МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ЇХ ВИМІР Тетяна Сліпченко к

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ЇХ ВИМІР Тетяна Сліпченко, к. е. н. Кафедра економічної теорії ( корпус 3, поверх 1) tetyana@dentaldepo. com

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ЇХ ВИМІР 1. СНР як нормативна база макроекономічного рахівництва 2. Основні макроекономічні показники та способи їх обчислення 3. Номінальні та реальні показники. Економічні індекси і дефлятор ВНД. 4. Новітні макроекономічні показники.

1. СНР як нормативна база макроекономічного рахівництва

Розробка міжгалузевих балансів розпочалася ще в 20 -х рр. ХХ століття. Особливий вклад в цю проблематику зробив американський економіст і математик, лауреат Нобелівської премії з економіки Василь Леонтьєв, який свого часу емігрував з СРСР. Він розробив і обґрунтував оригінальну економікоматематичну модель “витрати-випуск” – один з варіантів міжгалузевого балансу

В моделі В. Леонтьєва “витрати-випуск” кожна відокремлена галузь розглядається як покупець (споживач) матеріальних благ з інших галузей, що складає її витрати, і як продавець (виробник) своєї продукції іншим галузям, що складає випуск. Саме ця ідея закладена в основу побудови міжгалузевого балансу Міжгалузевий баланс – каркасна модель економічної системи, що відображає міжгалузеві виробничі зв’язки на рівні господарства країни, використання ресурсів, створення і розподіл національного доходу

Модель міжгалузевого балансу може мати форму “шахової таблиці” або ж системи лінійних алгебраїчних рівнянь. В таблиці по вертикалі показуються усі витрати галузей на виробництво продукції, а по горизонталі – усі доходи. Сума витрат, з одного боку, і доходів – з іншого, утворюють вартість валового внутрішнього продукту країни

Розподіл Нагромадження Споживання 5. Інші 4. Транспорт, зв’язок, торгівля 3. Будівництво 2. Сільське госодарство 1. Промислові сть Матеріальні витрати Кінцевий продукт Виробниче споживання 1. Промисловість 2. Сільське господарство 3. Будівництво 4. Транспорт, зв’язок, торгівля Міжгалузеві поставки продукції (І квадрант) 5. Інші Амортизація Чистий продукт Валовий внутрішній продукт Амортизація і чистий продукт в розрізі галузей (ІІІ квадрант) Галузеві елементи кінцевог о продукту (ІІ квадрант) Валовий внутріш ній продукт

Перша, побудована В. Леонтьєвим таблиця міжгалузевого балансу США за 1919 р. , охоплювала 44 галузі. Баланс економіки США за 1947 р. включав вже близько 400 галузей. Розробки В. Леонтьєва сьогодні широко і успішно використовуються в Японії, Пд. Кореї, Сінгапурі, Росії, Україні та багатьох інших країнах для побудови збалансованої ринкової економіки

Формування нової економічної системи, заснованої на ринкових відносинах, потребує широкого використання макроекономічних показників, розрахунок яких проводиться на основі відповідних економічних моделей, що відображають річний економічний обсяг на макрорівні. Країни з ринковою економікою за таку економічну модель використовують систему національних рахунків (СНР), яка затверджена ООН і розробка та поширення якої знаходяться під егідою міжнародних статистичних організацій. Сьогодні СНР застосовується в 150 країнах 150 світу, включає більше 500 стандартних документів, що 500 зводяться в 26 таблиць. Перехід більшості країн від 26 різноманітних національних прийомів рахівництва до єдиної уніфікованої системи відкриває можливість міжнародних порівнянь країн за широким колом макроекономічних показників

НАЗВА СЕКТОРУ ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА Інституційні одиниці, основною функцією яких є виробництво матеріальних благ і послуг не фінансового характеру для реалізації на ринку (сюди також відносяться квазіпідприємства, що не володіють юридичною самостійністю) ФІНАНСОВІ УСТАНОВИ Інституційні одиниці, зайняті наданням фінансових послуг на комерційній основі та страховими операціями незалежно від форми власності (комерційні банк, кредитні асоціації, страхові товариства) ДЕРЖАВНІ УСТАНОВИ Сектор виробників державних послуг, призначених для колективного споживання. Ці інституційні одиниці виконують функції нетоварних послуг, для яких не існує ринку, а також перерозподілу національного доходу і багатства. Основні ресурси даного сектору складаються з податків, соціальних виплат (ощадбанки, уряд, регіональні адміністрації) ДОМАШНІ ГОСПОДАРСТВА ГРОМАДСЬКІ І ПРИВАТНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ Одиниці-резиденти, основною функцією яких є споживання, а також підприємницька діяльність з виробництва товарів і послуг, що не може бути відокремлена від домогосподарства Сектор, що обслуговує домашні господарства, надаючи нетоварні послуги та функціонуючи на безприбутковій основі (охорона здоров’я, освіта, культура, відпочинок) Зарубіжні економічні одиниці, що здійснюють операції з резидентами країни, а також резиденти, що працюють за межами території країни

