характеристика Марокко (офіційно: Королівство Марокко, араб. аль-Магріб — «захід» ) — країна на півночі Африки, яка межує на півночі з Іспанією (водний кордон через Гібралтар, а також сухопутний кордон з трьома Іспанськими напіванклавами — Сеутою, Мелільєю та Пеньйон-де-Велес-де-ла. Гомерою); на сході і південному-сході — з. Алжиром; на півдні — з. Західною Сахарою, в минулому іспанською провінцією, яку в 1975 розділено між Марокко і Мавританією, а в — 1979 — анексована Марокко. Марокканський берег омивається Атлантичним океаном, та через Гібралтарську протоку переходить до Середземного моря. Кордони сучасного Марокко в деякій їх частині понині залишаються спірними.

Площа. 458730 км²; або 710850 км² враховуючи спірну територію Західної Сахари; Столиця. Рабат, Найбільше місто — Касабланка; Рельєф. : гірські хребти проходять з північного сходу на південний захід; родючі прибережні рівнини на заході; Політичний устрій. Конституційна монархія з виборним парламентом. Король Марокко наділений деякими повноваженнями виконавчої влади, включаючи право розпуску парламенту. Парламент Марокко двопалатний; Голова держави. Мохаммед VI з 1999; Голова уряду. Аделіла Бенкіран ; Політична система. — конституційна монархія; Експорт. : фініки, інжир, вино, деревна пульпа, рибні консерви, фосфати; Населення. 26, 240 млн чол. (1990); 33, 241 млн чол. (2005), з яких 60% ідентифікують себе арабами, 38% — бербери. Мови: : арабська (державна) 75%, берберська 25%, французька, іспанська; Релігії. : іслам, сунітські течії; Грошова одиниця. — марокканський дирхам.

Прапор та Герб Марокко

Касабланка

Назва Повне арабське ім'я «al-Mamlaka al. Magribiyya» перекладається як «Західне Королівство» , та нерідко застосовується коротка назва «al-Magrib» (Захід). В Європейські мови слово Марокко прийшло від іспанського «Marruecos» , португальського «Marrocos» , середньовічного латинського «Morroch» , що походили від назви тодішньої столиці Marrakesh (Маракешу). Назва «Маракеш» походить з берберської і дослівно означає «Земля Бога» . Барбарський лев, часто вважається одним із національних символів Марокко.

Aït Benhaddou (Бенхадоу) в вечірньому світлі

Історія. Берберське Марокко Територія сучасного Марокко була обжита людьми починаючи з епохи неоліту (щонайменше починаючи з 8 тисячоріччя до н. е. , як ми можемо судити виходячи з залишків капсійської культури), періоду, коли Магриб був менш посушливим, ніж він є тепер. В епоху Мезоліту територія сучасного Марокко нагадувала скоріше саванну, аніж сучасну територію з посушливим кліматом. В той період Марокко було відоме під назвою «Мавретанія» (не плутати з сучасною країною Мавританією). Сучасний аналіз ДНК довів, що багато народів внесли свій вклад у сучасну мароканську генну водоверть на додачу до головної етнічної групи (бербер). Іншими народами стали араби, ібери, фінікійці, євреї, та народи Африки південніше Сахари.

Руїни Chellah (Челлі), Рабат

Римський період Північна Африка загалом, та територія сучасного Марокко зокрема, поступово втягувались у все ширшаючий Середземноморський світ завдяки фінікійським торговим колоніям та поселенням, що почали оселятись тут починаючи з 6 сторіччя до н. е. Прихід фінікійців започаткував довге об'єднання в Середземномор'ям, цей стратегічний регіон сформував частину Римської імперії, відому під назвою Мавританія Тінгітанська. В 5 сторіччі н. е. з падінням Римської Імперії, територію сучасного Марокко захопили вандали та вестготи, а через 100 років візантійці. Щоправда протягом цього часу більша частина гористої території сучасного Марокко залишалась непідкореною, та перебувала в руках своїх корінних мешканців — бербер. Християнство було запроваджено в 2 сторіччі, та знайшло прихильників в містах, серед рабів та берберських фермерів.

Римська мозаїка в Волубілісі

Ісламське Марокко Ісламська експансія почалася в 7 сторіччі н. е. Перше ісламське завоювання Північноафриканського берега відбулося в 670 році під керівництвом Uqba ibn Nafi, генерала при династії Омейяди. Араби принесли свої звички, культуру та іслам, який прийняли більшість бербер, формуючи держави та королівства, такі як Королівство Некор та Берегвати, іноді після декількарічних громадянських війн. Під керівництвом Ідрісіда ібн Абдаллаха, який започаткував династію Ідрісідів, країна скоро припинила зв'язки та вийшла зпід контролю багдадських Аббасідів. Ідрісіди запровадили Фес столицею, та Марокко стало центром навчання, та найбільшою силою в регіоні.

