Майбутня участь України в системі Спільного ринку ЄС:

Майбутня участь України в системі Спільного ринку ЄС: можливості, переваги та ризики

СОТ та регіональні торговельні угоди (Regional Trade Agreements) Регіональні торговельні угоди ЄС в Багатосторонній торговельній системі СОТ (Multilateral Trade System WTO). Регіоналізм - це «дії урядів, що направлені на лібералізацію або сприяння торгівлі на регіональній основі, зокрема через створення зон вільної торгівлі або митних союзів». Dictionary of Trade Policy Terms.

Регіональні торговельні угоди в рамках СОТ: регіональні торговельні угоди з частковими сферами взаємодії (Partial Scope Agreements – PTAs); - регіональні торговельні угоди вільної торгівлі (Free Trade Agreements – FTAs) – ідеальний стан: скасування митних тарифів та кількісних обмежень (квот, контингентів), непрямих податків на ведення ЗЕД; - регіональні торговельні угоди зі сформованим митним союзом – базуються на зоні вільної торгівлі між країнами-членами РТУ та виробленням єдиного митного тарифу та торговельних правил щодо третіх країн, в тому числі щодо третіх країн-членів СОТ; - асиметричні регіональні торговельні угоди (Asymmetrical Trade Agreements), коли торговельні преференції не мають до кінця взаємної основи, тобто одній зі сторін/ декільком сторонам РТУ надається право протягом довшого часу («протягом розумно обумовленого часу» з визначеним планом і графіком) імплементувати торговельні преференції ніж іншій/іншим.

Найбільш складні формати регіональних торговельних угод виходять за межі традиційних механізмів торговельної політики, таких як, наприклад, ліківідація митних тарифів та зменшення/ліквідація нетарифних бар’єрів, і влючають регіональні правила щодо лібералізації сфери послуг, регулювання інвестицій, конкуренційного середовища, навколишнього середовища та робочої сили. Регіональні торговельні угоди започатковуються на основі впровадження тарифних преференцій, однак часто можуть розпоширюватись на сферу послуг, права інтелектуальної власності тощо. ? План дій та майбутні переговори щодо формування зони вільної торгівлі між ЄС та Україною: класична чи поглиблена зона вільної торгівлі (зона вільної торгівлі + ) між ЄС та Україною. Проблема асиметричності ЗВТ між Україною та ЄС: в яких секторах, в яких напрямах?

Форми економічної інтеграції, що характерні для Спільного ринку ЄС, та частково для співпраці ЄС з країнами кандидатами та з країнами-стратегічними партнерами

Зона вільної торгівлі усунення митних та інших торговельних обмежень між країнами без умови встановлення ними однакових митних та інших торгових обмежень щодо третіх країн. ЄС – між країнами-членами, а також з деякими країнами-партнерами.

Митний союз усунення митних та інших торговельних обмежень між країнами з умовою встановлення ними однакових митних та інших торгових обмежень щодо третіх країн сформований між країнами ЄС, а також митний союз між ЄС та Туреччиною – Єдиний митний тариф в різних форматах щодо третіх країн.

Спільний ринок умови митного союзу (або лише умови зони вільної торгілі) + усунення обмежень щодо вільного руху факторів виробництва, а саме фізичного і технологічного капіталу та робочої сили в середині спільного ринку Спільний ринок між країнами-членами ЄС (обов’язковість наявність митного союзу), а також Спільний ринок між ЄС та країнами Європейської економічної зони (Норвегія, Ліхтенштейн, Ісландія), та елементи Спільного ринку з Мексикою, Чилі, Ізраєлем).

Економічний союз усунення всіх обмежень щодо вільного руху товарів і факторів виробництва всередині спільного ринку і уніфікацію чи гармонізацію національних економічних політик, в т.ч. промислової, податкової, фінансової, монетарної, регуляторної з метою ліквідації будь-якої дискримінації, тобто неоднакового ставлення до економічних суб’єктів. на вищому щаблі економічного союзу країни створюють між собою валютний союз з використанням єдиного нероздільного платіжного засобу. (Євро між 15 країнами-членами ЄС – Європейський валютний союз)

Економічний союз ЄС Уніфіковані політики: Торговельна політика (Єдиний митний тариф та спільні торговельні правила щодо третіх країн); Спільна аграрна політика; Спільна монетарна (валютно-курсова та грошово-кредитна) політика в Європейському валютному союзі ЄС-15, Європейський центральний банк – наддержавна інституція) Спільна конкуренційна політика (антитрестівська політика, політика злиттів та поглинань, антизговірна політика); Спільна транспортна політика. Політики, які характеризуються гармонізацією та координацією: Фіскальна акумуляційна (Податкова політика) Фіскальна видаткова політика (політика здійснення державних видатків) Екологічна політика Промислова політика Монетарна політика між країнами-членами ЄВС та рештою країнами ЄС, що не є членами ЄВС (з Данією, Великобританією, Швецією та новими країнами-членами

Повна економічна інтеграція найвищий ступінь економічної інтеграції, який передбачає усе вищезазначене, а також уніфікацію всіх сфер економічної політики та економічної системи і створення наднаціональних інституцій прийняття рішень. ЄС – наднаціональні інститути: Європейська комісія, Європейський Парламент, Рада ЄС, Європейський центральний Банк, Європейський Суд

1 Неєвропейські країни Організації економічного співробітництва та розвитку (крім Мексики) та деякі країни, що не належать до ОЕСР (в т.ч. Росія, Україна) Країни найбільшого сприяння (MFN)

Країна найбільшого сприяння (Most-favoured-nation – MFN) – це статус, який надається однією країною іншій країні в міжнародній торгівлі, що передбачає отримання країною всіх торговельних переваг, зокрема низьких митних тарифів та менших торговельних бар’єрів порівняно з третіми країнами. Цей статус є одним з наріжних каменів у взаємовідносинах між країнами-членами СОТ. Виключеннями, які не повною мірою відображають цей статус в межах СОТ є преференційні угоди менш розвинутих країн-членів СОТ, а також регіональні зони вільної торгівлі та митні союзи, які формуються країнами-членами СОТ. ЄС декларує та реалізовує цей режим щодо усіх країн-членів СОТ (крім країн, з якими ЄС формує РТУ), а також для деяких третіх країн, що не є членами СОТ.

