М. Ю. Лермонтов “Герой нашого часу” Історія створення роману М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”
Авторський задум Із передмови до другого видання роману: «Герой Нашого Часу, <…>, справді-таки, портрет, але не однієї людини: це портрет, складений з пороків усього нашого покоління, в повному їх розвитку» . Із «Передмови» до «Журналу Печоріна» «Історія души людської, хоча б наймілкішої душі, ледве чи не цікавіша й не корисніша історії цілого народу, особливо коли вона – наслідок спостережень розуму дозрілого над самим собою і коли її писано без честолюбного бажання викликати співчуття чи подив» .
Історія створення Перші найбільш достовірні факти про час безпосередньої роботи Лермонтова над «Героєм нашого часу» присутні у спогадах Шан-Гірея. Він стверджував, що роман був розпочатий після повернення Лермонтова з першого заслання до Петербурга, тобто у 1838 році. Можливо, раніше за інші повісті була написана повість «Тамань» (восени 1837 р. ). Є підстави вважати, що «Фаталіст» був створений вслід за «Таманню» , і, мабуть, до того, як сформувався задум усього твору. За іншими припущеннями, «Фаталіст» написаний пізніше за «Максима Максимовича» , а «Тамань» є останньою із повістей роману.
Перша редакція роману «Із записок офіцера» «Бела» «Максимович» «Княжна Мері» О Б’ Є К Т В Н е С у Б’ Є К Т В Н е § В першій редакції роману першою із складових його повістей була «Бела» ; за нею слідували «Максимович» і «Княжна Мері» . «Бела» і «Максимович» , маючі підзаголовок «Із записок офіцера» , складали першу «об’єктивноекспозиційну» частину роману, «Княжна Мері» -другу, головну його частину, яка включала сповідальне саморозкриття героя.
Друга редакція роману § «Один із героїв початку століття» «Бела» «Максимович» «Фаталіст» «Княжна Мері» О Б’ Є К Т В Н е С у Б’ Є К Т В Н е В серпні-вересні 1839 року Лермонтов переписав усі «розділи» роману (за виключенням «Бели» , яка на той час була опублікована) з чернеток в особливий зошит, вносячи у процесі переписування деякі поправки. На цій стадії роботи в роман увійшов розділ «Фаталіст» . У даній редакції роман отримав назву «Один із героїв початку століття» ; тепер він складався з «Бели» , «Максима Максимовича» , «Фаталіста» , «Княжни Мері» . Як і раніше роман поділявся на дві частини: перша являла собою записки офіцера-оповідача, друга – записки героя. З включенням «Фаталіста» друга частина і роман в цілому стали глибшими, завершенішими.
Третя редакція роману «Один «Герой нашого часу» із героїв початку століття» «Бела» «Максимович» «Передмова» до «Журналу Печоріна» § О Б’ Є К Т В Н е «Журнал Печоріна» «Фаталіст» «Тамань» «Княжна Мері» С у Б’ Є К Т В Н е § § До кінця 1839 р Лермонтов створює остаточну редакцію роману, включивши в нього «Тамань» і визначивши остаточно його композицію. Поставивши в записках Печоріна першою «Тамань» , Лермонтов змістив новелу «Фаталіст» в кінець, що в більшій мірі відповідало її підсумковому філософському змісту. У цій редакції з’явилася назва записок героя – «Журнал Печоріна» . Лермонтов також написав спеціальну передмову до «Журналу Печоріна» . Таким чином, роман збільшився до шести розділів, до якого увійшла і «Передмова» до «Журналу Печоріна» . З’явилася остаточна назва роману – «Герой нашого часу» .
Такий авторський задум, за спостереженням російського критика Б. М. Ейхенбаума, обумовив і послідовність художніх рішень письменника. Якщо роман складатиметься із «циклу повістей» , тобто життя героя і «історія» його души будуть розкриті не у хронологічній послідовності, а фрагментарно, тому необхідно, щоб кожний фрагмент був у повній мірі змістовним, щоб він відкривав у герої ті душевні конфлікти і протиріччя, які потрібно показати як «хворобу століття» . Також необхідно зобразити героя у різних ситуаціях – не тільки у позитивних, а і у негативних. А повісті, які утворюють цикл, повинні бути різними за жанром і за складом героїв.
Таким чином, роман з самого початку був задуманий не як просте поєднання розрізнених частин, а як єдине художнє ціле, внутрішні зв’язки якого визначені логікою розвитку образу центрального персонажа – аристократа, армійського офіцера Печоріна.