Максимізація корисності споживача Дмитра Чайковського 10 -б
Теорія граничної корисності розкриває поведінку типового (середнього) покупця на ринку. Прихильники цієї теорії беруть за вихідні наступні положення: n По-перше, типовий покупець має обмежений грошовий дохід і намагається використовувати його з найбільшою користю. n По-друге, середній споживач має достатньо чітку систему переваг у відношенні товарів і послуг, що пропнуються на ринку. Передбачається, що покупці уявляють, яку граничну корисність вони отримають з кожної наступної одиниці благ, які вони мають намір купити. n По-третє, товари на ринку мають ціни, і індивідуальний споживач не може на них вплинути.
n Приймаючи в розрахунок дані апріорні умови, подивимося, як веде себе на ринку типовий споживач. Очевидно, що покупець, що володіє обмеженим доходом, зможе придбати на ринку обмежену кількість товарів. Він буде прагнути придбати такі товари та послуги, які принесуть йому найбільшу корисність.
n Щоб зробити оптимальний вибір благ, покупець повинен порівняти зважені граничні корисності різних товарів. Зваженої граничною корисністю називається відношення граничної корисності блага до його ціни.
n Припустимо, покупець повинен зробити вибір між соком і мінеральною водою. Корисність соку він оцінює в 10, а мінеральної води - в 6 ютилів. Якщо склянку соку коштує 25 центів, а склянка мінеральної води - 10 центів, то зважена корисність соку 10/25, а мінеральної води 6/10. За даних умов більшу корисність покупець отримає від склянки мінеральної води.
n Подивимося, як споживач при обмеженому доході зможе оптимізувати свій вибір і отримати найбільшу корисність при покупці одночасно декількох товарів. Припустимо, Зможе дозволити собі витрачати 80 дол. на тиждень. Для спрощення аналізу будемо вважати, що він купує лише два товари: товар А за ціною 10 дол. за одиницю і товар В вартістю 20 дол. Оцінка граничної корисності даних товарів покупцем X і розрахована зважена корисність (MUна 1 дол. ) Наведено в табл. 7. 3.
Таблиця 7. 3
n Перша одиниця товару А володіє найбільшою корисністю в розрахунку на один долар, рівний 21 ютилів. Зважена гранична корисність першої одиниці блага В складає 20 ютилів. На купівлю цих товарів споживач витрачає 30 доларів. Далі за рівнем зваженої корисності йде друга одиниця товару В (19 ютилів), потім - друга одиниця товару А і третя одиниця товару В, корисність кожній з яких в розрахунку на один долар складає 18 ютилів.
n Якщо покупець X купить два блага А і три блага В, то він витратить 80 дол. найкращим чином. Він отримає максимальну корисність від своїх покупок. У нього не буде підстав намагатися по-іншому розподілити свій дохід, тому що будь-яка інша комбінація товарів А і В при існуючих цінах і наявних грошових коштах дасть меншу сумарну корисність. Тому можна сказати, що стану рівноваги покупець досягне саме при такому розподілі свого прибутку між товарами А і В.
n n n Правило максимізації корисності вимагає, щоб споживач при розподілі свого прибутку забезпечив рівність зважених граничних корисностей товарів, що входять в купівельний набір. Це правило можна записати у вигляді рівняння MU 1/P 1 = MU 2/P 2. . . MUn/Pn де MU 1, MU 2, . . . , MUn - гранична корисність благ; P 1, P 2. . . , Рn - відповідні ціни товарів 1, 2, . . . , n.
n Це правило може бути використано не тільки при здійсненні споживчого вибору, але й при розподілі обмежених ресурсів між альтернативними сферами використання.
Кінець Дякую за увагу
Скачать презентацию Максимізація корисності споживача Дмитра Чайковського 10 -б
Чайковского Дмитрия 10-Б.ppt