Малі тіла Сонячної системи астрономічні об єкти Сонячної

Малі тіла Сонячної системи — астрономічні об'єкти Сонячної системи менші за планети. Роботу виконала учениця групи 11 2 Жерняк Анна

Комети — це тіла Сонячної системи, що рухаються по витягнутих орбітах.

Комети При наближенні до Сонця комети утворять хвіст із газу та пилу, що іноді досягає в довжину мільйонів кілометрів. Назва "Комета" походить від давньогрецького слова "kometes" – довговолосий.

Будова комет Як правило, комети складаються з «голови» — невеликого яскравого згустку ядра, що оточена світлою туманною оболонкою (комою), яка складається з газу та пилу.

Комети У комет з наближенням до Сонця утворюється «хвіст» — слабка світна смуга, що у результаті світлового тиску й дії сонячного вітру найчастіше спрямована у протилежну від Сонця сторону. Хвости комет розрізняються довжиною й формою, не мають різких обрисів і практично прозорі — крізь них добре видні зірки, — тому що утворені з надзвичайно розрідженої речовини.

Хмара Оорта Вважається, що джерелом багатьох комет (довгоперіодичних) є хмара Оорта, у якій перебувають мільйони кометних ядер. Походження даної хмари пов'язане, очевидно, із гравітаційним викидом крижаних тіл із зони планет гігантів під час їхнього утворення. Хмара Оорта містить ~ 1011 кометних ядер.

Пояс Кюйпера Невідомо скільки комет існує, оскільки велику частину ніколи не бачили. Але існує скупчення комет, яке називається Пояс Кюйпера, розташоване в 480 мільйонах кілометрів від Плутона. Станом на 2010 рік, астрономи виявили близько 4000 комет в нашій сонячній системі.

Комети Існує безліч версій утворення комет, але найбільш поширена та, що комети виникли із залишків речовин при формуванні Сонячної системи. Деякі вчені вважають, що саме комети занесли на Землю воду й органічні речовини, які й стали джерелом зародження життя.

Комета Галлея Комета Галле я — найвідоміша яскрава короткоперіодична комета, яка наближається до Землі кожні 75 76 років.

Комета Галлея Цю комету було помічено в серпні 1682 року, і одним з перших учених, які її спостерігали, був англійський астроном Едмунд Галлей. Проходячи поблизу Сонця, комета наближається до нього на мінімальну відстань, що становить близько 900 мільйонів кілометрів. У цей момент вона знаходить ся у точці (так званий перигелій), розташованій між орбітами Меркурія і Венери.

Комета Галлея «Живучість» комети Галлея пояснюється тим, що площина її орбіти нахилена до площини, в якій рухаються планети. Крім того, чимале значення має зворотний порівняно з планетами напрям її руху. Внаслідок цього вона досить швидко «розходиться» із «зустрічними» планетами паралельними курсами і зазнає дії їх руйнівного тяжіння лише протягом порівняно коротких проміжків часу.

Комета Хейла. Боппа Коли комета була відкрита вона була на такій же відстані від Землі як Юпітер. Після відкриття комета продовжувала подорож у напрямку Сонця. При наближенні її хвіст ставав все більшим і помітнішим із Землі.

Комета Хейла. Боппа Протягом чотирьох місяців комета Хейла Боппа видна в небі як яскравий об’єкт. Підраховано що 81% американців бачили її, також це найбільш фотографована комета в історії.

Вплив комет на інші космічні тіла Маси комет незначні — приблизно в мільярд раз менше маси Землі, проте частина кратерів на Місяці, Меркурії, Марсові та інших тілах утворилася в результаті ударів ядер комет. Густина речовини з хвоста комети практично дорівнює нулю. Тому «небесні гості» ніяк не впливають на планети Сонячної системи.

Вплив комет на інші космічні тіла З іншого боку, зіткнення великої комети із планетою може викликати масштабні наслідки для атмосфери й магнітосфери планети. Гарним та досить якісно дослідженим прикладом такого було зіткнення уламків комети Шумейкеров—Леві 9 з Юпітером у липні 1994 року. Дана комета підійшла занадто близько до Юпітера й була попросту розірвана його гравітаційним полем на 23 фрагмента розміром до 2 км.

Комети Більшою мірою побачити комету — це диво, яке багато хто мріє побачити хоча б раз у житті.