Марія Гімбутас Курганна теорія Марі

Марія Гімбутас. Курганна теорія

• Марі я Гімбу тас, в дівоцтві Алсейкайте (лит. Birutė Marija AlseikaitėGimbutienė, англ. Marija Gimbutas) — археолог та етнограф, спеціаліст з ранньої історії слов'янських, балтійських племен, Східної Європи.

• Марія Гімбутас народилася 23 січня 1921 року у Вільнюсі

• Батько — Даніелюс Алсейка — відомий лікар, громадський діяч, фольклорист. • Мати — Вероніка Алсейкене — перша литовська жінка, яка отримала диплом лікаря (окуліста).

• 1931 — сім'я Марії переїжджає до Каунаса (Вільнюс опинився у складі Польщі).

• 1938 — Марія вступає до філологічного факультета Каунаського університету.

• 1939 — після окупації Польщі німцями сім'я повертається до Вільнюса, Марія переводиться до Вільнюського університету як фольклорист.

• червень 1942 — Марія захищає дипломну роботу з археології і залишається при університеті для підготовки докторської дисертації. • 1943 — народження доньки Данути. • 1944 — Радянські війська вступають до Литви. Марія разом з чоловіком Юрґісом та донькою втікає до Австрії, де влаштовується на фабрику у місті Інсбрук, а пізніше з сім'єю переховуються на фермі в горах. • 1945 — сім'я Гімбутас втікає до Німеччини, де Юрґіс Ґімбутас влаштовується на ферму, а пізніше сім'я переїжджає до міста Тюбінген, де Марія починає працювати в університеті.

• 1946 — Марія Гімбутас захищає докторську дисертацію і отримує ступінь доктора археології. Виходить перша книга Марії Ґімбутас про типи слов'янських поховань. • 1947 — народжується друга донька Зевіле.

• 1947 — Марія отримує запрошення до Гарвардського університету, після чого сім'я Ґімбутас емігрує до США. Родина Гімбутас, 1951

• 1954 — у Марії народжується третя донька — Раса. • 1956 — публікація роботи «Передісторія Східної Європи. Частина І. Культури мезоліту, неоліту та бронзового віку в Росії і Балтиці» , в якій запропоновано використовувати класифікацію типів курганівдля визначення меж зони розселення слов'ян.

• 1960 — Марія Гімбутас отримує премію Міжнародного комітету зі справ біженців за цикл лекцій з ранної історії слов'ян у Каліфорнійському університеті. 1963 — Марія стає професором Каліфорнійського університету. Переїзд до Лос. Анджелеса.

• 1968 — Марія Гімбутас — член Американської академії наук. • 1971 — Публікація книги «Слов'яни»

• 1981 — відвідання СРСР — Москви (читає цикл лекцій) та Вільнюса. • 1989 — Публікація книги «Мова богинь» • — Публікація книги «Цивілізація богинь»

Марія Гімбутас в Словаччині, 1991 2 лютого 1994 року Марії Гімбутас не стало

Курганна гіпотеза - запропонована Марією Гімбутас у 1956 році Мета: поєднати дані археологічних та лінгвістичних досліджень для визначення місцезнаходження прабатьківщини народів носіїв праіндоєвропейської мови. Гіпотеза є найбільш популярною у відношенні походження праіндоєвропейської мови.

Огляд курганної гіпотези

• Курганна гіпотеза прабатьківщини протоіндоевропейців розуміє під собою розповсюдження «курганної культури» , яка охопила всі причорноморські степи. Наступна експансія за межі степної зони призвела до появи змішаних культур, таких, як Культура кулястих амфор на заході, кочових індоіранcьких культур на сході і переселенню протогреків на Балкани приблизно в 2500 році до н. е.

• Одомашнення коня і пізнє використання возів зробило курганну культуру мобільною і розширило її на весь регіон «ямної культури» . В курганній гіпотезі вважається, що всі причорноморські степи були прабатьківщиною протоіндоєвропейців і по всьому регіону говорили на пізніх діалектах праіндоевропейскої мови.

Розповсюдження возів

Гімбутас ідентифікує чотири етапи розвитку курганної культури і три хвилі розповсюдження • Курган I, регіон Дніпро/Волга, перша половина IV тис. до н. е. Очевидно, пішла від культур волзького басейну, підгрупи включали самарську культуру і культуру Сіроглазово. • Курган II—III, друга половина IV тис. до н. е. Включає средньостьогівську культуру в Приазов‘ї і майкопську культуру на Північному Кавказі. Кам'ні круги, ранні двухколісні вози, антропоморфні кам'ні стели або ідоли. • Курган IV або ямна культура, перша половина III тис. до н. е. , охоплює весь степовий регіон від річки Урал до Румуниії.

• I хвиля, передує етапу Курган I, експансія з Волги на Дніпро, привела до співіснування культури Курган I і культури Кукутені (трипільска культура). Відображення цієї міграції розповсюдилось на Балкани і вздовж Дунаю на культури Вінча и Ленд’єл в Угорщині. • II хвиля, середина IV тис. до н. е. , що почалася в майкопській культурі і породила надалі курганізовані змішані культури в північній Європі близько 3000 року до н. е. (культура кулястих амфор, Баденська культура і, безумовно культура шнурової кераміки). На думку Гімбутас, це стало першою появою індоєвропейських мов у західній та північній Європі. • III хвиля, 3000 -2800 рік до н. е. . , поширення ямної культури за межі степу, з появою характерних могил на території сучасної Румунії, Болгарії та східної Угорщини.

• Марія Гімбутас - автор 23 монографій, в тому числі таких узагальнюючих досліджень, як «Балти» (1963) і « Слов'яни» (1971). У археології була новатором, поєднувала власне археологічні дослідження з глибокими знаннями в індоєвропейській лінгвістиці. Внесла значний внесок у вивчення найдавнішої історії індоєвропейських народів і, зокрема, слов'ян.