СНР базується на певних методологічних принципах: 1) Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, що приносить доход (виробництво і сфера послуг); 2) Витрати на виробництво сукупного продукту є тотожними до доходів, отриманим від його продажу, адже одна і та сама величина для виробників продукту є витратами факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів), а для власників виробничих факторів – доходами (прибуток, відсоток, рента). Тому витрати дорівнюють доходам; 3) Економіка знаходиться в постійному кругообігу, безперервному потоці “витрати-доходи”. Витрати створюють доходи, а доходи є джерелами нових витрат (нові витрати створюють нові доходи). Виробництво, розподіл, обмін продуктів і доходів, таким чином, є

Національні рахунки України розроблені відповідно до Методології СНР і включають 6 національних консолідованих рахунків: рахунок товарів і послуг, рахунок виробництва, рахунок утворення доходу, рахунок розподілу доходу, рахунок використання доходу, рахунок капіталу.

2. Основні макроекономічні показники та способи їх обчислення

На рівні макроекономіки виникає постійна потреба обчислення національного обсягу виробництва (продукту) як річного потоку товарів і послуг в межах національної економіки. Національний продукт виступає матеріальною основою життя людей, забезпечуючи задоволення різноманітних людських потреб.

Для характеристики та розрахунку величини створеного за рік продукту використовують показники: ВВП і ВНП ВВП (валовий внутрішній продукт) – сукупна вартість товарів і послуг (в ринкових цінах), створених всередині країни за рік лише з використанням факторів виробництва даної країни The gross domestic product (GDP) or gross domestic income (GDI)

Валовий національний продукт (ВНП) – сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, створених не лише всередині країни, але і за її межами. Валовий національний продукт більший валового внутрішнього на величину сальдо розрахунків з зарубіжними країнами The gross national product (GNP) ВНП = ВВП + Сальдо ТПБ

Крім показників ВВП і ВНП поширення набули показники чистого продукту: 1) ЧВП (чистий внутрішній продукт) ЧВП = ВВП – Амортизація NDP = GDP – D 2) ЧНП (чистий національний ЧНП продукт) = ВНП – Амортизація NNP = GNP – D

Важливим макроекономічним показником є національний дохід. Національний дохід – це: 1) сукупний дохід, який заробляють власники факторів виробництва: робочої сили (заробітна плата найманих працівників), землі (земельна рента) та власники капіталу (прибуток і процент) за рік; 2) вартість ресурсів, що використовуються для виробництва обсягу продукції в поточному році. НД = ЧВП – НП, де: НД – національний дохід; ЧВП – чистий внутрішній продукт; НП – непрямі податки.

Особистий дохід можна отримати, коли від національного доходу відняти внески на соціальне страхування, податки на прибуток корпорацій, нерозподілений прибуток корпорацій і додати суму трансфертних платежів. Він розподіляється на споживання, заощадження і сплату податків. ОД = НД – ВСС – ППК – НПК + ТП, де: ОД – особистий дохід; НД – національний дохід; ВСС – внески на соціальне страхування; ППК – податок на прибуток корпорацій; НПК – нерозподілений прибуток корпорацій; ТП – трансфертні платежі. Особистий дохід – це дохід, отриманий сім’ями та окремими індивідами до сплати податків

Дохід кінцевого використання – це частина особистого доходу, яка залишається в розпорядженні домашніх господарств після сплати індивідуальних податків та використовується ними на споживання й заощадження ДКВ = ОД - (ОПП + ПМ + ПС), де: ДКВ – дохід кінцевого використання; ОД – особистий дохід; ОПП – особистий прибутковий податок; ПМ – податок на майно; ПС – податок на спадщину.