Перехідний період РТУ (interim agreement/transitional period) – це тимчасова регіональна торговельна угода між розвинутими країнами та менш розвинутими країнами зі встановленим періодом часу для адаптації менш розвинутих країн до торговельних умов, а у випадку поглибленого формату РТУ й інвестиційно-виробничих умов, що притаманні для розвинутих країн. Протягом цього періоду в межах РТУ менш розвинутим країнам з боку розвинутих країн надаються певні преференційні торговельні поступки та технічна допомога з питань торгівлі та виробничо-інвестиційних звичаїв і правил. Цей період часу може також бути тимчасовим випробуванням дієвості РТУ між розвинутими і менш розвинутими країнами перед її кінцевим формуванням і повною завершеністю.

Норвегія, Ісландія Ліхтенштейн Європейський валютний союз (ЄВС-15) € ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮ3-27 Європейська асоціація вільної торгівлі (EFTA) Швейцарія зона вільної торгівлі зона вільної торгівлі

Україна-ЄС та реалізація чотирьох свобод Спільного ринку ЄС в контексті формування зони вільної торгівлі Вільний рух товарів - ТАК/Перехідний період за деякими позиціями - асиметричність? Вільний рух послуг - ТАК/ЧАСТКОВО Вільний рух капіталу - прямі іноземні інвестиції та технологічний капітал – ТАК, портфельні інвестиції та фінансовий капітал– З ОБМЕЖЕННЯМ Вільний рух робочої сили – НІ або ЧАСТКОВО (для певних груп працівників- наприклад, науковці, техніки в сфері комп’ютерних, біо- та нанотехнологій) .

Чи це чекає українців на площах Європи?

Економічна регіональна інтеграція Економічна конвергенція (узгодженість) на Спільному ринку Реальна конвергенція Номінальна конвергенція  Схожість ВВП (ВНД) на душу населення  Схожість рівнів інфляції  Мобільність факторів виробництва  Схожість рівнів процентних ставок між країнами  Економічна (торгова і фінансова)  Вирівнювання дефіцитів бюджету країн відкритість країн  Вирівнювання реальних  Вирівнювання державної зовнішньої продуктивностей праці між країнами заборгованості між країнами  Гомогенність (схожість) виробничих  Вирівнювання меж коливань структур між країнами валютних курсів чи фіксація валютних курсів між країнами (або єдина валюта), а  Гомогенність споживчих преференцій) також вирівнювання меж коливань (гомогенний взаємний попит) між країнами валютного курсу цих країн до третіх країн  Гомогенність торгових структур між країнами  Внутрішньосекторна (внутрішньогалузева) торгівля

Внутрісекторна торгівля (intra-industry trade) – це тип міжнародної виробничої і торговельної спеціалізації, що проявляється сьогодні на Спільному ринку ЄС. Це одночасний експорт та імпорт товарів країною, які належать до одного і того ж сектору. Науковець Б. Хайтгер визначає її як обмін між країнами схожих товарів з різним ступенем диференціації (за якісними та ціновими характеристиками), вироблених з однаковими відносними інтенсивностями залучення факторів виробництва (співвідношення капіталу до праці) у виробничий процес. Внутрісекторна торгівля являє собою обмін диференційованими товарами між країнами в середині однієї товарної групи. Припускається, що зі зростаючою роллю транснаціональних компаній в економічних системах при одночасному поглибленні економічної інтеграції частка внутрісекторної торгівлі диференційованими товарами в зовнішній торгівлі зростає. Характер внутрірегіональної торгівлі на Спільному ринку ЄС

Характер міжнародної торгівлі між ЄС та Україною Міжсекторна торгівля передбачає, що країни обмінюють між собою товари, які належать до різних виробничих секторів, тобто різних галузей або різних видів економічної діяльності виробничої сфери (наприклад, природний газ на комп”ютерну техніку, швейні вироби на радіоапаратуру). Спеціалізація відбувається на основі правила порівняльної переваги (comparative advantage).

Характеристика міжнародної торгівлі між ЄС та Україною Порівняльна перевага (comparative advantage) - це одна з головних засад міжнародної спеціалізації міжсекторного та вертикально внутрісекторного характеру, що грунтується на відмінностях між країнами у виробничих можливостях, а саме у технології виробництва (рікардіанська та новорікардіанська теорія), або відмінностях у забезпеченості факторами виробництва (капітал, праця) між країнами й відмінностях у факторомісткості їхніх виробничих секторів (теорія Гекшера–Оліна та теорія пропорцій нових факторів), і здатна описувати місце та роль країн в системі міжнародного поділу праці.

Гомогенність торгових структур між країнами Згідно з “новою теорією торгівлі” (New trade theory) інтеграція країни в певне регіональне економічне утворення здатна вести до посилення конвергенції (узгодження) торгових структур з її торговими партнерами по регіону і, в свою чергу, до забезпечення вищих рівнів внутрісекторної торгівлі. ступінь інтегрованості економіки (чим глибше інтегровані країни-торгові партнери одна з іншою, зокрема, чим меншими є їхні торгові витрати, тим інтенсивніше повинна розвиватись внутрісекторна торгівля між ними);