Мальовниче село Кам яниця Основні відомості Село Кам яниця

Мальовниче село Кам’яниця

Основні відомості Село Кам’яниця розташоване в Ужгородському районі Закарпатської області. Площа населеного пункту 413, 48 га. Кам’яниця межує з Невицьким, Гутою та Ворочевом. Село Гута входить до складу Кам’яницької сільської ради. Площа населеного пункту становить 361, 05 га. На території Гути проходить кордон зі Словаччиною, який пильно охороняється нашими прикордонниками. Станом на 01 січня 2011 року на території сільської ради обліковано 700 дворогосподарств. Загальна чисельність населення на початок 2011 року становила 2259 осіб: в с. Кам’яниця – 1976 особи, в с. Гута – 283 особи. В тому числі, кількість населення у працездатному віці становить 1356 осіб, а кількість пенсіонерів - 556 осіб. У 2010 році народилось 23 немовлят.

ЗАСНУВАННЯ СЕЛА В джерелах ХV-ХVІІ ст. село Кам'яниця відоме під назвою „Kemeneze”. Перша письмова згадка відноситься до 1451 року. Очевидно, село було засноване в другій половині ХІV – на початку ХV ст. на основі волоського права. Кам'яниця була власністю Невицького домену Другетів. Джерела ХVІІІ ст. відносять Кам’яницю до руських сіл Ужанської долини.

Сьогодні Кам'яниця - улюблене місце відпочинку ужгородців. Долина річки Уж в цьому місці звужується і переходить у міжгір’я, схили якого вкриті густим лісом. Швидкоплинному Ужу тут перетинає шлях невеличка гребля. На березі старі верби відображаються у дзеркальній поверхні невеликого водосховища, через яке тягнеться підвісний міст та гребля. За Ужем, на лівому березі, розкинувся широкий луг, над яким височіє гора із замком, оповита таємничими легендами давнини, а на правому березі розкинулось чимале село.

Особливу привабливість селу надає Невицький замок. Вперше замок в історичних документах згадується в 1317 році, а село – в 1364 році, хоч виникло воно раніше: про це свідчать знахідки кам’яних шліфованих сокир (IV тисячоліття до н. е. ) та бронзові браслети разом з мечем кінця II тисячоліття до н. е.

Поряд з реальною історією замку існує ще й легенда. За однією з легенд тут жила Погана Діва, яка жорстоко карала тих, хто не вклонявся їй, оббирали купців, і тому люди почали далеко обходити це місце. Однак, недовго змогла знущатися Погана Діва над народом. В селі Оріховиця служив у той час в одного господаря наймит на ймення Іванко.

ЛЕГЕНДА Вийшли вони одного разу в поле орати. Тут Іванко і каже своєму господарю, показуючи на замок: - Час уже прогнати Погану Діву, щоб не пила вона більше людської крові! Коли я стану царем, то відразу ж її прожену. Відпустіть мене, і я піду шукати собі царства! Господар посміхнувся і відпустив хлопця. На його щастя, в Ужгороді на головній площі саме йшли вибори нового царя. Зібралось багато людей. Однак пани ніяк не могли дійти згоди між собою, хто ж буде царем: кожний хотів ним бути. Нарешті вирішили підкинути корону, і кому вона опуститься на голову, той і буде правителем. Так і зробили. Підкинули корону, і кожний підставляв голову, щоб вона опустилась на неї. Але корона опустилася на голову Іванка. І став він царем. Слова свого дотримав. Перш за все зібрав військо і темної ночі пішов з ним до замку. Прокинулась Погана Діва, з переляку кинула своє ліжко у золоту криницю, а сама втекла на чарівному коні. Помітивши це, Іванко кинувся за нею на своєму доброму скакуні. Та царський кінь ніяк не міг догнати чарівного скакуна. В шаленій скачці вони минули вже Ужгород і наблизились до річки Латориця. Дорога вела через темну діброву – залишки її ще й зараз видно там. В лісі чарівний кінь, перескакуючи через велику калюжу, надто високо підстрибнув, і Погана Діва зачепилась за гілля своїми розкішними косами та й повисла, а кінь поскакав далі. Тут цар догнав Погану Діву і вбив жорстоку лиходійку. ЇЇ тіло за язичеським звичаєм спалили і над прахом насипали могилу, що й зараз стоїть навпроти замка на правому березі річки. ЇЇ так і називають могилою Поганої Діви.

УСТАНОВИ І ГУРТКИ v На території сільської ради працюють Кам’яницьке кар’єроуправління, Ужгородський держлісгосп, Кам’яницьке лісництво, Туристичний центр «Верховина» , готельно-ресторанний комплекс „Камелот” та мотель „Під замком”, розміщена загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад (ясла-садок), Будинок культури, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, приватні підприємства, відділення зв’язку, торгові заклади, діють п’ять релігійних парафій. v Гордістю села Кам'яниця є танцювальний ансамбль „Потічок” (керівник Людмила Петрецька), ансамбль „Материнка” (керівник Віктор Колодій), шкільний ансамбль „Бетяри”. Гостями Кам'яниці стали відомі артисти України Іван Попович, Степан Гіга, Віктор Павлік, гурт „Гетьмани”, побував тут народний артист України Дмитро Гнатюк.

Головні здобутки Сільська рада випускає власну газету „Новинка”. У 2009 році, в рамках щорічного обласного конкурсу серед населених пунктів ІІІ категорії, село Кам'яниця зайняло І місце і здобуло звання „Населений пункт найкращого благоустрою і зразкового громадського порядку”. В селі побудовано у 2008 році газопровід, наявне вуличне освітлення, дві залізничні станції, мережа асфальтованих доріг. На часі – будівництво нової школи та очисних споруд. Сільська футбольна команда „Карпати” – активний учасник спортивних змагань.

THE END