Для обчислення макроекономічних показників використовують три методи: 1)метод доданої вартості (виробничий) the net production (total value added) approach 2) метод доходів (розподільчий) the income approach 3) метод витрат (кінцевого використання) the expenditure approach

Виробничий метод обчислює ВВП як суму валової доданої вартості усіх галузей економіки плюс чисті продуктові податки: ВВП = Σ(ВВ – МВ) + (ПП – С), де ВВ – валовий випуск окремих галузей економіки, МВ – матеріальні витрати окремих галузей, ПП – продуктові (непрямі) податки (акцизний збір, ПДВ), С – субсидії, (ПП – С) – чисті продуктові податки

Розподільчий метод (за доходами) визначає ВВП як суму первинних доходів, створених резидентами країни за рік: ВВП = Оп + Пб + Р + Пр + Ам + ЧНП, де Оп – оплата праці найманих працівників (зарплата, відрахування на соціальне страхування, премії, доплати), Пб – прибуток (корпоративний: дивіденди, нерозподілений прибуток, податок на прибуток, некорпоративний: доходи від індивідуального бізнесу), Р – рента за здані в оренду землі, житло, Пр – процент (доходи від грошового капіталу), Ам – амортизація, ЧНП – чисті непрямі податки (податки на продукти і послуги за мінусом субсидій, пов’язаних з виробництвом і імпортом)

Метод кінцевого використання (за витратами) обчислює ВВП як суму окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередині країни і пов'язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг: ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ, де СВ – споживчі витрати домогосподарств, ВІ – валові внутрішні інвестиції, ДЗ – державні закупівлі товарів і послуг з метою задоволення суспільних потреб, ЧЕ – чистий експорт (різниця між експортом та імпортом товарів і послуг) GDP = C + Ib + Іg + NE

ВВП на душу населення (GDp -per person 2014) 130 Албанія Rank 1 2 3 Country Люксембург Норвегія Катар Value $110, 423 $8, 000 217 Мадагаскар $1, 000 131 Намібія $7, 800 218 Афганістан $1, 000 132 Сальвадор $7, 700 219 Пд. Судан 220 Конго $2309 221 Нігер $900 222 Центральноафриканська Республіка $800 223 Еритрея $800 224 Ліберія $700 225 Сомалі $600 $23, 400 226 Бурунді $600 Зімбабве $500 $100, 318 111 Україна $100, 260 134 Тонга $7, 500 135 Алжир $7, 500 4 Макао 5 Бермудські острови $69, 900 6 Сінгапур $60, 900 7 Джерсі $74, 900 $3, 862 $57, 000 136 Косово 72 Лівія $7, 400 227 8 Фолкленд-ські острови $55, 400 138 Єгипет $6, 600 9 США $53, 101 139 Бутан $6, 500 10 Гонконг $50, 700 140 Самоа $6, 200 $900 Середньосвітовий показник -$ 11 200

Хоча ВВП слугує узагальнюючим показником економічного розвитку в цілому, він не враховує деяких реальних економічних процесів, що суттєво впливають на кінцевий результат функціонування національного господарства. У 1972 р. дослідники з США Вільям Нордгаус і Джеймс Тобін запропонували новий показник – чистий економічний добробут (ЧЕД), що не розраховується в статистичних величинах, а лише відображає дискусійну концепцію оцінки стану економіки в сучасних умовах: ЧЕД = ВВП – [негативний екологічний ефект у грошовому вираженні] + [позаринкова діяльність підприємств у грошовому вираженні] + [результати тіньової економіки з виробництва благ (грошове вираження)] – [результати тіньової економіки з виробництва антиблаг (грошове вираження)] + [грошове збільшення вільного часу та якості відпочинку] – [негативні наслідки свавілля монополій та урбанізації]

2. Номінальні та реальні показники. Економічні індекси і дефлятор ВНД.

Макроекономічні показники виражені в грошовій формі, тому їх рівень і динаміка залежать як від фізичних обсягів виробництва, так і від рівня цін Оскільки ціни з року в рік змінюються (зростають чи знижуються), то з метою усунення впливу цінового фактору в макроекономічних розрахунках обчислюють два види ВВП: а) номінальний ВВП (ВВПн), б) реальний ВВП (ВВПр).

