МАДРИДСЬКА УГОДА про міжнародну реєстрацію знаків { ДАТА

МАДРИДСЬКА УГОДА про міжнародну реєстрацію знаків { ДАТА ПІДПИСАННЯ: 14. 04. 1891 р. ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 25. 12. 91 р.

МАДРИДСЬКА УГОДА ПРО МІЖНАРОДНУ РЕЄСТРАЦІЮ ЗНАКІВ рядом держав — учасниць Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883. Регулює порядок реєстрації товарних знаків і знаків обслуговування у Міжнародних бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у м. Женеві (Швейцарія)

Мадридська угода кілька разів переглядалася [востаннє 1979 у м. Стокгольмі (Швеція)]. Станом на 2000 Угоду підписали бл. 50 держав (Австрія, Алжир, Білорусь, Болгарія, Вірменія, Єгипет, Італія, Німеччина та ін. ).

Для користування перевагами Угоди заявник повинен бути громодянином однієї з країнучасниць чи мати постыйне місце проживання або дійсне промислове чи торгівельне підприємство на території країни, що домовилася.

Порядок реєстрування 1) 2) 3) 4) Реєстрування свого знаку у національному чи регіональному відомстві з товарних знаків Подача заявки на міжнародну реєстрацію через нац. або регіон. відомство. Публікація у міжнародному бюро ВОІВ і про це повідомляють усім країнам учасницям (або у випадку Бельгії, Нідерландів і усім країнам учасницям Люксембургу — регіон, відомству Бенілюксу з товарних знаків), перед якими заявник клопочеться про охорону знака Кожна така крвїна (або відомство Бенілюксу) має право упродовж одного року заявити, що вона не може надати правової охорони знака на своїй території, зазначивши при цьому підстави прийнятого рішення. У разі такої заяви процедура продовжується у нац. відомствах країни, що відмовилася, або відповідно у суді. Якщо протягом року заява про відмову стосовно реєстрації не надійде, міжнар. реєстрація набуває чинності.

Переваги Міжнародна реєстрація дає володарю знака ряд переваг. Після реєстрації знака у відомстві що є країною походження знака (або у відомстві Бенілюксу), йому потрібно подати лише одну заявку однією мовою (французькою), а також сплатити мито лише одному органу (Міжнародному бюро) замість того, щоб подавати окремі заявки до нац. відомств різних країн, які домовилися, різними мовами і сплачувати мито кожному нац. відомству. Міжнародна реєстрація вигідна і національним, і регіональним відомствам з товарних знаків, оскільки скорочується обсяг роботи, яку їм довелося б виконувати. Частина сплаченого Міжнародному бюро мита передається країнам — учасницям Угоди, в яких запрошується охорона знака.