Казбах Айт-Бен-Хадду на верхньому Атласі.

До 1956 Танжер мав досить багатоманітне населення, що включало 40, 000 Мусульман, 30, 000 Європейців та 15, 000 Євреїв.

Недавня історія Незалежність від Франції отримана в 1956, що була провінція Іспанії Іфні повернута Марокко в 1969. Глобальний перегляд конституції в 1972. Західна Сахара передана Іспанією Марокко і Мавританії в 1975; партизанська війна в Західній Сахарі з Фронтом Полізаріо, організацією, що виступає за незалежність регіону; Марокко в 1983 погодилося на запропоновану формулу, але відмовилося мати справу із самим Полізаріо. Перемир'я підписане в 1987, але війна продовжується. Дипломатичні відносини з Алжиром і Сирією відновлені у 1988 і 1989. Нова конституція прийнята, на національному референдумі в 1992. Сучасні кордони Марокко сформувалися в період 1912– 1956, коли французька, іспанська і міжнародна адміністрації здійснювали управління окремими частинами країни. У 1956 був відмінений протекторат і визнана національна незалежність і територіальна цілісність Марокко.

Сучасний готель в Марокко

Природа Рельєф країни середньо- і високогірний з долинами і плато, прибережними низовинними рівнинами і дюнами. Гол. гірські пасма: Антиатлас (1800– 2712 м, г. Ікнікуін), Високий Атлас(3000 -4165 м. ), Сер. Атлас (2300 -3340 м. ), Ер-Риф (до 2456 м. ). Рівнини з відмітками до 300 м розташовані вздовж узбережжя. Міжгірські рівнини Марокканської (Західної) Месети і Високого Плато (Мароккано-Оранської, або Сх. Месети) обрамовані ланцюгами Ер-Рифу, Сер. і Високого Атласів. На півдні і півд. -сході розташовані піщані і кам'янисті пустелі Сахари. Клімат Марокко субтропічний, на півночі — середземноморський. Ріки, крім ниж. течії Себу, не судноплавні.

Економіка Загальна характеристика господарства. Марокко — аграрна країна з відносно розвинутою гірничодобувною та обробною промисловістю. Транспорт: автомобільний, морський, залізничний, повітряний. У Марокко є 17 мор. портів, в тому числі 8 великих: Касабланка, Сафі, Мохаммедія, Надор, Танжер, Агадір, Махдія, Джорф-Ласфар. Найважливіший аеропорт знаходиться в Касабланці; крім нього, Марокко має в своєму розпорядженні ще десять великих аеропортів, з яких п'ять мають міжнародне значення. ВВП на душу населення — $1388. Марокко є третім у світі за виробітком фосфатів, та зміна цін на них на світовому ринку значно впливає на економіку Марокко в цілому. У 2015 році, Маррокко стане першою Африканською країною, що має високошвидкісний залізничний траспорт, а до 2030 планується побудувати бильзко 1500 км високошвидкісних залізничних ліній.

Населення країни становить 26, 240 млн чол. (1990); 33, 241 млн чол. (2005), з яких 60% ідентифікують себе арабами, 38% — бербери.

Географічне положення

Культура Марокко — країна з багатою культурою та цивілізацією, що лишалися практично в первозданному вигляді протягом тривалого часу. Мароканська кухня довго вважалась однією з найрізновидніших кухонь світу.

Марокканський кускус

Культура Марокко — багатонаціональна країна, що на протязі своєї багатовікової історії на додачу до корінних бербер приймала багато етнічних груп, що прибували зі сходу (фінікійців, евреїв, арабів), півдня (маври), та півночі (римлян та вандалів), кожна з яких мала істотний вплив на соціальну структуру Марокко. Тут розповсюджені багато вірувань — від язичництва до юдаїзму, християнства, та ісламу. Серед своїх основних пріорітетів Марокко визначило захист культурного різноманіття та збереження культурного надбання.

Марокканський кафтан та одяг

Культура В Марокко розвинений кінематограф. Ще в 1944 році було запроваджено Мароканський кінематографічний центр, та відкрито кіностудію в Рабаті. Крім того, багато іноземних режисерів знімали кіно в Марокко. У 2001 році вперше проведено Міжнародний кінофестиваль Марракешу. Традиційна архітектура Марокко представлена невеличкими житловими будинками, так званими Дарами (Dar), що характеризуються в першу чергу відсутністю вікон та будь-якого орнаменту. Складаються з товстих високих стін, що охороняють її мешканців від грабіжників, звірів та подібних небезпек.

Сучасне Марокко

Марокко