ВВПн – показник загального обсягу виробництва, обчислений в поточних цінах (фактичні ціни того ж періоду, в якому проводиться розрахунок). Даний параметр підвладний впливу зміни цін та зміни фізичного обсягу товарів і послуг. ВВПр – загальна вартість вироблених в країні товарів, послуг в постійних (базисних) цінах (ціни року, який приймається за основу).

Процес коригування ВВПн здійснюється за допомогою дефлятора ВВП, що дає змогу інфлювати (збільшувати грошовий вираз ВВП з врахуванням динаміки цін) або дефлювати (зменшувати грошовий вираз ВВП з врахуванням динаміки цін). Результатом цього коригування є обчислення ВВПр для кожного року в постійних цінах (цінах базового року): ВВПр = (ВВПн / Ід)х100%

Дефлятор ВВП (індекс Пааше) Ід = ∑(Р 1 Q 1 / Р 0 Q 1)х100% або (ВВПн / ВВПр)х100%,

Какие страны являются наиболее дорогими? Индекс уровня цен (ИУЦ) показывает, какие страны являются наиболее и наименее дорогими. Он отражает покупательный опыт приезжающих в страну после обмена их валюты по рыночным обменным курсам. Индекс уровня цен является коэффициентом ППС страны, поделенным на курс ее валюты к доллару США. Индекс больше 100, показывает, что цены в среднем выше, чем в США, а индекс меньше 100 — что они в среднем ниже. Среднестатистическим показателем ИУЦ в мире является 81 балл. Наиболее дорогими странами являются Исландия — 154% от уровня цен США, Дания (142%), Швейцария (140%), Норвегия (137%), Ирландия (127%). Соединенные Штаты (100 баллов) находятся на двадцатом месте в мире, то есть имеют более низкий индекс, чем большинство других стран с высоким уровнем дохода, включая Францию (115), Германию (111), Японию и Соединенное Королевство (по 118). На противоположном конце спектра находится большее число стран: свыше 40 стран имеет индекс в 40 единиц и ниже. Наименее дорогими странами являются Таджикистан, Эфиопия, Гамбия, Кыргызская Республика, Боливия, Лаос, Вьетнам, Иран. Ценовой показатель России равен 45 баллам, Казахстана — 43, Грузии — 41, Армении — 39, Беларуси — 36, Азербайджана — 35, Украины — 33. Латвия и Литва получили по 53 балла, Эстония — 62.

4. Новітні макроекономічні показники: індекс людського розвитку, індекс економічної свободи, рівень глобалізації економіки, рівень корупції тощо.

Індекс людського розвитку 1993 року ООН формує щорічний звіт з розвитку людства. Суть даного документу полягає у вивченні індексу людського розвитку за країнами світу, основними критеріями якого виступають: середня тривалість життя при народженні, рівень грамотності та рівень життя населення країн світу, який оцінюється через ВВП на душу населення, та інших вагомих показників. http: //infolight. org. ua/content/indeksrozvitku-lyudskogo-potencialu-2013 -reytingukrayini

Індекс економічної свободи Зростання рівня розвитку економіки потребує якісних змін в різних сферах, серед них: • створення сприятливого інвестиційного клімату, законодавча підтримка, • помірна податкове навантаження, • захист трудових прав та прав власності, • професійна робота контролюючих органів, • відсутність надмірних торгівельних бар’єрів, • грамотна фінансова та фіскальна політика, • боротьба з корупцією, • розвиток підприємництва. http: //infolight. org. ua/content/indeksekonomichnih-svobod-2014 -misce-ukrayini

Економічна свобода — широта економічної поведінки суб'єктів господарювання у виборі форм власності та сфери застосування своїх здібностей, знань, можливостей, професійних навичок, методики розподілу доходів, споживання матеріальних благ; реалізується на базі державних законодавчих норм; невід'ємна від економічної відповідальності громадян

Індекс економічних свобод (2014) 1. Гонконг 89. 3 139. Росія 51. 1 2. Сінгапур 88. 0 141. Непал 50. 4 3. Австралія 82. 6 156. Болівія 47. 9 4. Нова Зеландія 81. 4 158. Ангола 47. 3 5. Швейцарія 81. 0 159. Еквадор 46. 9 6. Канада 79. 4 160. Аргентина 46. 7 7. Чилі 79. 0 155. Україна 8. Маврикій 76. 9 168. Іран 43. 2 9. Данія 76. 1 176. Куба 28. 5 10. США 76. 0 177. Пн. Корея 1. 5 49, 3

Дякую за увагу!