Максим Ковалевський Один з найвідоміших вітчизняних соціологів

Максим Ковалевський Один з найвідоміших вітчизняних соціологів

n n Ковалевський Максимович ( 1851 - 1916) – сповідував плюралістичний підхід до суспільства. Намагався при вирішенні складних соціологічних проблем брати до уваги сукупність соціальних чинників та елементів.

n n Деякий час поглиблював освіту в Берлінському університеті, потім слухав лекції в навчальних закладах Відня (Австрія) та Парижа (Франція), працював у бібліотеці Британського музею та Державному архіві Лондона (Велика Британія). Після повернення з відрядження перевівся до Московського університету, там у травні 1878 р. захистив дисертацію на ступінь магістра державного права. Із вересня 1878 р. — доцент кафедри державного права і порівняльної історії права Московського університету, а з 1880 р. — ординарний професор цієї ж кафедри. Брав участь у роботі багатьох наукових товариств, був серед засновників одного з них — Московського психологічного товариства (1884).

n n n Не менш багатогранною була його громадська діяльність. Ще у 1885 р. він став членом масонської ложі «Вірні друзі» шотландського обряду. Згодом, у роки Першої російської революції 1905— 1907 рр. , заснував масонські осередки у Москві і Санкт -Петербурзі. Проте внаслідок внутрішньої боротьби серед лідерів організації його у 1911 р. виключено з масонства. Став учасником земського руху, брав участь у Земському з’їзді в квітні 1905 р. Ковалевський також засновник і керівник Партії демократичних реформ, яка існувала у 1905— 1907 рр. , голова багатьох громадських об’єднань: Російського відділення Міжнародного товариства миру, Петербурзького юридичного товариства, «Вольного экономического общества» .

n Співчував українському рухові, був особисто знайомий з М. Грушевським, С. Петлюрою та ін. його провідними діячами, співробітничав з українською думською громадою, боровся проти утисків української мови,

Основні погляди Максима Ковалевського n n У Двотомній праці “ Соціологія” ( 1910) писав, що соціологія, на відмінну, наприклад, від історії, відволікається від маси конкретних фактів і вказує лише на загальну їх тенденцію, не втрачаючи при цьому свого основного завдання - розкриття причин спокою чи руху людських суспільств у різні епохи. Тільки Соціологія, стверджував він, може ставити собі за мету розкриття елементів, необхідних для блага суспільства, тобто для його порядку і прогресу, а також усіх різноманітних біосоціальних причин, від яких вони залежать

n n n У ставленні до соціології як системи наукового знання Ковалевський дотримувався тієї ж класифікації наук, що й Конт, але психологію вважав галуззю не біології, а соціології. Конкретні науки ( етнографія, статистика, політична економія та ін) забезпечують соціологію необхідними даними. Соціологія має не запозичувати у конкретних дисциплін основні засади, а виробляти їх сама, беручи до уваги різноманітні людські відчуття і потреби.

n n М. Ковалевський не вважав, що ідеї правлять світом, стверджував, що не існує єдиного визначального соціального чинника. Вести мову про головний чинник – те саме, що говорити про краплі річкової води, які своїм рухом зумовлюють її течію. Соціологічна теорія Ковалевського – явище складне, різноманітне, органічно пов’язане з його історичними дослідженнями.

Володимир Антонович (1834 – 1908) – відомий історик, етнограф, археолог. Використовував свої знання для вивчення соціальної структури, психосоціальних типів, поведінки натовпу, чинників соціального розвитку. Він одним з перших вітчизняних дослідників пов’язував назву “Русь” зі слов’янським племенем полян і, всупереч польським націоналістичним історикам. n

n Саме Антонович запропонував для практичного вжитку термін “Україна – Русь”, який, на його думку, мав не лише стверджувати наступність історичного минулого й сьогодення.

Висновок n Учений-соціолог, правознавець, історик, етнограф, громадський і державний діяч. Професор (1880), академік Петербурзької АН (1914) 27. 09. 1851— 23. 03. 1916

Дякую за увагу!